Постанова

від 30.05.2016 по справі 910/20159/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р. Справа№ 910/20159/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Федорчука Р.В.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 30.05.2016 року

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг Дистриб'юторська компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року

у справі № 910/20159/15 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теліані Трейдинг»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг Дистриб'юторська

компанія»

про стягнення 25 800,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року по справі № 910/20159/15 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Теліані Трейдинг» до товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг Дистриб'юторська компанія» про стягнення 25 800,00 грн. - задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг Дистриб'юторська компанія» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теліані Трейдинг» 25 800,00 грн. боргу та 1 827,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 06.10.2015 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року по справі № 910/20159/15 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Крім того, скаржник просить відновити строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 року у зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/20159/15.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.04.2016 року справу № 910/20159/15 передано для розгляду колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лобаня О.І., суддів Тищенко А.І., Федорчука Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 року у складі головуючого судді Лобаня О.І., суддів Тищенко А.І., Федорчука Р.В. справу № 910/20159/15 прийнято до провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Теліані Трейдинг» вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У судових засіданнях суду апеляційної інстанції представники ТОВ «Гринвич-Юг Дистриб'юторська компанія» надали суду свої пояснення по справі в яких, підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року по справі № 910/20159/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник ТОВ «Теліані Трейдинг» у судових засіданнях суду апеляційної інстанції також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що грутнується на нормах закону. Представник позивача просив апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши наявні в справі матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2014 року між ТОВ «Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія» (виконавець) та ТОВ «Теліані Трейдінг» (замовник) було укладено договір, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати консультаційні послуги, а саме: представництво замовника в органах судової влади та виконавчої служби України щодо стягнення заборгованості із суб'єктів підприємницької діяльності (пункт 1.1 договору). Надання послуг за договором засвідчується актом приймання-передачі виконаних робіт (пункту 4.1 договору).

Сторонами було укладено додаткові угоди (від 22.04.2014 № 1 та від 12.05.2014 № 2) до договору, за умовами яких доповнено пункти 1.1, 3.3 та 3.4 договору.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Думбадзе Олексієм Ереклевичем, який діяв на підставі статуту, та від відповідача - генеральним директором Байрактаром Юрієм Панасовичем, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Як зазначає позивач, у відповідності до умов договору він здійснив попередню оплату у сумі 25 800 грн. за договором, що підтверджується банківськими виписками. Проте, відповідач послуги за договором не надав та попередню оплату позивачу не повернув. 16.07.2015 року позивач надіслав відповідачу претензію-вимогу від 15.07.2015 року № 2, в якій вимагав повернути попередню оплату у сумі 25 800 грн. Однак претензія залишена відповідачем без задоволення.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що послуги відповідачем не були надані позивачу, а тому сплачена позивачем сума авансу підлягає поверненню.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції судова колегія апеляційного господарського суду погодитися не може, оскільки, при прийнятті рішення місцевий господарський суд взагалі не проаналізував факт не надання послуг відповідачем. Висновки суду зроблені виключно на твердженні позивача. Крім того, суд першої інстанції розглянув справу без участі відповідача, не давши можливість останньому надати пояснення по справі. Суд не дослідив і не відобразив в своєму рішенні докази щодо фактичного надання послуг за договором.

Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач належним чином виконувалися умови договору. Відповідач представляв інтереси компаній відповідно до умов вищезгаданого договору. Зазначене підтверджується зокрема тим, що штатний юрист відповідача ОСОБА_4, був присутнім на всіх засіданнях у справах передбачених договором. На підтвердження вказаного скаржником було надано суду належним чином засвідчені копії, трудового договору № 01/14 від 03.02.2014 року, заяви ОСОБА_4 про прийняття на роботу від 03.02.2014 року, наказу №6-К від 03.02.2014 року про прийняття на роботу, заяви ОСОБА_4 про звільнення з посади юриста від 31.10.2014 року, наказу № 6-К від 31.10.2014 року про звільнення ОСОБА_4, форми 1ДФ за перший, другий, третій та четвертий квартали 2014 року з доказами подання до органів ДПІ, звіт про суми нарахованої ОСОБА_4 заробітної плати з лютого по жовтень 2014 року, та роздруковані з єдиного державного реєстру судові рішення зокрема по справам № 911/2844/14, № 910/8220/14, № 910/9296/14, № 826/8122/14, № 2/51/5022-566/2012, № 911/3641/14, № 5011-45/9298-2012, № 910/9296/14, № 907/451/14, № 10/4753/14, № 911/800/14, № 10/4754/14.

Таким чином, судова апеляційного господарського суду вважає, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання по спірному договору про надання послуг позивачу.

Крім того, місцевим господарським судом не враховано, що відповідно до п.4.1 договору - надання послуг засвідчується актом приймання-передачі виконаних робіт. Пункт 4.2 договору встановлює, що Акт приймання-передачі виконаних робіт надається позивачу в двох примірниках шляхом надіслання їх рекомендованим листом або врученням під розписку позивачу. Пункт 4.4 договору встановлює, що якщо Позивач не погоджується з актом приймання-передачі виконаних робіт та/або має зауваження, він надсилає їх у письмовому вигляді протягом трьох робочих днів. Пункт 4.5 договору встановлює, що після терміну встановленого п.4.4 договору, послуги вважаються прийнятими, як такі що якісно та вчасно були надані відповідачем. Пункт 4.6 договору встановлює, що у разі якщо позивач не повернув акт приймання-передачі виконаних робіт, вважається що такий акт підписаний та скріплений печаткою позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 31.12.2014 року, цінним листом надіслав позивачу відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення. Проте, позивач, в межах строків передбачених договором, не надав заперечень та не повернув акти. Таким чином, з урахуванням зазначеного вище та умов укладеного між сторонами договору можна зробити висновок, що послуги відповідачем були надані та прийняті позивачем.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином. Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд помилково дійшов до висновку, що відповідачем не було виконано свої зобов'язання та не було надано послуг по договору.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що послуги відповідачем надавались належним чином та без зауважень, а тому заявлений позов ТОВ «Теліані Трейдинг» до ТОВ «Гринвич-Юг Дистриб'юторська компанія» про стягнення 25 800,00 грн. є необґрунтований та безпідставний.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_4 представляв інтереси ТОВ «Теліані Трейдинг» безпосередньо за укладеним між ними іншим договором, а саме, № ЮП-2/14 від 12.02.2014 року, судова колегія апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції ОСОБА_4 працював на ТОВ «Гринвич-Юг Дистриб'юторська компанія» з 03.02.2014 року по 31.10.2014 року за трудовим договором № 01/14 від 03.02.2014 року де отримував заробітну плату.

До того ж, позивач, не надав суду докази того, що відповідач надавав йому неякісні послуги по спірному договору. Крім того, позивачем не було надано доказів того, що позивач звертався до відповідача з вимогою про розірвання договору чи про його припинення у зв'язку з тим, що між позивачем та ОСОБА_4 був укладений інший договір про надання юридичних послуг. Тобто, позивач не відмовився від договору № ЮП-1/14 від 17.02.2014 року.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Теліані Трейдинг» про стягнення з ТОВ «Гринвич-Юг Дистриб'юторська компанія» 25 800,00 грн. авансового платежу є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року, прийняте після не повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг Дистриб'юторська компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року по справі № 910/20159/15 слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року по справі № 910/20159/15 скасувати повністю. Прийняти нове рішення суду, яким в позові ТОВ «Теліані Трейдинг» про стягнення з ТОВ «Гринвич-Юг Дистриб'юторська компанія» 25 800,00 грн. - відмовити.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг Дистриб'юторська компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року по справі № 910/20159/15 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 року по справі № 910/20159/15 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення суду, яким в позові ТОВ «Теліані Трейдинг» про стягнення з ТОВ «Гринвич-Юг Дистриб'юторська компанія» 25 800,00 грн. - відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Теліані Трейдінг» (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, офіс 225; ідентифікаційний код: 34613940) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвич-Юг дистриб'юторська компанія» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; ідентифікаційний код: 38327181) 2009 (дві тисячі дев'ять) грн.71 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Видачу судового наказу по справі № 910/20159/15 доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/20159/15 повернути до господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді Р.В. Федорчук

А.І. Тищенко

Дата підписання 06.06.2015 року