Постанова

від 08.06.2016 по справі 915/2071/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р.Справа № 915/2071/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів Діброви Г.І., Лисенко В.А.;

при секретарі судового засідання Саломатовій К.А.;

за участю представників сторін:

від позивача - Данилова К.Ю., за довіреністю б/н від 04.02.2016 року;

від відповідача - Влащук В.М., за довіреністю б/н від 28.08.2015 року;

від третьої особи - не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Луб'янське", м. Миколаїв

на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2016 року

у справі № 915/2071/15

за позовом Приватного підприємства „Луб'янське", м. Миколаїв

до Фермерського господарства „Горизонт", Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Луб'янка

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.03.2016 року відмовлено в повному обсязі у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Луб'янське", м. Миколаїв (Далі - ПП „Луб'янське") до Фермерського господарства „Горизонт", Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове (Далі - ФГ „Горизонт") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Луб'янка (Далі - ОСОБА_3) про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 17.11.2014 року.

Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що скріплення печаткою позивача оспорюваного договору та акту приймання-передачі земельної ділянки свідчить про волевиявлення позивача як юридичної особи щодо надання в суборенду земельних ділянок. Крім того, на примірнику договору суборенди земельної ділянки, який зберігається у суборендаря ФГ "Горизонт", додатково міститься підпис ОСОБА_5 та дата підписання 03.12.2014 року, а отже суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для тверджень, що усі примірники договорів суборенди земельних ділянок та актів приймання-передачі підписано не уповноваженою особою позивача.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ПП „Луб'янське" звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає рішення незаконним та необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що посилання суду першої інстанції на довіреність від 01.12.2014 року, видану директором ПП „Луб'янське" ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_5, а отже ОСОБА_5 є уповноваженою особою, є незаконними, оскільки оскаржуваний договір підписано 17.11.2014 року, а вищевказана довіреність датується 01.12.2014 року, а отже єдиною уповноваженою особою на підписання будь-яких документів, на дату укладання договору, була ОСОБА_6 - директор ПП „Луб'янське".

В судовому засідання, яке відкладалося представник позивача у судовому підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача висловив заперечення на апеляційну скаргу, якими просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги і залишити рішення суду першої інстанції без змін. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень.

В судовому засіданні 08.06.2016 року представник позивача заявив клопотання про призначення по даній справі судової почеркознавчої експертизи.

Колегія суддів розглянула та відхилила клопотання позивача про призначення по даній справі судової почеркознавчої експертизи через його недоцільність та відсутність оригіналу договору суборенди, наявність якого є обов'язковою умовою для проведення такої експертизи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника прокуратури , перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1 фізичній особі ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 6,44 га. в межах Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

15.03.2010 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та ПП "Луб'янське" (Орендар) укладено договір оренди землі (Далі - Договір оренди).

Згідно з п.2 Договору оренди, в оренду передана земельна ділянка загальною прощею 6,44 гектара, у тому числі рілля - 6,44 га., пасовища - 0 га, яка належить орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого у книзі записів державних актів за № 69.

Відповідно до п. 8 Договору оренди його укладено на 10 (десять) років, починаючи з дати державної реєстрації.

Згідно з п. 30 Договору оренди орендар має право передавати земельну ділянку або її частину в суборенду без зміни цільового призначення, на умовах даного договору та не суперечити йому.

Договір зареєстрований у Веселинівському реєстраційному окрузі "Центр ДЗК" в Миколаївській області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.07.2010 року. Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується Актом приймання-передачі земельної ділянки від 05.07.2010 року, підписаним сторонами.

17.11.2014 року між ПП "Луб'янське" (Орендар) та ФГ "Горизонт" (Суборендар) укладено Договір суборенди земельної ділянки (Далі - Договір суборенди).

Згідно з пунктом 2 Договору суборенди в оренду передається земельна ділянка загальною прощею 6,44 гектарів, у тому рахунку 6,44 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, яка належить гр. ОСОБА_3, орендодавцю за основним договором, на праві приватної власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 21 квітня 2003 та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 69. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Відповідно до п. 8 Договору договір укладено на строк 5 років і 7 місяців, та діє до дня припинення дії основного договору: до 02 липня 2020 року.

Відповідно до п. 42 Договору суборенди земельних ділянок договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендаря, другий - в суборендаря, третій - в органі, який провів державну реєстрацію права суборенди.

На підтвердження факту передачі земельної ділянки в суборенду відповідача надав Акт приймання-передачі земельної ділянки.

Однак, 10.12.2015 року ПП "ЛУБ'ЯНСЬКЕ" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ФГ "ГОРИЗОНТ" про визнання недійсним вищевказаного Договору суборенди, вказуючи, що вищевказаний договір суборенди земельних ділянок в силу ст.ст. 203, 207, 215 Цивільного кодексу України є недійсним, оскільки позивач, від імені якого на час укладення оспорюваного договору діяла директор ОСОБА_6, не підписувала вищевказаний договір суборенди земельних ділянок із відповідачем, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення орендаря на передачу в суборенду земельної ділянки, а також про порушення вимог законодавства щодо письмової форми.

Крім того, позивач надав Висновки експерта № 458 від 28.04.2015 року та № 532 від 19.05.2015 року, згідно з якими за результатами судової почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВ України в Миколаївській області, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6 в оспорюваному договорі суборенди земельної ділянки від 17.11.2014 року та акті приймання - передачі земельної ділянки виконано не ОСОБА_6, а іншою особою.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Статтею 203 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є законодавчо встановленою підставою для визнання такого правочину недійсним.

Волевиявлення особи, в даному випадку позивача, на передачу земельної ділянки в суборенду реалізується шляхом укладення договору суборенди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач особисто свою волю на укладення оскаржуваного Договору суборенди не виявляв.

Відповідно до ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. У разі, якщо договір не підписувався стороною, то такий договір створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи за наявності наступних умов: такий договір вчинений представником з перевищенням повноважень; у наступному схвалений особою, яка не підписувала договір. При цьому схвалення договору полягає у вчиненні дій, що свідчать про прийняття такого договору до виконання.

На підтвердження подальшого схвалення оспорюваного Договору суборенди відповідач посилається на лист від 25.12.2014 року. Розглянувши вказаний лист, колегія суддів не приймає його в якості належного та допустимого доказу прийняття позивачем оспорюваного Договору суборенди до виконання з огляду на наступне.

В цьому листі не зазначено, що він стосується саме оспорюваного Договору суборенди, має загальний характер, не містить періоди та перелік земельних ділянок, за які передбачаються виплати за Договором суборенди, які зазначені в листі як орендна плата за Договорами оренди землі, укладеними з позивачем.

Крім того, відповідно до п.10 оспорюваного Договору суборенди передбачено внесення плати за суборенду виключно грошовими коштами і виключно на розрахунковий рахунок Приватного підприємства "Луб'янське". Будь-яких інших форм розрахунку за суборенду Договір суборенди від 17.11.2014 року не передбачає. На підтвердження перерахування грошових коштів в матеріалах справи міститься відомість на виплату грошей за оренду земельних паїв, в якій зазначено про отримання фізичною особою ОСОБА_3 орендної плати за 2015 рік від відповідача. Крім того, здійснювалися нарахування та сплата податків, що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" дохід за ознакою доходу 106 є виплатою доходу за надання майна в оренду. Позивачем також виплачувалася орендна плата за 2015 рік третій особі ОСОБА_3 та здійснювалися нарахування та сплата податків, що підтверджується поштовим переказом від 25.12.2015 року, платіжним дорученням №88 від 25.12.2015 року. Вказане підтверджує відсутність у позивача намірів та домовленості між позивачем і відповідачем щодо передачі відповідачу обов'язку з виконання зобов'язань по виплаті орендної плати за Договором оренди в рахунок виконання зобов'язань відповідача за оспорюваним Договором суборенди.

Заперечення відповідача про те, що примірник Договору суборенди, призначений для відповідача, був ще підписаний ОСОБА_5 з зазначенням дати підписання, також не беруться судовою колегією до уваги з огляду на таке: відповідно до преамбули оспорюваного Договору суборенди від імені ПП "Луб'янське" договір мав бути підписаний саме директором ОСОБА_6, жодних посилань на те, що оспорюваний Договір суборенди має бути підписаний представником ОСОБА_5 на підставі довіреності, преамбула оспорюваного договору не містить.

Також, судова колегія не приймає до уваги лист від 01.12.2014 року про надання права підпису на Договорах суборенди землі від директора ОСОБА_6 бухгалтеру ОСОБА_5 з огляду на те, що спірний Договір суборенди землі було укладено 17.11.2014 року, тобто раніше вказаного листа, а питання дійсності або недійсності Договору вирішується судом на момент його укладення.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо підтвердження дійсності Договору наявністю на ньому печатки підприємства, оскільки вказане не може бути свідченням укладення спірного Договору саме директором підприємства ОСОБА_6, так як відповідно до положень ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таки, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто, правове значення для встановлення факту вчинення Договору у письмовій формі має саме підпис сторони.

З огляду на вищенаведене судова колегія вважає, що оспорюваний позивачем Договір суборенди підписаний від імені позивача невстановленою особою, не уповноваженою належним чином на укладення договору, внаслідок чого в силу ст.241 Цивільного кодексу України вимогам закону не відповідає і для позивача прав та обов'язків не породжує.

Інші докази, які б свідчили про подальше схвалення позивачем оспорюваного договору, що згідно ст.241 Цивільного кодексу України створювало б права і обов'язки за цим Договором суборенди, в матеріалах справи відсутні.

Так, акт приймання-передачі земельної ділянки згідно з Договором суборенди також підписаний не директором позивача ОСОБА_6, а іншою особою. Виконання підпису не директором відповідача на спірному Договорі суборенди землі та акті приймання-передачі земельної ділянки підтверджено також висновками експерта № 458 від 28.04.2015 року та № 532 від 19.05.2015 року за результатами судової почеркознавчої експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВ України в Миколаївській області. Відсутні докази отримання позивачем плати від відповідача за користування орендованою земельною ділянкою, як однієї з умов правовідносин суборенди землі.

Судовою колегією відхилені посилання відповідача на наявність у нього іншого примірника спірного Договору суборенди, ніж того, за яким проводилась судова почеркознавча експертиза, з огляду на те, що цей Договір є укладеним з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації, а в органах державної реєстрації є наявним саме той примірник Договору, який і був предметом дослідження експертизи. До того ж, візування тексту Договору на кожній сторінці не було передбачено його умовами та нормами чинного законодавства України і не створює будь-яких правових наслідків.

Таким чином, законодавчо встановлена умова дійсності правочину - вільне волевиявлення учасника правочину (позивача) на укладення оспорюваного договору відсутня. Тому судова колегія вважає, що відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України Договір суборенди земельної ділянки від 17.11.2014 є недійсним, а позовні вимоги такими, що доведені належними та допустимими доказами по справі і підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства „Луб'янське", м. Миколаїв підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2016 року у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Приватного підприємства „Луб'янське", м. Миколаїв до Фермерського господарства „Горизонт", Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, Миколаївська область, Веселинівський район, с. Луб'янка про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 17.11.2014 року.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача .

Керуючись ст.ст. 49; 99; 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Луб'янське", м. Миколаїв на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2016 року по справі 915/2071/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 16.03.2016 року по справі 915/2071/15 скасувати.

Позовні вимоги Приватного підприємства „Луб'янське", м. Миколаїв про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки від 17.11.2014 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 - задовольнити.

Визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 17.11.2014 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Стягнути з Фермерського господарства „Горизонт", Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове на користь Приватного підприємства „Луб'янське", м. Миколаїв судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 218,00 грн.

Стягнути з Фермерського господарства „Горизонт", Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Веселинове на користь Приватного підприємства „Луб'янське", м. Миколаїв судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 1 339,80 грн.

Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

В.А. Лисенко