Рішення

від 24.11.2011 по справі   26/186-11  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2011 р. Справа № 26/186-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ПилонВ» , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтопромхімВ» , Київська обл., м. Біла Церква про стягнення 15 590,24 грн. за участю представників позивача -ОСОБА_1, довіреність № б/н від 17.10.2011 року, відповідача -ОСОБА_2, довіреність № 2 від 26.11.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 13 782,47 грн. основного боргу, 942,31 грн. пені, 286,60 грн. 3% річних, 578,86 грн. інфляційної складової боргу, а загалом 15 590,24 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати виконаних робіт за договором підряду № 3-10/10 від 14.10.2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.11.2011 року.

У позовній заяві позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на банківських рахунках в сумі 15 590,24 грн.

Розглянувши дану вимогу, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 24.11.2011 року.

Через канцелярію суду 24.11.2011 року відповідач надав клопотання, в якому визнав позовні вимоги повністю в розмірі 15 590,24, та просив відстрочити виконання рішення на 3 місяці.

Через канцелярію суду 24.11.2011 року позивач надав заяву, в якій повідомив, що він не заперечує проти відстрочення виконання рішення суду у справі № 26/186-11 строком на три місяці.

Судом встановлено, що 14.10.2010 року між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (замовник) було укладено договір підряду № 3-10/10, за умовами якого замовник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати роботи по монтажу гідроізоляційного шару експлуатуємої покрівлі паркінгу, згідно додатку №1, на об'єкті: „Будівництво житлового будинку з об'єктами соціальної сфери по вул. Дмитрівська, 80-82 в Шевченківському районі м. КиєваВ» і здати їх генпідряднику.

Згідно п.п. 3.2.1 договору замовник проводить авансування помісячного об'єму робіт згідно із заявкою субпідрядника, яка включає 100% суми матеріалів прогнозованого об'єму робіт на місяць, та 50% вартості місячного об'єму робіт. Така сума перераховується субпідряднику протягом 5 банківських днів з дати подання заявки.

Відповідно до п.п. 7.3 договору замовник та генпідрядник протягом 10-ти робочих днів після отримання акту здачі-приймання результатів робіт повинні підписати його та повернути один з примірників субпідряднику або передати викладені письмово зауваження до змісту акту чи мотивовану відмову від його підписання. У випадку ненадання замовником та генпідрядником у визначений цим пунктом строк зауважень чи мотивованої відмови від підписання акту, роботи вважаються виконаними та підлягають оплаті до 20-го числа місяця наступного за звітним.

На виконання умов договору позивач у грудні 2010 року виконав всі роботи на загальну суму 31 782,47 грн., що підтверджується актом на влаштування гідроізоляції та покриття паркінгу за грудень 2010 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (за формою КБ-3).

Проте, відповідач за виконані роботи вартістю 31 782,47 грн. розрахувався частково у сумі 18 000,00 грн., і має заборгованість перед позивачем в сумі 13 782,47 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з виконання робіт за вказаним договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт і має перед позивачем заборгованість у сумі 13 782,47 грн.

Представник відповідача у клопотанні поданому через канцелярію суду 24.11.2011 року визнав позов у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 163 778,40 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 578,86 грн. інфляційної складової боргу, 286,60 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.п. 9.2 договору у випадку порушення замовником строків оплати робіт, він повинен сплатити підряднику пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт нараховано 942,31 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 942,31 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про відстрочення виконання судового рішення на 3 місяці.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Через канцелярію суду 24.11.2011 року позивач подав заяву про те, що він не заперечує проти відстрочення виконання рішення суду по справі №26/186-11 строком на три місяці.

Враховуючи викладене та згоду позивача на відстрочення виконання рішення, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення строком на три місяці до 24.02.2012 року.

Державне мито у сумі 155,90 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АвтопромхімВ» (09100, м. Біла Церква, вул. Водопійна, буд. 104, код 30615703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПилонВ» (03680, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7а, код 31028199) 13 782 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 47 коп. основного боргу, 578 (п'ятсот сімдесят вісім) грн. 86 коп. інфляційної складової боргу, 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 60 коп. 3% річних, 942 (дев'ятсот сорок дві) грн. 31 коп. пені, 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 90 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відстрочивши його виконання строком на 3 місяці до 24.02.2012 року.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя Т.Д. Лилак

Повне рішення складено 29.11.2011 р.