Рішення

від 15.06.2016 по справі 317/1621/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 317/1621/16-ц

2/317/688/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 р. м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого-судді: Нікітіна В.В.

при секретарі: Московкіній І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Світточ» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012» (третя особа - Запорізьке районне управління юстиції Запорізької області) про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Світточ" звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012» про визнання договору оренди землі недійсним.

Третьою особою на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору є Запорізьке районне управління юстиції Запорізької області.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

У власності відповідача ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення № 257 площею 5,0996 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, кадастровий номер: 2322187200:02:001:0028.

05 серпня 2010 року між позивачем ПП "Світточ" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на десять років. 26 квітня 2012 року вказаний договір було зареєстровано у Відділі Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області.

Однак, не зважаючи на те, що договір між ПП «Світточ» та ОСОБА_1 не було розірвано, відповідач ОСОБА_1 уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з другим відповідачем - ТОВ «Аграріс 2012».

Вказана земельна ділянка з моменту укладення договору між ПП "Світточ" та ОСОБА_1 не вибувала з користування позивача, який на даний час продовжує фактичне користування цією ділянкою. ТОВ "Аграріс 2012" не отримував вказану земельну ділянку у фактичне користування від відповідача ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з'явилась, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Наполягала на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явився, направивши письмову заяву про повне визнання позову. Просив розглянути справу на підставі наявних доказів.

В судове засідання відповідач ТОВ «Аграріс 2012» свого представника не направив, не зважаючи на те, що неодноразово був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень на адресу відповідача ТОВ «Аграріс 2012». Письмові заперечення проти позову від ТОВ «Аграріс 2012» до суду не надходили.

Третя особа - Запорізьке районне управління юстиції Запорізької області свого представника до суду не направила. Будь-яких заперечень проти позову або пояснень стосовно суті позовних вимог до суду на надала.

Суд, враховуючи заяву відповідача ОСОБА_1 про повне визнання позову, дослідивши подані докази, прийшов до наступних висновків.

В матеріалах справи міститься копія державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 858867 від 15 червня 2010 року, відповідно до якого відповідачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,0996 га, розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, кадастровий номер: 2322187200:02:001:0028.

Копією витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлено, що Відділом Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області було проведено нормативну оцінку земельної ділянки площею 5,0996 га, яка належить ОСОБА_1 Вартість земельної ділянки становить 80473,60 грн.

05 серпня 2010 року між позивачем ПП «Світточ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, предметом якого була вказана вище земельна ділянка № 257 площею 5,0996 га, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Вказаний договір укладено на 10 років (п. 8 Договору). 26 квітня 2012 року проведено його державну реєстрацію у Відділі Держкомзему у Запорізькому районі Запорізької області. Вчинено реєстраційний запис.

05 серпня 2010 року між позивачем ПП «Світточ» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за вказаним договором оренди.

Відповідно до вказаного акта земельна ділянка площею 5,0996 га, кадастровий номер: 2322187200:02:001:0028, яка належить ОСОБА_1, передана ним позивачу ПП «Світточ».

В матеріалах справи міститься копія рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Запорізького районного управління юстиції Запорізької області № 26156155 від 16 листопада 2015 року, яким позивачу ПП «Світточ» було відмовлено в реєстрації речового права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2322187200:02:001:0028, розташованої на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області в зв'язку з тим, що таке право вже зареєстровано.

Відповідно до копії договору № 55 від 30 червня 2014 року його предметом є передача відповідачем ОСОБА_1 на п'ять років в оренду відповідачу ТОВ «Аграріс 2012» земельної ділянки площею 5,0996 га, що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області та має кадастровий номер 2322187200:02:001:0028.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України встановлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Вказана норма кореспондує з ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України.

Таким законом є Закон України «Про оренду землі» (далі - Закон).

У відповідності до ст. 17 Закону (в редакції, що діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки між ПП «Світточ» та ОСОБА_1П.), передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем в строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Статтею 18 Закону встановлено, що договір оренди землі набирає чинності з дня його державної реєстрації.

Обов'язковість державної реєстрації договору оренди землі встановлена ч. 1 ст. 20 Закону.

Частиною 2 статті 20 Закону встановлено, що державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

На виконання положень статті 18 Закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 2073 від 25 грудня 1998 року, якою встановлювався Порядок державної реєстрації договорів оренди землі. Вказаний Порядок був чинний на момент виникнення правовідносин між ПП «Світточ» та ОСОБА_1

Суд констатує, що договір оренди землі, укладений 05 серпня 2010 року між позивачем ПП «Світточ» та відповідачем ОСОБА_1, повністю відповідає вимогам Закону (в редакції на час укладення договору); пройшов державну реєстрацію з дотриманням вимог Порядку; предмет оренди переданий на підставі акта прийому-передачі, як це передбачено ст. 17 Закону.

Вказаний договір, в силу статті 204 ЦК України, є укладеним з 05 серпня 2010 року строком на 10 років, діючим та таким, що повністю відповідає вимогам, встановленим законом для договорів оренди землі.

Оцінюючи договір оренди землі, укладений 30 червня 2014 року між відповідачами ТОВ «Аграріс 2012» та ОСОБА_1, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу - ч. 1 ст. 215 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Верховним Судом України в п.п. 1 та 2 Постанови Пленуму № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» надано наступні роз'яснення: «При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи». «Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину».

У відповідності до абз. 3 ч. 3 ст. 24 Закону (в редакції, що діяла станом на 30 червня 2014 року) орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

В порушення вказаного обов'язку відповідач ОСОБА_1 уклав договір оренди земельної ділянки, яка на той момент вже була об'єктом права оренди іншої особи. Суд констатує, що вказаними діями відповідачів було порушено право позивача самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, яке передбачене абз. 1 ч. 1 ст. 25 Закону та ст. 93 Земельного кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки № 55 від 30 червня 2014 року, укладений відповідачами ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012» є таким, що порушує вказане право позивача на користування земельною ділянкою; суперечить нормам Цивільного та Земельного кодексів України та Закону України «Про оренду землі» в частині забезпечення принципів непорушності, правомірності та обов'язковості договорів оренди землі, які укладені з дотриманням необхідних вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачами ТОВ «Аграріс 2012» та ОСОБА_1 при укладенні договору № 55 від 30 червня 2014 року було недотримано вимоги статті 203 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним - п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вказані норми по відношенню до захисту прав користувачів земельних ділянок конкретизовані в статті 152 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, з-поміж іншого, шляхом визнання угоди недійсною - п. «в» ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про повну обґрунтованість позовних вимог.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись статтями 10, 11, ч. 3 ст. 209, ст. ст. 212-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Світточ» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012» про визнання договору оренди землі недійсним задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012» щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 5,0996 га, кадастровий номер 2322187200:02:001:0028, яка розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграріс 2012» на користь Приватного підприємства «Світточ» судовий збір в рівних частках - по 690 (шістсот дев'яносто) гривень 60 копійок з кожного.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя В.В. Нікітін