Рішення

від 15.06.2016 по справі 318/356/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2328/16 Головуючий у 1-й інстанції:Васильченко В.В.

Є.У.№ 318/356/16-ц Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_2,

При секретарі: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, Комунального підприємства «Білозерка» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, профспілковий комітет Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що з 04 жовтня 2011 року обіймала посаду директора комунального підприємства «Білозерка» Великобілозерської сільської ради на умовах контракту, укладеного з Великобілозерською сільською радою Великобілозерського району Запорізької області. Розпорядженням сільського голови №37-ОС від 08 жовтня 2015 року їй оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків і порушення трудової дисципліни. Розпорядженням № 6-ОС від 08 лютого 2016 року - звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених контрактом, за п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Посилаючись на те, що сумлінно виконувала свої посадові обов'язки, трудову дисципліну не порушувала, просила суд визнати розпорядження голови сільської ради від 08 лютого 2016 року про звільнення незаконним та скасувати; поновити її на роботі, стягнути з комунального підприємства середньомісячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, моральну шкоду у розмірі 5000 грн., стягнути з голови сільської ради ОСОБА_4 на користь КП «Білозерська» всю суму збитку, заподіяного нею підприємству незаконним звільненням з роботи позивача.

Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24 березня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження сільського голови Великобілозерської сільської ради Запорізької області ОСОБА_4 № 6-ОС від 08 лютого 2016 року про звільнення з посади директора Комунального підприємства «Білозерка» Великобілозерської сільської ради Запорізької області ОСОБА_3 за систематичне невиконання без поважних причин, передбачених контрактом обов'язків на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді директора Комунального підприємства «Білозерка» Великобілозерської сільської ради Запорізької області з 24 березня 2016 р.

Стягнуто з Комунального підприємства «Білозерка» Великобілозерської сільської ради Запорізької області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 лютого 2016 р. по 24 березня 2016 р. у сумі 14 130 грн. 60 коп., а також 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Комунального підприємства «Білозерка» Великобілозерської сільської ради Запорізької області на користь держави судовий збір у сумі 2 204 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, Великобілозерська сільська рада Великобілозерського району Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду першої інстанції у цій справі вказаним вимогам не відповідає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 звільнено з посади директора КП «Білозерка» незаконно, а тому вона підлягає поновленню на роботі зі стягненням на її користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу і компенсацією моральної шкоди.

Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, вони не ґрунтуються на зібраних у справі доказах, а тому з ними не можна погодитися.

Встановлено, що рішенням Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області від 4 жовтня 2011 року №74-00 ОСОБА_3 призначено на посаду директора Комунального підприємства «Білозерка» на умовах контракту з 5 жовтня 2011 року (а.с.8).

Того ж дня між сільською радою - органом управління майном та ОСОБА_3 був укладений контракт про призначення її на посаду директора Комунального підприємства «Білозерка» терміном на 5 років з 05 жовтня 2011 року по 05 жовтня 2016 року (а.с.9).

За умовами контракту на керівника комунального підприємства покладаються обов'язки здійснення поточного (оперативного) керівництва підприємством, організації його виробничо-господарської, соціально-побутової та іншої діяльності, забезпечення виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та контрактом.

Керівник забезпечує складання в установленому порядку річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства на кожний наступний рік і подає його для затвердження органу управління майном, з яким укладено цей контракт; подає в установленому порядку органу управління майном квартальну та річну фінансову звітність підприємства, а також квартальний та річний звіти про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності. У разі невиконання передбачених контрактом показників керівник подає органу управління майном разом зі звітом пояснення щодо причин їх невиконання. Керівник забезпечує виконання затвердженого річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства; зобов'язується забезпечити виконання показників ефективності використання комунального майна і прибутку, а також майнового стану підприємства (а.с.9-13: п.2 п.п.6-8 Контракту).

Статутом КП «Білозерка» також передбачено, що керівництво його фінансово-господарською, організаційно-методичною діяльністю здійснює директор, основним завданням якого є організація роботи підприємства з метою надання комунальних послуг та отримання прибутку. До компетенції директора відноситься забезпечення статутної діяльності підприємства; організація поточної роботи підприємства; вирішення кадрових питань; здійснення матеріально-технічного забезпечення; організація ведення обліку, звітності, внутрішнього контролю; забезпечення оплати праці працівників підприємства; розроблення штатного розкладу та подання його на затвердження засновнику. Директор підприємства несе персональну відповідальність за додержання порядку ведення та достовірності обліку та звітності (а.с.73-75: п.п5.5 - 5.16 Статуту КП «Білозерка»).

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» оплата праці та матеріальне забезпечення керівника підприємства визначаються у контракті, провадяться за рахунок коштів підприємства і встановлюються у прямій залежності від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства. Пунктом 5 зазначеної постанови рекомендовано місцевим органам виконавчої влади при укладанні контрактів з керівниками підприємств, що є у комунальній власності, застосовувати порядок, передбачений Положенням цієї постанови.

Пунктом 8 Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203, передбачено, що контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про призначення керівника на посаду (наймання на роботу) з дня, встановленого за угодою сторін у контракті. У статутах (положеннях) підприємств, які затверджуються органами управління майном, передбачаються умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника підприємства за рахунок коштів підприємства, що спрямовуються на оплату праці.

Зі змісту наведених норм вбачається, що встановлена процедура укладення контрактної форми трудового договору для всіх керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності, на підставі укладеного контракту виникають трудові правовідносини між керівником, як працівником, та відповідним підприємством, установою та організацією, що належать до комунальної власності, а не з органом, уповноваженим на укладання такого контракту.

За пунктом 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України трудовий договір може бути припинений з підстав, передбачених контрактом.

Пунктом 5.22 Контракту сторін передбачено, що керівник, в даному випадку ОСОБА_3, може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи органу управління майном або за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії, у тому числі, у разі систематичного невиконання Керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Таким чином, підставою для розірвання контракту у разі систематичного невиконання Керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом, може бути лише проступок на роботі, вчинений Керівником після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови, що з дня накладення стягнення до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_3 неодноразово допускалася порушень трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку.

Зокрема, із доповідної записки заступника сільського голови ОСОБА_5 від 06.10.2015 року вбачається, що 05.10.2015 року о 8-30 КП «Білозерка» не працювало, всі двері контори були зачинені, на робочому місці нікого не було, хоча на вулиці з 8-00 відкриття підприємства чекали люди, щоб придбати ритуальні атрибути на поховання (а.с.97).

В пояснювальній записці про причини відсутності на роботі 05.10.2015 р. директор підприємства ОСОБА_3 зазначила про свою хворобу (висока температура) (а.с.98).

Проте, доказів на підтвердження поважності причин невиходу на роботу 05.10.2015 року ні відповідачу, ні суду ОСОБА_3 не надала, причини відсутності на робочому місці в робочий час інших працівників підприємства не змогла пояснити.

За вказане порушення трудової дисципліни розпорядженням сільського голови №37-ОС від 08.10.2015 року за неналежне виконання своїх посадових обов'язків та порушення трудової дисципліни директору КП «Білозерка» ОСОБА_3 оголошено догану (а.с.24).

У передбаченому законом порядку дисциплінарне стягнення ОСОБА_3 не оскаржила, на момент розірвання трудового договору воно не знято.

Незважаючи на оголошену догану, 12.10.2015р., 04.02.2016 р. ОСОБА_3 повторно допустила порушення трудової дисципліни, оскільки в робочий час комунальне підприємство не працювало, всі працівники на робочому місці були відсутні, що підтверджується заявою місцевого жителя ОСОБА_6, актом від 04.02.2016р. (а.с.100,260).

Зазначені письмові докази позивачем не спростовані, належна оцінка цим доказам судом першої інстанції не надана.

Поза увагою суду залишилася і низка інших письмових доказів, наданих відповідачами на підтвердження факту систематичного невиконання позивачем своїх посадових обов'язків протягом усього часу дії контракту.

Зокрема, із зібраних у справі письмових доказів вбачається, що протягом 2012-2015 років за результатами перевірки діяльності КП «Білозерка» рішеннями виконавчого комітету Великобілозерської сільської ради від 27.12.2012р.№2, 30.05.2014р.№ 22, 23.10.2014р.№44 робота комунального підприємства визнавалася незадовільною. Розпорядженням сільського голови від 07.05.2013 р. директору підприємства за неналежне виконання посадових обов'язків оголошено догану. ОСОБА_3 як керівнику підприємства неодноразово пропонувалося вжити заходи до усунення порушень фінансової дисципліни, інших виявлених недоліків, погашенню дебіторської і кредиторської заборгованості за енергоносії, заборгованості з житлово-комунальних послуг населення, заробітній платі, тощо (а.с.88-94, 255).

Незважаючи на чисельні рішення виконкому, за останній рік роботи на посаді директора робота комунального підприємства не покращилася.

Відповідно до звіту директора КП «Білозерка» про роботу підприємства за 8 місяців 2015 року підприємством укладено 695 договорів з населенням по збору побутових відходів, кредиторська заборгованість з постачальниками на суму 45,5 тис. грн., із яких 42, 5 тис. грн. за електроенергію (перед Червоною сільською радою). Прибуток підприємства становить 5 тис. грн. (а.с.34).

Рішенням виконкому Великобілозерської сільської ради від 30.09.2015 року № 33 звіт директора комунального підприємства про результати роботи за 8 місяців взято до відома, зобов'язано директора КП «Білозірка» терміново вирішити питання погашення заборгованості з комунальних послуг перед Червоною сільською радою; терміново створити комісію по укладанню договорів з населенням по вивезенню твердих побутових відходів за участю землевпорядника сільської ради (а.с.96).

Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_3 (без дати і вихідного номера) на виконання вказаного рішення виконкому наказом директора №45-к від 05.10.2015 року було створено комісію по укладанню договорів з населенням з вивезенню твердих побутових відходів, додатково укладено 6 договорів. Станом на 30 грудня 2015 року кількість відповідних договорів з населенням становить 671. Заборгованість за електроенергію становить 28, 6 грн. (становила 42,5 тис. грн.) (а.с.32, 261).

Проте, із пояснювальної записки землевпорядника сільської ради ОСОБА_7 вбачається, що з наказом №45-к директора комунального підприємства від 05.10.2015 року про створення комісії по укладанню договорів з населенням з вивезенню твердих побутових відходів він не був ознайомлений, участі у роботі комісії не приймав (а.с.104).

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 не змогла пояснити, в чому конкретно полягала робота комісії, жодного допустимого доказу на підтвердження факту її діяльності (копії Положення про комісію, протоколи засідання комісії, копії договорів, тощо) не надала.

Аналіз кількісних показників договорів з населенням по вивезенню твердих побутових відходів свідчить про те, що з вересня 2015 року до грудня 2015 року кількість договір не збільшилася на 6 одиниць, як зазначено в пояснювальній записці директора комунального підприємства, а зменшилася на 24 договори.

Рішенням виконкому Великобілозерської сільської ради від 30.12.2015 року №43 роботу директора КП «Білозерка» по виконанню рішення виконкому від 30.09.2015року визнано незадовільною, сільському голові запропоновано розірвати трудовий договір з директором комунального підприємства (а.с.102).

Вказане рішення виконкому ОСОБА_3 не оскаржила.

Із виступу сільського голови Червоної сільської ради на засіданні виконкому від 30.12.2015 року вбачається, що дебіторська заборгованість комунального підприємства не погашена і становить 41, 2 тис. грн. За повідомленням начальника відділу житлово-комунального господарства райдержадміністрації ОСОБА_8 робота з боржниками комунальним підприємством не проводиться, по показникам рейтингу комунальне підприємство знаходиться на 12 місці (а.с. 103: Протокол №13 засідання виконкому).

Відповідно до листа сільського голови Червоної сільської ради від 11.02.2016 року №02-01-28/116 загальна заборгованість КП «Білозерка» перед сільською радою з 2013 року не тільки не зменшується, а щороку зростає і станом на 01.02.2016 р. становить 49 054, 41 грн. (а.с.111).

На виконання рішення виконкому від 30.12.2015 р. №43 розпорядженням сільського голови №6-ОС від 08 лютого 2016 року за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених контрактом від 5 жовтня 2011 року, з підстав, передбачених контрактом, звільнено директора КП «Білозірка» ОСОБА_3 з займаної посади 8 лютого 2016 року - п.8 ст.36 КЗпП України, пп.а п.22. контракту (а.с.26).

Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що ОСОБА_3 протягом дії контракту систематично не виконувала без поважних причин обов'язки, покладені на нею контрактом і статутом підприємства, неналежно організувала поточну роботу підприємства з надання комунальних послуг, про що свідчать щорічні рішення виконкому про визнання роботи підприємства незадовільною. Після оголошення догани за порушення трудової дисципліни, яке сталося 6 жовтня 2015 року, позивач продовжувала порушувати трудову дисципліну, рішенням виконкому №43 від 30.12.2015 року визнана незадовільною її робота з погашення дебіторської заборгованості перед Червоною сільською радою і створення комісії по укладанню договорів з населенням з надання житлово-комунальних послуг, а тому відповідач обгрунтовано достроково розірвав контракт за п.8 ст.36 КЗпП України на підставі пп. а а.22 контракту.

За вказаних обставин висновки суду першої інстанції про недоведеність факту систематичного невиконання позивачем своїх посадових обов'язків не відповідає фактичним обставинам справи і зібраним у справі доказам.

Відсутність заборгованості комунального підприємства зі сплати податків і зборів за 2015 рік, подяка обласного центру зайнятості, рішення національного бізнес-рейтингу (а.с.17-20) не спростовують вищезазначені письмові докази, які підтверджують доводи сільської ради про систематичне невиконання без поважних причин ОСОБА_3 умов контракту, порушення трудової дисципліни.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право його скасувати і ухвалити нове рішення по суті.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

На підставі викладеного у відповідності з вимогами ст.ст.307 ч.1 п.2, 309 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні.

Понесені Великобілозерською сільською ради Великобілозерського району Запорізької області судові витрати зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції на суму 2 425, 28 грн. на підставі ч. ч. 2, 5 ст.88 ЦПК України підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст.307,309,313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області задовольнити.

Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24 березня 2016 року по цій справі скасувати і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до Великобілозерської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, Комунального підприємства «Білозерка» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Понесені Великобілозерською сільською радою Великобілозерського району Запорізької області витрати зі сплати судового збору при подачі апеляційної скарги у сумі 2 425 грн. 28 коп. (дві тисячі чотириста двадцять п'ять гривень 28 копійок) компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді :