Постанова

від 25.07.2006 по справі 28/103(35/161)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

25.07.2006                                                                                  

Справа № 28/103(35/161) 

         Дніпропетровський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва

О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

секретаря: Ревковій Г.О.

за участю представників:

позивача: Саєнко

І.М.- адвокат, дов. від 01.06.2006 року

відповідача-1: Летючий

В.П.- предст., дов.№01/06-1 від 01.06.2005 року

відповідача-2: Інін

І.В.- директор

                         Іванова О.Л.- предст.,

дов.№02/07 від 24.07.2006 року

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційні скарги приватної фірми N»(м. Дніпропетровськ) і приватної

фірми «Рубікон»(м. Харків) на рішення господарського суду Дніпропетровської

області від 25.04.2006 р. у справі № 28/103(35/161)

за позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю “Рим 2000” (м. Дніпропетровськ) 

             до: 1. Приватної

фірми “Рубікон” (м. Харків)

                    2. Приватної

фірми “OBERON” (м. Дніпропетровськ)

              про стягнення

22578,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

         Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 25 квітня 2006 року (підписано 15.05.2006р.) у

справі №28/103(35/161) (суддя Манько Г.В.) був задоволений позов товариства з

обмеженою відповідальністю “Рим 2000” (м. Дніпропетровськ) до приватної фірми

“Рубікон” (м. Харків) і приватної фірми “OBERON” (м. Дніпропетровськ) про

стягнення 22575,84 грн. шкоди внаслідок здійснення дорожньо-транспортної

пригоди і господарських витрат. Зазначеним рішенням з відповідачів на користь

позивача стягнуто по 10987,92 грн. завданої шкоди, по 112,88 грн. витрат по

сплаті державного мита, по 300,00 грн. витрат по проведенню експертизи і по

59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із прийнятим рішенням, приватна фірма “OBERON” (м.

Дніпропетровськ) -відповідач-2 -подав апеляційну скаргу, у якій просить

скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від

25.04.2006р. і припинити провадження у справі. Підставою для скасування рішення

відповідач-2 вважає недоведеність обставин, що мають значення для справи, які

місцевий господарський суд визнав встановленими. В апеляційній скарзі скаржник

зазначив, що суд в основу свого рішення не поклав жодного доказу того, що ПФ

“OBERON” здійснювала перевезення саме того комп'ютерного обладнання і

комплектуючих, які вказав в позовній заяві позивач, а саме в договорі перевезення

№9/04 від 11.11.2004р. відсутні відомості про вантаж та дата і час перевезення;

матеріали справи не містять акту приймання-передачі вантажу,

товарно-транспортної накладної та документів, які б свідчили про оплату або

часткову оплату за автоперевезення. Оскільки вантаж відповідно до вимог ст. 924

ЦК України і ч. 2 ст. 308 ГК України переданий не був, то і відповідальність

відповідача-2 перед позивачем не настала. Скаржник звертає увагу на той факт,

що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що в протоколі огляду

автотранспортних засобів від 12.11.2004р. зафіксований тільки факт пошкодження

частини вантажу -оргтехніки без зазначення кількості, вартості, марки, серійних

номерів, фірми власника оргтехніки. Відповідач-2 пояснив, що підприємства Росії

і України, які займаються реалізацією офісного і комп'ютерного обладнання до

оргтехніки відносять: факсимільні апарати, копіювальні апарати, телефони,

проектори. Згідно з висновком експерта №Г-13265 від 07.12.2004р. об'єктом

експертизи було комп'ютерне обладнання і комплектуючі, тоді як в протоколі

огляду від 12.11.2004р. було вказано, що “При осмотре обнаружено:...пошкоджений

частково вантаж. Орг.техника”. Оскільки комп'ютерне обладнання і комплектуючі

не входять до наведеного переліку оргтехніки, то відповідач-2 вважає, що товар,

наданий на експертизу, не має до здійсненого 12.11.2004р. ДТП ніякого

відношення.

Відповідач-1 -приватна фірма

«Рубікон»(м. Харків) -також не погодився із прийнятим судом рішенням і подав

апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач-1 зазначає, що судом

правильно встановлено, що в результаті ДТП шкоди завдано майну -комп'ютерному

обладнанню та комплектуючим до нього, що перевозилися автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2

державний номер 47492 АА, який знаходився у користування ПФ », але судом

безпідставно не дано належної оцінки тому, що згідно ст.924 ЦК України

перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття

їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, нестача,

псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин,

яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідач-1 вважає, що відшкодування шкоди в даному випадку повинно

проводитися за правилами ч.1 ст.1188 ЦК України. Скаржник також зазначає, що

надав до суду докази відсутності вини його водія у спричиненні ДТП -постанову

Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.07.2005 року про закриття

адміністративного провадження відносно водія ОСОБА_1 за відсутністю в його діях

складу адміністративного правопорушення.

Товариство з обмеженою

відповідальністю „Рим 2000” (м. Дніпропетровськ) -позивач -у відзиву на

апеляційну скаргу відповідачів і у судовому засіданні пояснив, що з доводами

апеляційної скарги не згоден в силу наступного: посилання відповідача-2 на ст.

924 ЦК України є безпідставним, оскільки предметом даного спору не є об'єкт

перевезення вантажу і відповідальність перевізника. В даному випадку судом

достовірно встановлено факт заподіяння шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної

небезпеки, належних відповідачам, що є підставою для винесення рішення про

відшкодування шкоди незалежно від вини відповідачів відповідно до ч. 2 ст. 1188

ЦК України.

У судове засідання позивачем на

вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду були надані

витребувані судом документи, які підтверджують право власності позивача на

пошкоджений вантаж.

У судовому засіданні була оголошена

вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного

господарського суду.

Вислухав представників сторін,

переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

встановив, що 12.11.2004 року близько 22.45 за місцевим часом на 124 км.

автошляху «Київ-Харків»сталася дорожньо-транспортна пригода за участю

автомобілів «ІНФОРМАЦІЯ_1»державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1

і «ІНФОРМАЦІЯ_2»державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Автомобіль «ІНФОРМАЦІЯ_1»державний

номер НОМЕР_1 є власністю ПФ «Рубікон»(відповідача-1), а автомобіль

-8-153»державний номер НОМЕР_2орендований ПФ »(відповідачем-2) у фізичної особи

-підприємця Ініна Ігоря Вікторовича за договором оренди транспортного засобу

від 03.09.2003 року.

Відповідач-2 на орендованому

автомобілі здійснював перевезення вантажу, який належить позивачу, на підставі

договору №9/04 від 11.11.2004 року.

В результаті дорожньо-транспортної

пригоди був пошкоджений вантаж позивача, який знаходився в автомобілі

-153»державний номер 47492. Відповідно до висновку експерта №Г-13265 від

07.12.2004 року вартість матеріальної шкоди, що заподіяна вантажу позивача,

становить 21975 грн. 84 коп. та вартість експертизи -600 грн. (договір №97 від

29.11.2004 року, рахунок №Г-13265 від 03.12.2004 року, платіжне доручення

№12558 від 06.12.2004 року).

Протоколом про адміністративне

правопорушення №253542 від 12.11.2004 року, складеним дізнавачем 7 роти ПДПС

ДАІ було встановлено, що винним у скоєнні ДТП є водій автомобіля МАЗ, який

належить відповідачу-1, ОСОБА_1 і адміністративний матеріал був направлений до

Дзержинського районного суду м. Харківа. Постановою Дзержинського районного

суду м. Харкова від 08.12.2004 року по справі №3-15892 гр. ОСОБА_1 був визнаний

винним у скоєнні адміністративного правопорушення і на останнього накладений

штраф в сумі 34 грн. Але постановою Дзержинського районного суду м. Харкова за

протестом заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова постанова

№3-15892 від 08.12.2004 року у відношенні ОСОБА_1 була скасована і

адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 закрито на підставі ст.247 ч.1,

тобто за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, станом на день

прийняття рішення місцевим господарським судом, вина жодного із водіїв, які

були учасниками ДТП, не доведена у встановленому законом порядку.

Постановою Вищого господарського

суду по справі від 16.02.2006 року було зазначено, що позивач обґрунтовував

свої вимоги нормами ст.1188 ЦК України, що є підставою для відшкодування

володільцями джерел підвищеної небезпеки завданої шкоди незалежно від їх вини в

солідарному порядку, але це залишилося поза увагою господарських судів

попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуємих рішень, у зв'язку з чим справа

була направлена на новий розгляд.

Згідно ст.11112 ГПК

України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими

для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.1188 ЦК

України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди

іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати

незалежно від їхньої вини.

Як вбачається із матеріалів справи:

·          шкода

завдана майну, яке є власністю позивача по справі, що підтверджується наданими

на вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду доказами і розмір

заподіяної шкоди підтверджений матеріалами справи;

    ·          шкода

завдана джерелами підвищеної небезпеки (автомобілями);

    ·          шкода

завдана спільно двома юридичними особами внаслідок взаємодії джерел підвищеної

небезпеки, які знаходилися у володінні відповідачів на законних підставах;

    ·          позивач

є іншою особою по відношенню до володільців підвищеної небезпеки.

За таких обставин місцевий

господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача, а доводи

скаржників не можуть бути підставою для скасування судового рішення відповідно

до вищезазначеного.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК

України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги приватної фірми

»(м. Дніпропетровськ) і приватної фірми «Рубікон»(м. Харків) залишити без

задоволення.

Рішення господарського суду

Дніпропетровської області від 25 квітня 2006 року у справі №28/103(35/161)

залишити без зміни.

Головуючий                                                                                           

О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                       

Л.О.Лотоцька

     Р.М.Бахмат

(постанова виготовлена у повному

обсязі 26.07.2006 року)

З оригіналом згідно.

Помічник

судді                                                                         

М.В. Юрченко