Ухвала

від 15.06.2016 по справі 383/349/16-ц

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/349/16-ц

Провадження №2/383/245/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря - Оверченко Л.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області - ОСОБА_3

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, та її представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення 3-ї сесії 7 скликання ОСОБА_2 сільської ради №28 від 22.12.2015 року Про затвердження акту обстеження меж на земельні ділянки від 04.12.2015 року;

зобов'язати ОСОБА_2 сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1, загальною площею 0,4463 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ... (КВЦПЗ 01,03) - 0,1963 га за адресою: вул. Калініна, 39, с.Витязівка Бобринецького району Кіровоградської області.

Позивач звернувся з вказаним позовом в порядку цивільного судочинства, обґрунтовуючи його тим, що не погоджується із рішенням ОСОБА_2 сільської ради «Про затвердження акту обстеження меж на земельні ділянки» від 22.12.2015 року №28.

Спірним рішенням зокрема затверджено акт постійної комісії сільської ради з питань агропромислового розвитку, земельних відносин, благоустрою, розвитку населених пунктів, житлово-комунального господарства, регламенту, депутатської етики, освіти, культури, спорту, молодіжної політики від 04 грудня 2015 року. Тобто спірним рішенням виникнення речового права на земельну ділянку не передбачає.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно до ст.2 КАС України захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, є завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року №10-рп/2010 системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Отже, положення частини першої статті 143 Конституції України "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції" стосується вирішення органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень питань, визначених законами, зокрема, у галузі земельних відносин.

Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Конституційний Суд України вважає, що ці повноваження охоплюються зазначеним у статті 143 Конституції України поняттям "інші питання місцевого значення", а тому при їх здійсненні сільські, селищні, міські ради виступають як суб'єкти владних повноважень, які реалізують розпорядчі та інші функції.

Отже, Конституційний Суд України вирішив, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; - положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; - положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку сторони матеріальних правовідносин не є рівними, а відповідач виступає саме як суб'єкт владних повноважень, який, на виконання делегованих повноважень, прийняв спірний ненормативний правовий акт. Крім того, позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача у зв'язку з чим просить зобовязати його затвердити технічну документацію із землеустрою. А отже даний спір є публічно-правовим. Крім того, за результатами реалізації оскаржуваного рішення відповідача у позивача не виникло будь-яке речове право.

Цивільно-правовий спір про право власності (речове право) відсутній, а спір виник щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Таким чином, вирішення вимог щодо визнання незаконним та скасування рішень відповідача віднесено до юрисдикції адміністративних судів, оскільки позов подано до відповідача, який є суб'єктом владних повноважень в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України з приводу його рішення.

Тому оскарження спірного рішення ради повинно здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122, ст. ст. 208-210, 293-294 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасувати рішення 3-ї сесії 7 скликання ОСОБА_2 сільської ради №28 від 22.12.2015 року Про затвердження акту обстеження меж на земельні ділянки від 04.12.2015 року та зобов'язання ОСОБА_2 сільську раду затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1, загальною площею 0,4463 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ... (КВЦПЗ 01,03) - 0,1963 га за адресою: вул. Калініна, 39, с.Витязівка Бобринецького району Кіровоградської області - закрити.

Роз'яснити позивачу його право звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В.Бондаренко