Постанова

від 10.06.2016 по справі 809/640/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2016 р. Справа № 809/640/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Візінському М.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Тисменицької об"єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області, вул. Галицька, 15, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400

до відповідача: ПП "ДВА КРОКИ", вул. Незалежності, 193, с. Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423

про стягнення заборгованості в сумі 39 272 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "ДВА КРОКИ" про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 39 272 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статей 16, 295 Податкового кодексу України, не сплачено єдиний податок в сумі 39 272 грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2015 рік від 09.02.2016 року за № 4 на суму 39 272 грн.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с.16). Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи неявки суду не подав.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв’язку з чим позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство "ДВА КРОКИ" 20.10.2014 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7) та перебуває на обліку в Тисменицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 10.1.2. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України єдиний податок належить до місцевих податків.

Згідно приписів пункту 291.3. статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За змістом пунктів 293.1, 293.2 статті 293 згаданого Кодексу встановлені ставки єдиного податку ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно вимог пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

В судовому засіданні встановлено, що 09.02.2016 року приватним підприємством "ДВА КРОКИ" подано позивачу податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), де відповідачем самостійно розраховано суму єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал в розмірі 39 272 грн. (а.с.8-9).

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача з єдиного податку в сумі 39 272 грн., зазначене ним в податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2015 рік від 09.02.2016 року за № 4 є узгодженим з дня подання такої декларації.

Пунктом 295.3. статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У відповідності до пункту 295.4. статті 295 Податкового кодексу України сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Тисменицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 23.02.2016 року за № 212-23, яка 23.02.2016 року отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на корінці вказаної податкової вимоги (а.с.10). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов’язком. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов’язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сплата єдиного податку є обов’язком відповідача, що передбачений статтями 16 та 295 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач свої податкові зобов'язання належним чином не виконував та не сплачував до бюджету узгоджену суму грошового зобов'язання з єдиного податку, що привело до виникнення заборгованості в сумі 39 272 грн.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов’язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов'язань з єдиного податку в загальному розмірі 39 272 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Заборгованість відповідача підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2015 рік від 09.02.2016 року (а.с.8-9), податковою вимогою форми "Ю" від 23.02.2016 року за № 212-23 (а.с.10), довідкою про стан розрахунків з бюджетом від 25.05.2016 року за № 1328/10/09-13-23-14/195 (а.с.11).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу по єдиному податку в розмірі 39 272 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з приватного підприємства "ДВА КРОКИ"заборгованості в сумі 39 272 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Два Кроки" (код ЄДРПОУ 39448878) в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 39 272 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят два) гривень з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належать відповідачу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 15.06.2016 року.