cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 825/394/16 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал - Центр» до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Фозбас», Чернігівська регіональна торгово-промислова палата, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернігівська міська рада про визнання дій протиправними, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Термінал - Центр» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України щодо внесення до Державної митної служби України подання про виключення місця доставки за адресою: м. Чернігів, вул. Жабинського, 2в з переліку місць доставки та внесення до нього змін в Єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів України.
- зобов'язати Чернігівську митницю Державної фіскальної служби України внести до Державної митної служби України подання про включення місця доставки за адресою м. Чернігів, вул. Жабинського, 2-в, в Перелік місць доставки та внесення до нього змін в Єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів України.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 провадження у справі № 825/394/16 в частині позовних вимог про зобов'язання Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України внести до Державної митної служби України подання про включення місця доставки за адресою м. Чернігів, вул. Жабинського, 2в, до переліку місць доставки та внесення до нього змін в Єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів України закрито.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеною вище постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал - Центр» зареєстроване як юридична особа 17.12.2010, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.02.2016 № 21719873 (а.с.14-18).
30.10.2012 Чернігівською митницею та товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал - Центр» укладено угоду про співробітництво № 05, відповідно до якої сторони домовились про створення на орендованій позивачем території згідно договору оренди від 18.03.2009 № 2177 за адресою: м. Чернігів, вул. Жабинського, 2-в, місця доставки товарів транспортними засобами та передачі його на безкоштовній основі у користування Чернігівської митниці (а.с.31).
04.02.2016 Чернігівською митницею на адресу Департаменту організації митного контролю направлено подання № 298/7/25-20-24-01, в якому відповідач просив розглянути питання щодо виключення місця доставки ТОВ «Термінал - Центр» за адресою м. Чернігів, вул. Жабинського, 2-в (код місця доставки -102-001-1-1) з Переліку місць доставки з підстав закінчення терміну договору оренди земельної ділянки (а.с.194,252).
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в наказі Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 646 «Про місця доставки товарів транспортними засобами» та наказі Державної митної служби України від 27.08.2012 № 426 «Про ведення Переліку місць доставки» визначено процедуру включення до Переліку місць доставки, а порядок виключення з даного Переліку та процедуру перевірки (встановлення) обставин, які можуть бути підставою для виключення - не визначено, а тому позов підлягає задоволенню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що Чернігівська митниця Державної фіскальної служби України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обгрунтованими, враховуючи наступне.
Згідно із статтею 200 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) після надання органом доходів і зборів дозволу на пропуск товарів через митний кордон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов'язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене органом доходів і зборів місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб органу доходів і зборів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений статтею 95 цього Кодексу. Товари і транспортні засоби, якими вони перевозяться, після прибуття у місце доставки розміщуються у зонах митного контролю. У місці доставки товари і транспортні засоби пред'являються, а документи на них передаються органу доходів і зборів у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для органу доходів і зборів, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу. Зміна місця стоянки (прибуття) транспортного засобу, вивантаження, перевантаження товарів, розпакування, пакування чи перепакування товарів, зміна, вилучення чи пошкодження засобів забезпечення ідентифікації допускаються лише з дозволу органу доходів і зборів, крім випадків, передбачених главою 2 цього Кодексу. У разі відмови у наданні дозволу органи доходів і зборів зобов'язані невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити власника товару або уповноважену ним особу про причини і підстави такої відмови.
Як передбачено пунктом 1.1 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 646 «Про місця доставки товарів транспортними засобами» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.06.2012 за № 1052/21364), місцем доставки може бути визначена митницею призначення територія (або її частина) пункту пропуску (пункту контролю) через державний кордон України, морського чи річкового порту, аеропорту, залізничної станції, вільної митної зони, підрозділу митниці призначення, у якому безпосередньо проводиться митне оформлення, підприємства з безперервним циклом виробництва, вантажного митного комплексу, територія, що прилягає до центральної сортувальної станції, регіональної сортувальної станції, місця міжнародного поштового обміну, складу тимчасового зберігання або митного складу.
З цього слідує, що місцем доставки може бути визначена митницею призначення територія, що прилягає до митного складу.
Згідно з п. 1.2 наказу ведення Переліку місць доставки (далі - Перелік) та внесення до нього змін в єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів України (далі - ЄАІС Держмитслужби) здійснюються Державною митною службою України за поданням митниці призначення за формою згідно із додатком до того наказу.
Пункт 1.7 Наказу встановлює, що у разі визначення місцем доставки території, прилеглої до складу тимчасового зберігання, до облаштування місць доставки застосовуються вимоги, встановлені законодавством України до функціонування складу тимчасового зберігання.
Пунктом 1.9 Наказу передбачено, що у разі виключення місця доставки з Переліку митний орган, у зоні діяльності якого функціонувало місце доставки, вживає достатніх заходів щодо направлення товарів та транспортних засобів, що перетнули митний кордон України, в інше функціонуюче місце доставки із Переліку для проведення необхідних митних формальностей з невідкладним повідомленням про зазначене заінтересованих осіб.
Однією з основних підстав для відкриття та експлуатації складу тимчасового зберігання відповідно до пункту 3.2 розділу III Положення про склади тимчасового зберігання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № 613, є наявність документу, що підтверджує право власності або користування складськими об'єктами, а отже і для експлуатації місця прибуття, розташованого на території, що прилягає до складу тимчасового зберігання, однією з основних підстав є документ на право власності або користування територією (земельною ділянкою).
В той же час позивач не зміг, а ні на запит митниці, а ні на час розгляду даної справи суду першої інстанції та апеляційній інстанції надати документ, який підтверджував би його право власності або користування вищевказаною земельною ділянкою.
Навпаки, Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом від 20.11.2015 № 6514 підтвердило факт відсутності орендних відносин позивача з Чернігівською міською радою: або продовження терміну дії договору оренди від 27.03.2014 № 2177, або укладення нового договору оренди земельної ділянки, що не було встановлено судом першої інстанції.
При цьому суд першої інстанції прийшов до висновку, що в наказі Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 646 «Про місця доставки товарів транспортними засобами» та наказі Державної митної служби України від 27.08.2012 № 426 «Про ведення Переліку місць доставки» визначено процедуру включення до Переліку місць доставки, а порядок виключення з даного Переліку та процедуру перевірки (встановлення) обставин, які можуть бути підставою для виключення - не визначено, а тому митниця діяла без дотримання законодавчо встановленої процедури (не у спосіб, передбачений Законом).
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що пункт 1.9 наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 646 «Про місця доставки товарів транспортними засобами», зареєстрованого в Міністеррмтві юстиції України 25.06.2012 за № 1052/21364, переважно передбачає, що у разі виключення місця доставки з Переліку митний орган , у зоні діяльності якого функціонувало місце доставки, вживає достатніх заходів щодо направлення товарів та транспортних засобів, що перетнули митний кордон України, в інше функціонуюче місце доставки із Переліку для проведення необхідних митних формальностей з невідкладним повідомленням про зазначене заінтересованих осіб.
Таким чином, колегія суддів вважає, що законодавчо визначено, що місце доставки може бути виключено з Переліку.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 № 484 «Про функціональні повноваження підрозділів структурних підрозділів територіальних органів ДФС» на митниці ДФС, а отже і на Чернігівську митницю ДФС, покладено виконання функції 2.102 «Здійснення контролю за доставкою товарів і транспортних засобів комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, до Митниці призначення», яка серед всіх інших процедур містить процедуру 2.102.6 «забезпечення організації та контрою за діяльністю місць доставки товарів транспортними засобами відповідно до вимог законодавства України з питань державної митної справи».
Також відповідно до підпункту 33 пункту 4 Положення про Чернігівську митницю ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 26.08.2014 № 75 здійснює в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних, а отже функція щодо формування та ведення Переліку місць доставки, зокрема, й щодо направлення подання про включення/виключення місць доставки до Переліку місць доставки передбачена і Положенням про Чернігівську митницю ДФС.
Таким чином, колегія суддів вважає, що дії Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України щодо внесення до Державної митної служби України подання про виключення місця доставки за адресою: м. Чернігів, вул. Жабинського, 2в з переліку місць доставки та внесення до нього змін в Єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів України є правомірними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт надав до суду докази, що підтверджують правомірність вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал - Центр» до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Фозбас», Чернігівська регіональна торгово-промислова палата, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернігівська міська рада про визнання дій протиправними відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст постанови виготовлений 06.06.2016.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2016 |
Оприлюднено | 17.06.2016 |
Номер документу | 58327136 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Василенко Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні