Ухвала

від 15.06.2016 по справі 826/6775/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/6775/16 Головуючий у 1-й інстанції:Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представника ГУ ДФС у м. Києві Тарантюк Ю.В., представника ТОВ «Енергоінвестмонтаж» Микульської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2016 року у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестмонтаж» про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2016 року провадження у справі закрито.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) в апеляційній скарзі просить суд скасувати ухвалу, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло подання ГУ ДФС у м. Києві до ТОВ «Енергоінвестмонтаж» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, застосованого рішенням заступника начальника ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2016 № 10022/10/26-15-14-04-03.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2016 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

05.05.2016 ТОВ «Енергоінвестмонтаж» надіслало до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч.5 ст.183 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), яке обґрунтовано тим, що 29.04.2016 ТОВ «Енергоінвестмонтаж» подало до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов про скасування наказу про призначення перевірки від 25.04.2016 року № 2553.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з висновку про наявність спору про право, що унеможливлює розгляд і вирішення заявленого до суду подання в порядку, визначеному статтею 183 3 КАС.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183 3 КАС провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з п. 2 ч. 5 вказаної статті суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Вищий адміністративний суд України в п. 9 інформаційного листа від 02.02.2011 р. N 149/11/13-11вказав, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 3 КАС.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту ; оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183 3 КАС, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків , стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту , тощо.

З клопотання ТОВ «Енергоінвестмонтаж» вбачається, що підприємство заперечує законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту (а.с. 49-52).

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2016 відкрито провадження у справі № 826/6870/16 за позовом ТОВ «Енергоінвестмонтаж» до ГУ ДФС у м. Києві про визнання рішення протиправним та скасування наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25.04.2016 №2553.

Крім того, ТОВ «Енергоінвестмонтаж» до Окружного адміністративного суду міста Києва було подано позов (справа № 826/7049/16), предметом оскарження якого є рішення № 10022/10/26-15-14-04-03 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яке є підставою для звернення до суду із поданням, яке розглядається у даній справі.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла беззаперечного висновку про наявність спору про право у межах правовідносин щодо застосування до ТОВ «Енергоінвестмонтаж» адміністративного арешту.

Вищий адміністративний суд України в п. 5 інформаційного листа від 22.04.2011 №571/11/13-11 вказав, що наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі судам необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

За таких обставин, враховуючи виявлення спору про право, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги, що стосуються дотриманням процедури та правомірності призначення перевірки, накладення адміністративного арешту апеляційним судом відхиляються, так як у даному випадку, ці питання не можуть бути предметом розгляду суду у порядку ст. 183 3 КАС та мають вирішуватися у загальному порядку у справах щодо оскарження перевірки та застосування адміністративного арешту.

Відхиляються також посилання на те, що станом на 10 травня 2016 року не існувало жодного рішення суду про відкриття провадження у справі щодо оскарження перевірки та/або адміністративного арешту, так як наявність спору про право судом першої інстанції було встановлено не із рішення суду, а з заперечення позивачем законності проведення перевірки (зокрема у клопотанні про закриття провадження у справі та в позовній заяві з відміткою про її отримання судом).

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2016 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 15.06.2016.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.