Рішення

від 01.06.2016 по справі 905/1486/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.2016 Справа № 905/1486/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«БОГДАННА КВ» , м.Бровари, Київська обл..

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«МАРІОНІКАВ» , с.Опитне, Бахмутський район, Донецька обл..

про стягнення 1 839 404,15 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - ОСОБА_1, - - представник за довіреністю б/н від 05.07.2015 р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю В«БОГДАННА КВ» , м. Бровари, Київська обл. звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«МАРІОНІКАВ» , с.Опитне, Бахмутський район, Донецька обл. про стягнення за договором поставки № 317 від 09.12.2014 р. суму боргу у розмірі 1 050 700,00 грн., 3% річних у розмірі 39 897,81 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 477 696,95 грн., пені у сумі 271109,39 грн. та судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 317 від 09.12.2014р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії вказаного договору, специфікації № 1 від 15.12.2014, видаткових накладних №ББ00000342 від 15.12.2014 р., №ББ00000364/1 від 24.12.2014 р., №ББ00000368 від 25.12.2014 р., №ББ00000369 від 25.12.2014 р., №ББ00000369/1 від 35.12.2014 р., №ББ00000370 від 25.12.2014 р., №ББ00000371 від 25.12.2014, №ББ00000371/1 від 25.12.2014 р., №ББ00000372 від 26.12.2014, №ББ00000372/1 від 26.12.2014, №ББ00000373 від 26.12.2014р., №ББ00000373/1 від 26.12.2014р., №ББ00000374 від 26.12.2014р., №ББ00000374/1р. від 26.12.2014р., №ББ00000375 від 26.12.2014р., №ББ0000375/1 від 26.12.2014р., №ББ00000376/4 від 27.12.2014 р., №ББ00000376/1 від 27.12.2014р., №ББ00000380 від 30.12.2014р., №ББ00000380/1 від 30.12.2014р., №ББ00000381 від 30.12.2014р., №ББ00000381/1 від 30.12.2014р., №ББ00000382 від 30.12.2014р., №ББ0000382/1 від 30.12.2014р., банківської виписки №26006329716 від 29.03.2016р.

17 травня 2016 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Справа слуханням відкладалсь.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, на підставі вимог ст.75 ГПК України, так як матеріалів у справі цілком достатньо для її розгляду, правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представників належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд -

ВСТАНОВИВ

11.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Луганський завод В«БОГДАННА КВ» , м.Бровари, Київська обл. (продавець, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«МАРІОНІКАВ» , с.Опитне, Бахмутський район, Донецька обл.(покупець, відповідач по справі) було укладено договір поставки №317, за умовами якого Продавець зобов'язався у встановлені договором строки поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити його.

Найменування товару - мука пшенична 1-го сорту.(п.п.1.1, 1.2. договору).

Згідно з п.2.1 договору одиниця виміру кількості товару зазначається в залежності від його асортименту, найменування та вказується у відповідних товаросупровідних документах.

Кількість кожної окремої партії товару визначається у відповідності до заказу Покупця. Загальна кількість товару вказується у специфікації до договору, що є невід'ємною його частиною.(п. 2.2. договору)

Відповідно до п.п.3.1, 3.2. договору товар повинен бути поставлений протягом трьох днів з моменту отримання заказу від покупця, на умовах, вказаних у специфікації.

Ціна товару зазначається також у специфікації, а загальна вартість договору визначається шляхом сумування вартості товару, відвантаженого покупцем на підставі накладних.(п.5.1 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата товару відбувається на умовах відстрочення платежу, а саме- протягом 9 календарних днів з моменту отримання товару покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, або в будь-якій іншій спосіб, який не суперечить чинному законодавству.

На виконання умов договору сторонами підписана специфікація №1 від 15.12.2014р. на поставку товару, яка підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками.

Згідно з останньою, поставка товару відбувається на умовах EXW (Інкотермс-2000), з 15 грудня 2014 року по 28 грудня 2014 року зі складу постачальника, що знаходиться за адресою: вул. Андріївська, 10, м. Кролевець, Сумська обл.

Вищевказаний договір набирає чинності з дати підписання сторонами та дійсний до моменту його розірвання.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив товар на суму 1139800,00 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №ББ00000342 від 15.12.2014 р., №ББ00000364/1 від 24.12.2014 р., №ББ00000368 від 25.12.2014 р., №ББ00000369 від 25.12.2014 р., №ББ00000369/1 від 25.12.2014 р., №ББ00000370 від 25.12.2014 р., №ББ00000371 від 25.12.2014, №ББ00000371/1 від 25.12.2014 р., №ББ00000372 від 26.12.2014, №ББ00000372/1 від 26.12.2014, №ББ00000373 від 26.12.2014р., №ББ00000373/1 від 26.12.2014р., №ББ00000374 від 26.12.2014р., №ББ00000374/1р. від 26.12.2014р., №ББ00000375 від 26.12.2014р., №ББ0000375/1 від 26.12.2014р., №ББ00000376/4 від 27.12.2014 р., №ББ00000 від 27.12.2014р.,№ББ00000380 від 30.12.2014р., №ББ00000380/1 від 30.12.2014р., №ББ00000381 від 30.12.2014р., №ББ00000381/1 від 30.12.2014р., №ББ00000382 від 30.12.2014р., №ББ0000382/1 від 30.12.2014р.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про його фактичне отримання. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

З урахуванням умов оплати, вказаних у специфікації, за видатковою накладною №ББ00000342 від 15.12.2014 р. відповідач повинен був оплатити товар до 23.09.2014р., №ББ00000364/1 від 24.12.2014 р. до 01.01.2015, №№ББ00000368, ББ00000369, ББ00000369/1, ББ00000370, ББ00000371, ББ00000371/1 від 25.12.2014 р. до 02.01.2015р., №№ББ00000372, ББ00000372/1, №ББ00000373, ББ00000373/1, ББ00000374, ББ00000374/1, ББ00000375, ББ0000375/1 від 26.12.2014р. до 03.01.2015 р., №№ББ00000376/4, ББ00000376/1 від 27.12.2014р. до 04.01.2015р., .,№№ББ00000380, ББ00000380/1, ББ00000381, ББ00000381/1, ББ00000382, ББ0000382/1 від 30.12.2014р. до 07.01.2015.

Проте, відповідач оплату здійснив частково та з порушенням строку, а саме: 29.12.2014 р. перерахував грошові кошти у розмірі 89100 грн., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія банківської виписки з обігу грошових коштів №26006329716 від 29.03.2016р.

Таким чином, з урахуванням часткової оплати заборгованості сума основного боргу за договором поставки складає 1050700 грн. Станом на час подачі позовної заяви до суду відповідачем зобов'язання щодо оплати за отриманий товар у повному обсязі не виконано, заборгованість не сплачена.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«БОГДАННА КВ» , м. Бровари, Київська обл., щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 1050700 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних витрат у сумі 477696,95 грн., 3% річних у сумі 39897,81 грн. та пені у сумі 271109,39 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст.1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як зазначено у п.9.2. договору, у разі порушення строків оплати фактично поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обов'язку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Суд дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, вважає його проведеним без дотримання загальних правил (методики) нарахування та без урахування строків оплати. За розрахунком суду сума пені складає 248786,80 грн.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Оскільки, як вже встановлено судом вище, матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, а нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати та наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 477696,95 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.

Окрім того, з урахуванням доведеного факту порушення відповідачем строків оплати товару, судом встановлено, що нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.5.1 договору, наданий розрахунок річних є арифметично обґрунтованим, у зв'язку з чим господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 39897,81 грн. в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 611, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Луганський завод В«БОГДАННА КВ» , м.Бровари, Київська обл., до Товариства з обмеженою відповідальністю В«МАРІОНІКАВ» , с.Опитне, Бахмутський район, Донецька обл., про стягнення 1 839 404,15 грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«МАРІОНІКАВ» (84571, Донецька обл., Бахмутський район, с. Опитне, вул. Київська, б.1, ЄДРПОУ 34850127 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«БОГДАННА КВ» , (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 20-А, оф.9, ЄДРПОУ 37669912). суму основного боргу у розмірі 1050700 грн., пеню у розмірі 248786,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 477696,95 грн., 3% річних у сумі 39897, 81 грн. та судові витрати у розмірі 26343,70 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.06.2016р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2016р

Суддя Л.Д. Подколзіна