Рішення

від 09.06.2016 по справі 904/2714/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.16р. Справа № 904/2714/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпропетровськ

до відділу освіти Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 274 445,48 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 61 331,92 грн. пені, 4 193,18 грн. 3% річних

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б\н від 01.02.2016 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, доручення № 22/643 від 18.02.2016 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з відділу освіти Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради заборгованості у сумі 1 339 970,58 грн., з яких:

- 1 274 445,48 грн. заборгованість за природний газ поставлений у січні, лютому, березні 2016 року;

- 61 331,92 грн. пеня за загальний період з 08.02.2016 року по 05.04.2016 року;

- 4 193,18 грн. 3% річних за загальний період з 08.02.2016 року по 05.04.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2015/ТП-БО-00313 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів від 15.09.2015 року в частині повної та своєчасної оплати природний газ поставлений за Актами приймання-передачі природного газу на постачання природного газу:

- № ДОЗ00010864 від 17.03.2016 року на суму 238 818,10 грн.;

- № ДОЗ00010865 від 17.03.2016 року на суму 486 136,27 грн.;

- № ДОЗ00010741 від 29.02.2016 року на суму 432 824,81 грн.;

- № ДОЗ00014049 від 31.03.2016 року на суму 355 484,40 грн.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем поставленого природного газу позивач на підставі п. 6.2.2 договору та ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути пеню в розмірі 61 332,92 грн. та 3% річних у сумі 4 193,18 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що відповідно до п.10.1 договору № 2015/ТП-БО-00313 від 15.09.2015 року термін дії договору закінчився 31.12.2015 року, відповідно до додаткової угоди відповідач, що б не залишити дошкільні заклади та школи району уклав в 2016 році додаткову угоду з позивачем та сплатив позивачу 20% від суми договору. Вказані обставини виникли у зв'язку з тим, що відповідач відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" провів торги на яких ні один з учасників, позивач теж, не перемоги у конкурсі, тобто торги не відбулись. Таким чином, відповідач виконав всі передбачені діючим законодавством України дії, але укласти договір на поставку природного газу для опалення дошкільних та шкільних установ району не мав правових підстав. Так, відповідач не мав можливості відповідно до діючого законодавства зупинити навчальний процес в школах, зачинити дошкільні заклади, тому споживав природний газ без належним чином оформлених юридичних угод. Крім того, у зв'язку з відсутністю правових документів на постачання газу, фінансування з бюджету для закупівлі природного газу не відбулось, тому виникла заборгованість.

09.06.2016 року відповідач звернувся до суду із заявою відповідно до якої відділ освіти Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради позовні вимоги в частині стягнення 1 274 445,48 грн. заборгованості за поставлений природний газ просить задовольнити, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 61 331,92 грн. пені та 4 193,18 грн. 3% річних відмовити.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року з призначенням її до розгляду на 28.04.2016 року.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 28.04.2016 року було оголошено перерву до 11.05.2016 року, після чого оголошувались перерви до 02.06.2016 року та до 09.06.2016 року.

У судовому засіданні 09.06.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - позивач, постачальник), публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (далі - газорозподільне підприємство) та відділом освіти Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради (далі - відповідач, споживач) укладений договір № 2015/ТП-БО-00313 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів (далі - договір) відповідно до умов якого (п.1.1.) постачальник постачає природний газ (згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 0-16-2010 код 06.20.1 Газ природний, скраплений або в газоподібному стані (газ природний) для котельні середнього тиску) споживачеві в обсягах і порядку, передбаченим договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку і на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.1.2. договору передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання визначається сторонами в додатку до договору.

Облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 №618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за №67/11941, та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його розподілу (п.2.2 договору).

Згідно з п.3.1. договору, договірні обсяги постачання газу споживачеві наводяться в додатку 3 до Договору.

Згідно Додатку №3 до договору на постачання природного газу, постачальник здійснює з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 270,667 тис. куб. м., у тому числі по місяцях та кварталах:

у липні 2015 року - 0,006 тис. куб. м.;

у серпні 2015 року - 0,006 тис. куб. м.;

у вересні 2015 року - 0,006 тис. куб. м.;

у жовтні 2015 року - 77,125 тис. куб. м.,

у листопаді 2015 року - 94,230 тис. куб. м.,

у грудні 2015 року - 66,294 тис. куб. м.

Вартість послуг визначається розділом ІV договору. Так, відповідно до п.4.2. в редакції додаткової угоди №1 від 30.10.2015 року до договору на постачання природного газу, ціна за 1000,00 куб. м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердження тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 6 600,00грн., крім того ПДВ20% - 1 320,00грн.:

- збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до пункту 29 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI нараховується на ціну газу за 1000,00 куб.м. природного газу і складає 132,00 грн., крім того ПДВ 20% - 26,40 грн.;

- тариф на постачання природного газу за 1000,00куб.м. природного газу становить 92,10грн., крім того ПДВ 20% - 18,42грн.;

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами та тариф на послуги розподілу природного газу (транспортування природного газу розподільними трубопроводами) за 1000,00куб.м. природного газу становить 689,10грн., крім того ПДВ 20% - 137,82грн.

Всього за 1000куб.м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 7 513,20грн., крім того ПДВ 20%- 1 502,64 грн., разом за 1000 куб. м. - 9 015,84грн.

02.02.2016 року сторони уклали Додаткову угоду №4 до договору на постачання природного газу від 15.09.2015 року, якою сторони дійшли згоди з 01.01.2016 року викласти пункт 4.2. договору в наступній редакції: "4.2. Ціна за 1000,00 куб. м. природного газу без урахування податку на додану вартість, тарифів на його транспортування і розподіл становить 6 398,00грн., крім того ПДВ20% :

- тариф на транспортування природного газу магістральними (або газовидобувними) трубопроводами за 1000,00куб.м. природного газу становить 265,60грн., крім того ПДВ 20% .

Всього за 1000куб.м. природного газу, з урахуванням тарифу на його транспортування - 6 663,60грн., крім того ПДВ - 20% - 1 332,72грн., разом за 1000куб.м. - 7 996,32грн.".

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди №4 від 02.02.2016 року сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.03.2016 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, а саме: 238 826,08 грн., у тому числі ПДВ-20%.

Також цією Додатковою угодою сторони визначили об'єм постачання природного газу на період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року для власного споживання в обсязі 29,867 тис. куб. м., у тому числі по місяцях та кварталах (тис.куб.м.):

січень 2016 року - 12,000;

лютий 2016 року - 10,000;

березень 2016 року - 7,867.

За змістом п.3.6. договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, підписаного споживачем та газорозподільним підприємством відповідно до пункту 2.5. розділу ІІ Договору.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.3.9 договору).

Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Сторонами досягнуто згоди, що в силу положень частини третьої статті 634 Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати його укладення, а саме: з 01.07.2015 року (п.10.1. договору).

Додатковою угодою №3 від 30.12.2015 року продовжено термін дії договору до 31 березня 2016 року.

На виконання умов договору постачальник поставив споживачу природний газ в обсязі 189,245 тис.куб.м. на загальну суму 1 513 263,58 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- № ДОЗ00010864 від 17.03.2016 року - 29,866 тис. куб. м. на суму 238 818,10 грн.;

- № ДОЗ00010865 від 17.03.2016 року - 60,795 тис. куб. м. на суму 486 136,27 грн.;

- № ДОЗ00010741 від 29.02.2016 року - 54,128 тис. куб. м. на суму 432 824,81 грн.;

- № ДОЗ00014049 від 31.03.2016 року - 44,456 тис. куб м. на суму 355 484,40 грн.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пункту 4.2. цього розділу є обов'язковою для сторін. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору (п.4.4. договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.10.2015 року).

Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого наступного місяця включно (п.4.5. договору).

Відповідно до п.4.6. договору, оплата вартості послуг з газопостачання здійснюється споживачем на умовах щомісячної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку №3 до договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду.

Згідно з п.4.6.1. споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договореного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу, наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.6.2. договору).

Відповідно до п.4.6.5. договору, у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав частково у сумі 238 818,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 871 від 22.03.2016 року на суму 198 924,46 грн.

- № 872 від 22.03.2016 року на суму 39 893,64 грн., та Актом звіряння від 29.03.2016 року (а.с. 75 том 1).

Станом на час розгляду справи заборгованість за поставлений природний газ за січень-березень 2016 року складала 1 274 445,48 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відділом освіти Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради умов договору в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу за січень-березень 2016 року, у зв'язку з чим позивачем нараховані пеня та 3% річних.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України.

З огляду на умови договору строк оплати спожитого природного газу є таким, що настав.

Доказів оплати природного газу в сумі 1 274 445,48 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 274 445,48 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.2.2. договору за несвоєчасну оплату послуг наданих постачальником на постачання та транспортуванню газу, споживач сплачує пеню нараховану на суму заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Заявлена позивачем до стягнення пеня за несвоєчасну оплату природного газу нарахована у сумі 61 331,92 грн. за загальний період з 08.02.2016 року по 05.04.2016 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені встановлено, що позивачем розрахунок зроблено вірно. З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню у сумі 61 331,92 грн.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі Господарського процесуального кодексу України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню (п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про можливість зменшення розміру пені, суд враховує ту обставину, що відповідач фінансується з бюджетних коштів, відповідач проводить розрахунки за природний газ виходячи з виділених обсягів фінансування, прострочення розрахунків з позивачем мало місце внаслідок неможливості проведення розрахунків без проведення повного комплексу процедур державних закупівель.

Суд також оцінює спірні обставини у справі з урахуванням вимог чинного законодавства щодо порядку і основних засад як встановлення так і виконання господарсько-правових зобов'язань.

Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

За частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, вимога щодо врахування принципів розумності та справедливості є прямою вимогою закону до договору та до реалізації законних прав за наслідками порушення однією із сторін умов договору. Зокрема, сума неустойки (штрафу, пені), яка передбачається в договорі, має бути розумною, адекватною, співрозмірною у порівнянні з характером допущеного порушення і виконувати своє основне призначення за правовою природою - забезпечення виконання договірних зобов'язань.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

З урахуванням викладеного законним і справедливим буде зменшення пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 1 000,00 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних за період прострочки за загальний період з 08.02.2016 року по 05.04.2016 року у сумі 4 193,18 грн. 3% річних.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних встановлено, що позивачем розрахунок зроблено вірно.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 10 931 359,00 грн. (основний борг у сумі 1 274 445,48грн. + пеня у сумі 1 000,00 грн. + 3% річних у сумі 4 193,18 грн.).

Щодо розподілу судових витрат по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 20 099,56 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відділу освіти Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради (49023, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, проспект Воронцова, будинок 31, ідентифікаційний код 02142187) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, ідентифікаційний код 39572642) основний борг у сумі 1 274 445,48 грн., 3% річних у сумі 4 193,18 грн., пеню у сумі 1 000,00 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 20 099,56 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.06.2016 року.

Суддя ОСОБА_3