Рішення

від 31.05.2016 по справі 5011-70/13546-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2016Справа №5011-70/13546-2012 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Теплобуд"

про визнання п. п. 2,3.1 Договору недійсним та стягнення 1 732 729,20 грн.

Головуючий суддя Лиськов М.О. Судді: Морозов С.М. Смирнова Ю.М.

Представники : не з'явились

В судовому засіданні 31.05.2016 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з додатковою відповідальністю "Трансмост" звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про визнання недійсним п.п. 2, 3.1 Договору підряду №5/06-12 від 05 червня 2012 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Теплобуд" заборгованості у розмірі 1 732 729,20 грн. на підставі договору підряду на виконання робіт з капітального ремонту тротуарів мосту ім. Патона через р. Дніпро №5/06-12 від 05.06.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2012 порушено провадження у справі №5011-70/13546-2012 та призначено розгляд справи на 22.10.2012.

01.10.2014 призначено у справі № 5011-70/17217-2012 судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

14.09.2015 від судового експерта повторно надійшло клопотання про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об'єкта дослідження.

15.09.2015 у зв'язку з перебуванням судді Полякової К.В. у відпустці, яка приймала участь у колегіальному розгляду справи № 5011-70/13546-2012, призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи.

16.09.2015 ухвалою колегії суддів у складі: Лиськов М.О., Морозов С.М, Смирнова М.Ю. прийнято справу до свого провадження, поновлено провадження у справі, задоволено клопотання експерта та зупинено провадження у справі.

До відділу діловодства Господарського суду міста Києва від судового експерта Грішкової Людмили Миколаївни надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 05/10-14 від 12.04.2016.

25.04.2016 ухвалою Господарського суду м. Києва провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду на 18.05.2016.

У судове засідання, призначене на 18.05.2016, представники сторін не з'явились, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомленні.

18.05.2016 ухвалою Господарського суду м. Києва розгляд справи відкладено на 31.05.2016.

У судове засідання, призначене на 31.05.2016, представники сторін не з'явились, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомленні.

Ухвали суду надсилались сторонам на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання сторони були належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що сторони повідомленні про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2012 між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (генпідрядник), було укладено договір підряду №5/06-12 на виконання робіт з капітального ремонту тротуарів мосту ім. Патона через р. Дніпро (верхова сторона) (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Згідно умов п. 1.1. Договору субпідрядник зобов'язується виконати за завданням генпідрядника, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити наступні роботи: Капітальний ремонт тротуарів мосту ім. Патона через р. Дніпро Конструкції залізобетонні (верхова сторона).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов Договору позивач виконав роботи на суму 5 518 729,20 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт.

Відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань за Договором, за надані послуги оплату не здійснив, в наслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 1 732 729,12 грн.

Колегія суду наголошує, що договір є дійсним, укладений правочин є підставою для настання відповідних прав та обов'язків між сторонами. Позивачем було надано послуги в строк передбачені договором.

Виходячи з вище викладеного, колегія суду приходить до висновку про те, що відповідачем неналежно було виконано грошове зобов'язання по сплаті по договору субпідряду за надані послуги, він умисно не сплатив рахунок за отримані послуги, тим самим спричинивши заборгованість перед позивачем.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи яких доказів оплати заборгованості за договором, колегія суду дійшла висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором підряду в сумі 1 732 729,12 грн.

Колегія суду приймає до уваги, твердження відповідача, що позивач не належним чином виконав будівельні роботи за Договором, підтверджується висновком експерта № 05/10-14 від 12.04.2016, відповідно до якого встановлено, що антикорозійне покриття змонтованих металоконструкцій при проведенні робіт «Капітальний ремонт тротуарів мосту ім. Патона через р.Дніпро. Конструкції залізобетонні (верхова сторона)», виконання яких проводилось Товариством з додаткової відповідальністю «Трансмост» не відповідають умовам Договору підряду №5/06-12, вимогам проектної документації та вимогам СНиП 2.03.11-85 «Защита строительньїх конструкцій от коррозии» в частині наявності плям іржі та відшарування фарби.

Разом з тим, в процесі судового розгляду не можливо встановити вартість робіт, необхідних для усунення недоліків у виконаних Товариством з додаткової відповідальністю «Трансмост» роботах «Капітальний ремонт тротуарів мосту ім. Патона через р. Дніпро. Конструкції залізобетонні (верхова сторона)».

Відповідно до ст. 852 Цивільного кодексу якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що відповідач має право звернутись до позивача з вимогою безоплатного виправлення недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, однак вказане питання не входить до предмету позову у даній справі.

Окрім того, позивач просить визнати недійсним підпункт 2 пункту 3.1 Договору підряду № 5/06-12 від 05.06.2012 в частині слів «За умови надходження коштів від Замовника будівництва КК «Київавтодор» та підпункт 3 пункту 3.1 Договору в частині слів « у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Генпідрядником бюджетних коштів».

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Вказана норма у ч. 1 передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Дані правовідносини сторін підпадають під ознаки договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Проте, як вже зазначалось, договір підряду є оплатним. Тобто обов'язок відповідача як генпідрядника по договору оплатити прийняті роботи виникає згідно з положеннями закону та п. 3.1 Договору.

При цьому в підпунктах 2 та 3 пункту 3.1 Договору сторонами узгоджено не умови виникнення у генпідрядника вказаного обов'язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язання строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сторони у підпункт 2 пункту 3.1 Договору визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на обставини надходження коштів від замовника робіт - КК «Київавтодор». Проте така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи, визначеної в договорі як замовник всіх робіт без зазначення реквізитів цієї особи.

У правовідносинах за договором генеральним підрядником є відповідач, тому він відповідає перед позивачем (субпідрядником) за виконання обов'язків особою, визначеною у договорі як замовник, а також несе відповідальність перед цією особою.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2007 року №41/437.

В силу ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 217 ЦК України передбачено правові наслідки недійсності окремих частин правочину, згідно якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Частиною 1 ст. 236 Цивільного кодексу України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на викладене вище, судова колегія дійшла про невідповідність законодавчим нормам та визнання недійсними положень спірного підпункту 2 пункту 3.1 Договору підряду № 5/06-12 від 05.06.2012 в частині слів «За умови надходження коштів від Замовника будівництва КК «Київавтодор» та підпункт 3 пункту 3.1 Договору в частині слів « у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Генпідрядником бюджетних коштів»з урахуванням вимог ст. 217 ЦК України.

Отже, колегія суду приходить до висновку, що відповідальним за виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт на суму 1 732 729,12 грн. залишається відповідач та факт неотримання коштів від замовника будівництва не являється підставою для відмови від виконання зобов'язань за договором підряду № 5/06-12 від 05.06.2012.

Такої позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постановах від 03.10.2012 у справі №5011-53/4606-2012 та від 03.12.2012 у справі №5011-16/4107-2012.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним підпункт 2 пункту 3.1 Договору підряду № 5/06-12 від 05.06.2012 укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю "Трансмост" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Теплобуд" в частині слів «За умови надходження коштів від Замовника будівництва КК «Київавтодор» та підпункт 3 пункту 3.1 Договору в частині слів « у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання Генпідрядником бюджетних коштів».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Теплобуд" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, 12; ідентифікаційний код: 35332762) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Трансмост" (58000, Чернівецька обл., місто Чернівці, вулиця Гагаріна Юрія, будинок 4; ідентифікаційний код 14262749) 1 732 729 грн. 12 коп. - основного боргу та 35 727 грн. 58 коп. - суму судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 03.06.2016

Головуючий суддя М.О. Лиськов

Суддя С.М. Морозов

Суддя Ю.М. Смирнова