Рішення

від 06.06.2016 по справі 910/6465/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.06.2016Справа № 910/6465/16  Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи за позовною заявою  Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” до Приватного підприємства “Трейт Люкс” про стягнення 38 959, 84 грн.  за участю представників:  від позивача:не з'явився  від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ: До господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Приватбанк” з позовом до Приватного підприємства “Трейт Люкс” про стягнення заборгованості в сумі 38 959, 84 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.05.2013 р. відповідач надав Публічному акціонерному товариству “Комерційний банк “Приватбанк” заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua), тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відтиском печатки складають договір банківського обслуговування з наданням кредитного ліміту. У порушення умов вказаного договору та норм чинного законодавства відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по поверненню наданого кредиту, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість. У позові Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Приватбанк” просить суд стягнути з Приватного підприємства “Трейт Люкс” заборгованість за неповернутим кредитом в сумі 10 000,00 грн., заборгованість по процентах в сумі 11 684,44 грн. за період з 27.12.2013 р. по 24.03.2016 р., пеню в сумі 14 625,40 грн. за період з 01.02.2014 р. по 24.03.2016 р. та заборгованість по комісії в сумі 2 650,00 грн. за період 31.12.2013 р. по 24.03.2016 р., а всього – 38 959, 84 грн. Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без їх участі до суду не подали. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.                  Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. У судовому засіданні встановлено, що 31.05.2013 р. ПП “Трейт Люкс” (клієнт) звернулось до Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” (банк) із заявою про відкриття поточного рахунку. У вказаній заяві позивач зазначив, що погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку www.pb.ua), тарифами банку (далі - Умови), які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки, складають договір банківського обслуговування (далі - договір). На підставі зазначеної заяви банком здійснювалось обслуговування розрахункової картки ПП “Трейт Люкс” з наданням кредитного ліміту на поточному рахунку № 26009052616952 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення, інші), що визначено і врегульовано “Умовами та правилами надання банківських послуг”. Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Таким чином, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір банківського обслуговування та, одночасно, кредитний договір. Відповідно до вказаного договору банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок та за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами банку. Зазначені правила розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку. Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом “першого” підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі. Пунктом  3.2.1.7.6 розділу 3.2.1.7 Умов визначено, що кредитною угодою є даний розділ “Умов та правил надання банківських послуг” разом з угодою на приєднання клієнта до “Умов та правил надання банківських послуг” (або у формі “Заяви на відкриття поточного рахунку з карткою зі зразками підписів і відбитком печатки” або у формі авторизації кредитної угоди у системі клієнт банк/ інтернет клієнт банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або розрахунковими документами клієнта на використання коштів в рамках кредитного ліміту у межах вказаних ним сум. Як вбачається з заяви про відкриття поточного рахунку від 31.05.2013 р., підписавши цю заяву, клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку: www.pb.ua, тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою із зразками підписів і відбитки печатки складають договір банківського обслуговування. Відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку, смс-ресурс зазначений банком. У відповідності до пункту 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов). Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом: одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - “Угода”). Положеннями пункту 3.2.1.1.6 Умов встановлено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших). Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду; в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються, порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості, виходячи з 360 днів у році за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Також пунктом 3.18.4.4 Умов встановлено обов'язок клієнта сплачувати банку винагороду за користування лімітом відповідно до п.п. 3.18.1.6 та 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту на кінець банківського дня за попередній місяць у порядку, передбаченому Умовами. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Положенням п. 3.18.1.17 Умов встановлено, що при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, держателями яких є сам власник поточного рахунку або пов'язані з ним фізичні особи, з суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту переказів стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми переказів. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі. Як встановлено судом, на виконання умов кредитного договору банк надав клієнту кредитний ліміт у розмірі 10 000,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з особового рахунку клієнта № 26009052616952. Оскільки відповідач свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів виконав неналежним чином, 02.02.2015 р. позивач направив відповідачу претензію                                      № 30531K2U4S0DQ з вимогою про погашення заборгованості за вищевказаним договором б/н від 31.05.2013 р. Проте, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Згідно з частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського  рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з  пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частини 1 та 2 стаття 1067 Цивільного кодексу України). У відповідності до норм частини 1 та 2 статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідач доказів сплати заборгованості за договором банківського обслуговування не надав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині  стягнення з відповідача заборгованості за неповернутим кредитом в сумі 10 000,00 грн., заборгованості по процентах в сумі 11 684,44 грн. за період з 27.12.2013 р. по 24.03.2016 р., та заборгованості по комісії в сумі 2 650,00 грн. за період 31.12.2013 р. по 24.03.2016 р. Крім того, у судовому засіданні позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 14 625,40 грн. за період з 01.02.2014 р. по 24.03.2016 р. за прострочку зобов'язання. Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частина 6 статті 232 Господарському кодексі України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов  при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2,2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в пункті 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Згідно з п. 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушень зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється на протязі 3 років, починаючи з дня, коли таке зобов'язання мало бути виконане клієнтом. Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені за вказаний період є такими, що заявлені правомірно. Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що з                 відповідача на користь ПАТ “Комерційний банк “Приватбанк” підлягає стягненню пеня в сумі 14 625,40 грн. за період з 01.02.2014 р. по 24.03.2016 р. . Отже, з урахуванням норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі, суд вважає, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню. Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. 32-34, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк” з позовом до Приватного підприємства “Трейт Люкс” про стягнення заборгованості в сумі 38 959, 84 грн. задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства “Трейт Люкс” (01012, м. Київ, Майдан Незалежності, буд. 2, ідентифікаційний код 36609496) на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по процентах в сумі 11 684 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 44 коп., пеню в сумі 14 625 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 40 коп., заборгованість по комісії в сумі 2 650 (дві тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 06 червня 2016 року. Повний текст рішення підписаний 13 червня 2016 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення. Суддя                                                                                         Головіна К.І.