Рішення

від 07.06.2016 по справі 914/1026/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016р. Справа№ 914/1026/16

Господарський суд Львівської області в складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«СофілайтВ» , м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Електро-ПолісВ» , м.Трускавець Львівської області

про стягнення 16 190,89 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - представник (довіреність №5 від 31.12.2015р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«СофілайтВ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Електро-ПолісВ» про стягнення 16 190,89 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.05.2016р. Ухвалою суду від 17.05.2016р. розгляд справи відкладено на 07.06.2016р.

Представник позивача на виконання вимог ухвал суду подав клопотання (вх.№21969/16 від 24.05.2016р.) про долучення до матеріалів справи документів перелічених у вказаному клопотанні, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

12.10.2015р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«СофілайтВ» (надалі - постачальник) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Електро-ПолісВ» (надалі - покупець) укладено договір поставки №1210-02/005, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до п.7.3. договору сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії цього договору та становить 26 827,45 грн., в тому числі ПДВ 20% = 4 471,24 грн.

Згідно із п.8.1. покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 84 (вісімдесяти чотирьох) календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Як зазначає позивач, ним на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на суму 26 827,45 грн. Однак відповідачем в порушення умов договору не було здійснено повної оплати поставленого йому товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Крім того відповідачем частково було повернуто позивачу товар на загальну суму 6 166,85 грн.

Позивач у позовній заяві стверджує, що заборгованість відповідача становить 16 190,89 грн., які ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«СофілайтВ» просить стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Електро-ПолісВ» .

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.10.2015р. між сторонами укладено договір поставки №1210-02/005, відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - відповідачу товар (товари), а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується видатковою накладною №2174 від 15.10.2016р. на суму 26 827,45 грн. Факт часткового повернення відповідачем позивачу товару на загальну суму 6 166,85 грн. підтверджується видатковою накладною постачальнику (повернення) №ЕП-000088 від 04.12.2015р. на суму 357,74 грн., зворотною накладною від покупця №15 від 12.02.2016р. на суму 5 677,09 грн. та зворотною накладною від покупця №29 від 24.02.2016р. на суму 132,02 грн.

Крім того, позивач зазначив, що відповідачем були здійснені наступні часткові оплати: 04.02.2016р. на суму 1 469,71 грн., 11.02.2016р. на суму 1 000,00 грн. та 19.02.2016р. на суму 2 000,00 грн.

Позивачем до стягнення заявлено 16 190,89 грн. заборгованості за поставлений відповідачу товар. Докази сплати заборгованості в розмірі 16 190,89 грн. в матеріалах справи відсутні, відзив на позов відповідач не подав.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача заборгованості в розмірі 16 190,89 грн. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №770 від 30.03.2016р. на суму 1 378,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Електро-ПолісВ» (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.І.Мазепи, буд.21, код ЄДРПОУ 35722057) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«СофілайтВ» (04119, м.Київ, вул.Сім'ї Хохлових, 8А, код ЄДРПОУ 39364360) заборгованість в розмірі 16 190,89 грн. та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 13.06.2016р.

Суддя Петрашко М.М.