Рішення

від 14.06.2016 по справі 927/516/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" червня 2016 р. Справа № 927/516/16

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут",

юридична адреса: вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

адреса для листування: проспект Миру, 53, м. Чернігів, 14005

відповідач: Комунальний заклад "Бобровицький районний центр первинної медико-

санітарної допомоги",

вул. Олега Бичка, 1, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400

предмет спору: про стягнення 84190,81 грн

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1/253 від 29.01.2016, представник

від відповідача: ОСОБА_2, доручення №108 від 13.06.2016, представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" подано позов про стягнення з відповідача - Комунального закладу "Бобровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" 71993,94 грн боргу; 8655,00 грн пені; 2951,76 грн втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та 3% річних в розмірі 590,11 грн за неналежне виконання умов договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016.

Представники сторін в судовому засіданні 14.06.2016 надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

Представником позивача в судовому засіданні надано письмову заяву №10-826 від 13.06.2016 про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені до 8312,75 грн у зв'язку з арифметичними помилками, допущеними в розрахунку пені, а також надано уточнений розрахунок пені за порушення строків оплати за період з 11.02.2016 по 20.05.2016 на суму 8312,75 грн.

Представник відповідача щодо зменшення позовних вимог в частині стягнення пені не заперечував.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені за порушення строків оплати за період з 11.02.2016 по 20.05.2016 до 8312,75 грн прийнята судом, оскільки вона не протирічить діючому законодавству, не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача надав письмове клопотання №111 від 13.06.2016 про залучення до матеріалів справи додаткових документів, відзиву на позов та клопотання про зменшення розміру пені за порушення строків оплати до 10% від суми простроченого платежу. Суд клопотання задовольнив, подані документи залучено судом до справи.

Інших заяв та клопотань від сторін на час слухання справи до суду не надходило.

В судовому засіданні 14.06.2016 суд перейшов до розгляду спору по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Представник відповідача в поданому відзиві на позов щодо заявлених позовних вимог не заперечував. Факт отриманого від позивача в січні 2016 природного газу в об'ємі 9,352 тис.м.куб. на суму 71993,94 грн визнає та зазначає, що під спожитий об'єм природного газу видатки в кошторисі закладу заплановані. Проте, у зв'язку з неналежним фінансуванням, видатки на сплату втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, 3% річних та пені в кошторисі не передбачені. Враховуючи відсутність кошторисних призначень відповідач просить суд зменшити розмір пені за порушення строків оплати до 10% від суми пені, розрахованої позивачем.

В письмовому клопотанні №112 від 13.06.2016 відповідач просить суд зменшити розмір пені за порушення строків оплати до 10% від суми простроченого платежу.

Представник позивача щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені за порушення строків оплати до 10% від суми простроченого платежу поклався на розсуд суду.

В судовому засіданні 14.06.2016 судом було здійснено огляд оригіналів: договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016; акту №ЧРЗ00000317 приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приймаючи до уваги, що позивачем було подано письмову заяву про зменшення розміру пені за порушення строків оплати за період з 11.02.2016 по 20.05.2016 до 8312,75 грн, яка прийнята судом, суд розглядає справу з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення розміру пені.

Відповідно до ч. 1 статті 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

29.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (постачальник) та Комунальним закладом "Бобровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" (споживач) було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016.

Відповідно до п. 1.1. договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Планові обсяги постачання газу, зокрема у січні 2016 року становлять 9,352 тис.куб.м. (п.1.3.договору).

Розділом ХІ договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016 передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк. Одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. Припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та договором (п.11.1., 11.2., 11.3. договору).

Доказів припинення чи розірвання договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016 сторонами суду не надано.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, укладений між сторонами договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016 по своїй правовій природі є договором поставки.

Пунктом 2.9.2. договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016 передбачено, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Споживач, відповідно до п. 2.9.3. договору, протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Пунктами 3.2., 3.4. договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016 визначено, що ціна за 1000 куб.м.природного газу з урахуванням тарифів на транспортування магістральними мережами, податку на додану вартість становить 7698,2400 грн за 1000 куб.м., в т.ч. ПДВ 1283,0400 грн. Загальна сума договору складає 71993,94 грн в т.ч. ПДВ.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно, зокрема, до п. 3.2. договору застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016, постачальником (позивачем) передано у власність споживача (відповідача) у січні 2016 природного газу в обсязі 9.352 тис.куб.м. на загальну суму 71993,94 грн, що підтверджується актом №ЧРЗ00000317 приймання-передачі природного газу по договору на постачання природного газу (а.с.13), підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зокрема, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.1., 4.2.1., 4.2.3., 4.3. договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016 визначено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Отже, за спожитий природний газ в січні 2016 року відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк по 10.02.2016 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, за поставлений у січні 2016 природний газ в обсязі 9.352 тис.куб.м. не розрахувався, заборгованість становить 71993,94 грн.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 2951,76 грн втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період з 01.02.2016 по 30.04.2016 та 3% річних в розмірі 590,11 грн за період з 11.02.2016 по 20.05.2016.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, тому суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції є правомірними та підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог, а саме: 2951,76 грн втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за період з 01.02.2016 по 30.04.2016 та 3% річних в розмірі 590,11 грн за період з 11.02.2016 по 20.05.2016.

Позивач просить стягнути з відповідача 8312,75 грн пені за період з 11.02.2016 по 20.05.2016 за порушення строків оплати за поставлений природний газ.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1., 6.2.1. договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 від 29.01.2016, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 8312,75 грн пені за період з 11.02.2016 по 20.05.2016.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься і в ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Приймаючи до уваги, що фактичне постачання природного газу відповідачу здійснювалось в перехідний період на час проведення тендерної процедури постачання природного газу, що привело до зміни постачальника природного газу і договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №1141120JNGCB016 був підписаний між сторонами лише 29.01.2016; враховуючи скрутне фінансове становище відповідача, який є комунальним закладом, і який не в змозі самостійно забезпечувати своє існування, оскільки фінансування всіх заходів, здійснюється за рахунок коштів районного бюджету; неналежне фінансування видатків на оплату пені та відсутність кошторисних призначень на її оплату в кошторисі 2016 року; розмір пені є надмірно великим у порівнянні із збитками кредитора, суд, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір пені на 90 %. Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 831 грн 28 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений природний газ своєчасно не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 71993,94 грн боргу; 831,28 грн пені; 2951,76 грн врат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів; 3% річних в розмірі 590, 11 грн. У решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» від 08.07.2011 № 3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 610, 611, 612, 614, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 175, 193, 218, 230, 231, 233 Господарського кодексу України, ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збірВ» , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального закладу "Бобровицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги", вул. Олега Бичка, 1, м. Бобровиця, Чернігівська область, 17400 (код ЄДРПОУ 38487834, р/р 35419002085441 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут", юридична адреса: вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021; адреса для листування: проспект Миру, 53, м. Чернігів, 14005 (код ЄДРПОУ 39576385, відомості про банківські реквізити відсутні) 71993,94 грн боргу; 831,28 грн пені; 2951,76 грн втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів; 3% річних в розмірі 590,11 грн та 1378,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. У решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 15.06.2016.

Суддя Л.М. Лавриненко