Рішення

від 09.06.2016 по справі 923/246/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 р. Справа № 923/246/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" м. Херсон

за участі:

третьої особи-1 на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 міського центру позашкільної роботи ОСОБА_1 міської ради м. Херсон

третьої особи-2 на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - міського комунального підприємства "Гарантія" м. Херсон

ОСОБА_1 міської прокуратури, яка вступила у справу з метою захисту інтересів держави

про зобов'язання повернути майно

та за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" м.Херсон

до управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради м. Херсон

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 міський центр позашкільної роботи ОСОБА_1 міської ради м. Херсон

про визнання договору продовженим

за участю: прокурор Херсонської місцевої прокуратури ОСОБА_2, посвід. від 28.12.2015р.

представників сторін за первісним позовом:

від позивача - уповноважена особа ОСОБА_3, довір. від 15.12.2015р.

третя особа - 1 - уповноважена особа ОСОБА_4, довір. № 140 від 11.05.2016р.

третя особа - 2 - уповноважена особа ОСОБА_5, довір. від 01.04.2016р.

від відповідача - уповноважена особа ОСОБА_6, посвід. № 554 від 25.07.2012р.

Управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс", в якому просить зобов'язати відповідача повернути позивачу об'єкт оренди за договором оренди №1058 від 09.03.2006р., а саме окремо розташовані будівлі; адмінкорпусу літ. "Д", загальною площею 45,4 кв.м., спальних корпусів: "Г", загальною площею 77,3 кв.м., літ "В", загальною площею 76,1 кв.м., літ "А", загальною площею 161,4 кв.м., літ. "Б", загальною площею 171,5 кв.м., за адресою: м.Скадовськ, вул.Колгоспна, 1.

Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору оренди комунального майна міської територіальної громади за №1059 від 09.03.2006р., положення ст.ст. 525-527, 530, 599, 610, 612, 759, 785 ЦК України, ст. 188 ГК України та ст.ст. 2, 17, 18, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

08 квітня 2016 року відповідач у справі подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки договір оренди вважає пролонгованим. Зокрема у запереченні відповідач посилається на ч.1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та зазначає, що протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору №1058 від 09.03.2006р., тобто у період з 19.06.2015р. по 19.07.2015р. від позивача не надходило заяв про припинення або зміну умов договору оренди, а тому він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дане заперечення з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи (а.с. 49-74).

21 квітня 2016 року до суду від заступника керівника ОСОБА_1 міської прокуратури надійшов лист №58/4090вих-16 від 15.04.2016р., в якому повідомлено суд про вступ прокурора в інтересах держави у справу № 923/246/16.

Ухвалою від 05.05.2016р. суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 міський центр позашкільної роботи ОСОБА_1 міської ради та міське комунальне підприємство "Гарантія".

Розгляд справи відбувався поза межами строку, встановленого ч.3 ст. 69 ГПК України, згідно ухвал суду від 05.05.2016 р. та від 24.05.2016 р.

18 травня 2016 року третя особа-1 - ОСОБА_1 міський центр позашкільної роботи ОСОБА_1 міської ради надала до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи (а.с. 99-114).

23 травня 2016 року відповідач заявив зустрічний позов, в якому просить визнати договір оренди комунального майна від 09.03.2006 р. № 1058 укладений між Управлінням комунальної власності ОСОБА_1 міської ради та ТОВ "Прилад-Сервіс" діючим та продовженим (пролонгованим) на термін до 18.06.2020 р. (а.с. 119-127).

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані посиланням на положення ст. 179, 193, 284 ГК України, ст.ст. 638, 759, 764 ЦК України, ст. 11, 17 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 22, 929, 932, 934 ЦК України, ст.ст. 224, 316 ГК України.

Ухвалою суду від 24.05.2016 р. прийнято до розгляду сумісно з первісним позовом у справі № 923/246/16 зустрічну позовну заяву ТОВ "Прилад-Сервіс" до управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради м. Херсон, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 міський центр позашкільної роботи ОСОБА_1 міської ради м. Херсон про визнання договору продовженим.

08 червня 2016 року позивач у справі подав до суду додаткові пояснення по справі. Дані пояснення з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Крім того, в ході судового засідання представником позивача надано суду клопотання про повернення зустрічного позову без розгляду на підставі п. 3, п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки повернення зустрічної позовної заяви на підставі п. 3, п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України на стадії розгляду справи по суті не можливе.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у запереченні на позовну заяву.

Прокурор у судовому засіданні позов Управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради підтримав у повному обсязі.

Треті особи у судовому засіданні надали усні пояснення, в яких позов Управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради підтримали у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд -

в с т а н о в и в:

За первісним позовом.

Матеріали справи свідчать, що 09 березня 2006 року між Управлінням комунальної власності ОСОБА_1 міської ради (надалі - позивач за первісним позовом або орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" (надалі - відповідач за первісним позовом або орендар), був укладений договір оренди комунального майна міської територіальної громади за № 1058 (надалі - договір).

Розділом 1 договору сторони визначили предмет договору, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування - окремо розташовані будівлі; адмінкорпусу літ. "Д", загальною площею 45,4 кв.м., спальних корпусів: "Г", загальною площею 77,3 кв.м., літ "В", загальною площею 76,1 кв.м., літ "А", загальною площею 161,4 кв.м., літ. "Б", загальною площею 171,5 кв.м., за адресою: м.Скадовськ, вул.Колгоспна, 1, вартість яких визначено відповідно до незалежної оцінки, проведеної ЗАТ "Флагман-Експерт" станом на 31.08.2005 р., і становить 160630 грн., яке необхідне йому для здійснення статутної діяльності - для розміщення оздоровчого комплексу, згідно з рішенням постійно діючої комісії з питань оренди нежилих приміщень-об'єктів комунальної власності ОСОБА_1 міської територіальної громади від 01.03.2006р. № 2.

Пунктом 11.1. договору сторони встановили строк дії договору - до 09.03.2009р.

Додатковою угодою від 09.03.2009 р. до договору № 1058 від 09.03.2006р. сторони продовжили строк дії договору оренди до моменту укладення нового договору.

Додатковою угодою від 26.10.2009р. до договору № 1058 від 09.03.2006р. сторони продовжили строк дії договору оренди до 09.03.2011р.

Надалі, 18.06.2010р. сторони уклали додаток до договору № 1058 від 09.03.2006р., відповідно до якого продовжили строк дії договору оренди до 18.06.2015р.

Звертаючись з позовом до суду про зобов'язання відповідача за первісним позовом повернути об'єкт оренди, позивач за первісним позовом посилається на ті обставини, що відповідно до частини 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", підпункту 10.19 пункту 10 Положення про порядок передачі в оренду об'єктів комунальної власності ОСОБА_1 міської територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2011р. № 95, враховуючи протокол засідання постійно діючої комісії з питань оренди об'єктів комунальної власності від 06.03.2015р. № 92, затвердженого наказом начальника управління комунальної власності від 06.03.2015р. № 49, орендаря листами від 10.03.2015р. № 325 та від 21.04.2015р. № 578-19 було повідомлено про відмову в переукладенні договору оренди № 1058 від 09.03.2006р., у зв'язку з необхідністю використання вищевказаного майна для власних потреб територіальної громади міста, та зобов'язано повернути об'єкти оренди після спливу строку договору, тобто 18.06.2015р., за актом прийняття-передачі балансоутримувачу МКП "Гарантія". Вказані вимоги щодо повернення об'єкту оренди станом на 26.02.2016р. відповідач за первісним позовом не виконав.

Позивач за первісним позовом також зазначає, що у листах від 10.03.2015р. № 325 та від 21.04.2015р. № 578-19 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" було повідомлено, що у разі невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди у визначений строк, до орендаря відповідно до ст. 785 ЦК України буде застосовано штрафні санкції у вигляді неустойки у розмірі подвійної орендної плати ставки за користування річчю за час прострочення.

Позивач також звертає увагу, що згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.03.2016 за № 54313556 та № 54313329, вказані основні засоби не перебувають в користуванні та володінні третіх осіб. Управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради також підтверджує відсутність чинних договорів відносно вказаних об'єктів нерухомості.

Отже, позивач за первісним позовом вважає, що відповідно до приписів ч.1 ст. 785 ЦК України та ст.ст. 17, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення дії договору оренди та відмови від його продовження, орендар зобов'язаний передати орендоване приміщення орендодавцеві.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, а тому до спірних відносин сторін застосовуються вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 року.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни, строку його дії, предмету оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками тощо, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст. ст. 10, 12, 18, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 284 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.2 ст. 26 Закону "Про оренду державного та комунального майна" та ч.2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч.3 ст. 17 цього Закону орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

При цьому норми цього Закону не містять вказівки про необхідність саме отримання такого повідомлення орендарем в строк до трьох місяців, а також про зобов'язання власника перевіряти вчасність надходження кореспонденції до адресата, а зазначається лише про обов'язок власника здійснити письмове попередження орендаря, що і було ним (власником) зроблено.

Пунктом 4.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" визначено, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить, що після закінчення строку, договір оренди може бути продовжений лише за умови, якщо проти цього не заперечує саме орендодавець, яким в спірних відносинах є Управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради, що безпосередньо зазначено у п. 3.1. Положення про управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради.

Матеріали справи свідчать, що орендодавець листами від 10.03.2015 № 325 та від 21.04.2015 № 578-19 (а.с. 22, 24) повідомив відповідача про відмову в переукладенні договору оренди, у зв'язку з необхідністю використання орендованого майна для власних потреб, та зобов'язано відповідача повернути об'єкти оренди після закінчення строку дії договору.

Згідно зі ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Норму аналогічного змісту містить ст. 284 ГК України, якою передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Строк дії договору № 1058 від 09.03.2006р. з урахуванням змін та доповнень сторонами встановлено до 18.06.2015р.

Судом встановлено, що згідно умов пункту 11.6. договору, договір оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди; банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди.

Матеріали справи свідчать, що договір № 1058 від 09.03.2006р. на інший строк сторонами подовжений не був, тобто припинив дію 18.06.2015р.

Також згідно п.11.7. договору у разі припинення договору оренди, орендар, за вказівкою орендодавця, зобов'язаний негайно повернути об'єкт оренди відповідному підприємству (установі) за актом прийняття передачі.

Згідно частини 1 ст. 27 Закону "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Матеріали справи також свідчать, що до закінчення цього строку дії договору відповідач за первісним позовом звертався до позивача за первісним позовом з заявою від 27.03.2015р. про продовження строку дії договору (а.с. 65), однак позивач за первісним позовом листом від 21.04.2015р. (а.с. 22) відмовив відповідачу за первісним позовом у задоволенні цієї заяви, у зв'язку з необхідністю використання орендованих приміщень для власних потреб.

Також згідно рішень постійно діючої комісії з питань оренди об'єктів комунальної власності ОСОБА_1 міської територіальної громади від 06.03.2015р. та від 09.04.2015р. відповідачу за первісним позовом було відмовлено в переукладанні договору оренди.

Аналіз встановлених судом обставин справи та норм Закону свідчить, що позивач своєчасно (не пізніше ніж за 3 місяці) та в належний спосіб повідомив відповідача про намір використовувати зазначене майно для власних потреб.

Водночас, суд перевірив, з якою саме метою буде використовуватись нерухоме майно, що є предметом договору. Суд встановив, що вказане майно буде використовуватись для оздоровлення та відпочинку дітей шкільного віку м. Херсон, що підтверджується рішеннями ОСОБА_1 міської ради №52 від 12.02.2016 р. (а.с. 36).

Таким чином, враховуючи наявність заперечень позивача за первісним позовом, який є орендодавцем, проти продовження строку дії договору, а також надіслання ним листів від 10.03.2015 № 325 та від 21.04.2015 № 578-19 відповідачу за первісним позовом, договір оренди припинився, в силу п.11.6. договору, зокрема у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.

Доказів укладення між сторонами нового договору оренди спірного майна та отримання дозволу органу місцевого самоврядування, в т. ч. органу управління майном, на продовження строку дії договору не надано, а майно до наступного часу орендодавцю не повернуто. При цьому, орендар не був позбавлений права та можливості звернутися з відповідним позовом до суду для врегулювання спірних питань.

Отже, на теперішній час спірне комунальне нерухоме майно перебуває у користуванні відповідача без належних правових підстав.

Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи відповідача за первісним позовом, викладені у запереченні на позовну заяву, суд визнав необґрунтованими, з огляду на таке.

Твердження відповідача за первісним позовом про те, що він є добросовісним орендарем, приймаються судом до уваги. Втім, вказані обставини не звільняють його від обов'язку повернути орендоване приміщення позивачу в розумінні імперативних приписів ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки договір оренди припинив свою дію, орендодавець повідомив орендаря, що планує використовувати приміщення для власних потреб, а відтак наймач, зобов'язаний повернути орендодавцю спірне майно. Скористатись ж своїм переважним правом відповідач зможе лише, якщо власником майна або орендодавцем буде прийняте рішення про передачу спірного приміщення в оренду.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 3.1 Положення про управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради, управління наділене повноваженнями орендодавця комунального майна міської ради. А згідно з Законом України "Про оренду державного та комунального майна", саме орендодавець, як сторона за договором вирішує питання, щодо продовження орендних правовідносин.

Суд також зазначає, що правові норми ст. 764 ЦК України та ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначають кінцевий термін, коли орендодавець може заявити про своє небажання продовжувати договір оренди, але не обмежують час, коли він може вперше відмовитись від продовження договору оренди. Така відмова від продовження орендних правовідносин має юридичне значення у випадку, коли вона була заявлена до спливу місячного терміну після закінчення терміну дії договору оренди, і є підставою для висновку про припинення договору оренди.

В даному випадку, орендодавець висловив заперечення щодо продовження терміну дії договору на новий термін, шляхом надання відповідачу за первісним позовом повідомлень (до закінчення терміну дії договору) від 10.03.2015р. від 21.04.2015р..

З викладеного слідує, що позивач за первісним позовом як уповноважений орган щодо здійснення повноважень орендодавця в своєму бажанні повернути об'єкти оренди та не продовжувати строки дії договору - є послідовним, про що свідчать декілька тотожних за змістом листів на адресу відповідача за первісним позовом.

Щодо посилань відповідача за первісним позовом на лист позивача за первісним позовом від 19.06.2015р. №1126-19/1, у якому позивач за первісним позовом на лист відповідача за первісним позовом від 28.05.2015р. №40 повідомив останнього про, те що питання подальшого використання об'єкту оренди за договором розглядатиметься на засіданні профільної депутатської комісії, то суд зазначає наступне.

Так, відповідач за первісним позовом згідно листа від 28.05.2015р. вих. №40 звернувся на ім'я міського голови, а не орендодавця з проханням продовжити термін дії договору оренди. За дорученням міського голови вказаний лист було розглянуто на засіданні депутатської комісії (постійної комісії з питань комунальної власності регуляторної політики, інвестицій, енергозбереження та охорони навколишнього середовища), яка в свою чергу є лише дорадчим органом міської ради. Про розгляд даного питання на засіданні вказаної комісії було повідомлено відповідача за первісним позовом листом від 19.06.2016р. За результатами вищевказаної комісії було рекомендовано Управлінню комунальної власності переукласти договори оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс".

Відповідно до глави 2.8 Положення "Про постійні комісії", затвердженого рішенням міської ради від 25.11.2010 № 8, постійна комісія з питань комунальної власності, регуляторної політики, інвестицій, енергозбереження та охорони навколишнього середовища, попередньо розглядає та надає рекомендації в тому числі з приводу передачі в оренду об'єктів комунальної власності, поновлення строків дії договорів оренди. Крім того, п. 1.2.14. вказаного положення, визначено, що Рішення постійних комісій мають рекомендаційний характер.

З урахуванням приписів частини 5 статті 16, підпункту 1 пункту В«аВ» статті 29 і ч.5 статті 60 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", а також абзацу третього статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо здійснення повноважень орендодавця, управління комунальної власності за відсутності його вільного волевиявлення не може бути примушене до укладення договору оренди.

Отже, доводи відповідача за первісним позовом, викладені ним у запереченні на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються вищевикладеним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що спірний договір оренди комунального майна міської територіальної громади за №1058 від 09.03.2006р. припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який укладався, а відповідачем майно на даний час позивачу не повернуто, акт приймання-передачі не складений. Відповідачем не надано суду доказів укладення договору оренди спірного нерухомого майна на новий термін, не надано доказів повернення майна на адресу позивача. За такими обставинами, позовні вимоги Управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1378,00 грн., відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

По зустрічному позову.

Матеріали справи свідчать, що 09 березня 2006 року між Управлінням комунальної власності ОСОБА_1 міської ради (надалі - відповідач за зустрічним позовом або орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" (надалі - позивач за зустрічним позовом або орендар), був укладений договір оренди комунального майна міської територіальної громади за № 1058.

Додатковою угодою від 09.03.2009р. до договору № 1058 від 09.03.2006р. сторони продовжили строк дії договору оренди до моменту укладення нового договору.

Додатковою угодою від 26.10.2009р. до договору № 1058 від 09.03.2006р. сторони продовжили строк дії договору оренди до 09.03.2011р.

18.06.2010р. сторони уклали додаток до договору № 1058 від 09.03.2006р., відповідно до якого продовжили строк дії договору оренди до 18.06.2015р.

Враховуючи закінчення строку дії договору оренди, позивач за зустрічним позовом, листами № 6 від 27.03.2015 та № 40 від 28.05.2015 звертався до відповідача за зустрічним позовом з проханням продовжити дію договору.

Відповідач за зустрічним позовом листами від 10.03.2015р. № 325 та від 21.04.2015р. № 578-19 повідомив орендаря про відмову в переукладанні договору, у зв'язку з необхідністю використання спірного майна для власних потреб територіальної громади міста. Крім того повідомлено, що у разі невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди у визначений строк, до орендаря відповідно до ст. 785 ЦК України буде застосовано штрафні санкції у вигляді неустойки у розмірі подвійної орендної плати ставки за користування річчю за час прострочення.

Однак позивач за зустрічним позовом зазначив, що оскільки на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку були відсутні заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, що виключає його припинення у зв'язку із закінченням його строку і дає підстави для того щоб вважати його продовженим.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників відповідачів, суд вважає, що у зустрічному позові слід відмовити з наступних підстав.

09 березня 2006 року між Управлінням комунальної власності ОСОБА_1 міської ради (надалі - відповідач за зустрічним позовом або орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" (надалі - позивач за зустрічним позовом або орендар), був укладений договір оренди комунального майна міської територіальної громади за № 1058.

Додатковою угодою від 09.03.2009р. до договору № 1058 від 09.03.2006р. сторони продовжили строк дії договору оренди до моменту укладення нового договору.

Додатковою угодою від 26.10.2009р. до договору № 1058 від 09.03.2006р. сторони продовжили строк дії договору оренди до 09.03.2011р.

18.06.2010р. сторони уклали додаток до договору № 1058 від 09.03.2006р., відповідно до якого продовжили строк дії договору оренди до 18.06.2015р.

Згідно з ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон), після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Відповідач за зустрічним позовом листами від 10.03.2015р. № 325 та від 21.04.2015р. № 578-19 повідомив орендаря про відмову в переукладанні договору, у зв'язку з необхідністю використання спірного майна для власних потреб територіальної громади міста. Крім того повідомлено, що у разі невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди у визначений строк, до орендаря відповідно до ст. 785 ЦК України буде застосовано штрафні санкції у вигляді неустойки у розмірі подвійної орендної плати ставки за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 11.6 договору визначено, що договір оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди; банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач за зустрічним позовом, відповідно до вимог законодавства та положень договору, своєчасно повідомив позивача за зустрічною позовною заявою про припинення терміну дії договору, відмову від продовження його дії та необхідність повернення орендованого майна.

Згідно зі ст.ст. 2, 3 Закону, правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.

Відповідно до п. 2 ст. 26, п. 1 ст. 27 Закону, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

Враховуючи викладене, зокрема належне повідомлення позивача за зустрічним позовом у строки, встановлені умовами договору про відмову від продовження договору оренди, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання спірного договору таким, що продовжений на той самий строк і на тих самих умовах.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Доводи позивача за зустрічною позовною заявою про не направлення йому повідомлення у встановлений умовами договору місячний термін повідомлення про відмову у продовженні дії договору спростовуються матеріалами справи. Крім того, позивачем не надано доказів укладення додаткової угоди про продовження дії спірного договору оренди у відповідності до положень п.9.7 договору.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. на відповідача за первісним позовом.

Щодо розподілу витрат зі сплати судового збору за зустрічною позовною заявою, то суд виходить з наступного.

Суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем за зустрічною позовною заявою при поданні зустрічної позовної заяви, квитанцією № 0.0557070408.1 від 23.05.2016 року, було сплачено 2410 грн судового збору.

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Отже, сума судового збору з урахуванням підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", яка підлягала сплаті при зверненні до суду з зустрічним позовом становить 1378 грн.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Зокрема, згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, позивачу за зустрічним позовом слід повернути переплачений ним судовий збір в сумі 1032 грн., але оскільки позивач за зустрічним позовом не звертався до суду з клопотанням про повернення судового збору, судовий збір судом не повертається.

Однак, позивач за зустрічним позовом не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору в сумі 1032 грн.

З урахуванням вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом суд покладає на позивача за зустрічним позовом.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представників сторін про дату складення повного тексту рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" (73000, м. Херсон, пр.Текстильників, 5, код ЄДРПОУ - 32725584) повернути Управлінню комунальної власності ОСОБА_1 міської ради (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 37, код ЄДРПОУ - 37465469) об'єкт оренди за договором оренди комунального майна міської територіальної громади за №1058 від 09.03.2006 року, а саме: окремо розташовані будівлі; адмінкорпусу літ. "Д", загальною площею 45,4 кв.м., спальних корпусів: "Г", загальною площею 77,3 кв.м., літ "В", загальною площею 76,1 кв.м., літ "А", загальною площею 161,4 кв.м., літ. "Б", загальною площею 171,5 кв.м., за адресою: м.Скадовськ, вул.Колгоспна, 1.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилад-Сервіс" (73000, м. Херсон, пр.Текстильників, 5, код ЄДРПОУ - 32725584) на користь Управління комунальної власності ОСОБА_1 міської ради (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 37, код ЄДРПОУ - 37465469) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн.

4. В задоволенні зустрічного позову - відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.06.2016 р.

Суддя В.П.Ярошенко