Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
Іменем України
РІШЕННЯ
"14" червня 2016 р. Справа № 927/289/16
Позивач: ОСОБА_1 акціонерне товариство „Страхова компанія «АХА Страхування»,
юридична адреса: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070
поштова адреса: вул. Констянтинівська, 73, м. Київ, 04080
Відповідач: ОСОБА_1 акціонерне товариство «Таксосервіс», вул. Борисенка, 58, м. Чернігів, 14037
Третя особа -1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, вул. Курська, 2 г , м. Чернігів, 14000
Третя особа -2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське», вул. Саксаганського, буд. 38 Б, м. Київ, 01033
Предмет спору: про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 6365,37 грн.
Суддя І.Г.Мурашко
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_3 - керівник
ОСОБА_4 довіреність № 116 від 14.06.2016 р., представник
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: ОСОБА_5 довіреність № б/н від 06.04.2016 р., представник
Суд виносить рішення після закінчення перерв оголошених у судових засіданнях 26.04.2016, 31.05.2016 відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 14.06.2016 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОСОБА_1 акціонерним товариством В«Страхова компанія В«АХА СтрахуванняВ» подано позов до ОСОБА_6 акціонерного товариства В«ТаксосервісВ» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 6365,37 грн., з урахуванням письмових пояснень про допущення позивачем помилки в п. 2 прохальній частині позовної заяви, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача також судовий збір в сумі 1378,00 грн. (а.с. 97-98).
Позовна заява обґрунтована правом позивача згідно ст. 27 Закону України В«Про страхуванняВ» та ст. ст. 993, 1166, ч. 1 ст. 1172, 1191 Цивільного кодексу України, на відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 6365,37 грн. (22978,14 грн. - 16612,77 грн.), що є різницею між фактичним розміром шкоди завданої в результаті ДТП водієм відповідача ОСОБА_2 і страховою виплатою ОСОБА_6 акціонерного товариства В«Страхова товариство В«ІллічівськеВ» , у якого була застрахована цивільно - правова відповідальність відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ 2426644.
Ухвалою суду від 31.03.2016 року на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі було залучено третю особу -1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та третю особу - 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 акціонерне товариство В«Страхове товариство В«ІллічівськеВ» (а.с.1-2).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.04.2016 на підставі ст. 69 господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи було продовжено на 15 днів до 14 червня 2016 року (а.с.156-158).
Позивач та третя особа 1 в судові засідання 12.04.2016, 26.04.2016, 31.05.2016, 14.06.2016 не з'явились, повноважних представників не направили.
Ухвала суду від 31.05.2016 була направлена на адресу третьої особи -1 ОСОБА_7, а саме: вул. Курська, 2 г, м. Чернігів, 14000, повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду з відміткою «за незапитом» (а.с.185-187).
Від позивача надійшло клопотання № 1253/2 від 06.06.2016 про розгляд справи за відсутністю повноважного представника у судовому засіданні (а.с.188). Заявлене клопотання судом задоволено. Позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач відзивом на позов та повноважний представник у судовому засіданні проти заявленого позову заперечив в повному обсязі (а.с.80-83), пояснив, що позивач вже отримав страхове відшкодування в сумі 16612,77 грн. за рахунок ОСОБА_8 В«СТ В«ІллічівськеВ» (страховика, у якого, згідно страхового полісу АЕ 2426644, була застрахована цивільно - правова відповідальність відповідача як власника транспортного засобу I-VAN A07A1-30, державний номер НОМЕР_1). Вказана сума (за вирахуванням франшизи) визначена в експертному висновку № 167 від 14.08.2013 р. як вартість відновлювального ремонту В« Nissan X-Trail T-31 SEВ» , державний номерний знак НОМЕР_2, з урахуванням фізичного зносу його складових. На думку відповідача, рахунок № 13080201 від 02.08.2013 р., на підставі якого позивач здійснив виплату страхового відшкодування застрахованій особі ОСОБА_9, є завищеним, оскільки до нього включена вартість нових складових ТЗ, що згідно висновку експерта підлягали ремонту. Той факт, що позивач виплатив більшу суму, ніж необхідно для відновлення застрахованого ТЗ, є страховим ризиком позивача, що не може бути покладений на інших осіб та стягнутий в порядку регресу. Крім того, відповідач зазначив, що ОСОБА_9, застрахована особа позивача за договором страхування наземного транспорту № 3643860 від 05.02.2013, отримала від нього грошові кошти в сумі 5000,00 грн., що є матеріальними витратами пов'язаними з втратою товарної вартості застрахованого ТЗ, в підтвердження зазначених обставин відповідачем було надано розписку ОСОБА_9 (а.с.84-86).
Також, в додаткових письмових поясненнях (а.с. 168-173) відповідач вказав на те, на його думку, позивачем безпідставно включено до суми страхового відшкодування податок на додану вартість, оскільки відповідно до п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України операції з надання послуг із страхування - не є об'єктом оподаткування. На думку відповідача, позивачем не доведено, що послуги з відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу фактично були наданими ТОВ «Кар - Центр», який дійсно є платником ПДВ, оскільки в матеріалах справи відсутній акт виконаних робіт.
Від третьої особи - 2 на адресу суду надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог, згідно яких остання проти заявленого позову заперечила в повному обсязі та повідомила, що відшкодувала позивачу витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом застрахованого транспортного засобу на суму 16612,77 грн. (17727,40 грн. - 1114,63 грн. сума безумовної франшизи за договором добровільного страхування), тобто, виходячи із суми визначеної експертним висновком від 14.08.2013 № 167.
Третя особа -2 зазначила, що, на її думку, рахунок - фактура, на підставі якого позивачем була виплачена сума страхового відшкодування застрахованій особі, не є належним доказом на підтвердження вартості та об'єму робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Третя особа - 2 ствердила, що розмір матеріального збитку, понесеного застрахованою особою позивача, має визначатись виключно на підставі експертного висновку, згідно якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ складає 17727,40 грн. Водночас, третя особа - 2 звернула увагу суду на те, що втрата товарної вартості ТЗ, визначеної експертним висновком в сумі 6367,60 грн., не підлягає відшкодування згідно ст. 32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.90-92, 124-126).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши уповноважених представників відповідача та третьої особи -2, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -
ВСТАНОВИВ:
05 лютого 2013 року між ОСОБА_10 (страхувальник) та Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик, позивач по справі) було укладено договір страхування наземного транспорту № 3643860 (а.с. 15-25), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Nissan X Trail, номер кузова (шасі) JN1TANT31U0300442, реєстраційний номер НОМЕР_3, рік випуску 2011.
Пунктом 15.1 договору передбачено, що страховик зобов'язується компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідками настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 7 та до яких належать, зокрема, збитки завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП). Пунктом 10 договору визначено, що строк дії договору з 07.02.2013 по 06.02.2014 (а.с.15 -25).
З матеріалів справи вбачається, що 01 серпня 2013 року о 15 год. 20 хв. в м. Чернігові по проспекту Миру, 106, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу автобусу І -VAN номерний знак НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_7, що працював водієм у відповідача ОСОБА_8 «Таксосервіс» ( вказаний ТЗ застрахований у ОСОБА_8 «СТ «Іллічівське» згідно полісу АЕ 02426644 з терміном дії до 30.12.2013) та за участю транспортного засобу легкового автомобіля В« Nissan X-TrailВ» , державний номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_5, що належить ОСОБА_9, під керуванням ОСОБА_10 (вказаний ТЗ застрахований у ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування» згідно договору від 05.02.2013 р. № 3643860, терміном дії до 06.02.2014) (а.с.31-33).
Згідно довідки від 05.08.2013 вх. № 599/13, складеної ІДПС ВДАІ ЧМВ ОСОБА_11, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 01.08.2013 о 15 год. 20 хв. в місті Чернігові, по проспекту Миру, 106, транспортний засіб В« Nissan X-TrailВ» , державний номерний знак НОМЕР_2 номер кузова НОМЕР_5 отримав наступні механічні пошкодження: деформація задньої правої двері, деформація передньої правої двері, деформація пластикової накладної арки заднього правого колеса, пошкодження лакофарбового матеріалу в місці контакту задньої та передньої двері з правого боку, деформація декоративного пластикового молдінгу правої задньої двері, деформація заднього правого крила (а.с.31).
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до постанови від 04.09.2013 Деснянського районного суду м. Чернігова по справі № 750/7630/13-п (провадження № 3/750/2363/13) ОСОБА_2, працюючого водієм ОСОБА_8 «Таксосервіс», визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. (а.с.34).
Як вбачається із матеріалів справи, 05.08.2013 ОСОБА_12 повідомив страховика ОСОБА_1 акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» про настання страхового випадку, а саме дорожньо - транспортної пригоди за участю застрахованого транспортного засобу Nissan X Trail номер кузова (шасі) JN1TANT31U0300442 реєстраційний номер НОМЕР_3 рік випуску 2011, та просив страховика здійснити виплату страхового відшкодування. Місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу - ТОВ «КАР - ЦЕНТР» (м. Чернігів, вул. Гагаріна, 18) (а.с.27-30).
Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За приписами п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України В«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» , страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. При цьому, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Виходячи зі змісту п. 20.10 договору страхування наземного транспорту від 05.02.2013 № 3643860, укладеного між ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування» (позивачем) та ОСОБА_10 (страхувальником), при пошкоджені ТЗ внаслідок страхового випадку, розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлювального ремонту транспортного засобу (кошторису збитків). Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО на підставі рахунка СТО (згідно з умовами п. 20.11 договору).
Пунктом 20.11 договору визначено, що при пошкоджені транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням, встановленої в п. 12 договору, франшизи по відповідному ризику (сума франшизи за збитками спричиненими в результаті ДТП, складає 1114,63 грн. (222925,00 грн. х 0,50%), але не більше страхової суми (тобто, не більше 222925,0 0 грн.). При цьому збитки визначаються на базі авторизованої СТО, при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається, виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі авторизованої СТО (п.п. 14.1, 20.11.1 договору).
Відповідно до п. 20.15 договору при пошкодженні транспортного засобу страхове відшкодування сплачується страхувальнику шляхом перерахування на рахунок СТО, обраний відповідно до п. 20.11 договору, згідно з належним чином оформленими документами, наданими відповідними підприємствами про витрати на компенсацію скоєних збитків (наряд - замовлення, рахунок, акт виконаних робіт тощо), якщо інше не погоджено між страховиком та вигодонабувачем. Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їх вартість, а також вартість запчастин та матеріалів, використаних під час ремонту. Так, згідно рахунку - фактури від 02.08.2013 № 13080201 (а.с.65), виставленого авторизованою СТО ТОВ «Кар-Центр», на гарантії якого знаходився застрахований позивачем транспортний засіб, вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan X Trail номер кузова (шасі) JN1TANT31U0300442 реєстраційний номер НОМЕР_3, - складала 24092,77 грн.
Позивачем, виходячи з умов договору від 05.02.2013 страхування наземного транспорту № 3643860, відповідно до страхового акту від 21.08.2013 № 1.002.13.09767/VESKO29664 (а.с.63-64), визнано, що ДТП за участю застрахованого автомобіля Nissan X Trail, державний номер НОМЕР_3, відповідає умовам страхування та є страховим випадком, розмір страхового відшкодування складає 22978,14 грн. (24092,77 грн. - 1114,63 грн.) (де 24092,77 грн. вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу згідно рахунку - фактури від 02.08.2013 № 13080201, виставленого авторизованою СТО ТОВ «Кар-Центр» та 1114,63 грн. розмір франшизи за умовами договору від 05.02.2013 № 3643860 ), що в подальшому було виплачено позивачем авторизованій СТО ТОВ «Кар - Центр» застрахованої особи згідно платіжного доручення № 53396 від 23.08.2013 (а.с.194).
Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
У відповідності до ст. 27 Закону України „Про страхуванняВ» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач виконав зобов'язання по договору страхування наземного транспорту № 3643860 від 05.02.2013 і сплатив страхове відшкодування в сумі 22978,14 грн. виходячи з вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, визначеного авторизованою станцією технічного обслуговування, на гарантії якого знаходився застрахований транспортний засіб, на підставі виставленого рахунку - фактури № 13080201 від 02.08.2013 р. , а тому до позивача ОСОБА_6 акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки згідно ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України „Про страхуванняВ» та п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» .
Згідно з ч. 1. ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Так як, дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено застрахований позивачем транспортний засіб, сталась з вини працівника відповідача, що підтверджується матеріалами справи, то саме відповідачем має бути відшкодовано страхове відшкодування виплачене ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування» потерпілій особі в межах його фактичних витрат, тобто в сумі 22978,14 грн.
Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи, що цивільно - правова відповідальність відповідача як власника наземного транспортного засобу автобусу І-VAN А07А1-30 державний номер НОМЕР_1 VIN-кодY6DA07A1090001251 була застрахована третьою особою -2 ОСОБА_6 акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» за страховим полісом АЕ 2426644 (а.с.71), діючим станом на 01.08.2013, третьою особою -2 було перераховано позивачу 16612,77 грн. згідно платіжного доручення № 53 від 17.02.2014 (а.с.105).
Розмір страхового відшкодування, не сплаченого позивачу становить 6365,37 грн. (22978,14 грн. - 16612,77 грн.).
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 07.09.2015 за № 1745/2 про відшкодування вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу в сумі 6365,37 грн. (а.с.68). Зазначена претензія була отримана відповідачем 11.09.2015 та залишене ним без відповіді та виконання (а.с.70).
Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши повноважних представників відповідача та третьої особи -2, дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 6365,37 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Заперечення відповідача та третьої особи-2 відносно невідповідності розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, визначеного експертним висновком № 167 від 14.08.2013 (а.с. 40-62), судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.
Здійснивши правовий аналіз положень ЗУ «Про страхування» та ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд дійшов висновку, що даними нормативно-правовими актами не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування виключно із суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Страховик, виплативши страхове відшкодування, набуває право зворотної вимоги до страховика (винної особи) в сумі страхового відшкодування у межах фактичних витрат страхувальника за вирахуванням франшизи (тобто, в даному випадку в сумі 22978,14 грн.). Саме така правова позиція визначена Верховним Судом України при перегляді постанови ВГСУ від 10.12.2014 р. по справі № 910/7163/14 (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 20.10.2015 № 01-06/1837/15). В Постанові ВГСУ від 10.12.2014 р. по справі № 910/7163/14 прямо зазначено , що з урахуванням вимог ст..36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», наявність в матеріалах справи страхового акту (в даному випадку наявний страховий акт від 21.08.2013 за №1.002.13.09767/VESKO29664 а.с.63-64), рахунка - фактури ( в даному випадку наявний рахунок-фактура від 02.08.2013 за № 13080201,а.с.65) та платіжного доручення (в даному випадку наявне платіжне доручення від 23.08.2013 № 53396 на суму 22978,14 грн. з відміткою о проведенні даної операції банком, а.с.194), є, на думку ВСУ та ВГСУ, достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування .
Заперечення відповідача щодо включення до суми страхового відшкодування податку на додану вартість, всупереч приписам п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України, залишені судом поза увагою. Відповідач посилається в своїх запереченнях на лист Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.2011, в якому зазначено, що визначаючи розмір страхового відшкодування при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі заяви до виплати суми ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість, повинні з'ясувати чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.
Судом встановлено, що авторизована СТО ТОВ «КАР - ЦЕНТР», якому позивачем 23.08.2013 платіжним дорученням № 53396 була перерахована сума страхового відшкодування вартості відновлювального ремонту, станом на 2013 рік був платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру платників податку на додану вартість, сформованого станом на 06.06.2016 (а.с.189).
Тобто, здійснена позивачем виплата страхового відшкодування безпосередньо була спрямована на оплату вартості відновлювального ремонту застрахованого об'єкта. Рахунок - фактура № 13080201 від 02.08.2013, на підставі якого розрахована сума страхового відшкодування, містить вичерпний перелік робіт та матеріалів, запчастин, які були задіяні під час відновлювального ремонту ТЗ. Податок на додану вартість у вказаному рахунку, включений до ціни таких матеріалів та послуг правомірно та не є таким, що нарахований на суму страхового відшкодування. Отже, твердження позивача проте, що ПДВ нарахована на послуги із страхування, що не об'єктом оподаткування ПДВ, є безпідставним, та таким, що спростовується матеріалами справи.
Доводи відповідача про завищення вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу згідно рахунку № 13080201 від 02.08.2013 та невідповідність визначених у ньому робіт та складових ТЗ, що були замінені, відремонтовані в результаті його проведення не відповідають наявним належним доказам в матеріалах справи. Перелік робіт та комплектуючих виробів, запчастин, визначених в рахунку № 13080201 від 02.08.2013 відповідає характеру пошкоджень, отриманих застрахованим ТЗ в результаті дорожньо-транспортної пригоди, зазначених в довідці від 05.08.2013 вх. № 599/13, складеної ІДПС ВДАІ ЧМВ ( а.с.31). Висновок експерта № 167 від 14.08.2013, наявний в матеріалах справи, розглядається судом з урахуванням позиції ВСУ, викладеної в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.10.2015 № 01-06/1837/15, а саме, як оціночний документ, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
Посилання третьої особи -2 на приписи п. 32.7 ст. 32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу не відшкодовується страховиком, судом залишена поза увагою, так як, втрата товарної вартості (фізичний знос) застрахованого позивачем ТЗ, що визначена експертним висновком № 167 від 14.08.2013 в сумі 6367,60 грн., не входить до ціни заявленого позову, оскільки втрата товарно-матеріальної вартості транспортного засобу є похідною величиною від вартості відновлювального ремонту, що розраховується окремо і не може бути включеною до рахунку - фактури, на підставі якого страховиком виплачено страхове відшкодування потерпілій особі, виходячи із своєї правової природи.
Так, згідно поданого позову ОСОБА_8 «СК «АХА Страхування» просить відшкодувати в порядку регресу 6365,37 грн. матеріальної шкоди, що є різницею між фактичним розміром шкоди завданої в результаті ДТП водієм відповідача (22978,14 грн.) і страховою виплатою (16612,77 грн.) за полісом ОСЦПВВНТ АЕ 2426644 третьої особи -2 ОСОБА_8 «СТ «Іллічівське», у якого була застрахована цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_8 «Таксосервіс».
Розписка ОСОБА_9 щодо отримання від відповідача додатково грошових коштів в сумі 5000,00 грн. та про відсутність у неї матеріальних претензій, пов»язаних з ДТП к відповідачу, - розцінюється судом як неналежний доказ в господарській справі та такий, що не може позбавити позивача у даній справі на відшкодування відповідачем саме позивачу понесених ним витрат , а тому, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_6 акціонерного товариства „ТаксосервісВ» (14037, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Борисенка, 58, код ЄДРПОУ 03119718, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь ОСОБА_6 акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730311 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) - 6365,37 грн. страхового відшкодування, 1378,00 грн. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 15.06.2016р..
Суддя І.Г. Мурашко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2016 |
Оприлюднено | 21.06.2016 |
Номер документу | 58330538 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Мурашко І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні