Рішення

від 13.06.2016 по справі 927/78/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

===============================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

" 13 " червня 2016 року Справа № 927/78/16

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства В«КредобанкВ»

79026, вул. Сахарова, 78, м. Львів;

представник позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю

В«Інтер-Ріск УкраїнаВ» в особі ОСОБА_1

04053, вул. Артема, 52-А, оф. 147, м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства В«СерпушВ»

14000, АДРЕСА_1;

предмет спору: стягнення 13840,52 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство В«КредобанкВ» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного підприємства В«СерпушВ» про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту № 12/14 від 30.12.2014 в сумі 13840,52 грн., де 11828,65 грн. - неповернута сума кредиту, 1843,15 грн. - прострочені відсотки, 108,43 грн. - нараховані відсотки, 60,29 грн. - пеня.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання овердрафту № 12/14 від 30.12.2014 щодо повернення кредиту в сумі 11828,65 грн..

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.03.2016 позов залишено без розгляду.

28.03.2016 ПАТ В«КредобанкВ» подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 15.03.2016.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 скасовано ухвалу господарського суду Чернігівської області від 15.03.2016 та справу передано на новий розгляд по суті.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.05.2016 розгляд справи призначено на 02.06.2016., після чого розгляд справи відклався до 13.06.2016.

Відповідач в судове засідання не з'явився та витребуваних документів не надав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення № 1400603860251 від 16.05.2016.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява від 27.05.2016 з поясненнями, витребуваними за ухвалою суду, відповідно до якої позивач просить суд стягнути на його користь 11828,65грн. основного боргу, 1351,38грн. відсотків, 1931,47грн. пені, а всього 15111,50грн.. Крім того, позивач просить суд провести судове засідання за відсутності його представника.

Позивачем, в особі його представника, подано заяву від 09.06.2016, в якій він уточнив свої вимоги та зазначає, що основна заборгованість відповідача по відсоткам складає 2424,73грн, а заборгованість по пені, нарахованої по кредиту - 493,25грн., заборгованість по пені, нарахованої на відсотки -101,11грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи положення ст.22 ГПК України, суд розцінює заяву позивача від 27.05.2016 та від 09.06.2016 як збільшення розміру позовних вимог, які суд приймає та розглядає спір виходячи з сум: 11828,65грн. - заборгованість по кредиту, 2424,73грн. - заборгованість по відсотках, 493,25грн. - заборгованість по пені, нарахованої по кредиту, 101,11грн. - заборгованість по пені, нарахованої на відсотки.

Суд перейшов до вирішення спору по суті 13.06.2016.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, заяв та клопотань до суду від відповідача не надходило.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

30.12.2014 між ПАТ В«КредобанкВ» (Кредитор) та ПП В«СерпушВ» (Боржник) укладено договір про надання овердрафту за №12/14 (далі - Договір).

Відповідно до п.1. Договору, Банк зобов'язується надати Позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність, грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, банк надає клієнту Овердрафт, а Клієнт приймає його на наступних умовах: максимальний ліміт заборгованості Клієнта по овердрафту -20000,00 грн.; процентна ставка - 28,00% річних; в разі невиконання вимог, передбачених у п.2.5.1. Договору, процента ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2%вище діючої, починаючи з 1-го числа наступного місяця, в якому було не дотримано цієї умови, комісія за надання овердрафту - за управління кредитом - 0,05%, яка нараховується від суми платежів, здійснених за рахунок овердрафту протягом одного операційного дня і сплачується при надходженні коштів на поточний рахунок Позичальника, але не пізніше останнього робочого дня місяця; дата остаточного повернення Овердрафту - 29.12.2015.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За юридичною природою вказаний Додатковий договір є договором кредиту, а тому до нього застосовуються норми глави 71 ЦК України.

На виконання умов договору, позивач надавав відповідачу кредитні кошти, про що свідчить меморіальний ордер №53771896 від 31.12.2015 на суму 11828,65грн. та виписка про рух коштів по рахунку відповідача.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно пункту 4.1. Договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачу овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.

Відповідно до 2.10.3 та 2.10.5 Договору, банк має право відмовити Позичальнику у наданні Овердрафту в наступних випадках: невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором, наявності невиконаного Позичальником перед банком грошового зобов'язання.

Відповідно до п.4.7. Договору, Банк у випадках, передбачених п.2.10. Договору, вправі вимагати дострокового повернення Овердрафту, процентів, комісій та інших, належних до сплати процентів за цим Договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

У зв'язку з порушенням умов кредитного договору позивач направляв 30.09.2015 відповідачу повідомлення - вимогу №12/14/1 з вимогою погасити борг в сумі 13346,51 грн. протягом 30 календарних днів (а.с. 61).

Відповідач таку вимогу не виконав, кредитні кошти не повернув.

Відповідно до пункту 3.2. Договору, проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом В« факт/360В» (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п. 2.2. цього договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту: до терміну, вказаному в п.2.4. цього договору, до дати звернення банку із заявою до суду із вимогою про дострокове повернення суми овердрафту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів. У випадку, якщо рішення суду прийнято не на користь банку/позовну заяву банку залишено без розгляду, нарахування процентів/комісій відновлюється з дати припинення нарахування. У випадку надання і погашення овердрафту протягом одного операційного дня, проценти не нараховуються. Клієнт сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його картрахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору не здійснював своєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Так, позивачем в період з грудня 2015року по березень 2016року нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 2424,73грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати у відповідача повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом.

Як зазначає позивач, та вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови Договору в частині своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів.

Станом на час вирішення спору, заборгованість відповідача по кредиту, складає 11828,68грн., заборгованість по відсотках складає 2424,73грн..

У заяві від 09.06.2016 позивач надав уточнення, що заборгованість відповідача по відсотках складає 2424,73грн., що також відповідає розрахунку заборгованості (арк. справи 138).

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що факт наявності основного боргу у відповідача, а саме: заборгованості по кредиту в сумі 11828,68грн. та заборгованості по відсотках в сумі 2424,73грн. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 11828,68грн. та заборгованості по процентах у розмірі 2424,73грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.6. Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим Договором, пені в розмірі 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми але не більше подвійної денної облікової ставки НБУ за весь час прострочення.

Позивачем, з врахуванням заяви про уточненням своїх вимог від 09.06.2016, відповідно до розрахунку пені (арк. справи 139), нараховано відповідачу пеню у розмірі 0,03% за період з 31.12.2015. по 17.05.2016 в сумі 493,25грн. за несвоєчасну сплату кредиту, та за період з 31.12.2015. по 17.05.2016 в сумі 101,11грн. за несвоєчасну сплату відсотків.

Нарахування пені за період з 31.12.2015. по 17.05.2016 в сумі 493,25грн. за несвоєчасну сплату кредиту, та за період з 31.12.2015. по 17.05.2016 в сумі 101,11грн. за несвоєчасну сплату відсотків, відповідає вимогам норм матеріального права та умовам договору, а тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 6 ст.84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збірВ» від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1378,00грн. судового збору.

Керуючись ст. 49, ст.-ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Серпуш» (14000, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 31378727) на користь Публічного акціонерного товариства В«КредобанкВ» ( 79026, вул. Сахарова,78, м.Львів, р/р 290999901 в ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 09807862) 11828,65грн. заборгованості по кредиту, 2424,73грн. відсотків, 493,25грн. пені по кредиту, 101,11грн. пені по відсоткам, а всього 14847,74грн., а також 1378,00грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 15 червня 2016року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна