Постанова

від 14.06.2016 по справі 904/1535/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2016 року Справа № 904/1535/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів : Кузнецова В.О., Науменка І.М.

секретар: Ковзиков В.Ю.

за участю:

від скаржника: ОСОБА_1, представник, довіреність № 1959/04-62-10-026 від 08.07.2015 року;

ліквідатор: ОСОБА_2, арбітражний керуючий, паспорт серії АЕ №966510 від 04.12.1997 року;

інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року

у справі № 904/1535/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ОНЛАЙН", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року у справі № 904/1535/16 (суддя Владимиренко І.В.) Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці. Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії арбітражного керуючого ОСОБА_2, якого зобов'язано вчинити певні дії. Відхилено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_3

Не погодившись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року та припинити провадження у справі.

В обґрунтування своєї правової позиції представник податкового органу посилається на те, що постанова господарського суду не містить всіх доказів, тому неможливо встановити реальний стан боржника та його платоспроможність. Постанова містить лише інформацію про ліквідаційний баланс, відповідно до якого кредиторська заборгованість складає 8 658 801,71 грн., грошові кошти - 71 879,00 грн., дебіторська заборгованість - 107 512,74 грн., необоротні активи - 23 336,59 грн. Справа також не містить і документів, які б свідчили про відсутність зареєстрованого за боржником у відповідних установах (Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Держкомзем, ДАІ, Інспекції держтехнагляду, тощо) майна. Відсутні в матеріалах справи і докази проведення оцінки наявних активів боржника, що унеможливлює визначення їх реальної вартості. До заяви про визнання боржника банкрутом ліквідатором не надано відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи (філій, представництв) та докази заходів щодо їх закриття, всупереч вимогам законодавства. До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не представлено доказів надання ліквідатором (ліквідаційною комісією) ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкової перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.05.2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.06.2016 року.

Представник скаржника в судовому засіданні 14.06.2016 року надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні просив припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року залишити без змін.

Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Беручи до уваги, що неявка інших учасників провадження у справі не перешкоджає апеляційному перегляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у відсутності зазначених учасників.

Заслухавши пояснення ліквідатора та представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2016 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» прийнята до розгляду в підготовчому засіданні (а. с. 1-2).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці. Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії арбітражного керуючого ОСОБА_2, якого зобов'язано вчинити певні дії. Відхилено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_3 (а. с. 99-101).

Розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо відповідності закону та обґрунтованості прийнятої судом першої інстанції постанови від 13.04.2016 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.03.2016 року голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛЙН" ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону (а. с. 6-53).

У вказаній заяві викладено обставини, пов'язані із неможливістю боржника в процедурі добровільної ліквідації задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Так, в заяві про порушення справи ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" посилається на те, що 23.10.2015 року учасниками ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" було прийнято рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідатора. В "Бюлетені державної реєстрації" № 334 (29) за 2015 рік здійснено публікацію оголошення про припинення діяльності ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН". Загальна сума визнаних кредиторських вимог складає 8 658 801,71 грн. В ході інвентаризації ліквідатором було виявлено: необоротні активи загальною балансовою вартістю 23 336,59 грн.; майно, яке виступає предметом забезпечення на підприємстві відсутнє; дебіторська заборгованість у розмірі 107 512,74 грн.; залишок грошових коштів на всіх рахунках підприємства в розмірі 71 879,81 грн.

З урахуванням наданих боржником доказів, господарський суд першої інстанції встановив недостатність вартості майна ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН " для задоволення вимог кредиторів, наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Проте, такий висновок суду першої інстанції на думку колегії суддів апеляційного господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 95 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами частини 3 статті 110, статтею 111 Цивільного кодексу України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови полягають у наступному: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами частин 1, 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України; проведення аналізу активів та пасивів боржника, що є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до пункту 3 статті 11 Закону; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вимоги частин 1, 4, 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки; вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; після закінчення строку на пред'явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Дотримання зазначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням відповідних доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження у справі в порядку даної статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону до заяви боржника про порушення справи додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України). Проте, господарський суд першої інстанції вищенаведене не врахував та не дослідив дотримання боржником під час досудової ліквідації приписів статті 111 Цивільного кодексу України.

Частиною 4 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом. ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Складенню проміжного ліквідаційного балансу боржника передує проведення інвентаризації, яка має здійснюватися з дотриманням положень Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69.

В заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ліквідатор, зокрема, зазначив, що ним було ініційовано та проведено інвентаризацію всього майна ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН", результати якої додаються до заяви. Проте, в матеріалах справи відсутні докази проведення такої інвентаризації.

Відповідно до пункту 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Слід звернути увагу, що при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.

В порушення вимог Закону, судом першої інстанції фінансово-майновий стан боржника - ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" належним чином не досліджувався, не було перевірено чи мало підприємство боржник станом на день прийняття рішення його засновниками (учасниками) про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами, виходячи з того, що належних доказів здійснення інвентаризації майна боржника суду не було надано.

Також, в порушення частини 4 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідатор не вжив інших заходів з метою проведення інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється. Такими заходами можуть бути отримання відповідних витягів з реєстрів, які діють відповідно до Законів України "Про Державний земельний кадастр" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, інвентаризація майна боржника належним чином не проводилась. Крім цього, в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН".

Матеріали справи на час звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не містять інформації щодо наявності або відсутності зареєстрованого за ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" нерухомого майна. До заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було надано запити та отримані відповіді відповідних реєструючих органів.

Господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому факту, що ліквідатором не було зроблено запиту до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) майна, зокрема, нерухомого, внаслідок чого неможливо погодитись з тим, що ліквідатором було вжито всіх заходів по виявленню заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які можуть перебувати в заставі.

Також, до заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором надано довідку № 12 від 05.02.2016 року, в якій ліквідатор повідомляє, що станом на 05.02.2016 року по підприємству ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" відкрито рахунок у цінних паперах 300186-UA40003231 Депозитарною установою ПАТ КБ "ПриватБанк" згідно з договором № Д-03/15 від 20.01.2015 року, на якому обліковуються наступні цінні папери: акції "Укрнафтогазгеологія" у кількості 1 080 101 шт.; акції ВАТ "Втормет" у кількості 6 шт.; акції ВАТ "Гідротехмонтаж" у кількості 9 500 шт.; акції ВАТ "Завод "Будівельні металоконструкції" у кількості 46 660 шт. (а. с. 40). При цьому, довідка із Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України, яка є підтвердженням, що боржник є засновником (учасником) інших господарських товариств та має відповідну частку в статутному фонді останніх на час звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до вимог частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

В порушення вимог Закону, ліквідатором боржника складено та подано до суду копію Балансу (Звіту про фінансовий стан) станом на 11.01.2016 року (а. с. 41-42), а не проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛЙН", як передбачено частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України

Необхідно зауважити, що частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. При цьому, чинне законодавство не містить в собі будь-яких виключень щодо вчинення таких дій ліквідатором в досудовій процедурі ліквідації боржника.

В матеріалах справи відсутні відомості про закриття рахунків у ПАТ КБ "ПриватБанк", та розрахункового рахунку № 37516000053747, відкритого у Казначействі України, про наявність яких зазначено в Довідці ліквідатора № 11 від 05.02.2016 року. Однак, місцевий господарський суд не дослідив факту закриття рахунків боржника в установах банків, як це передбачено частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України, а також не визначений рахунок, який буде використовуватись для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Довідка ДПІ по розрахункових рахунках боржника в банківських установах, розміру залишку коштів та їх закриття в матеріалах справи відсутня.

Частиною 7 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до підпункту 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Однак, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором ТОВ "ПРВАТ-ОНЛАЙН" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.

В матеріалах справи відсутні належні докази виконання ліквідатором боржника вищевказаних вимог Закону та відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника.

Згідно з частиною 10 статті 111 Цивільного кодексу України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

До заяви про порушення справи про банкрутство в порушення частини 10 статті 111 Цивільного кодексу України не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.

Зазначене свідчить про недотримання ліквідаційною комісією приписів частин 7 та 10 статті 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника та позбавило органи державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

За наведених обставин, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не проведено аналізу активів і пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, висновок суду про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів не ґрунтується на належних доказах, а тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Розглядаючи справу у судовому засіданні господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та припинити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.

Оскільки, провадження у даній справі підлягало припиненню, суд першої інстанції не мав правових підстав для призначення ліквідатора у цій справі.

Щодо посилання ліквідатора у відзиві на апеляційну скаргу на відсутність у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області як контролюючого органу права на апеляційне оскарження у даній справі колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необхідним зазначити наступне.

Положенням статті 1 Закону регламентовано, що учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників провадження у справі про банкрутство дана стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, враховуючи особливості процедури банкрутства в даному випадку (в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, а також той факт, що ліквідаційна комісія боржника не забезпечила надання документів на перевірку контролюючим органам, в тому числі органам доходів і зборів, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що хоча скаржник на час розгляду справи і не набув статусу кредитора у справі про банкрутство, але його право підлягає судовому захисту.

Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, викладеною, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 11.05.2016 року у справі № 904/10403/15.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Аналогічні підстави для припинення провадження у справі про банкрутство, передбачені пунктом 9 частини 1 статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З урахуванням зазначених норм процесуального права, провадження у справі про банкрутство ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" підлягає припиненню.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року про визнання ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" банкрутом. Провадження у даній справі необхідно припинити. Копію даної постанови слід направити державному реєстратору для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо ТОВ "ПРИВАТ-ОНЛАЙН".

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року у справі № 904/1535/16 скасувати.

Припинити провадження у справі № 904/1535/16 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-ОНЛАЙН" банкрутом.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.06.2016 року.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко