Рішення

від 10.05.2016 по справі 481/90/16-ц

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/90/16-ц

Провадж.№ 2/481/166/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

10.05.2016 рокуНовобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В. за участю секретаря Кузьміної Н.П., позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в :

25 січня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду з позовом, просив зобов'язати ОСОБА_2 на межі між його земельною ділянкою і земельною ділянкою відповідача відновити знищені нею межові знаки та зобов'язати відповідача не чинити перешкод йому вільно користуватись його земельною ділянкою площею 18х4 м. в м.Новому Бузі на вул.. Маяковського, 51-а.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно свідоцтва про право власності серії АЕ № 331284 від 27.10.2014 року він являється власником земельної ділянки, площею 0,0823 га, яка розташована по вул. Маяковського, 51-а в м.Новому Бузі Миколаївської області. В межу з його земельною ділянкою розташована земельна ділянка ОСОБА_2, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1.

При складені акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання свої особисті підписи поставили всі власники суміжних земельних ділянок, в тому числі і відповідач, та всі власники суміжних ділянок погодились, що претензій до існуючих меж земельної ділянки не має..

Відповідач з другої половини 2014 року порушує його право на землекористування, яке виражається в тому, що вона захопила частину його ділянки, порушуючи межу, знищила межові знаки, які передані йому на зберігання, вчиняє сварки, стверджуючи, що дана земельна ділянка належить їй.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на вищевикладене, просив його задовольнити.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав, вказала, що земельна ділянка, яку вона обробляє належить їй на праві приватної власності, раніше вона належала її покійному чоловікові, але перейшла до неї в порядку спадкування. Відповідач вважає, що вона не порушує право позивача, а навпаки це він зайняв частину її городу.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 2 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно фотокопії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний № 28641811 від 27.10.2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний № 28641906 від 27.10.2014 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка для індивідуального садівництва, для ведення садівництва, площею 0,0823 га, кадастровий номер: 4824510100:24:013:0002, яка розташована під № 51а по вул. Маяковського в м. Новому Бузі Миколаївської області (а.с. 8,9).

Земельна ділянка, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 в.В., межує з земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_2, що підтверджується копією плану погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 та актом прийомки-передачі межових знаків землекористування, які передаються у приватну власність (а.с. 12,13).

Будучи допитаним у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтвердили, що, вони проживають неподалік від сторін по справі, та дійсно підтвердили, що відповідач ОСОБА_2 самовільно захоплює частину городу, який належить позивачу ОСОБА_1, та використовує його у своїх інтересах, з приводу чого між ними виникають суперечки.

Свідок ОСОБА_6, будучи представником Новобузького виробничого відділу, на замовлення позивача ОСОБА_1 займався виготовленням технічної документації на земельну ділянку яка розташована під № 51а по вул. Маяковського в м. Новому Бузі Миколаївської області та призначена для індивідуального садівництва, для ведення садівництва, площею 0,0823 га, кадастровий номер: 4824510100:24:013:0002. Дійсно, при встановленні та передачі межових знаків були присутні всі власники суміжних земельних ділянок, в тому числі і відповідач ОСОБА_2, яка погодилась із таким встановленням та підписала акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Однак пізніше ОСОБА_2 знищила межові знаки, та почала використовувати частину земельної ділянки позивача для власних потреб.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи документів, позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався із заявами до Новобузької міської ради Миколаївської області з проханням направити комісію для фіксування факту порушення відповідачем меж його земельної ділянки та самовільного захоплення її частини та в Новобузький РВ УМВС Миколаївської області з проханням припинити протиправні дії ОСОБА_2, про що свідчать відповідні заяви. В даних заявах він вказує на відповідача, як особу, яка викопала стовпки, та зазначає при яких обставинах, в який час та з яких спонукань це було вчинено, джерела, звідки йому відомо про дані обставини.

На вимоги суду відповідач ОСОБА_2 не надала правовстановлюючого документу на земельну ділянку яку вона використовує, так само як і не надала правовстановлюючого документу на підтвердження того, що дана земельна ділянка належала її покійному чоловікові на праві приватної власності. Із відповідей Новобузької міської ради Миколаївської області та відділу Держгеокадастру у Новобузькому районі Миколаївської області, направлених на запити суду, видно, що в даних органах також відсутні такі документи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустими доказами доведено факт порушення відповідачем його права на землю шляхом знищення межових знаків та самовільного використання у своїх інтересах, а тому його позовні вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою та відновити межові знаки підлягає до задоволення.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 57, 60, 61,88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - задовольнити.

Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 відновити межові знаки та не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0823 га ( 18 х4 м.) за адресою вул. Маяковсього, № 51 в м. Новий Буг Миколаївської області, яка належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності серії АК та номер : 331284 від 27.10.2014 року

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: