Рішення

від 18.05.2016 по справі 481/1260/15-ц

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1260/15-ц

Провадж.№ 2/481/86/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

18.05.2016 рокуНовобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Уманської О.В., за участю секретаря - Кузьміної Н.П., представника відповідачів ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Русь» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості,-

В с т а н о в и в:

14 серпня 2015 року ПАТ «Банк «ОСОБА_2 Русь» звернувся до суду із позовом до відповідачів ПП «Римчук», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 704770,12 грн. В ході розгляду справи позивач двічі уточнював розмір своїх позовних вимог і остаточно просив стягнути із відповідачів заборгованість за кредитним договором № 65344-46.1 від 27.08.2013 року в сумі 26953 грн 60 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 27 серпня 2013 року на підставі кредитного договору № 65344-46.1 про відкриття відновлюваної кредитної лінії ПАТ «Банк «ОСОБА_2 Русь» надав відповідачу ПП «Римчук» споживчий кредит в сумі 2500000,00 грн на строк до 26 серпня 2015 року з процентною ставкою кредиту 23 % річних.

30 вересня 2013 року було укладено договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № 65344-46.1, щодо зміни структури забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором.

19 лютого 2014 року було укладено договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору № 65344-46.1, щодо зміни структури забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором.

24 квітня 2014 року було укладено договір про внесення змін № 3 до Кредитного договору № 65344-46.1, та встановлена щомісячна плата за обслуговування кредитної заборгованості розміром 2,0 % річних.

24 червня 2014 року було укладено договір про внесення змін № 4 до Кредитного договору № 65344-46.1, щодо графіку зменшення ліміту кредитної лінії.

27 серпня 2013 року між ПАТ «Банк «ОСОБА_2 Русь» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 65347-46.1 ( з послідуючим внесенням змін 24 квітня 2014 року та 24 червня 2014 року) за яким він зобов'язався солідарно з ПП «Римчук» відповідати перед позивачем за виконання зобов'язання за кредитним договором № 65344-46.1 від 27.08.2013 року.

27 серпня 2013 року між ПАТ «Банк «ОСОБА_2 Русь» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 65346-46.1 ( з послідуючим внесенням змін 24 квітня 2014 року та 24 червня 2014 року) за яким він зобов'язався солідарно з ПП «Римчук» відповідати перед позивачем за виконання зобов'язання за кредитним договором № 65344-46.1 від 27.08.2013 року.

Однак відповідач ПП «Римчук» належним чином свої кредитні зобов'язання не виконав, на вимоги направлені позивачем належним чином також не відреагував, а тому станом на 20 листопада 2015 року заборгованість відповідачів перед позивачем складає 56953,60 грн, яка складається:

26764,37 грн - пеня по несплаченому кредиту;

9088,43 грн - пеня по несплаченим відсоткам;

4785,73 грн - 30 % річних за несвоєчасне погашення відсотків;

16315,07 грн - 30% річних за несвоєчасне погашення кредиту.

Ухвалою суду від 13 квітня 2016 року провадження у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Русь» до приватного підприємства «Римчук» було закрито.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив до суду заяву, в якій просив справу слухати без представника позивача, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з'явились, їх інтереси представляв ОСОБА_1

Представник відповідачів позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні через їх безпідставність. Відповідачами не було допущено жодного порушення зобов'язання за кредитним договором, а несплата чергових платежів сталась з вини самого позивача.

Вислухавши пояснення представника відповідачів, свідка, з`ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що що 27 серпня 2013 року на підставі кредитного договору № 65344-46.1 про відкриття відновлюваної кредитної лінії ПАТ «Банк «ОСОБА_2 Русь» надав відповідачу ПП «Римчук» споживчий кредит в сумі 2500000,00 грн на строк до 26 серпня 2015 року з процентною ставкою кредиту 23 % річних.

30 вересня 2013 року було укладено договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № 65344-46.1, щодо зміни структури забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором.

19 лютого 2014 року було укладено договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору № 65344-46.1, щодо зміни структури забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором.

24 квітня 2014 року було укладено договір про внесення змін № 3 до Кредитного договору № 65344-46.1, та встановлена щомісячна плата за обслуговування кредитної заборгованості розміром 2,0 % річних.

24 червня 2014 року було укладено договір про внесення змін № 4 до Кредитного договору № 65344-46.1, щодо графіку зменшення ліміту кредитної лінії.

27 серпня 2013 року між ПАТ «Банк «ОСОБА_2 Русь» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено Договір поруки № 65347-46.1 ( з послідуючим внесенням змін 24 квітня 2014 року та 24 червня 2014 року) за яким він зобов'язався солідарно з ПП «Римчук» відповідати перед позивачем за виконання зобов'язання за кредитним договором № 65344-46.1 від 27.08.2013 року.

27 серпня 2013 року між ПАТ «Банк «ОСОБА_2 Русь» та відповідачем ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 65346-46.1 ( з послідуючим внесенням змін 24 квітня 2014 року та 24 червня 2014 року) за яким він зобов'язався солідарно з ПП «Римчук» відповідати перед позивачем за виконання зобов'язання за кредитним договором № 65344-46.1 від 27.08.2013 року.

Відповідно до п.4.1. кредитного договору № 65344-46.1 від 27.08.2013 року Повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитної лінії.

Відповідно до п. 4.9.1 Договірне списання коштів може проводитись банком з рахунку № 26007141570001, що відкритий ПП «Римчук» у ПАТ «ОСОБА_2 Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 34543140, а також з інших поточних рахунків позичальника відкритих в банку та його структурних підрозділах.

У своїх додаткових поясненнях представник позивача факт наявності коштів на рахунку № 26007141570001, що відкритий ПП «Римчук» у ПАТ «ОСОБА_2 Русь» не заперечувала, однак пояснила наступне. Постановою Правління Національного банку україни від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк»ОСОБА_2 Русь» до категорії неплатоспроможних» позивача визнано неплатоспроможним. На підставі даної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.03.2015 року прийнято рішення № 61 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Пат «Банк»ОСОБА_2 Русь». А тому саме з цих підстав, та посилаючись на п.4 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач не міг списати кошти із рахунку № 26007141570001, що відкритий ПП «Римчук» у ПАТ «ОСОБА_2 Русь» для задоволення вимог за кредитним договором.

Як на заперечення позовних вимог представник відповідачів послався на те, що ПП «Римчує» є працюючим підприємством, яке постійно здійснює свою господарську діяльність і на рахунку, вказаному у кредитному договорі, з якого повинно було проводитись списання коштів на позичковий рахунок завжди були кошти в необхідному розмірі для погашення заборгованості за кредитним договором.

Такі ж пояснення надала і свідок ОСОБА_5, яка є бухгалтером ПП «Римчук». Свідок пояснила, що після укладення 27.08.2013 року відповідач ПП «Римчук» належним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором, вона постійно передавала платіжні доручення на переказ коштів із банком з рахунку № 26007141570001, що відкритий ПП «Римчук» у ПАТ «ОСОБА_2 Русь». Більше того, на підтвердження того, що позивач міг здійснювати списання коштів влітку 2015 року із рахунку № 26007141570001, що відкритий ПП «Римчук» у ПАТ «ОСОБА_2 Русь» свідок зазначає наступне. 03.08.2015 року ТОВ «КРИВОРІЖАГРОСЕРВІС» перерахувало на рахунок № 26007141570001, що відкритий ПП «Римчук» у ПАТ «ОСОБА_2 Русь» кошти в сумі 138600,00 грн за надані послуги. Однак, пізніше ТОВ «КРИВОРІЖАГРОСЕРВІС» направило ПАТ «Банк»ОСОБА_2 Русь» листа з проханням повернути дані кошти, як помилково направлені, але позивач кошти не повернув, а перерахував їх на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 65344-46.1 від 27.08.2013 року.

Дані пояснення свідка та представника відповідача підтверджуються наданою суду випискою руху коштів по особовому рахунку № 26007141570001, що відкритий ПП «Римчук» у ПАТ «ОСОБА_2 Русь»

У вiдповiдно до ст.ст.1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або iнша фiнансова установа (кредитодавець) зобов'язуєтъся надати грошовi кошти (кредит) позичальниковi у розмiрi та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язуєтъся повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.613 ЦК України , кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

3. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

4. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що операції з відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів належить до банківських послуг, які дозволяється надавати виключно банку.

Даною нормою також встановлено, що надання банківських послуг має право здійснювати банк на підставі банківської ліцензії.

Статтею 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За приписом частини третьої статті 550 ЦК України кредитор не має права на неустойку (в тому числі пеню та штраф) у разі, якщо боржник згідно із статтею 617 цього Кодексу не відповідає за порушення зобов'язання.

Відповідно до наданих документів, відповідач завжди своєчасно та в повному обсязі виконував умови договору.

Згідно пункту 6 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

За приписом пункту 2 частини 2 статті 46 вказаного Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду від імені Фонду, що виконує функції з ліквідації банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Відтак, виходячи із системного аналізу вимог Закону, до закінчення технологічного циклу банку відноситься, зокрема, і повне погашення заборгованості перед банком по кредитних зобов'язаннях, а відтак, списання Банком грошових коштів з депозитного рахунку Клієнта, відкритого у цьому банку, із зарахуванням таких коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, є фактично погашенням дебіторської заборгованості ПАТ "Банк "ОСОБА_2 Русь", сприяє збереженню ліквідаційної маси банку, не призводить до її зменшення, не змінює черговості задоволення вимог вкладників банку та не порушує їх права і законні інтереси.

Вказаний висновок суду відповідає позиції Верховного суду України у Постанові від 24 жовтня 2011 року у справі № 3-112гс115, в якій визначено можливість переходу права вимоги по договору (з відкладальною умовою) під час процедури ліквідації банку та вказано, що автоматичне відступлення прав вимоги не стосується черговості задоволення вимог кредиторів та не заборонено чинним законодавством.

Такі висновки викладені також у постановах Вищого господарського суду України від 12.03.2015 у справі 910/15859/14, від 26.03.2015 у справі 910/15858/14.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що порушення відповідачем строків погашення кредиту та сплати процентів за кредитом сталося внаслідок випадку, а саме прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 19.03.2015 року за №190 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Русь» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19.03.2015 №61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «ОСОБА_2 Русь», з подальшим продовженням на один місяць і дані рішення стали підставою для заборони проведення будь-яких операцій по рахунках клієнтів банку, в тому числі по рахунках відповідача, що не дало можливості належного виконання відповідачем своїх зобов'язань що до строкового погашення кредиту та сплати процентів за даним кредитом.

Враховуючи викладене, позивач неправомірно дострокового відкликав кредит за Кредитним договором, а також нарахував пеню за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне повернення кредиту, а також штрафні санкції за несвоєчасне погашення кредиту, так як прострочення сталося не з вини відповідача і відповідно до приписів статей 617, 614, 550 ЦК України звільняє відповідача від відповідальності.

З огляду на викладене, наведені у сукупності обставини є підставою для відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 88 , 209 , 212 , 213 , 214 , 215 , 292-294 ЦПК України , суд -

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_2 Русь» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Новобузький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: