Рішення

від 18.04.2016 по справі 182/5918/15-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5918/15-ц

Провадження № 2/0182/1008/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.04.2016 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - Тихомирова І.В.

при секретарі - Рахуба О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Свої вимоги мотивує тим, що 17 січня 2004 року померла її мати ОСОБА_3.

Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності а/т "Борисівське", с. Борисівка, Нікопольського району Дніпропетровської області в розмірі 6,25 в умовних кадастрових гектарах, що належала ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ДП № 0252814, виданого 14 травня 1997 року Нікопольською райдержадміністрацією.

Також ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай Серії ДН-1Х № 355, виданого Дмитрівською сільською радою належав майновий пай у пайовому фонді АТ "Борисівське" в розмірі 6 571 грн.

За життя, а саме 28 липня 1999 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області ОСОБА_4, за реєстровим № 133, на підставі якого сертифікат на право на земельну частку (пай) Серії ДП № 0252814 заповіла позивачу.

Однак майновим паєм у пайовому фонді АТ "Борисівське" в розмірі 6 571 грн. ОСОБА_3 не розпорядилася.

Осіб які б мали право на обов’язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 немає.

У встановлений законом строк позивач звернулася до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

16 листопада 2005 року державний нотаріус Першої Нікопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 видала їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності а/т "Борисівське", с. Борисівка, Нікопольського району Дніпропетровської області в розмірі 6,25 в умовних кадастрових гектарах, а також свідоцтво про право на спадщину за законом на майновий пай у пайовому фонді АТ "Борисівське" в розмірі 6 571 грн.

Позивач своєчасно не здійснила державну реєстрацію належної їй за заповітом земельної ділянки та на даний час не може її зареєструвати у зв'язку з відсутністю в неї оригіналу Державного акту на спірну земельну ділянку.

Так, 12 січня 2004 року ОСОБА_3 замість сертифікату на право на земельну частку (пай) був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ДП № 018590, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, загальною площею 5.0018 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222981000:01:009:0004.

Однак в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серії ДП № 018590 зазначена інша площа земельної ділянки - 5.0018 га, в той час, як в сертифікаті на право на земельну частку (пай), а також в свідоцтві про право на спадщину за заповітом, площа цієї земельної ділянки зазначена 6,25 в умовних кадастрових гектарах.

Враховуючи те, що вказані розбіжності позбавляють позивача можливості належним чином зареєструвати належну їй земельну ділянку, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 5.0018 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити (а.с.38).

Відповідач ОСОБА_2 з позовом ознайомлений, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився, від нього до суду надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, в якій проти задоволення позову не заперечив (а.с. 38).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, 17 січня 2004 року померла ОСОБА_3, яка доводиться матір'ю позивачу ОСОБА_1

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності а/т "Борисівське", с. Борисівка, Нікопольського району Дніпропетровської області в розмірі 6,25 в умовних кадастрових гектарах, що належала їй на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ДП № 0252814, виданого 14 травня 1997 року Нікопольською райдержадміністрацією (а.с.8).

Також ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай Серії ДН-1Х № 355, виданого Дмитрівською сільською радою належав майновий пай у пайовому фонді АТ "Борисівське" в розмірі 6 571 грн.

За життя, 28 липня 1999 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області ОСОБА_4, за реєстровим № 133, на підставі якого сертифікат на право на земельну частку (пай) Серії ДП № 0252814 заповіла позивачу ОСОБА_1 (а.с.25).

Однак майновим паєм у пайовому фонді АТ "Борисівське" в розмірі 6 571 грн. ОСОБА_3 не розпорядилася.

Осіб які б мали право на обов’язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3. немає.

У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернулася до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

16 листопада 2005 року державний нотаріус Першої Нікопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 видала позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності а/т "Борисівське", с. Борисівка, Нікопольського району Дніпропетровської області в розмірі 6,25 в умовних кадастрових гектарах, а також свідоцтво про право на спадщину за законом на майновий пай у пайовому фонді АТ "Борисівське" в розмірі 6 571 грн. (а.с.27,28).

Позивач ОСОБА_1 своєчасно не здійснила державну реєстрацію належної їй за заповітом земельної ділянки та на даний час не може її зареєструвати у зв'язку з відсутністю в неї оригіналу Державного акту на спірну земельну ділянку.

Так, 12 січня 2004 року ОСОБА_3 замість сертифікату на право на земельну частку (пай) був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ДП № 018590, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, площею 5.0018 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222981000:01:009:0004 (а.с.13).

Однак в Державному акті на право власності на земельну ділянку Серії ДП № 018590 зазначена інша площа земельної ділянки - 5.0018 га, в той час, як в сертифікаті на право на земельну частку (пай), а також в свідоцтві про право на спадщину за заповітом, площа цієї земельної ділянки зазначена 6,25 в умовних кадастрових гектарах.

Той факт, що земельна ділянка 5.0018 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222981000:01:009:0004 належала на праві власності ОСОБА_3 у суду не викликає сумніву, оскільки підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ДП № 018590 (а.с.13).

Факт прийняття позивачем спадщини судом не оспорюється.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Враховуючи те, що позивач прийняла спадщину за заповітом та за законом після смерті матері ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти позову, суд вважає доцільним визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, площею 5.0018 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1222981000:01:009:0004, задовольнивши тим самим її позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 10,11,57,60,84,209,212,214-215,217-218,256,259 ЦПК, 1225 ЦК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5.0018 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1222981000:01:009:0004, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ДП № 018590, виданого 12 січня 2004 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_6