Рішення

від 07.04.2016 по справі 522/18166/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/18166/15

Провадження № 2/522/2257/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» квітня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Новострой - 2008 » про визнання договору недійсним,

в с т а н о в и в :

Перший заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ «Новострой - 2008 » про визнання договору недійсним. Позивач просить визнати недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу від 15.04.2008 року, укладений між ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, та товариством з обмеженою відповідальністю «Новострой 2008» код 35880461, в частині купівлі-продажу 1/5 частин нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29.

Мотивує вимоги тим, що рішенням звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих № 27 від 29.05.1951 «Про поновлення прав землекористування, а також прав на будівлі, відведені у довоєнні та післявоєнні періоди для потреб Одеського Військового Округу» підтверджено належність Одеському військовому округу будівель, розташованих на території військового містечка № 21, за адресою: м. Одеса, вул. Провіантська, 29 (на цей час: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29). Нерухоме майно військового містечка № 21, відповідно до інвентаризаційної відомості перебуває на обліку в КЕВ м. Одеси. Відповідно до технічного паспорту від 07.12.2006 до об'єктів нерухомого майна військового містечка № 21 належать: позначене літерою «А» сховище загальною площею 918,90 кв. м., позначені літерою «Б» гараж й складське приміщення площею 218,40 кв. м., позначене літерою «Г» складське приміщення площею 11,60 кв. м., позначена літерою «Д» убиральня площею 2,80 кв. м., позначене літерою «Е» сховище площею 1550,10 кв. м., позначений літерою «В» навіс, позначені № 1-2 ворота, подвір'я (мостіння, грунт) загальною площею 1 364,00 кв.м. Окрім вищезазначеного, належність зазначених будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га до нерухомого військового майна підтверджується індивідуальними картками обліку будівель військового містечка №21. Таким чином, будівлі та споруди, які розташовані на території військового містечка № 21 (м. Одеса, вул. Асташкіна, 29) дотепер перебувають на обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м. Одеси та є військовим майном, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з зазначеними вимогами.

В судовому засіданні представники позивачів підтримали позовні вимоги та надали пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги просять задовольнити повністю.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, рішенням звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих № 27 від 29.05.1951 «Про поновлення прав землекористування, а також прав на будівлі, відведені у довоєнні та післявоєнні періоди для потреб Одеського Військового Округу» підтверджено належність Одеському військовому округу будівель, розташованих на території військового містечка № 21, за адресою: м. Одеса, вул. Провіантська, 29 на текперешній час: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29.

Нерухоме майно військового містечка № 21, відповідно до інвентаризаційної відомості перебуває на обліку в КЕВ м. Одеси.

Відповідно до технічного паспорту від 07.12.2006 року до об'єктів нерухомого майна військового містечка № 21 належать: позначене літерою «А» сховище загальною площею 918,90 кв. м., позначені літерою «Б» гараж й складське приміщення площею 218,40 кв. м., позначене літерою «Г» складське приміщення площею 11,60 кв. м., позначена літерою «Д» убиральня площею 2,80 кв. м., позначене літерою «Е» сховище площею 1550,10 кв. м., позначений літерою «В» навіс, позначені № 1-2 ворота, подвір'я (мостіння, грунт) загальною площею 1 364,00 кв.м.

Окрім вищезазначеного, належність зазначених будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці загальною площею 0,4007 га до нерухомого військового майна підтверджується індивідуальними картками обліку будівель військового містечка №21.

Таким чином, будівлі та споруди, які розташовані на території військового містечка № 21 за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29 дотепер перебувають на обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м. Одеси та є військовим майном

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Згідно зі ст.ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; права володіння, користування та розпорядження майном належать власнику цього майна. Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Статтею 321 ЦК України визначено непорушність права власності.

Безпідставне використання військового майна іншими суб'єктами господарювання спричиняє шкоду інтересам позивачів, а звідси й інтересам держави.

10.05.2006 року Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахункове) Міністерства оборони України, від імені якого діяв громадянин ОСОБА_2 з приватним підприємством «Весса-Юг» укладено договір №19/05-06/03 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29 (військове містечко №21), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін (далі - Договір № 1).

Пунктом 9.1 Договору від 10.05.2006 року передбачено право ПП «Весса-Юг» за взаємною згодою сторін здійснити викуп пайової участі (паю) Міністерства оборони України в цьому Договорі за ринковими цінами шляхом укладання цивільно-правових угод.

Того ж дня, 10.05.2006 року директором філії Центрального спеціалізованого будівельного управління «Укроборонбуд» ОСОБА_2 та ПП «Весса-Юг» укладено договір № 159/05-06/03 (далі - Договір № 2) про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України у Договорі № 1. Відповідно до п. 2 Договору № 2 компенсація вартості паю Міністерства оборони України здійснюється ПП «Весса-Юг» шляхом купівлі-продажу нерухомого майна, що становить розмір пайової участі Міністерства оборони України у Договорі №1 та яке розташоване на земельній ділянці, площею 0,4007 га за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29 (військове містечко № 21).

На виконання умов зазначених договорів громадянин ОСОБА_2 передав ПП «Весса-Юг» об'єкти нерухомого військового майна, а саме: №1 літ. А,Е - сховища, загальною площею 918,90 кв.м.; №2 літ. Б - гараж, загальною площею 218,40 кв.м.; №3 літ. Г - складське приміщення, загальною площею 11,60 кв.м.; №4 літ. Д - уборна, загальною площею 2,80 кв.м.; №5 літ. В - навіс, загальною площею 26 кв.м.; №6 літ. №1-2 - ворота; №7 - подвір'я (мостіння, грунт), загальною площею 1364 кв.м., - які належать державі та перебувають в оперативному управлінні Міністерства оборони України, чим здійснив відчуження нерухомого військового майна на користь ПП «Весса-Юг».

У подальшому, 21.06.2007 року ПП «Весса-Юг» відповідно до договору купівлі-продажу реалізувало приватному підприємству «Сюіта 2006» та громадянину ОСОБА_1 вищевказані будівлі та споруди загальною площею 2701,8 кв.м. (ПП «Сюіта» придбало 4/5 частин від усього майна, громадянин ОСОБА_1 придбав 1/5 частину від усього майна).

15.04.2008 року ПП «Сюіта» та громадянин ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу реалізували належні їм частини нерухомого майна, загальною площею 2701,8 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29 товариству з обмеженою відповідальністю «Новострой 2008».

18.04.2008 року комунальним підприємством «Одеське міжміське бюро технічної інвентаризації» за ТОВ «Новострой 2008» зареєстроване право власності на вищевказані будівлі та споруди військового містечка №21, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29.

Зазначені вище договори №№ 1, 2 укладено громадянином ОСОБА_2 з порушенням інтересів держави, адже будь-яких рішень щодо відчуження нерухомого майна військового містечка № 21 Кабінетом Міністрів України не приймалося.

Як наслідок, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2010 року (який залишений без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16.03.2011 року) у кримінальній справі відносно ОСОБА_2, встановлено, що вказаного громадянина засуджено за умисно вчинені дії, що явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень та полягають у самовільній передачі приватно-комерційним структурам об'єктів нерухомості Міністерства оборони України, зокрема, передачі у березні 2006 року ПП «ВЕССА-ЮГ» будівель та споруд військового містечка № 21 за адресою м. Одеса, вул. Асташкіна, 29.

Цими злочинними діями ОСОБА_2 спричинив тяжкі наслідки у вигляді виведення із власності держави нерухомого майна.

За результатами розгляду кримінальної справи судом встановлено, що зазначене військове майно вийшло з володіння Міністерства оборони України поза його волею, тобто незаконно.

Із вироку суду вбачається, що скоєний ОСОБА_2 злочин полягає у вчиненні правочину із перевищенням наданих останньому повноважень, що призвело до виведення з власності держави нерухомого майна - будівель та споруд військового містечка № 21, ніякого схвалення Міністерством оборони України наведеної нікчемної угоди не було і не могло бути, так як відповідно до ст. 6 закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року № 1919 «Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України» рішення про відчуження нерухомого військового майна може прийняти виключно Кабінет Міністрів України, а до компетенції Міністерства оборони України прийняття подібних рішень, а відтак і погодження укладених ОСОБА_2 угод не входить.

З урахуванням викладеного Одеським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері до господарського суду Одеської області спрямовано позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси до ПП «Сіюта-2006» та ТОВ «Новострой 2008» про визнання недійсним договір в частині купівлі-продажу між ПП «Сіюта-2006» та ТОВ «Новострой 2008» 4/5 частин нежитлових будівель та споруд.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.2014 року, яке набрало законної сили 29.01.2015року, у справі № 916/2625/14 позов задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним з моменту укладання Договір купівлі-продажу від 15.04.2008 року, укладений між ПП «Сіюта-2006» та ТОВ «Новострой 2008» в частині купівлі-продажу 4/5 частин нежитлових будівель та споруд загальною площею 2701,8 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вироком у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

За приписами ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

З урахуванням викладеного зазначене нерухоме майно військового містечка № 21 розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29 відчужене та вибуло з власності держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України поза їх волею.

Зважаючи на це, громадянин ОСОБА_1 не набув права власності на об'єкти нерухомості військового містечка № 21 у зв'язку із чим не мав права відчужувати та передавати його у власність іншим особам, зокрема, ТОВ «Новострой 2008» за договором купівлі-продажу від 15.04.2008 року.

Оскільки громадянин ОСОБА_1 не був власником нерухомого майна військового містечка № 21, то договір купівлі-продажу зазначеного майна, укладений ним 15.04.2008 року з ТОВ «Новострой 2008», підлягає визнанню недійсним з моменту його укладення на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, як цивільно-правова угода, вчинена не уповноваженою особою з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до передбаченого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст.60 ЦПК України)

В зв'язку з зазначеним, суд приход до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.16, 203, 215, 236, 316, 321, 326, 330, 388 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Новострой - 2008 » про визнання договору недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу від 15.04.2008 року, укладений між ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, та товариством з обмеженою відповідальністю «Новострой 2008» код 35880461, в частині купівлі-продажу 1/5 частин нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.М. Чернявська

07.04.2016