Рішення

від 30.05.2016 по справі 574/446/16-ц

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/446/16-ц Провадження №2/574/142/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

при секретарі Кошелєвій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 06.08.2015 року помер її батько ОСОБА_2, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно, яку вона прийняла, подавши заяву до нотаріальної контори. До складу спадкового майна ввійшли чотири земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на які за спадкодавцем було посвідчено відповідними державними актами, оригінали яких були втрачені спадкодавцем за життя. Також, в копії цих документів була допущена помилка в прізвищі батька записано «Топчієв», тоді як у свідоцтві про смерть - «Топчійов», в актовому записі про шлюб її дошлюбне прізвище записано «Топчиєва». При вказаних обставин вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв'язку з чим просила встановити факт родинних відносин з батьком, факт належності йому вказаних державних актів на право власності на землю, та визнати за нею право власності на це нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримала і в своїх поясненнях підтвердила обставини викладені в позовній заяві. В подальшому просила справу розглянути без її участі, надавши до суду письмову заяву.

Представник відповідача в задоволенні позову не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд листом.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кожний окремо, підтвердили , що ОСОБА_2 є батьком позивачка, знали його тривалий час.

Дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зокрема, судом встановлено, що 06 серпня 2015 року помер батько позивачки ОСОБА_2, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на його майно, що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього (а.с.8).

До складу спадкового майна ввійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею: 3,3167 га, кадастровий номер 5920980400:04:001:0698, державний акт на право приватної власності на землю серії Р3 №704868; 3,0258 га, кадастровий номер 5920980400:04:001:0260, державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 №654720; 3,0265 га, кадастровий номер 5920980400:04:001:0259, державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 №654719; та 2,0546 га, кадастровий номер 5920980400:04:001:0699, державний акт на право приватної власності на землю серії Р3 №704867, розташовані на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області, що підтверджується копіями Державних актів, витягами з Державного земельного кадастру, витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, архівною довідкою (а.с.9-15,26-38).

Спадщину прийняла його дочка ОСОБА_1 відповідно до положень ч.1 ст.1269 ЦК України, являючись спадкоємцем першої черги за законом, оскільки подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, а її сестра ОСОБА_6О, являючись спадкоємцем за заповітом відмовилася від прийняття спадщини, що вбачається з копії спадкової справи №238/2015, витягів з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб, свідоцтв про народження.

Разом з тим, судом встановлено, що спадкодавцем за життя оригінали державних актів на право приватної власності на землю за невідомих обставин було втрачено, а дублікат отримати позивачка не спроможна, у зв'язку з внесенням змін до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються, однак документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою видані до набрання чинності цим Законом , є дійсними (п.10 ст.28-1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр»).

При цьому у вказаних державних актах було допущено помилку в написанні прізвища спадкодавця, записано «Топчієв», тоді як у свідоцтві про смерть, виданого на підставі паспорта останнього, його прізвище записано «Топчійов». Крім цього в актовому записі про шлюб дошлюбне прізвище позивачки записано «Топчієва», як і прізвище батька в цьому документі «Топчієв».

Як вбачається з листа відділу Держгеокадастру у Буринському районі від 14.03.2016 року, направленого на звернення заявниці, виправити допущені помилки у вказаних правовстановлюючих документах, окрім як встановлення в судовому порядку відповідного факту заявником, вони не спроможні (а.с.25).

Відповідно до п.п.1), 6) ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а також про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Таким чином, даючи оцінку наведеним вище доказам, суд вважає, що прізвище «Топчійов» та «Топчієв», в даному випадку, ідентичними, такими, що відповідають одній і тій же особі спадкодавця, а розбіжності у вказаних правовстановлюючих документах виникли через відхилення від орфографічних норм при міжмовному перетворенні.

Крім цього, статтею 131 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. При цьому ч. 2 ст.373 цього Кодексу встановлено, що право на землю гарантується Конституцією.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

В силу ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність оригіналів вищевказаних правовстановлюючих документів також унеможливлює отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину, оскільки в силу п.4.15 Глави 10 Розділу ІІ В«Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами УкраїниВ» , затвердженого наказом Мінюсту України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, що вбачається також з нотаріального листа (а.с.19).

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» .

Статтею 27 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» встановлено, що державна реєстрація прав проводиться, в тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивачка прийняла спадщину після смерті свого батька, інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог та необхідності задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.5, 6, 10, 15, 212,256 ЦПК України, ст.ст.81,126, 131 ЗК України, ст.ст.328, 392, 1216-1218, 1225, 1258,1261, 1269,1296,1297 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Встановити факт про те, що ОСОБА_2, який помер 06 серпня 2015 року в с. Олександрівка, Буринського району Сумської області є батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити факт про те, що державні акти на право приватної власності на землю серії Р3 №704868, Р2 №654720, Р2 №654719, Р3 №704867, видані 20 листопада 2002 року Олександрівською сільською радою Буринського району Сумської області на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 24.09.2002 року на ім'я «Топчієва Олександра Петровича», належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 06 серпня 2015 року в селі Олександрівка Буринського району Сумської області.

Визнати за ОСОБА_1, 26 травня 1960 року, як за спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку площею 3,3167 га, кадастровий номер 5920980400:04:001:0698, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області, що належала померлому 06 серпня 2015 року ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії Р3 №704868. виданого 20 листопада 2002 року на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 24.09.2002 року №220 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №217а.

Визнати за ОСОБА_1, 26 травня 1960 року, як за спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку площею 3,0258 га, кадастровий номер 5920980400:04:001:0260, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області, що належала померлому 06 серпня 2015 року ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії Р2 №654720, виданого 20 листопада 2002 року на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 24.09.2002 року №220 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №218.

Визнати за ОСОБА_1, 26 травня 1960 року, як за спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку площею 3,0265 га, кадастровий номер 5920980400:04:001:0259 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області, що належала померлому 06 серпня 2015 року ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії Р2 №654719, виданого 20 листопада 2002 року на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 24.09.2002 року №220 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №217.

Визнати за ОСОБА_1, 26 травня 1960 року, як за спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку площею 2,0546 га, кадастровий номер 5920980400:04:001:0699 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області, що належала померлому 06 серпня 2015 року ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії Р3 №704867, виданого 20 листопада 2002 року на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 24.09.2002 року №220 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №218а.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлено 02.06.2016 року.