Ухвала

від 16.03.2016 по справі 592/732/16-ц

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/732/16-ц

Провадження №2-з/592/10/16

УХВАЛА

16 березня 2016 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м.Суми Чернобай О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітражна студія Вікторія» про стягнення заробітної плати, відшкодування компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки виплат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 3124,00 грн. заборгованість за компенсацію невикористаної відпустки в розмірі 3750,00 грн., заборгованість за час затримки виплат в розмірі 8750,00 грн.

Крім того, позивач звернувся до Ковпаківського районного суду м.Суми з заявою про забезпечення позову від 14.03.2016 року в якій просить накласти арешт на грошові кошти на банківському рахунку р/р 26002996708161 в ПАТ «ПУМБ», МФО: 334851, Код ЄДРПОУ: 38244619 в розмірі 15624,00 грн. до прийняття рішення суду, а також просить накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Вітражна студія Вікторія» в межах суми позовних вимог в розмірі 15624,00 грн.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як передбачено ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до положень п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що позивач як на підставу невиконання можливого рішення суду зазначає, що йому стало відомо про те що відповідач, як юридична особа перебуває в стані припинення і може бути ліквідоване, що може зробити неможливим виконання рішення суду.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачається, що працівники, яким підприємство своєчасно не виплатило заробітної плати або інших коштів, належних їм згідно із законодавством або умовами колективного договору та у зв’язку з виконанням трудових обов’язків, також вважаються кредиторами підприємства.

Як передбачено ч.1 ст. 107 ЦК України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Тому, можливе припинення відповідача, як юридичної особи, не утруднить виконання можливого рішення суду, оскільки позивач у випадку ліквідації відповідача буде його кредитором і може скористатися правом, визначеним статтею 107 ЦК України.

Крім того, накладення арешту на грошові кошти відповідача на банківському рахунку р/р 26002996708161 перешкодить господарській діяльності останнього та будуть порушені права інших працівників ТОВ «Вітражна студія Вікторія», так як зазначив позивач з зазначеного рахунку виплачувалася заробітна плата.

В іншій частині заяви слід відмовити, оскільки позивач не вказує на які саме грошові кошти відповідача необхідно накласти арешт.

За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову від 14.03.2016 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 151 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 14.03.2016 року– відмовити.

Копію ухвали направити ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Чернобай