Ухвала

від 06.06.2016 по справі 804/3353/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 червня 2016 р. Справа № 804/3353/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Державного підприємства "Редакція журналу "Технополіс" про зобов’язання вчинити певні дії (вх. №25496/16 від 03.06.16), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з питань праці, Державного підприємства "Редакція Журнала "Технополіс", у якому просить суд:

зобов'язати Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 39472148) вчинити дії відповідно до вимог чинного законодавства щодо видання наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 (к.п.п.н. НОМЕР_1) грошової допомоги у розмірі 5 посадових окладів відповідно до п. 3.4 Контракту та середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за несвоєчасне нарахування та несвоєчасну виплату грошової допомоги при звільненні з 04.12.2015р. по день фактичного розрахунку;

зобов'язати Державне підприємство "Редакція журналу "Технополіс" (код ЄДРПОУ 37986818) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 5 посадових окладів відповідно до п. 3.4 Контракту;

зобов'язати Державне підприємство "Редакція журналу "Технополіс" (код ЄДРПОУ 37986818) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати грошової компенсації за несвоєчасне нарахування та несвоєчасну виплату грошової допомоги при звільненні з 04.12.2015р. по день фактичного розрахунку.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, викладених у позові ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства зважаючи на наступне.

Згідно статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України - суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України: завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Так, питання юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ врегульовано статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із приписами ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України - юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач перебував у трудових відносинах з Держгірпромнаглядом за контрактом №3 від 18.04.2013р. на посаді головного редактора Державного підприємства "Редакція журналу "Технополіс".

Згодом у зв'язку з реорганізацією Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки функції і повноваження даної установи були покладені на Державну службу України з питань праці.

Вищенаведене зумовило укладання між позивачем та Державною службою України з питань праці додаткової угоди №3 від 08.07.2015р. до контракту №3 від 18.04.2013р., у якому змінився лише зміст п. 7.2 "Відомості про орган управління майном" шляхом заміни реквізитів Держгірпромнагляду на Державну службу України з питань праці.

Наказом Державної служби України з питань праці за №432-к від ОСОБА_4 звільнено із займаної ним посади (головний редактор Державного підприємства "Редакція журналу "Технополіс") згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Водночас, як стверджує позивач, при звільненні ОСОБА_1 не виплачено передбачену йому грошову допомогу у розмірі 5 посадових окладів, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України: публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Будь-яка публічна служба є державною службою.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну службу": державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Перебування ОСОБА_1 на посаді головного редактора Державного підприємства "Редакція журналу "Технополіс" не є публічною службою у розумінні поняття, визначеного п.15 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якого - під публічною службою слід розуміти діяльність на державних політичних посадах, професійну діяльність суддів, прокурорів, військову службу, альтернативну (невійськову) службу, дипломатичну службу, іншу державну службу, службу в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином, фактично спір між позивачем та відповідачем спір випливає із трудових відносин.

При цьому спір, що виник із трудових відносин та не пов'язаний із проходженням публічної служби, має розглядатися судом в порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст.15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин розглядаються в порядку цивільного судочинства.

У зв’язку з цим суд доходить висновку, що подана позовна заява не підсудна ОСОБА_2 окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Державного підприємства "Редакція журналу "Технополіс" про зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до ОСОБА_2 апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_5