Постанова

від 16.06.2016 по справі 812/418/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/418/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Смішливої Т.В.

при секретарі судового засідання - Кравцовій Т.О.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, керівник

ОСОБА_2, дов. б/н від 06.05.2016

представника відповідача - ОСОБА_3, дов. № 580-10-07 від 09.03.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом 56 Державної пожежно-рятувальної частини з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов 56 Державної пожежно-рятувальної частини з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі також- позивач ) до Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі також - до Рубіжанська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, відповідач), в якому позивач просив:

- скасувати рішення Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області щодо відмови реструктуризації податкового боргу 56 Державної пожежно-рятувальної частини з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області ;

- затвердити графік погашення податкового боргу 56 Державної пожежно-рятувальної частини з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 56 Державна пожежно-рятувальна частина з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області отримано рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління у Луганській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 28.10.2015 № НОМЕР_1 про сплату штрафу у сумі 115986,11 грн. та пені в сумі 110203,18 грн., разом 226189,29 грн.

Згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2016 № Ю-13-У на 31.03.2016 заборгованість позивача склала 207244,94 грн.

Позивач 29.03.2016 звернувся до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з проханням про проведення реструктуризації боргу у розмірі 207244,94 грн. строком на чотири роки, однак, Рубіжанською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області (вих.№ 1084-1301 від 08.04.2016) відмовлено позивачу в реструктуризації боргу у зв'язку з тим, що Законом України «Про збір та облік єдиного соціпального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» реструктуризація боргу не передбачена.

Позивач вважає дії Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області щодо відмови в реструктуризації боргу незаконними, тому що контролюючі органи серед іншого здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу відповідно до п. 19-1.1.24 ст. 19-1 Податкового кодексу України, а тому відмова Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області щодо реструктуризації боргу суперечить вимогам Податкового кодексу України, реструктуризація податкового боргу передбачена діючим законодавством.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні, викладеним у позові та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснив, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх .-адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб; під час здійснення податкового контролю а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Оскільки норми ПКУ не розповсюджуються на адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» реструктуризація боргу не передбачена, а тому Рубіжанською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області на законних підставах було відмовлено позивачу у реструктуризації податкового боргу, з огляду на що відповідач просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наявним в матеріалах доказів, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 56 Державна пожежно-рятувальна частина з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, скорочена назва згідно Статуту - ДПРЧ -56, є юридичною особою, ідентифікаційний код 08806990, місцезнаходження: 9300, Луганська область, м. Рубіжне, вулиця Заводська, 8 (а.с. 31-33, 64).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління у Луганській області № НОМЕР_1 від 28.10.2015 до ДПРЧ -56 застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 226189,29 грн (а.с. 15-19).

З посиланням на відсутність належного фінансування та можливості сплати повністю заборгованість з єдиного внеску позивач листом від 29.03.2016 № 13/19/88 звернувся до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з проханням про проведення реструктуризації податкового боргу у розмірі 270244,94 грн строком на 4 роки, та подальшого перерахування заборгованості до податкової інспекції з урахуванням реструктуризації (а.с. 28).

Рубіжанська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області листом від 08.04.2016 №1084-1301 відмовила ДПРЧ -56 у поведенні реструктуризації податкового боргу у зв'язку з тим, що Законом України «Про збір та облік єдиного соціпального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» реструктуризація боргу не передбачена(а.с. 29).

Вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог суд виходить з такого.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з проханням про проведення реструктуризації податкового боргу у розмірі 270244,94 грн строком на 4 роки, надавши при цьому графік погашення податкового боргу (а.с. 28).

Однак, дослідженням заяви ДПРЧ -56 від 29.03.2016 № 13/19/88 встановлено, що фактично позивач звертався до відповідача із заявою про реструктуризацію заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а не щодо реструктуризації податкового боргу.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - ОСОБА_4 № 2464).

При цьому, розділами ІV та VI Закону № 2464 визначено функції податкового органу як органу, який здійснює адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

ОСОБА_4 не наділяє податковий орган повноваженнями щодо реструктуризації заборпгованості, її розстрочення чи відстрочення.

Суд вважає, що за своєю правовою природою повноваження відповідача щодо здійснення, реструктуризації грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску та затвердження графіку погашення податкового боргу позивача є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Так, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_5 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_5 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За результатами розгляду наданого позивачем звернення щодо проведення реструктуризації податкового боргу, Рубіжанська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області прийняла рішення яким відмовила в реструктуризації податкового боргу позивачу, чим реалізувала свої дискреційні повноваження

Суд вважає, що відмовляючи позивачу у проведення реструктуризації податкового боргу Рубіжанська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, діяла відповідно до своїх дискреційних повноважень.

Посилання позивача, на те що відмова у реструктуризації податкового боргу зі сторони Рубіжанська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області суперечить вимогам Податкового кодексу України, суд не приймає до уваги, з огляду на те, що реструктуризаціїя грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, не є обовязком податкового органу а виходить лише з його функцій. Крім того, заборгованість зі сплати єдиного внеску, щодо якої заявлено позов, за своєю правовою природою не є податковим боргом.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не може втручатися у дискреційні повноваження відповідних органів та перебирати на себе їх функції.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, позовні вимоги ДПРЧ -56, розцінюються судом саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У зв'язку із відмовою в задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 128, 158-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог 56 Державній пожежно-рятувальній частини з охорони об'єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано судом 16 червня 2016 року.

Суддя ОСОБА_6