Постанова

від 01.06.2016 по справі 808/846/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року 15год.47хв.Справа № 808/846/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Капітал-Авто"

до Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000332202 від 21.10.2015р,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Капітал-Авто" - звернувся до суду з позовом до Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.10.2015 року №0000332202.

Позовні вимоги обґрунтовані з покликанням на те, що в ході перевірки перевіряючим надано повний обсяг первинних бухгалтерських документів: податкові накладні, платіжні доручення, акти здачі - прийняття робіт та інші документи, які свідчать про дійсність вчинених операцій. В акті перевірки не наведено жодного доводу про те, що в ході перевірки у позивача відсутні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та те, що отримані роботи використані не у господарській діяльності. Зауважень щодо оформлень первинних документів, на підставі яких ТОВ "Капітал-Авто" відобразило в бухгалтерському та податковому обліку суми, сплачені за послуги ТОВ "Черато" та ТОВ "Кастром Груп", в акті перевірки не міститься.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Позов просить задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в запереченнях, а зокрема пояснив, що між позивачем та ТОВ "Черато" укладено договір надання послуг з укладання тротуарної плитки та між позивачем та ТОВ "Кастром Груп" укладено договір підряду. Вказані контрагенти позивача не мали технічних можливостей виконувати роботи для позивача. Податковою інформацією від ДПІ у Печерському районі м. Києві повідомлено про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Черато", оскільки вказане підприємство не знаходиться за місцезнаходженням. Контрагентами позивача декларації з ПДВ не подавалися, податкові зобов'язання не задекларовані. У зв'язку з чим операції позивача з ТОВ "Черато" та ТОВ "Кастром Груп" за перевіряємий період є безтоварними, податкові накладні не можуть бути підставою для формування податкового кредиту по вказаних операціях. За наведених обставин просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити. При цьому суд виходить з такого.

Позивач - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Капітал-Авто" зареєстроване 30.01.1998 як юридична особа (а.с.6-17).

В період з 30.09.2015 по 06.10.2015 посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Капітал-Авто" з питань взаємовідносин з ТОВ "Черато" їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2015 року з ТОВ "Кастром груп" їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2015, результати якої оформлено актом перевірки від 12.10.2015 року №127/08-292202-08/25476407 (а.с.18-26).

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п.14.1.36, п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 п.200.1 ст.200, ст.201 Податкового кодексу України, Наказу №678 від 13.11.2013 року "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит за квітень 2015 року по підприємству ТОВ "Черато" на суму ПДВ - 11667 грн., за травень 2015 року по підприємству ТОВ "Кастром Груп" на суму ПДВ - 140000 грн., що призвело до:

- заниження р.18. позитивне значення за період квітень, травень 2015 року на загальну суму 151667 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2015 року - 11667 грн., травень 2015 -140000 грн.

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.25 податкової Декларації з ПДВ) на загальну суму - 151667 грн. у т. ч. по періодах: квітень 2015 року -11667 грн., травень 2015 року - 140000 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2015 №0000332202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 227500,50 грн. з яких за основним платежем 151667 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 75833,50 (а.с.30).

Підставою для збільшено розміру від'ємного значення суми ПДВ слугувало те, що позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в ціні придбаних послуг:

- з укладання тротуарної плитки на площі 350 м.кв. з матеріалу виконавця ТОВ "Черато", які відповідач вважає такими, які не відбулися. Відповідачем було зроблено висновок, що позивачем не підтверджено документально фактичне отримання послуг з укладання тротуарної плитки в розмірі 350 м.кв. від ТОВ "Черато";

- по укладці асфальтного покриття на площі 320 м.кв. та укладці асфальтної крихти на площі 2400 м. кв. ТОВ "Кастром Груп", які відповідач вважає такими, які не відбулися. Відповідачем було зроблено висновок, що позивачем не підтверджено документально фактичне отримання послуг по укладці асфальтного покриття та укладці асфальтної крихти.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.3 ст. 198 ПК України).

Пункт 201.1. ст.201 ПК України встановлює, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У відповідності до пп. 201.6., 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначальним фактором для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є зв'язок придбаних товарів, послуг, в ціні яких таке ПДВ сплачено, із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Черато" укладено договір про надання послуг від 27.04.2015 №0430058 (а.с.51), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати послуги з укладання тротуарної плитки в розмірі 350 кв. м. за матеріалу замовника за адресою м. Запоріжжя, вул. Брянська 6.

Господарські операції позивача з ТОВ "Черато" щодо здійснення послуги з укладання тротуарної плитки супроводжувались складанням відповідної первинної документації, зокрема: рахунками на оплату №0430058 від 27.04.2015 (а.с.52); актом про надання послуг №ЧР-0430058 від 30.04.2015 (а.с.53), податковою накладною від 30.04.2015 №623, платіжним документом від 03.06.2015 (а.с.55).

Суми податку на додану вартість в розмірі 11666,67 грн. по вказаних господарських операціях на підставі податкових накладних позивачем включено до податкового кредиту. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Суд зазначає, що податкова накладна № 623 від 30.04.2015 оформлена належним чином; крім того з акта перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що укладання плитки відбулося на території, яку позивач орендує та на якій знаходяться приміщення позивача, про що надав копію технічного паспорта (а.с.121-122). На підтвердження обставин щодо придбання тротуарної плитки, яка була передана ТОВ "Черато" на виконання умов договору 27.04.2015 позивач надав договір поставки, видаткову накладну, рахунок-фактуру (а.с.115-120).

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Кастром Груп" укладено договір підряду від 12.05.2015 №18 (а.с.56), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати послуги по укладці асфальтного покриття на площі 320 м.кв. та укладці асфальтної крихти на площі 2400 м. кв. за адресою м. Запоріжжя, вул. Брянська 6.

Господарські операції позивача з ТОВ "Кастром Груп" щодо здійснення послуг по укладці асфальтного покриття та укладці асфальтної крихти супроводжувались складанням відповідної первинної документації, зокрема: рахунками на оплату №КА-052736 від 13.05.2015 (а.с.57); довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2015 (а.с.58); акт прийняття виконаних будівельних робіт за травень 2015 (а.с.59-60); Підсумкова відомість ресурсів (а.с.61-62); податкова накладна від 28.05.2015 №522 (а.с.63); платіжним документом від 09.06.2015 (а.с.64).

Суму податку на додану вартість в розмірі 140000,00 грн по вказаних господарських операціях на підставі податкової накладної позивачем включено до податкового кредиту. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Суд зазначає, що податкова накладна оформлені належним чином; крім того з акта перевірки вбачається, що порушень при її оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Тобто, з наведеного вбачається, що всі господарські операції позивача з ТОВ "Черато" та ТОВ "Кастром Груп" проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне отримання послуг (робіт) з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідачем не заперечується, що ТОВ "Черато" та ТОВ "Кастром Груп" на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію як платників податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, що діяла на дату вчинення господарських операцій), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Таким чином, відомості, якими позивач володів на момент здійснення господарських операцій з контрагентами відповідають тим, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже є достовірними.

При цьому, як вбачається з акта перевірки, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, висновки відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту, крім іншого, ґрунтуються на підставі податкової інформації, отриманої від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №5135/7/26-55-22-03 від 08.10.2015 року, щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Кастром Груп" з питань проведення фінансово - господарських операцій за березень - серпень 2015 року. Фактично у ТОВ "Кастром Груп" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, таким чином ТОВ використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності (стор. 5 акту).

Також підставою для висновків акта перевірки стала податкова інформація від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №91/26-55-22-08/39507311 від 28.05.2015 року по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.01.2015 року по 30.04.2015 року, щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Черато", оскільки останнє має стан 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Фактично у товариства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне, та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Таким чином ТОВ "Черато" використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності (стор. 5 акту).

Судом такі доводи податкового органу не приймаються з огляду на наступне.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права формування витрат, на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування витрат, податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Суд зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагентів позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Платник податку (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання послуг не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, підприємство не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств-контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

Доказів обізнаності позивача щодо певних обставин здійснення господарської діяльності контрагентами (не знаходження за місцем реєстрації, сплати ним податків, штатна чисельність працівників тощо) відповідачем суду не надано.

Щодо покликань відповідача на те, що контрагенти позивача не мали матеріальних та трудових ресурсів для надання послуг та поставки товарів для позивача, суд зазначає, що чинним законодавством не обмежено право сторін в господарських правовідносинах залучати для поставки товарів, виконання робіт, надання послуг третіх осіб та використовувати орендовані засоби.

Покликання відповідача на те, що позивачем не надано доказів про придбання ним тротуарної плитки, спростовано в ході розгляду справи, оскільки в матеріалах справи наявні докази придбання такої тротуарної плитки, а саме: договір поставки від 12.06.2012 між ТОВ "ФЭМ-Запорожье" та позивачем; видаткова накладна №РН-0000197 від 13.07.2012; рахунок- фактура №СФ - 0000360 від 12.06.2012; платіжні документи (а.с.115-120).

З врахуванням фактичних обставин справи, положень п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення №0000332202 від 21.10.2015 винесене без належних на те підстав. Податковий кредит пов'язаний з господарською діяльністю позивача, що підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського і податкового обліку. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку носить індивідуальний характер та не може бути перекладена на іншого платника податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000332202 від 21.10.2015р.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Капітал-Авто" (код ЄДРПОУ 25476407) судові витрати у розмірі 3412,50 грн. (три тисячі чотириста дванадцять гривень 50 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39488184).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька