Рішення

від 15.06.2016 по справі 904/4169/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.16 Справа № 904/4169/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінтерсервіс", м. Дніпропетровськ

до комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство №34" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 514,21 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_1, довіреність від 31 березня 2016 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01 грудня 2015 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецінтерсервіс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 34" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 6 970,3грн., 3% річних у розмірі 230,08 грн., індексу інфляції у розмірі 2 313,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №2015/2/21 від 02.02.2015 в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи. У зв'язку із несвоєчасною оплатою за виконані роботи позивач, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 230,08 грн., індексу інфляції у розмірі 2 313,83 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, наявність заборгованості за договором обґрунтовує тим, що на момент укладання договору підряду відповідні робітники у штаті відповідача були відсутні, тому виконати вказані в спірному договорі роботи без залучення підрядної організації відповідач не мав можливості. Відповідно до умов договору №2015/2/21 від 02.02.2015 позивачем були виконані загальнобудівельні роботи, перелік яких зазначений в кошторисній документації в лютому 2015 року. Протягом терміну виконання робіт відповідно до умов договору та після їх виконання, жодних вимог щодо сплати за виконані роботи у строки, встановлені договором позивачем відповідачу не заявлялись. Після виконання робіт відповідачем для належного обслуговування житлового фонду було укладено низьку договорів з іншими підрядними організаціями, за якими контрагенти вимагали своєчасної оплати за виконані роботи, тому відповідач в першу чергу здійснював оплату саме за вказаними договорами, а оплата за договором підряду була здійснена частково.

У судовому засіданні 09.06.2016 оголошено перерву на 15.06.2016.

У судовому засіданні 15.06.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

02.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецінтерсервіс" (підрядник) та Комунальним підприємством "Житлово-експлутаційне підприємство №34" Дніпропетровської міської ради (замовник) було укладено договір №2015/2/21, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов цього договору виконання загально будівельних робіт (перелік робіт додається у кошторисних документах), що управляються замовником (далі - роботи).

Вартість робіт за договором складає 6 970,3грн., у тому числі ПДВ: 1161,72 грн., що підтверджується договірною ціною та кошторисними документами, які є невід'ємною частиною Договору (п. 3.1. договору).

Згідно п. 12.1. договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів виконаних робіт.

Ззамовник зобов'язаний підписати подані підрядником акти, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом п'яти днів з дня одержання. Підрядник визначає обсяги та вартість робіт, що підлягають оплаті згідно кошторисної документації та актів виконаних робіт і подає замовнику рахунок на оплату протягом двох днів після підписання сторонами актів виконаних робіт (пункти 12.2., 12.3. договору).

Договір набирає силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2015. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п.п. 17.1, 17.2. Договору).

На виконання умов договору позивач виконав за замовленням відповідача загальнобудівельні роботи на суму 6 970,3грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015 року (а.с.39).

Сторонами погоджено та підписано договірну ціну на здійснення загальнобудівельних робіт на суму 6 970,3грн.

27 лютого 2015 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості у сумі 6 970,3грн. та просив здійснити оплату вартості виконаних робіт у строк не пізніше 06.03.2015 (а.с.50).

Свої зобов'язання з оплати вартості виконаних підрядних робіт відповідач своєчасно не виконав, заборгованість за договором підряду становить 6 970,3грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою (абз. 3 п.1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

З огляду на те, що умовами спірного договору підряду строк оплати виконаних робіт не встановлений, позивач направив на адресу відповідача вимогу від 27 лютого 2015 року про сплату заборгованості у сумі 6 970,3грн. та просив здійснити оплату вартості виконаних робіт у строк не пізніше 06.03.2015.

Отримання цієї вимоги про сплату заборгованості відповідач не заперечує.

Доказів оплати вартості виконаних робіт у розмірі 6 970,3грн. відповідач не надав доводи позивача щодо наявності боргу не спростував, акт виконаних робіт підписав без зауважень, а отже проти наявності боргу не заперечував.

За наведеного, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 6 970,3грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 07.03.2015 по 11.04.2016 у розмірі 230,08 грн. та втрати від інфляції за період з 07.03.2015 по 31.01.2016 у розмірі 2 313,83 грн.

При перевірці правильності розрахунку 3% річних судом встановлено правильність такого нарахування. У зв'язку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., втрати від інфляції складають 2 313,83грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 2, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне підприємство №34" Дніпропетровської міської ради (49052, м. Дніпропетровськ, вул. Орловська,30, ЄДРПОУ 32495609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінтерсервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 11, кімната 104, ЄДРПОУ 32547934) заборгованість у сумі 6 970,3грн., три відсотки річних у сумі 230,08 грн., втрати від інфляції у сумі 2 313,83 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 378,00грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, -16.06.2016.