Рішення

від 15.06.2016 по справі 905/1331/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.06.2016                     Справа № 905/1331/16                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Уханьової О.О. при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом – Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Донецьк" м. Донецьк

про стягнення 27306,69грн.

за участю представників сторін:

від позивача – не явився;

від відповідача – не явився.

СУТЬ СПРАВИ:

04.04.2016р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Донецьк" м. Донецьк (далі - відповідач) про стягнення 27306,69грн.

В підтвердження позовних вимог позивач надав копії договору кредиту №161/Ю-001 від 28.12.2007р., додаткової угоди №1 від 21.10.2008р., розрахунок вимог.

25.04.2016р. позивачем надані додаткові документи, зокрема, оригінал виписки на підтвердження видачі грошових коштів відповідачу, виписку про рух коштів по рахунку, які залучені судом до матеріалів справи.

25.04.2016р. позивачем надано клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 26.05.2016р., у режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 26.04.2016р. залишено без задоволення.

01.06.2016р. позивачем надані додаткові документи, зокрема, виписки по рахункам, які судом також залучені до матеріалів справи.

01.06.2016р. господарський суд на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду справи на 15 днів за клопотанням позивача від 01.06.2016р.

08.06.2016р. від позивача надійшли додаткові документи, в т.ч. лист-повідомлення про відсутність оригіналу заяви відповідача на отримання грошових коштів, меморіальний ордер №7 від 28.12.2007р. на підтвердження надання кредитних коштів, довідку з розрахунком інфляції, довідку з визначенням періоду розрахунку комісії, копію заяви на отримання кредиту, які залучені судом д матеріалів справи. Також позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

13.06.2016р. позивачем на електрону адресу суду повторно направлені копії документів, які вже наявні в матеріалах справи.

Відповідач жодного разу не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні, про причину неявки не повідомив, додаткових документів до матеріалів справи не надав.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 ухвали господарського суду розміщені в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі Судова влада України, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду судом справи.

Господарський суд вирішує спір по суті без явки представника відповідача на підставі ст.75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами, оскільки вони є достатніми для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача 27306,69грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 13030,00грн., 2954,92грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1064,11грн. – заборгованість за комісіями, 3384,90грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 590,93грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 5562,86грн. – інфляційних втрат за кредитом, 718,96 - інфляційних втрат за відсотками.

Підставою позову є невиконання відповідачем договору кредиту №161/Ю-001 від 28.12.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2007р. ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ (далі - банк, кредитор) та ТОВ "Альфа-Донецьк" м. Донецьк (позичальник) підписали договір №161/Ю-001, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до умов цього договору банк надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 158876,00грн (далі-кредит), зі сплатою 13% річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього догоовру, надалі за текстом – «Тарифи», та порядком повернення кредиту в сумі 1923,00грн. в січні 2008р. та 1891,00грн. не пізніше 15-го числа кожного місяця, починаючи з лютого 2008р. та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 27 грудня 2014р. на умовах, визначених цим договором. При цьому, у разі, якщо день повернення кредиту припадає на неробочий день кредитора, то днем повернення кредиту вважається попередній робочий день кредитора (п. 1.1. договору).

Кредит надається позичальнику на купівлю автотранспортних засобів – автомобілів FSO Lanos TF69Yв кількості 3 одиниць згідно договору поставки автомобілів №11859 від 15.12.2007р., укладеного з ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (п. 1.2. договору).

Відповідно п. 2.1. договору, надання кредиту на цілі, зазначені в п. 1.2. цього договору, проводиться після укладення договору, вказаного в п. 1.3. цього договору шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку №20733161351041 в Донецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» на поточний рахунок позичальника №26007314187980 в ВАТ Банк «Фінанси та кредит», філія «Донецьке регіональне управління», на підставі письмової заяви позичальника.

За умовами п. 2.3. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом «факт/360», де «факт» - це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а « 360» - умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок №2078816135041 відкритий в Донецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк». У випадку, якщо день сплати процентів за користування кредитом припадає на неробочий день кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день кредитора (п. 2.4. договору).

Відповідно п. 2.5. договору, нарахування та сплата комісій за користування кредитом здійснюється на рахунок №20788161351041 в Донецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» в порядку, в сумі та в строки, що встановлені Тарифами. У випадку, якщо день сплати комісій за користування кредитом припадає на неробочий день кредитора, то днем сплати комісій вважається попередній робочий день кредитора.

Згідно п. 2.6. договору, нарахування неустойки (пені) здійснюється в останній робочий день поточного місяця за період з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами чи комісіями по передостанній робочий день поточного місяця.

Кредит вважається повернутим в момент (день) зарахування грошових коштів в сумі заборгованості за кредитом на позичковий рахунок, вказаний в п. 2.1. цього договору (п.2.7. договору).

За умовами п. 3.3. договору, позичальник зобов'язаний, зокрема: протягом 5 робочих днів від дати укладення договорів застави, зазначених в п. 1.3. цього договору, укласти договір страхування засобів забезпечення (предметів застави на користь кредитора на суму не менше заставної вартості предмету застави, за ризиками «Повне КАСКО»: пошкодження або знижчення в результаті ДТП, викрадення або угон, пошкодження або знижчення в результаті протиправних дій третіх осіб, пошкодження або знижчення в результаті стихійного явища (п. 3.3.3.); укласти з кредитором відповідну додаткову угоду (договір про внесення змін) відповідно до п. 3.4.1. цього договору протягом 5 робочих днів від дня її отримання (п. 3.3.9.); не перешкоджати кредитору в реалізації його права, визначеного в п.3.2.1. цього договору, надавати йому на вимогу всі документи, необхідні для реалізації цього права (п. 3.3.10.); без попередньої письмової згоди кредитора не здійснювати наступних дій на загальну суму, що перевищує 50% суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. цього договору, а саме: не отримувати кредити в інших банківських установах, не надавати поручительств, не обтяжувати своє майно будь-якими зобов'язаннями (п.3.3.11.); письмові повідомити кредитора про претензії та позови з боку третіх осіб до позичальника протягом 5 робочих днів від дати отримання відповідних відомостей, з наданням за вимогою кредитора всіх необхідних документів (п. 3.3.12.); не здійснювати будь-яких дій щодо знижчення вартості засобів забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, оформлених відповідними договорами застави згідно п. 1.3. цього договору, а не обтяжувати їх іншими зобов'язаннями протягом дії цього договору без письмової згоди кредитора (п. 3.3.13.); повідомляти кредитора, з наданням необхідних документів, про зміну місця проживання, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, а також інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов'язань за цим договором протягом 5 робочих днів з дня настання відповідних змін (п. 3.3.14); протягом дії цього договору не закривати в Донецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» поточні рахунки в національній та іноземній валютах (п. 3.3.16.).

У разі прострочення позичальником строків погашення кредиту (його частини) та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1., 2.4., 2.5., 3.3.15. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення (п. 4.1. договору).

Відповідно п. 4.2. договору, позичальник сплачує кредитору протягом 30 календарних днів з дати прострочення строку (порушення зобов'язання) штраф за порушення вимог цього договору:

п. п. 3.3.3. у сумі 700,00грн. за кожний випадок;

п. п. 3.3.9. у сумі 400,00грн. за кожний випадок;

п. п. 3.3.10. у сумі 700,00грн. за кожний випадок;

п. п. 3.3.11. у сумі 700,00грн. за кожний випадок;

п. п. 3.3.12. у сумі 700,00грн. за кожний випадок;

п. п. 3.3.13. у сумі 700,00грн. за кожний випадок;

п. п. 3.3.14. у сумі 200,00грн. за кожний випадок;

п. п. 3.3.16. у сумі 400,00грн. за кожний випадок.

У разі порушення позичальником умов цільового використання кредиту, визначеного п. 1.2. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 400,00грн. за кожний випадок (п. 4.3. договору).

У разі порушення кредитором строку перерахування кредитних коштів, який встановлений у п.п.3.1.2. цього договору, кредитор сплачує позичальнику пеню в розмірі 0,005 процентів від несвоєчасно перерахованої суми кредитних коштів за кожен день прострочення на поточний рахунок позичальника №26005161351041 в Донецькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» (п. 4.4. договору).

В додатку №1 до кредитного договору визначені тарифи за надання кредиту, відповідно до яких позичальник сплачує кредитору наступні комісії за банківські послуги по кредиту: оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку – 1573,00грн., без ПДВ. Разова комісія. Сплачується на рахунок №37395161250001.

Відповідно додаткової угоди №1 від 21.10.2008р., сторони домовились доповнити Додаток №1 до договору кредиту №161/Ю-001 від 28.12.007р. пунктом 2, відповідно до якого передбачена комісія за ведення кредитної справи, яка розраховується за формулою :

(фактична заборгованість)*6,0%*(кількість днів у періоді)

360*100

де фактична заборгованість – середньоденний залишок за кредитом на початок операційного дня в періоді користування кредитом, за який нараховується комісія,

% - різниця між новою процентною ставкою, встановленою за рішенням КУАП Банку та діючою за кредитним договором,

кількість днів у періоді – фактична кількість календарних днів у періоді, за який здійснюється нарахування комісії,

360 – умовна кількість днів у році.

Нараховується комісія у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця.

Сплачується комісія щомісячно до 5 числа, наступного за місяцем. в якому комісія нарахована на рахунок 37399161310001.

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до виконання сторонами належним чином і у повному обсязі всіх своїх зобов'язань за договором (п. 7.3. договору).

Господарський суд прийшов до висновку, що сторонами в даному кредитному договорі погоджені всі істотні умови, відсутні докази його припинення або визнання недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України) далі- ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що банком на підставі заявки позичальника на отримання кредиту від 03.12.2007р. належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів на загальну суму 158876,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №7 від 28.12.2007р., після часткової сплати яких залишилось 13030,00грн., що підтверджено виписками по рахункам, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, отримані кошти у встановлені строки не повертав, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплачував, та до теперішнього часу так і не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з заборгованості.

З наданої позивачем банківської виписки вбачається, що заборгованість відповідача за основною сумою кредиту на час винесення рішення по справі дійсно (фактично) становить 13030,00грн.

Крім того, позивач нарахував 2954,92грн. – заборгованості за процентами нарахованої за період з 01.05.2014р. по 28.12.2015р., 1064,11грн. - заборгованості за комісією нарахованої за період з 10.04.2014р. по 12.08.2015р.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відсоткам та комісії відповідно до умов договору кредиту є правомірними та підтверджені матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач заявив до стягнення 3384,90грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 28.06.2015р. по 28.12.2015р., 590,93грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 28.06.2015р. по 28.12.2015р., господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, в тому числі неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Указом Президента України від 14 квітня 2014року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", приписів Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а “Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення”, відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014року.

Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, увійшло місто Донецьк.

Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2014р. №466 “Про призупинення здійснення фінансових операцій” банкам України заборонено здійснювати усі види фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Згідно Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22 січня 2015року №27, встановлено особливий порядок переміщення в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів. До зазначених територій включені території, на якіх органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі повноваження, передбачені законодавством України.

30.10.2014року розпорядженням №1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Донецьк.

Розпорядженням від 05.11.2014року №1079-р Кабінет Міністрів України зупинив дію зазначеного вище розпорядження.

02.12.2015року розпорядженням №1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Донецьк.

Враховуючи викладене, приписи ст.4 ГПК України, Наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а “Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення”, Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014року №1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, Закон України “Про боротьбу з тероризмом”, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та зазначає, що позивачем без достатніх правових підстав здійснено нарахування пені за кредитом та процентами за період з 10.04.2014р. по 12.08.2015р.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо стягнення 3384,90грн. – пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 28.06.2015р. по 28.12.2015р., 590,93грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 28.06.2015р. по 28.12.2015р.

Крім того, суд зазначає, що позивачем здійснений розрахунок вимог щодо стягнення пені без дотримання вимог законодавства, а саме невірно визначений період її нарахування з 28.06.2015р. по 28.12.2015р., оскільки за приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Що стосується вимоги про стягнення інфляційних втрат за кредитом в розмірі 5562,86грн. за період з грудня 2014р. по листопад 2015р., інфляційних втрат за відсотками в розмірі 718,96грн., господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення з огляду на наступне:

В інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 N 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Індекс інфляції - це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України. Відповідні індекси щомісячно розраховуються і публікуються в офіційних виданнях ЗМІ, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр".

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні позивачем розрахунку інфляційних витрат, позивач здійснив розрахунок без урахування періодів, коли індекс інфляції складав менше одиниці.

Статтею 625 ЦК України передбачений розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення, і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнується весь ланцюг розрахунків.

Отже, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Така правова позиція розрахунку інфляційних витрат, повністю узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною, зокрема, в постановах від 13.08.2012 р. у справі № 5023/1235/12 та від 03.12.2012 р. у справі №5023/129/12, та у пункті 3 роз'яснень Вищого господарського суду № 02-5/223 від 12.05.1999 р.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат встановив, що їх нараховано невірно, а саме з перериванням у періоді нарахування.

Судом встановлено, що індекс інфляції у липні 2015р. становив 0,99, у серпні 2015р. – 0,992, у жовтні 2015р. – 0,987 (тобто становив менше одиниці, відповідно мала місце не інфляція, а дефляція).

Здійснивши самостійно розрахунок інфляційних втрат, відповідно до чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог в сумах 5158,93грн. – інфляційних втрат за кредитом, 648,83грн. - інфляційних втрат за відсотками.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, на останнього покладається судовий збір відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно задоволеної суми.

На підставі ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 6 ст.129 Конституції України, ст.ст. 525,526,534,549-552,611,612,629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,229-234,345-346 Господарського кодексу України, ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Закону України “Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операції”, Закону України “Про боротьбу з тероризмом” , ст.ст.1,4,22,33,34,43,44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Донецьк" м. Донецьк про стягнення 27306,69грн. частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Донецьк" (83071, м.Донецьк, Куйбишевський район, вул. Енгельса, буд 39, ідентифікаційний код 33257576) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ковпака, буд 29, ідентифікаційний код 00039019) заборгованість за кредитом в сумі 13030,00грн., 2954,92грн. – заборгованості по процентам за користування кредитом, 1064,11грн. – заборгованості за комісією, 5158,93грн. – інфляційних втрат за кредитом, 648,83грн. - інфляційних втрат за відсотками, 1153,44грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення підписаний 15.06.2016р.

           Суддя О.О. Уханьова