Рішення

від 25.05.2016 по справі 910/5622/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2016Справа №910/5622/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтайм»

про стягнення заборгованості в розмірі 300 131,88 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Мойсієнко О.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон сервіс» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтайм» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 300 131,88 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2016 було порушено провадження у справі № 910/5622/16, розгляд справи призначено на 20.04.2016.

20.04.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

У судове засідання 20.04.2016 представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 31.03.2016 про порушення провадження у справі №910/5622/16 позивач виконав.

У судове засідання 20.04.2016 представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 31.03.2016 про порушення провадження у справі № 910/5622/16 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 20.04.2016 не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 31.03.2016 про порушення провадження у справі № 910/5622/16, розгляд справи відкладено на 25.05.2016.

25.05.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 25.05.2016 представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 25.05.2016 не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 25.05.2016 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні у зв'язку із необґрунтованістю вказаного клопотання та у зв'язку зі спливом строків розгляду спору, передбачених ст. 69 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Сервіс» (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінтайм» (далі - замовник, відповідач) було укладено Договір про виготовлення та поставку товару № БС-247 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити замовнику замовлений товар (бетонні суміші, будівельні розчини, залізобетонні вироби та конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа виконавця, далі - товар), по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору кількість товарів, що підлягають виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках замовниках (в яких вказується: дата поставки, номенклатура товару, кількість товару, точна адреса доставки, при необхідності погодинний графік поставок), рахунках-фактурах та накладних (товарно-транспортних та видаткових). Загальна кількість товару, що поставляється за цим Договором, визначається на підставі письмових заявок замовника, рахунків-фактур та накладних (товарно-транспортних та видаткових).

Пунктами 3.1 та 3.3 Договору передбачено, що загальна вартість Договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних виконавцем і прийнятих замовником заявок протягом терміну дії Договору. У випадку зміни ціни на товар, що поставляється виконавцем згідно з цим Договором, відповідно змінюється сума Договору.

Згідно з п.7.1, 7.4 та 7.5 Договору відпуск товару здійснюється по вільним відпускним цінам. Ціна товару, що входить у партію поставки, вказується виконавцем у рахунку-фактурі і вважається погодженою замовником в разі прийняття товару та/або оплати такого рахунка-фактури. Замовник зобов'язаний здійснити попередню оплату кожної замовленої партії товару за реквізитами, вказаними у рахунку-фактурі виконавця. Оплата здійснюється замовником на підставі цього Договору та рахунків-фактур, виставлених виконавцем на вартість партії товару. При здійсненні розрахунків замовник зобов'язаний зазначати у платіжному документі номер та дату даного Договору, № рахунка-фактури. У випадку відсутності посилання на № рахунка-фактури у платіжному документі, замовник зобов'язаний узгодити номенклатуру товарів не пізніше 12-го календарного дня з дати оплати.

Умовами п. 7.7 Договору передбачено, що сторони домовились, про те, що виконавець має право поставити товар замовнику без попередньої оплати за такий товар. В цьому випадку замовник зобов'язаний оплатити повну вартість отриманого товару протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту його поставки згідно умов розділу 5 даного Договору.

Позивач зазначає суду про те, що позивачем було поставлено товар на загальну суму 198 371,74 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями накладних № 5609 від 24.06.2015 на суму 89 785,14 грн, № 5702 від 27.06.2015 на суму 76 762,96 грн., № 5908 від 02.07.2015 на суму 4 022,34 грн, № 6301 від 11.07.2015 на суму 5 560,26 грн, № 6343 від 17.07.2015 на суму 16 680,78 грн, № 6682 від 21.07.2015 на суму 5 560,26 грн.

Проте, відповідачем, станом на 22.03.2016 не було оплачено повністю прийнятий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 188 495,72 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що наявними у матеріалах справи копіями накладних № 5609 від 24.06.2015 на суму 89 785,14 грн, № 5702 від 27.06.2015 на суму 76 762,96 грн., № 5908 від 02.07.2015 на суму 4 022,34 грн, № 6301 від 11.07.2015 на суму 5 560,26 грн, № 6343 від 17.07.2015 на суму 16 680,78 грн, № 6682 від 21.07.2015 на суму 5 560,26 грн. підтверджено факт поставки товару відповідачу, який всупереч умовам Договору не здійснив оплати за нього.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви документи є належними та допустимими доказами в розумінні статей 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлений за вищезазначеними накладними товар у розмірі 188 495,72 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 188 495,72 грн підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за період з 02.07.2015 по 24.03.2016 в сумі 65 136,39 грн., інфляційні втрати за період з 02.07.2015 - 25.03.2016 в сумі 4 731,28 грн, 3% річних за період з 02.07.2015 по 25.03.2016 в сумі 4 069,35 грн. та 37 699,14 грн штрафу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем вірно розраховані зазначені суми. А тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 02.07.2015 - 25.03.2016 в сумі 4 731,28 та 3% річних за період з 02.07.2015 по 25.03.2016 в сумі 4 069,35 грн.

Згідно з п. 8.3 Договору за прострочення платежу замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З розрахунку пені, здійсненого позивачем, періодом, за який нараховується зазначений показник є 02.07.2015 по 25.03.2016, що не відповідає положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відтак, судом здійснено власний розрахунок пені, з урахуванням положень чинного законодавства, та встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 47 751,74 грн.

Крім того, умовами Договору, зокрема, п. 8.4 Договору, передбачено, що у разі порушення замовником строку платежу, встановленого п. 7.7 цього Договору, більше ніж на 20 двадцять календарних днів, замовник зобов'язаний сплатити, крім пені, штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від суми простроченого платежу.

Враховуючи те, що відповідачем було порушено зобов'язання по оплаті поставленого товару в строк більше ніж 20 днів, а тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 37 699,14 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, з урахуванням пені, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу, в загальному розмірі 300 131,88 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 282 747,23 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтайм» (03028, м. Київ, Стратегічне шосе, буд. 53; ідентифікаційний код: 39512426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон сервіс» (01013, м. Київ, вул. Промислова, 4; ідентифікаційний код: 32375528) заборгованість в розмірі 188 495 (сто вісімдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн 72 коп., 3 % річних в розмірі 4 069 (чотири тисячі шістдесят дев'ять) грн 35 коп., інфляційні втрати в розмірі 4 731 (чотири тисячі сімсот тридцять одна) грн 28 коп., пеню в розмірі 47 751 (сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн 74 коп. та штраф в розмірі 37 699 (тридцять сім тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн 14 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінтайм» (03028, м. Київ, Стратегічне шосе, буд. 53 ідентифікаційний код: 39512426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон сервіс» (01013, м. Київ, вул. Промислова, 4; ідентифікаційний код: 32375528) судовий збір в розмірі 4 241 (чотири тисячі двісті сорок одна) грн 21 коп.

Повне рішення складено 30.06.2016.

Суддя О.В. Нечай