Рішення

від 08.06.2016 по справі 910/32197/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2016Справа №910/32197/15 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» до про 1. Компанії «Leocadio Group LTD»; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Форсет люкс» стягнення 8 307 248,38 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України 195 369 867 грн. 40 коп. Представники:

від Позивача: Аветян А.Г. (представник за Довіреністю);

від Відповідача - 1: не з'явились;

від Відповідача - 2: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії «Leocadio Group LTD» (надалі також - «Відповідач - 1») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Форсет люкс» (надалі також - «Відповідач - 2») про стягнення 8 307 248,38 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України 195 369 867 грн. 40 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01.12.2015 року між Agri Finance SA (Первісний боржник), Leocadio Group LTD (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» (Кредитор) було укладено Договір переведення боргу №TD-01, відповідно до умов якого Первісний боржник за згодою Кредитора переводить на Нового боржника грошовий борг, що виник у Первісного боржника станом на 01.12.2015 року перед Кредитором на підставі: контракту №GT 02-03 від 23.06.2015 р. у розмірі 233352,38 доларів США, контракту №GT 02-14 від 23.07.2015 р. у розмірі 786 606,66 доларів США, контракту №GT 02-16 від 05.08.2015 р. у розмірі 219 246,72 доларів США, контракту №GT 02-19 від 20.08.2015 р. у розмірі 335 277,71 доларів США, контракту №GT 02-22 від 14.09.2015 р. у розмірі 416 685,22 доларів США, контракту №GT 02-23 від 14.09.2015 р. у розмірі 715 500 доларів США, контракту №GT 02-25 від 15.09.2015 р. у розмірі 873 956,32 доларів США, контракту №GT 02-26 від 28.09.2015 р. у розмірі 893 171,99 доларів США, контракту №GT 02-27 від 12.10.2015 р. у розмірі 1 009 553,50 доларів США, контракту №GT 02-28 від 12.10.2015 р. у розмірі 149 560,68 доларів США, контракту №GT 02-29 від 15.10.2015 р. у розмірі 687 596,56 доларів США, контракту №GT 02-31 від 22.10.2015 р. у розмірі 1 986 740,64 доларів США, а Новий боржник прийняв на себе зобов'язання Первісного боржника по сплаті існуючого боргу Кредитору у порядку, строки на умовах, передбачених цим Договором. Крім того, 01.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форсет люкс» (Поручитель) було укладено Договір поруки №1/12/15, за умовами якого Поручитель поручився перед Кредитором за повне виконання зобов'язань Компанією Leocadio Group LTD за Договором переведення боргу №TD-01 від 01.12.2015 року, укладеним між Agri Finance SA, Leocadio Group LTD та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» на загальну суму 8 307 248,38 доларів США. Як зазначає Позивач, Відповідач - 1 всупереч умовам Договору неналежним чином виконує свої зобов'язання по сплаті заборгованості за контрактами. Таким чином, заборгованість Відповідача - 1 перед Позивачем за Договором переведення боргу №TD-01 від 01.12.2015 року становить 8 307 248,38 доларів США. За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути солідарно з Компанії «Leocadio Group LTD» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Форсет люкс» заборгованість у розмірі 8 307 248,38 доларів США, що еквівалентно 195 369 867 грн. 40 коп.

24.12.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору та доказів направлення на адреси Відповідачів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.12.2015 року порушено провадження у справі № 910/32197/15, судове засідання призначено на 25.05.2016 р., зобов'язано позивача в строк до 25.01.2016 року надати Господарському суду міста Києва належним чином нотаріально засвідчені копії перекладу ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/32197/15 від 25.12.2015 р. на англійську мову та позовну заяву з доданими до неї документами на англійську мову у трьох примірниках.

22.01.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі №910/32197/15 від 25.12.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2016 року направлено судове доручення Міністерству юстиції України для направлення через дипломатичні канали компетентному органу Белізу та вручення Компанії "Компанії "Leocadio Group LTD" (P.O. Box 2140, Suite 101, 1885 Driftwood Bay, Belize City, Belize) судових документів, зупинено провадження у справі №910/32197/15 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання.

24.05.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 року поновлено провадження по справі №910/32197/15.

25.05.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, представник відповідача-2 про поважні причини неявки Суд не повідомив. Представники відповідачів вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 25.12.2015 року не виконали.

В судовому засіданні представник позивача подав довідку на підтвердження відсутності аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 25.12.2015 року.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідачів надати докази на підтвердження оплати заборгованості в розмірі 8 307 248,38 доларів США.

Також, Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника відповідача-1 про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 08.06.2016 року, у зв'язку з неявкою представників відповідачів в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

07.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву, яким просив суд позов задовольнити, розстрочити виконання рішення суду строком на 3 роки.

07.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву, яким визнав заборгованість, просив суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника Відповідача - 2.

В судовому засіданні 08 червня 2016 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви. Представники Відповідачів в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 року у справі № 910/32197/15. Представник Відповідача - 2 просив суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника Відповідача - 2.

Що стосується належного повідомлення Відповідача - 1, Суд зазначає, що відповідно до ст. 125 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Порядок передачі судових та позасудових документів регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965 р.).

Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19 жовтня 2000 року Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага.

Відповідно до ст. 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.

Згідно із ст. 3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.

До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Приписами ст. 7 Конвенції встановлено, що типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов'язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави.

Cтаттею 15 Конвенції, встановлено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: а) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Суд зазначає, що Беліз не є членом Конференції, однак 08.09.2009 р. ратифікувала Конвенцію й вона вступила в дію для неї 01.05.2010 р.

Разом з тим, на офіційному веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права (http://www.hcch.net/index_en.php?act=authorities.listing) відсутні дані про визначення Белізом Центрального Органу обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6 Конвенції, і при цьому, між Україною та Беліз не укладено окремої угоди про надання правової допомоги у цивільних (комерційних справах).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 року направлено судове доручення Міністерству юстиції України для направлення через дипломатичні канали компетентному органу Белізу та вручення Компанії «Компанії «Leocadio Group LTD» (P.O. Box 2140, Suite 101, 1885 Driftwood Bay, Belize City, Belize) судових документів. Суд звертає увагу, що до теперішнього часу повідомлення про виконання судового доручення про вручення судових документів або повідомлення про неможливість такого виконання на адресу Господарського суду міста Києва не надійшло, проте у зв'язку з поданням Компанією «Leocadio Group LTD» відзиву на позовну заяву від 07.06.2016 року, яким визнав позовні вимоги Позивача у повному обсязі, Суд приходить до висновку, що Відповідач - 1 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідачі про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідачі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідачів не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 08 червня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.12.2015 року між Agri Finance SA (Первісний боржник), Leocadio Group LTD (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» (Кредитор) було укладено Договір переведення боргу №TD-01, відповідно до умов якого Первісний боржник за згодою Кредитора переводить на Нового боржника грошовий борг, що виник у Первісного боржника станом на 01.12.2015 року перед Кредитором на підставі: контракту №GT 02-03 від 23.06.2015 р. у розмірі 233352,38 доларів США, контракту №GT 02-14 від 23.07.2015 р. у розмірі 786 606,66 доларів США, контракту №GT 02-16 від 05.08.2015 р. у розмірі 219 246,72 доларів США, контракту №GT 02-19 від 20.08.2015 р. у розмірі 335 277,71 доларів США, контракту №GT 02-22 від 14.09.2015 р. у розмірі 416 685,22 доларів США, контракту №GT 02-23 від 14.09.2015 р. у розмірі 715 500 доларів США, контракту №GT 02-25 від 15.09.2015 р. у розмірі 873 956,32 доларів США, контракту №GT 02-26 від 28.09.2015 р. у розмірі 893 171,99 доларів США, контракту №GT 02-27 від 12.10.2015 р. у розмірі 1 009 553,50 доларів США, контракту №GT 02-28 від 12.10.2015 р. у розмірі 149 560,68 доларів США, контракту №GT 02-29 від 15.10.2015 р. у розмірі 687 596,56 доларів США, контракту №GT 02-31 від 22.10.2015 р. у розмірі 1 986 740,64 доларів США, а Новий боржник прийняв на себе зобов'язання Первісного боржника по сплаті існуючого боргу Кредитору у порядку, строки на умовах, передбачених цим Договором. Відповідно до цього Договору на Нового боржника переходять усі права та обов'язки Первісного боржника, передбачені основними договорами в частині погашення заборгованості в розмірі 8 307 248,38 доларів США.

Відповідно до п.1.2 Договору Кредитор не заперечує проти переведення боргу, який визначений в п.1.1 цього Договору.

Згідно з п.1.3 Договору за цим контрактом Кредитор одержує право будь - яким способом (в тому числі, але не обмежуючись, у судовому порядку, тощо) вимагати від Нового боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

У п.2.1 Договору визначено, що підписуючи цей Договір Сторони дійшли згоди, що погашення боргу Новим боржником перед Кредитором здійснюється в наступному порядку: суму боргу Новий боржник зобов'язався перерахувати на поточний рахунок Кредитора протягом 5 днів з дати укладання даного Договору.

У разі, якщо сторони не в змозі досягти домовленості, то всі суперечки і розбіжності повинні розглядатися компетентним судом України. Чинним матеріальним правом при укладенні даного Договору є матеріальне право України. (п.п.6.2, 6.3 Договору)

01.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форсет люкс» (Поручитель) було укладено Договір поруки №1/12/15, за умовами якого Поручитель поручився перед Кредитором за повне виконання зобов'язань Компанією Leocadio Group LTD за Договором переведення боргу №TD-01 від 01.12.2015 року, укладеним між Agri Finance SA, Leocadio Group LTD та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» на загальну суму 8 307 248,38 доларів США.

Відповідно до п.1.3 Договору цим Договором забезпечується повне виконання зобов'язань Нового боржника перед Кредитором, що виникають з основного договору.

Згідно з п.2.1 Договору Поручитель зобов'язаний у разі порушення Новим боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок Нового боржника перед Кредитором у повному обсязі на підставі письмової вимоги Кредитора протягом 5 банківських днів з моменту отримання такої вимоги шляхом перерахування відповідної суми заборгованості на поточний банківський рахунок Кредитора.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його печатками Сторін. (п.4.1 Договору)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач - 1 всупереч умовам Договору неналежним чином виконує свої зобов'язання по сплаті заборгованості за контрактами. Таким чином, заборгованість Відповідача - 1 перед Позивачем за Договором переведення боргу №TD-01 від 01.12.2015 року становить 8 307 248,38 доларів США. За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути солідарно з Компанії «Leocadio Group LTD» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Форсет люкс» заборгованість у розмірі 8 307 248,38 доларів США, що еквівалентно 195 369 867 грн. 40 коп.

08.12.2015 року Позивачем була направлена на адресу Відповідача - 2 вимога про сплату заборгованості за Договором поруки у розмірі 8 307 248,38 доларів США, яка була отримана останнім, що підтверджується відповідним підписом уповноваженої особи, проте залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору переведення боргу №TD-01 від 01.12.2015 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2015 року між Agri Finance SA (Первісний боржник), Leocadio Group LTD (Новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» (Кредитор) було укладено Договір переведення боргу №TD-01, відповідно до умов якого Первісний боржник за згодою Кредитора переводить на Нового боржника грошовий борг, що виник у Первісного боржника станом на 01.12.2015 року перед Кредитором на підставі: контракту №GT 02-03 від 23.06.2015 р. у розмірі 233352,38 доларів США, контракту №GT 02-14 від 23.07.2015 р. у розмірі 786 606,66 доларів США, контракту №GT 02-16 від 05.08.2015 р. у розмірі 219 246,72 доларів США, контракту №GT 02-19 від 20.08.2015 р. у розмірі 335 277,71 доларів США, контракту №GT 02-22 від 14.09.2015 р. у розмірі 416 685,22 доларів США, контракту №GT 02-23 від 14.09.2015 р. у розмірі 715 500 доларів США, контракту №GT 02-25 від 15.09.2015 р. у розмірі 873 956,32 доларів США, контракту №GT 02-26 від 28.09.2015 р. у розмірі 893 171,99 доларів США, контракту №GT 02-27 від 12.10.2015 р. у розмірі 1 009 553,50 доларів США, контракту №GT 02-28 від 12.10.2015 р. у розмірі 149 560,68 доларів США, контракту №GT 02-29 від 15.10.2015 р. у розмірі 687 596,56 доларів США, контракту №GT 02-31 від 22.10.2015 р. у розмірі 1 986 740,64 доларів США, а Новий боржник прийняв на себе зобов'язання Первісного боржника по сплаті існуючого боргу Кредитору у порядку, строки на умовах, передбачених цим Договором. Відповідно до цього Договору на Нового боржника переходять усі права та обов'язки Первісного боржника, передбачені основними договорами в частині погашення заборгованості в розмірі 8 307 248,38 доларів США.

У п.2.1 Договору визначено, що підписуючи цей Договір Сторони дійшли згоди, що погашення боргу Новим боржником перед Кредитором здійснюється в наступному порядку: суму боргу Новий боржник зобов'язався перерахувати на поточний рахунок Кредитора протягом 5 днів з дати укладання даного Договору.

Як встановлено Судом, в якості забезпечення виконання Leocadio Group LTD своїх зобов'язань за Договором переведення боргу №TD-01 від 01.12.2015 року, 01.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форсет люкс» (Поручитель) було укладено Договір поруки №1/12/15, за умовами якого Поручитель поручився перед Кредитором за повне виконання зобов'язань Компанією Leocadio Group LTD за Договором переведення боргу №TD-01 від 01.12.2015 року, укладеним між Agri Finance SA, Leocadio Group LTD та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» на загальну суму 8 307 248,38 доларів США.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Крім того, Суд звертає увагу, що чинним законодавством України не встановлений обов'язок кредитора та поручителя попереджати боржника про укладення договору поруки з метою забезпечення виконання його зобов'язань перед кредитором, а волевиявлення боржника під час укладення договору поруки не є істотною умовою договору поруки; виходячи із положень статей 553, 554, 626 ЦК України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язання не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.08.2012 року у справі № 18/5005/11144/2011.

Таким чином, заборгованість Leocadio Group LTD перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» за Договором переведення боргу №TD-01 від 01.12.2015 року становить 8 307 248,38 доларів США.

08.12.2015 року Позивачем була направлена на адресу Відповідача - 2 вимога про сплату заборгованості за Договором поруки у розмірі 8 307 248,38 доларів США, яка була отримана останнім, що підтверджується відповідним підписом уповноваженої особи, проте залишена без відповіді і виконання.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачами грошових коштів овариству з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» заборгованості за Договором переведення боргу №TD-01 від 01.12.2015 року у розмірі 8 307 248,38 доларів США.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснили оплату заборгованості в повному обсязі, тобто не виконали свої обов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення солідарно 8 307 248,38 доларів США - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, підлягає стягненню солідарно з Компанії «Leocadio Group LTD» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Форсет люкс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» заборгованість у розмірі 8 307 248,38 доларів США.

Що стосується Клопотання Відповідача - 1 про розстрочку виконання рішення суду по справі №910/32197/15 строком на три роки на підставі п.6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає наступне.

Згідно з п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р.).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Проте, Компанією «Leocadio Group LTD» не надано Суду жодних належних та допустимих доказів відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності виключних обставин для можливості надання розстрочки виконання рішення суду.

Суд також звертає увагу на те, що пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України закріплено принцип обов'язковості рішень суду.

При цьому Суд зазначає, що під час розгляду заяв про розстрочку виконання судового рішення господарський суд також повинен враховувати інтереси кредитора. Так, в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» заперечив проти розстрочки виконання рішення суду строком на 3 роки.

За таких підстав, враховуючи приписи чинного законодавства України, фактичні обставини справи, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, Суд приходить до висновку, що Заява Компанії «Leocadio Group LTD» про розстрочку виконання рішення суду протягом трьох років шляхом сплати щомісячних платежів рівними частками задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» - задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Компанії «Leocadio Group LTD» (P.O. Box 2140, Suite 101, 1885 Driftwood Bay, Belize City, Belize, реєстраційний номер 154, 238) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Форсет люкс» (03148, м.Київ, ВУЛИЦЯ КАРТВЕЛІШВІЛІ, будинок 7/2, Ідентифікаційний код юридичної особи 39660508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ ПРАЦІ, будинок 8, офіс 32/3, Ідентифікаційний код юридичної особи 37089765) заборгованість у розмірі 8 307 248 (вісім мільйонів триста сім тисяч двісті сорок вісім)доларів США 38 (тридцять вісім) центів, що еквівалентно за офіційним курсом Національного банку України станом на 22.12.2015 року 195 369 867 (сто дев'яносто п'ять мільйонів триста шістдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 40 (сорок) коп.

3. Стягнути з Компанії «Leocadio Group LTD» (P.O. Box 2140, Suite 101, 1885 Driftwood Bay, Belize City, Belize, реєстраційний номер 154, 238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ ПРАЦІ, будинок 8, офіс 32/3, Ідентифікаційний код юридичної особи 37089765) судовий збір у розмірі 91 350 (дев'яносто одна тисяча триста п'ятдесят) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форсет люкс» (03148, м.Київ, ВУЛИЦЯ КАРТВЕЛІШВІЛІ, будинок 7/2, Ідентифікаційний код юридичної особи 39660508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Оілс Україна» (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, ВУЛИЦЯ ПРАЦІ, будинок 8, офіс 32/3, Ідентифікаційний код юридичної особи 37089765) судовий збір у розмірі 91 350 (дев'яносто одна тисяча триста п'ятдесят) грн. 00 коп.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 червня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин