ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.06.2016Справа №910/5274/16
За позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Янатрейдинг»
про стягнення 1692238,30 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Овчинников Д.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - Жижейко Я.А. (представник за довіреністю).
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Янатрейдинг» про стягнення заборгованості за договором поставки №02/06/602 від 12.06.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов зазначеного договору було здійснено передплату за товар в розмірі 1692238,30 грн., однак відповідач в порушення умов укладеного договору обумовлений товар не поставив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 1692238,30 грн.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1692238,30 грн.
В ході розгляду справи, позивачем 17.05.2016 було подано заяву про зменшення ціни позову.
В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Янатрейдинг» було надано позивачу видаткові накладні, що підтверджують часткове виконання зобов'язань з поставки палива, виходячи з вищенаведеного позивач просить стягнути з відповідача 35081 грн.
Разом з тим, 07.06.2016 позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 62264,54 грн.
Судом вищевказані заяви позивача прийняті до розгляду, та отже, у відповідності до ст.ст. 22, 55 Господарського процесуального кодексу України, має місце нова ціна позову, з якої підлягає вирішенню спір по даній справі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні частково заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що останній, на час розгляду справи, має заборгованість перед позивачем лише в сумі 327,51 грн.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Янатрейдинг» (далі - відповідач, постачальник) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - позивач, покупець) укладено договір поставки №02/06/602, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується організовувати й забезпечувати безперебійну заправку нафтопродуктами (паливо) автотранспорту покупця, а покупець - приймати і оплачувати паливо відповідно до умов договору.
Відповідно до п.1.2. Договору асортимент, кількість і вартість палива узгоджується сторонами в специфікаціях. Асортимент, кількість і вартість палива вважається погодженими у випадку підписання відповідної специфікації.
Загальна сума договору становить 783582,30 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ - 130597,05 грн. (п.1.3. Договору).
Пунктом 1.4. Договору встановлено. Що постачальник на підтвердження свого зобов'язання що випливає з даного договору, видає покупцеві універсальні бланки-дозволи на відпуск палива на всю узгоджену кількість палива. Термін дії бланків-дозволів до 31 грудня 2014 року (п.1.5. Договору).
Згідно з п.2.1. Договору постачальник організовує заправляння автотранспорту покупця на АЗС, перелік яких зазначено в Додатку №1 до цього договору. Поставка товару здійснюється на умовах FCA - АЗС постачальника відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) в редакції 2010 року, в частині, що не суперечить умовам даного договору.
Відповідно до п.2.2. Договору постачальник зобов'язаний надати покупцю бланки-дозволи на відпуск нафтопродуктів не пізніше 4 банківських днів з моменту узгодження між сторонами кількості палива.
Загальна кількість палива, переданого у власність покупця в рамках і на підставі цього договору, визначається виходячи з кількості палива, фактично переданого постачальником у власність покупцеві протягом терміну даного договору і відображається у специфікаціях (п.2.4. Договору).
Пунктом 3.1. Договору встановлено, що покупець здійснює оплату палива на підставі рахунку-фактури та видаткової накладної на поточний рахунок постачальника №26003448485 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Покупець здійснює оплату палива протягом 5 банківських днів з дати виписки рахунку-фактури, за умови передачі рахунку покупцю в день виписки та/або одночасної передачі покупцю копії рахунку факсимільним зв'язком та/або на електронну поштову скриньку.
Згідно з п.4.1. Договору за порушення умов договору винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до п.4.4. Договору постачальник звільняється від відповідальності за відмову у відпуску палива у випадку, якщо покупець не пред'явив бланки-дозволи на АЗС з метою одержання палива до 31.12.2014.
Даний договір набуває чинності з моменту підписання й діє до 31 грудня 2014 року (п.7.5. Договору).
30.06.2014 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №02/06/602 від 02.06.2014 відповідно до п.1.1. якої сторони погодили внести зміни до п.1.3. Договору та змінити загальну суму Договору на 1720239,20 грн.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві на рахунок визначений в договорі 1662238,30 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №3659 від 08.08.2014, №3904 від 15.08.2014, №1042 від 02.06.2014, №2155 від 01.07.2014, №5073 від 10.09.2014, №5385 від 18.09.2014, №6445 від 10.10.2014, №6576 від 16.10.2014, №7839 від 17.11.2014, №8391 від 27.11.2014, №9534 від 16.12.2014, №9583 від 17.12.2014 та №2600 від 11.07.2014.
Відповідач в свою чергу на виконання умов зазначеного договору здійснив поставку талонів на дизельне паливо, бензин А-95 та А-92 на суму 1550239,20 грн., також відповідачем було передано у користування позивачеві паливні картки №7825390000061721 та №7825390000056697 відповідно до яких позивач отримав від відповідача палива на суму 106998,26 грн.
Як вбачається з наданих позивачем видаткових накладних, підписаних сторонами за період з червня по листопад 2014 року сторонами виконувався вказаний договір, відповідачем здійснювалась поставка продукції.
Позивач просить стягнути з відповідача суму за недопоставлене пальне в розмірі 62264,54 грн.
Проте, з наданих відповідачем видаткових накладних та актів приймання-передачі паливних карток, позивач отримав від відповідача товару (пальне) на загальну суму 1627157,30 грн.
Акти приймання-передачі пального за січень 2015 року на суму 5216,06 грн та грудень 2014 на суму 24864,10 грн зі сторони позивача уповноваженою особою не підписані.
Разом з тим відповідно до Актів звірки товарів та наданих послуг на АЗС за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та з 01.01.2015 по 31.01.2015, позивачу за отриманою від відповідача паливною картою №7825390000056697 у грудні 2014 року відпущено нафтопродуктів на суму 24864,10 грн, , а у січні 2015 - 5216,06 грн., при цьому станом на 31.01.2015 залишок коштів на паливній карті становить 4673,33 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем виконано свої зобов'язання щодо поставки нафтопродуктів позивачу на суму 1657237,46 грн. Крім того, за відсутності доказів повернення відповідачу отриманої паливної карти №7825390000056697, у позивача в розпорядженні залишається залишок грошових коштів на вказаній карті в розмірі 4673,33 грн.
Враховуючи викладене, заборгованість відповідача за договором поставки за непоставлений товар становить 327,51 грн. (1662238,30 грн.- 1657237,46 грн. -4673,33 грн.).
Положеннями ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст..670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Статтею 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Факт існування заборгованості в розмірі 327,51 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи. Доказів погашення відповідачем заборгованості сторонами не надано.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 327,51 грн. отриманої передплати за непоставлений товар.
Щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 30000 грн. сплачених на підставі платіжного доручення №2585 від 11.07.2014 суд зазначає наступне.
Пунктом 3.1. Договору визначено, зокрема, що покупець здійснює оплату палива на підставі рахунку-фактури та видаткової накладної на поточний рахунок постачальника №26003448485 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Проте у вказаному платіжному дорученні зазначено інший поточний рахунок, а саме №26001448487, враховуючи викладене суд не може прийняти даний платіжний документ як належний доказ оплати позивачем товару за договором №02/06/602 від 12.06.2014.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем на надано суду належних та допустимих доказів існування у відповідача заборгованості у заявленому розмірі.
На підставі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційної задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Янатрейдинг» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 1-Б, поверх 4; ідентифікаційний код 38767132) на користь Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16; ідентифікаційний код 37199618) 327 (триста двадцять сім) грн. 51 коп. заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 7 (сім) грн. 25 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписаний 13.06.2016
Суддя Я.В. Маринченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2016 |
Оприлюднено | 22.06.2016 |
Номер документу | 58370003 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Маринченко Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні