Рішення

від 13.06.2016 по справі 910/3856/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2016Справа №910/3856/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія"

про стягнення 60 615, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Квач В.В.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" (далі -відповідач) про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 60 615, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправильно зазначено відомості про масу вантажу в накладній № 33631425 у вагоні № 68749852, про що було складено комерційний акт РА № 011719 від 07.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.05.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

19.05.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі для долучення до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився вдруге, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про судове засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.06.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.10.2015 зі станції Київ-Московський Південно-Західної залізниці, Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" здійснено відправлення вагону № 68749852 на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

Відповідно до накладної № 33631425, провізна плата за вагон від станції Київ-Московський Південно-Західної залізниці до станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці становить 12 123, 00 грн.

Як стверджує позивач, по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 «Про затвердження Статуту залізниць України» (далі - Статут ), позивачем здійснено перевірку маси вантажу та виявлено, що маса вантажу у вагоні № 68749852 не відповідає масі, вказаній відповідачем у накладній.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено правила перевезення вантажу та Статуту залізниць України, зокрема щодо внесення відомостей у накладну, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 60 615, 00 грн. за невірно зазначену масу вантажу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 «Про затвердження Статуту залізниць України»).

Відповідно до ст. 5 Статуту залізниць України, на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує:

а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);

б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;

в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);

г) інші нормативні документи.

Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Маса вантажів визначається відправником (ст. 37 Статуту залізниць України).

Статтею 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

У відповідності до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів.

Відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.

Судом встановлено, що завантаження проводилося засобами вантажовідправника, правильність даних, внесених до накладної, засвідчена підписом представника відповідача.

Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах ;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Так, позивачем по прибутті вагону № 68749852 на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці при переважуванні вантажу на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що складено акт загальної форми від 07.10.2015 та комерційний акт РА № 011719 від 07.10.2015.

Зокрема, перевіркою встановлено, що фактична маса вантажу становить 65 400 кг, (20 400 кг тара + 57 950 кг нетто) замість вказаної у накладній № 33631425 - 78 350 кг (20 400 кг тара + 65 400 кг нетто), що на 12 950 кг менше, ніж зазначено у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Також, згідно із п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р., якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України.

За пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст. 118 Статуту залізниць України).

Тож, на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України позивачем за неправильно зазначену у залізничній накладній № 33631425 масу вантажу нараховано відповідачу штраф у сумі 60 615, 00 грн., що становить 5-ти кратний розмір провізної плати - 12 123, 00 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. 193 Господарського кодексу України та Статуту залізниць України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 60 615, 00 грн. за неправильно зазначену масу вантажу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Разом з тим, розглянувши подану позивачем заяву, в якій Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" просить суд стягнути з відповідача судові витрати на відрядження представника до суду у розмірі 2 217, 29 грн., суд відзначає наступне.

Так, відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», визначено, що судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Судовим експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються: вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті, вартість попереднього продажу проїзних документів, проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межами населеного пункту; найом жилого приміщення; добові в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження; судовому експерту відшкодовуються також витрати, пов'язані з дослідженням об'єкта судової експертизи, якщо останній знаходиться в іншому населеному пункті, ніж експертна установа (або експерт проживає в іншому населеному пункті), і не може бути доставлений до цієї установи (або експерту). В усіх зазначених випадках відшкодуванню підлягає мінімальна вартість проїзду та мінімальна (для населеного пункту, в якому знаходиться господарський суд) вартість проживання в готелі. Документально підтверджені відомості про таку вартість та про фактичні витрати на проїзд і проживання подаються заінтересованими особами (п. 6.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Так, позивачем було відряджено до Господарського суду міста Києва представника Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», що підтверджується проїзними документами Дніпропетровськ-Київ (білет ЗГ № 811690 на суму 235,55 грн.) та Київ-Дніпропетровськ (білет ЗГ № 811691 на суму 254,94 грн.), квитанцією на проживання (900,00 грн.) та наказом про забезпечення добовими коштами на проживання, встановленими законодавством (1 378,00 грн. * 0,20 = 275,60 грн.; 275,60 грн. * 3 дні = 826,80 грн.), суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 2 217, 29 грн. витрат на відрядження представника Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до суду.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія" (02192, м. Київ, Дарницький бульвар, буд. 3, квартира 16, ідентифікаційний код - 30727030) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код - 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602, м. Дніпропетровськ, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код - 40081237) 60 615 (шістдесят тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. - штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору та 2 217 (дві тисячі двісті сімнадцять) грн. 29 коп. - судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 15.06.2016.

Суддя Бондарчук В.В.