Рішення

від 08.06.2016 по справі 910/8296/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2016Справа №910/8296/16 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного малого підприємства «ЛОЦМЕН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЯЗЬ АЛКО ГРУП» про стягнення 7 125,59 грн., за участю представників позивача - Лобець Ю.М., довіреність №б/н від 30.12.2015 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 3227,90 грн. основного боргу, 1737,14 грн. штрафу, 3% річних у розмірі 122,07 грн. та 2038,48 грн. пені за період з 25.06.2015 року по 21.04.2016 року у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором поставки №53-16/ДР від 01.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.05.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.05.2015 року.

Представник відповідача 08.06.2016 року в судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2014 року між Приватним малим підприємством «ЛОЦМЕН» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТЯЗЬ АЛКО ГРУП» (покупець) було укладено договір поставки №53-16/ДР від 01.10.2014 року за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити покупцю алкогольні та слабоалкогольні напої, продовольчі товари в тарі, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити товар на умовах даного договору за усними або письмовими/електронними заявками (п. 1.1 договору).

Покупець робить оплату товару наступним чином: протягом 30 календарних днів із дня поставки товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника чи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України (п.5.1. Договору).

Поясненнями позивача, видатковою накладною №5/60560 від 25.05.2015 року на суму 12 591,00 грн. з ПДВ грн., що міститься у матеріалах справи, стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 12 591,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару у строк, передбачений умовами договору, і на час подання позову з урахуванням часткової оплати мав заборгованість у сумі 3 227,90 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем у строк, передбачений п. 5.1. договору відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки №53-16/ДР від 01.10.2014 року в розмірі 3 227,90 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань відповідачем за договором поставки №53-16/ДР від 01.10.2014 року обґрунтований та підлягає задоволенню в розмірі 122,07 грн. в межах розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що покупець несе відповідальність за даним Договором за несвоєчасну оплату отриманого товару, згідно п. п. 5.1.1, 5.1.2. даного договору, і виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день затримки оплати, що діє у період, за який стягується пеня. Крім того, за прострочення платежу понад 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) % від загальної суми боргу. Термін нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу) за прострочення виконання грошових зобов'язань, як і термін задоволення позову для стягнення неустойки, складає для сторін договору (три) роки.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору, у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з оплати у визначений договором строк за поставлену продукцію позивачем нараховано 2038,48 грн. пені та 1737,14 грн. штрафу.

Позовні вимоги в частині стягнення 2038,48 грн пені та 1737,14 грн штрафу у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленої продукції на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Заявлені вимоги позивача про стягнення з відповідача 200,00 грн. витрат, пов'язаних із отриманням довідки банку про часткову оплату боргу відповідачем задоволенню не підлягають, оскільки не є судовими витратами в розумінні ст.49 ГПК України.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТЯЗЬ АЛКО ГРУП» (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160, кабінет 11 (розташований в нежилій будівлі з літерою "А"), код ЄДРПОУ 39092696) на користь Приватного малого підприємства «ЛОЦМЕН» (84311, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Анатолія Солов'яненка, будинок 2А, код ЄДРПОУ 23419138) 3 227 (три тисячі двісті двадцять сім) грн. 90 коп. - суми основного боргу, 2038 (дві тисячі тридцять вісім) грн. 48 коп. пені та 1737 (одну тисячу сімсот тридцять сім) грн. 14 коп. штрафу, 122 (сто двадцять дві) грн. 07 коп. 3 % річних та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.06.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна