Рішення

від 06.06.2016 по справі 911/1254/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа № 911/1254/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ѳкам УкраїнаВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЦЕНТРЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУДПРОЕКТВ»

Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юридична компанія В«СкорпіонВ»

про стягнення 307019,16 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.12.2015 року);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ѳкам УкраїнаВ» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЦЕНТРЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУДПРОЕКТВ» (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юридична компанія В«СкорпіонВ» (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення 307 019,16 грн. з яких 200667,44 грн. основного боргу, 8315,20 грн. 3 % річних та 98036,52 грн. інфляційних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.2016 року порушено провадження у справі № 911/1254/16 та призначено до розгляду на 11.05.2016 року.

В судове засідання, яке відбулось 11.05.2016 року, представники сторін не з'явились, відповідачі вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 12.04.2016 року не виконали, сторони про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався на 06.06.2016 року.

В судовому засіданні 06.06.2016 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явились, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, письмовий відзив на позов не надали.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідачів суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідачів, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ѳкам УкраїнаВ» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЦЕНТРЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУДПРОЕКТВ» (Покупець, відповідач 1) було укладено Договір поставки № 30 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору Сторони передбачили, що Постачальник зобов'язується постачати Товар у власність Покупця, для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього на умовах цього Договору.

Предметом поставки є такий товар: самоутримний ізольований провід (СІП), лінійна арматура в асортименті, інструмент для монтажу електричних ліній та інші товари вказані у видаткових накладних (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору ціна та вартість кожної партії Товару вказується у рахунку на оплату Товару та у видаткових накладних, що передаються з кожною партією Товару.

Розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються в безготівковому порядку (п. 4.2 Договору).

Згідно п. 4.3 Договору Товар постачається Покупцю на умовах відстрочки платежу 24 календарних днів.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором (п. 7.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зобов'язань за Договором позивачем було поставлено відповідачу1 Товар на загальну суму 271667,44 грн. про що свідчать підписані повноважними представниками Сторін без будь-яких зауважень та заперечень видаткові накладні: № 2644 від 01.12.2014 року на суму 214645,58 грн., № 2645 від 01.12.2014 року на суму 17208,68 грн., № 2646 від 01.12.2014 року на суму 29016,00 грн., № 2647 від 01.12.2014 року на суму 10797,18 грн. та довіреності на отримання ТМЦ.

Однак, незважаючи на положення чинного законодавства України та умови Договору (п. 4.3 про розрахунок за Товар на умовах відстрочки платежу протягом 24 календарних днів), відповідач 1 своєчасно та в повному обсязі отриманий Товар не оплатив, розрахувався частково на суму 71000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 903 від 06.01.2015 року на суму 50000,00 грн. і № 41 від 09.12.2015 року на суму 21000,00 грн. (копії наявні в матеріалах справи), у зв'язку з чим, за ним утворилась прострочена заборгованість в сумі 200667,44 грн., що відповідачем 1 не заперечено і не спростовано.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, заборгованість відповідача1 станом на момент розгляду спору складає 200667,44 грн., що відповідачем1 в ході розгляду спору не заперечено та не спростовано.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за спірним Договором поставки № 30 від 01.09.2014 року, 01.03.2015 року між відповідачем2 - Товариством з обмеженою відповідальністю В«Юридична компанія В«СкорпіонВ» , як Поручителем, та позивачем, як Кредитором, укладено Договір поруки № 30/1 (далі - Договір поруки), відповідно до пункту 2.1 якого Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником (відповідач 1) зобов'язання за Основним договором з сплати боргу за Договором поставки № 30 від 01.09.2014 року в сумі 500,00 грн. У разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, що витікають з Основного договору, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники за виконання зобов'язання в розмірі, зазначеному в цьому пункті.

Строк виконання зобов'язання встановлено до 31.08.2015 року та зазначено, що строк, зазначений в цьому пункті, не впливає на строк виконання зобов'язання Боржником за Основним договором № 30 від 01.09.2014 року (п. 2.2 Договору).

В разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх обов'язків передбачених Основним договором в строк до 15.10.2015 року, Поручитель зобов'язаний зобов'язаний сплатити вказану в п. 2.1 цього Договору суму на поточний рахунок Кредитора (п. 3.1 Договору).

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя . Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв'язку з тим, що відповідач1 допустив прострочення виконання зобов'язання, відповідачу2 було пред'явлено вимогу вих. № 1-ЦЕМБП від 20.12.2015 року, якою позивач просив в трьохденний термін із моменту отримання вимоги сплатити заборгованість відповідача 1 в сумі 200667,44 грн. згідно Договору поруки (вимога одержана керівником відповідача 2, про що свідчить відмітка останнього на врученій вимозі). Однак, вимога позивача залишена відповідачем 2 без відповіді та задоволення.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів 200667,44 грн. основного боргу за порушення відповідачем 1 зобов'язань за спірним Договором поставки.

Також, у зв'язку з простроченням оплати поставленого товару позивач просить, крім суми основного боргу, солідарно стягнути з відповідачів також 8315,20 грн. 3 % річних та 98036,52 грн. інфляційних.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового забов'язання, на вимогу кредитора забов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних та інфляційних проведено виходячи із фактичних сум заборгованості, що існувала на відповідну дату, з врахуванням часткових проплат, за фактичний період заборгованості.

Однак, судом було виявлено арифметичні помилки в наданому позивачем розрахунку інфляційних. Судом було здійснено правильний розрахунок інфляційних, згідно з яким правомірним є стягнення 95694,84 грн. інфляційних, 3 % підлягають задоволенню в заявленому розмірі - 8315,20 грн.

Дослідивши факт порушення основного зобов'язання за Договором поставки, судом встановлено, що п. 2.1. Договору поруки зобов'язання Поручителя (відповідача 2) зі сплати боргу відповідача1 (Боржника) за Договором поставки № 30 від 01.09.2014 року забезпечене порукою частково, а саме сумою в розмірі 500,00 грн., відтак, відповідач 1 та відповідач 2 відповідають перед позивачем за невиконання відповідачем 1 зобовязань за спірним Договором як солідарні боржники в розмірі 500,00 грн.

Оскільки умовами Договору поруки відповідальність Поручителя обмежена сумою в розмірі 500,00 грн., позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів, як з боржника, який прострочив сплату чергової частини боргу у встановлений договором строк, та з поручителя, який не виконав пред'явлену вимогу, у відповідності до статей 525, 526, 530, 554, 555 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, визнаються судом обґрунтованими, однак такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 500 грн. солідарно з обох відповідачів, решта боргу в сумі 200167,20 грн., 95694,84 грн. інфляційних та 8315,20 грн. 3 % річних підлягають стягненню з відповідача 1.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р., у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

У зв'язку з викладеним, витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам, що складає всього 4570,18 грн. і в частині судових витрат з задоволених судом вимог про солідарне стягнення, що складає 7,50 грн. розподіляються між відповідачами порівну по 3,75 грн. з кожного, решта витрат підлягає відшкодуванню відповідачем1 в сумі 4562,68 грн. Відповідно, з відповідача1 підлягає стягненню всього 4566,43 грн. витрат по сплаті судогового збору, з відповідача2 підлягає стягненню 3,75 грн. витрат по сплаті судогового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЦЕНТРЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУДПРОЕКТВ» (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 168, код 34863974) та Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юридична компанія В«СкорпіонВ» (08292, АДРЕСА_1, код 38015757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ѳкам УкраїнаВ» (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код 34293243) 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЦЕНТРЕЛЕКТРОМЕРЕЖБУДПРОЕКТВ» (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 168, код 34863974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ѳкам УкраїнаВ» В» (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код 34293243) 200167 (двісті тисяч сто шістдесят сім) грн. 44 коп. основного боргу , 8315 (вісім тисяч триста п'ятнадцять) грн. 20 коп. 3 % річних, 95694 (дев'яносто п'ять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 84 коп. інфляційних та 4566,43 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юридична компанія В«СкорпіонВ» (08292, АДРЕСА_1, код 38015757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ѳкам УкраїнаВ» (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код 34293243) 3,75 грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:13.06.2016 р.

Суддя Т.П. Карпечкін