Рішення

від 01.06.2016 по справі 911/1176/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2016 р. Справа № 911/1176/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп», Київська обл., м. Бровари

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вагма Трейд», Київська обл., м. Бровари

про виселення з орендованого приміщення та стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1, посвідчення №375 від 28.02.2013;

від відповідача : не з'явився.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп» (далі - позивач), звернувся до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«ВАГМА ТРЕЙДВ» (далі - відповідач) про:

- виселення відповідача з нежитлового приміщення, розташованого у місті Бровари по вулиці Лісова, 22 (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна: 10471367 та 12305803), що належить ТОВ «Укрпромінвестгруп» на праві власності;

- стягнення з відповідача суми штрафу за прострочення передачі об'єкта оренди орендодавцю за договором оренди №01/08/09 нерухомого майна від 01.09.2015 року в розмірі - 328 274,00 гривень, з яких: 158 274,00 гривень сума штрафу за лютий, 170 000,00 гривень сума штрафу за березень.

- стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі згідно договору оренди нерухомого майна №01/08/09 від 01.09.2015 року в розмірі 170 000,00 гривень заборгованість з орендної плати за січень, лютий 2016 року, 15 736,60 гривень - пені та 1 072,95 гривень - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору оренди та вимог чинного законодавства України, не повернув орендодавцю нежитлове приміщення після припинення договору оренди та не сплатив орендну плату у розмірі, визначеному договором.

В судовому засіданні 01.06.2016 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, повідомив, що помилково визначив період за який стягує заборгованість по орендній плати та вірним періодом стягнення слід вважати не січень-березень 2016, а січень-лютий 2016, адже стягувана сума заборгованості становить 170 000,00 гривень, що відповідає сумі заборгованості за два місяці оренди. Отже суд розглядає заявлені позовні вимоги в цій частині саме в контексті періоду нарахування січень-лютий 2016.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 07.04.2016, 25.04.2016 та 18.05.2016 направлялась відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розгляд справи відкладався.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Київської області від 04.02.2015 у справі № Б3/004-12/13 товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2105 у справі № Б3/004-12/13 ліквідатором ТОВ «Укрпромінвестгруп» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

01.09.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп» (надалі - Орендодавець), в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1, та товариством з обмеженою відповідальністю «ВАГМА ТРЕЙД» (надалі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 01/08/09, згідно якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти у строкове платне користування об'єкти оренди - нежитлові будівлі разом з майном, що знаходиться в них: будівлю водневої станції № 1, загальною площею 2 632,8 кв.м.; склад резервного обладнання, загальною площею 2 238,8 кв.м. Об'єкт оренди розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 22.

Згідно п. 2.1. договору орендодавець передає орендарю об'єкти оренди, передбачені в п. 1 договору, для здійснення підприємницької діяльності відповідно до його Статуту.

Датою початку використання об'єкту оренди орендарем, згідно договору, є дата підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди (далі по тексту - Акт № 1), який є невід'ємною частиною даного договору. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами Акту № 1. Переданий орендодавцем орендарю об'єкт оренди залишається у власності орендодавця, орендар користується ним на протязі строку оренди (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що термін оренди та строк дії даного договору визначається завершенням ліквідаційної процедури орендодавця у справі № Б3/004-12/13, а саме до 04.02.2016 року та починається з дати підписання Акту № 1.

Відповідно до п. 5.1. договору розмір місячної орендної плати складає 85 000,00 гривень. (вісімдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

Згідно п. 5.2. договору орендна плата сплачується не пізніше 5-го числа кожного місяця за попередній місяць, шляхом перерахування грошових коштів на ліквідаційний рахунок орендодавця. Нарахування орендної плати починається з дати підписання сторонами акту № 1, згідно договору.

На виконання п. 1.1. договору оренди нерухомого майна № 01/08/09 від 01.09.2015 позивач 01.09.2015 передав відповідачу у строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання об'єкту оренди № 1 до договору оренди нерухомого майна № 01/08/09 від 01.09.2015 року, підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Суд встановив, що між сторонами виникли орендні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року надав відповідачу послуги з оренди на загальну суму 340 000 гривень, відповідач, в порушення п. 5.2. договору, за отримані за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року послуги з оренди нерухомого майна в сумі 340 000 гривень не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року згідно договору оренди нерухомого майна № 01/08/09 від 01.09.2015 склав 340 000,00 гривень.

У зв'язку з невиконанням орендарем умов договору оренди №01/08/09 від 01.09.2015 ТОВ «Укрпромінвестгруп» звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.02.2016 у справі №911/238/16 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ВАГМА ТРЕЙД» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 22; ідентифікаційний код 35326164) на користь ТОВ «Укрпромінвестгруп» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 22, ідентифікаційний код 33212210) 340 000 (триста сорок тисяч гривень) 00 коп. боргу зі сплати орендної плати за період з вересня 2015 року по грудень 2015 року згідно договору оренди нерухомого майна № 01/08/09 від 01.09.2015, 22 949 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сорок дев'ять гривень) 54 коп. пені, 4 080 (чотири тисячі вісімдесят гривень) 00 коп. інфляційних втрат, 1 495 (одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять гривень) 07 коп. 3 % річних та 5 527 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять сім гривень) 87 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 рішення Господарського суду Київської області від 26.02.2016 року у справі №911/238/16 - залишено без змін.

З рішення господарського суду Київської області від 26.02.2016 №911/238/16 вбачається, що заборгованість відповідача склала 340 000,00 гривень за період з вересня 2015 по грудень 2015 року згідно договору оренди нерухомого майна № 01/08/09 від 01.09.2015, що перевищує 3 місяці.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до п. 3.5. договору повернення майна орендодавцю, після закінчення строку дії (припинення, розірвання) даного договору та/або у випадках передбачених в розділі 4 даного договору, здійснюється за актом повернення об'єкту оренди.

Згідно до п. 3.7. договору передача об'єкту оренди від орендаря орендодавцю проводиться в день закінчення строку оренди і вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами даного договору за актом повернення об'єкту оренди.

22.01.2016 року арбітражний керуючий ТОВ «Укрпромінвестгруп» звернувся до відповідача з повідомленням про відмову від договору оренди нерухомого майна №01/08/09 від 01.09.2015 укладеного між ТОВ «Укрпромінвестгруп» та ТОВ «ВАГМА ТРЕЙД», вимагав повернути орендоване майно, протягом одного дня з моменту отримання даної вимоги, яке 02.02.2016 отримано представником відповідача - Голуб, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення.

З огляду на викладене та враховуючи положення ст. 782 ЦК України, договір оренди №01/08/09 від 01.09.2015 року є розірваним з дати отримання відповідачем листа позивача про відмову від договору, а саме, з 02.02.2016 року.

Відповідач відповіді на лист №22/01-16/01 від 22.01.2016 не надав, орендоване за договором майно не повернув.

Отже, на теперішній час спірне нерухоме майно перебуває у користуванні відповідача без належних правових підстав.

Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.

Відповідно до ч.2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Позивач є власником майна, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 22 на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2005 та договору купівлі продажу від 20.04.2005 однак, не має можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїх майном.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач доводів позивача не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині виселення відповідача з нежитлового приміщення, розташованого в місті Бровари по вулиці Лісова, 22, що належить ТОВ «Укрпромінвестгруп» на праві власності, підлягають задоволенню, адже обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає змісту порушень, вчинених щодо нього та вимога про виселення відповідача повністю узгоджується із правом управленої сторони вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф за прострочення передачі об'єкта оренди орендодавцю за договором оренди №01/08/09 нерухомого майна від 01.09.2015 в розмірі 328 274,00 гривень, з яких 158 274,00 гривень сума штрафу за лютий, 170 000,00 гривень сума штрафу за березень 2016.

Відповідно до п. 8.4. договору, в разі прострочення передачі об'єкта оренди орендодавцю після розірвання (припинення та інших випадках) договору - орендар сплачує орендодавцю штраф в подвійному розмірі оплати орендної плати за кожен день прострочення.

Наведене положення договору повністю узгоджується зі змістом ст. 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмір подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пленумом Вищого господарського суду України у п. 5.4 Постанови № 12 від 29.05.2013 роз'яснено, що застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Розмір місячної орендної плати складає 85 000,00 гривень (п. 5.1. договору).

Як вже зазначалося обов'язок відповідача повернути орендоване майно виник 03.02.2016.

Таким чином підставним вбачається нарахування неустойки (штрафу), передбаченої п. 8.4. договору за період з 03.02.2016 по 31.03.2016.

Таким чином, позов в частині стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого майна в розмірі 328 274,00 гривень, з яких: 158 274,00 гривень заборгованість (сума штрафу) за лютий 2016 (з 03.02.2016 по 29.02.2016), 170 000,00 гривень заборгованість (сума штрафу) за березень 2016 року (з 01.03.2016 по 31.03.2016), є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Також позивач вимагає стягнення 170 000,00 гривень боргу зі сплати орендної плати за січень, лютий 2016 року, 15 736,60 гривень пені, та 1 072,95 гривень 3 % річних.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач за період з січня 2016 року по лютий 2016 року надав відповідачу послуги з оренди на загальну суму 170 000,00 гривень, що підтверджується матеріалами справи та відсутністю претензій відповідача щодо якості та кількості наданих послуг; відповідач, в порушення п. 5.2. договору, за отримані за вказаний період послуги не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем з орендної плати за період з січня по лютий 2016 згідно договору оренди нерухомого майна № 01/08/09 від 01.09.2015 склав 170 000,00 гривень, що відповідачем жодним чином не спростовано.

Наведене зумовлює висновки суду про задоволення позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 170 000,00 гривень.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором оренди нерухомого майна № 01/08/09 від 01.09.2015, позивачем за період з 16.01.2016 по 31.03.2016 нараховано 15 736,60 гривень пені, з яких:

7 663,93 гривень за період з 16.01.2016 по 31.03.2016 на суму боргу 85 000,00 гривень,

5 518,03 гривень за період з 06.02.2016 по 31.03.2016 на суму боргу 85 000,00 гривень,

2 554,64 гривень за період з 06.03.2016 по 31.03.2016 на суму боргу 85 000,00 гривень.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення оплати або оплати не в повному обсязі орендна плата підлягає перерахунку, у відповідності з діючим законодавством України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої орендної плати на дату нарахування пені за кожен день прострочення (п. 8.3. договору).

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 15 736,60 гривень за період з 16.01.2016 по 31.03.2016, яку нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за зобов'язання за договором оренди нерухомого майна № 01/08/09 від 01.09.2015, позивачем за період з 16.01.2016 по 31.03.2016 нараховано 1 072,95 гривень 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок сум 3% річних, суд вважає підставними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення 3% річних, нарахованих за період з 16.01.2016 по 31.03.2016 у розмірі 1 072,95 гривень на суму заборгованості, що виникла за період з січня по березень 2016.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд відзначає, що відповідачем на надано жодного належного та допустимого в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження правомірності користування ним спірним нерухомим майном.

Судовий збір у розмірі 9 104,24 гривень відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Вагма Трейд» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 22, код 35326164) з нежитлового приміщення, розташованого у місті Бровари по вулиці Лісова, 22 (реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна: 10471367 та 12305803), що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп» (07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Лісова, буд. 22, код 33212210) на праві власності.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагма Трейд» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 22, код 35326164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп» (07400, Київська обл., місто Бровари, вул. Лісова, буд. 22, код 33212210) неустойку за прострочення передачі об'єкта оренди орендодавцю за договором оренди №01/08/09 нерухомого майна від 01.09.2015 року в розмірі - 328 274,00 гривень, з яких: 158 274,00 гривень заборгованість за лютий, 170 000,00 гривень заборгованість за березень; суму боргу по орендній платі згідно договору оренди нерухомого майна №01/08/09 від 01.09.2015 року в розмірі 186 809,55 гривень, з яких: 170 000,00 гривень заборгованість з орендної плати за січень, лютий 2016 року, 15 736,60 гривень - пені та 1 072,95 гривень - 3% річних, 9 104,24 гривень судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 06.06.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник