Рішення

від 10.06.2016 по справі 911/1239/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2016 р. Справа № 911/1239/16

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»

до першого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СТАРПЛАСТ»

та другого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Елко Пак»

про стягнення 809 702 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_2 (дов. б/н від 23.10.2015);

від відповідачів не з'явилися.

Обставини справи:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - перший позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СТАРПЛАСТ» (далі - перший відповідач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Елко Пак» (далі - другий відповідач) про солідарне стягнення з відповідачів 809 702 грн заборгованості, з яких: 704 707,39 грн боргу за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012, 35 227,20 пені, 8 790,73 грн штрафу, 35 997,89 грн інфляційних втрат, 12 978,79 грн 3 % річних та 12 000 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012 та договором поруки від 13.06.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2016 порушено провадження у справі № 911/1239/16, розгляд справи призначено на 20.05.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2016 розгляд справи відкладено на 03.06.2016.

31.05.2016 до канцелярії господарського суду Київської області повернулася копія ухвали господарського суду Київської області від 20.05.2016, яка була направлена судом на юридичну адресу другого відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Елко Пак» (58029, Чернівецька обл., м. Чернівці, проспект Незалежності, буд. 129). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв'язку з позначкою «за зазначеною адресою не значиться».

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» № 01-8/1228 від 02.06.2006 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибувВ» , „адресат відсутнійВ» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, судом виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2016 розгляд справи відкладено на 10.06.2016.

У судовому засіданні 10.06.2016 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Представники відповідачів в судове засідання 10.06.2016 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідачів.

Заяв чи клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачами не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2012 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (Лізингодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Елко Пак» (Лізингоодержувач) укладено договір про фінансовий лізинг № 00005673, згідно якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу об'єкт лізингу - транспортний засіб Audi Q7 3.0 TDI, 2012 виробництва, двигун № НОМЕР_1, шасі № WAUZZZ4LXDD007782, а лізингоодержувач - прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно з Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (надалі - «План відшкодування»), що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 90 050 дол. США, строк лізингу - 36 місяців, лізинговий платіж - еквівалент 1 890,36 дол. США, адміністративний платіж - еквівалент 1 350,76 дол. США.

Згідно п. 5.4. умов лізингу лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки об'єкта лізингу шляхом підписання лізингоодержувачем та Порше Лізинг Україна акту прийому-передачі (надалі - «Акт прийому-передачі»).

Відповідно до п. 6.5. умов лізингу лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за винятком випадків визначених контрактом.

Згідно п. 8.3.2. умов лізингу якщо лізингоодержувач повністю або частково здійснить оплату (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України «Про фінансовий лізинг») Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу віл лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

У разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту. Лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту (п. 12.9. умов лізингу).

Відповідно до п. 12.1. умов лізингу строк лізингу за контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Пунктом 13.1. умов лізингу передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об'єкт лізингу Порше Лізинг Україна у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту, крім випадку, коли лізингоодеружвач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до умов контракту.

Додатком до договору про фінансовий лізинг погоджено графік лізингових платежів та встановлено, що термін дії договору закінчився 15.09.2015.

13.06.2014 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (Лізингодавець), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Елко Пак» (Лізингоодержувач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СТАРПЛАСТ» (Новий лізингодержувач) укладено угоду про заміну лізингоодержувача в договорі про фінансовий лізинг № 00005673, згідно якого сторони домовились замінити лізингоодержувача як сторону договору про фінансовий лізинг та нового лізингоодержувача з передачею новому лізингоодержувачу усіх прав та обов'язків відповідної сторони, визначених договором про фінансовий лізинг та затвердити новий графік покриття витрат та виплати лізингових платежів.

13.06.2014 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (Лізингодавець), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Елко Пак» (Поручитель) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СТАРПЛАСТ» (Лізингодержувач) укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язався перед Порше Лізинг України відповідати за належне виконання лізингоодержувачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00005673 відповідно до умов, які зазначені в договорі поруки.

Поручитель несе солідарну відповідальність з лізингоодержувачем за невиконання зобов'язань лізингоодержувача за договором про фінансовий лізинг № 00005673 (п. 2. договору поруки).

На виконання договору про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012 та угоди про заміну лізингоодержувача в договорі про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012 перший відповідач передав, а другий відповідач прийняв у користування предмет лізингу: автомобіль Audi Q7 3,0 TDI, 2012 р.в., державний номер НОМЕР_2, що підтверджується актом прийому-передачі об'єкта лізингу від 13.06.2014 (а.с. 37), підписаним та скріпленим печатками сторін договору.

Суд встановив, що перший відповідач свій обов'язок зі сплати лізингових платежів в порушення погодженого сторонами графіку виконав частково: часткова несплата щомісячного лізингову платежу за квітень 2015 року на суму 43 822,55 грн відповідно до рахунку-фактури № 00270091 від 06.04.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.04.2015; несплата щомісячного лізингову платежу за травень 2015 року на суму 39 860,13 грн відповідно до рахунку-фактури № 00275819 від 06.05.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.05.2015; несплата щомісячного лізингову платежу за червень 2015 року на суму 39 741,04 грн відповідно до рахунку-фактури № 00280877 від 04.06.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.06.2015; несплата щомісячного лізингову платежу за липень 2015 року на суму 39 744,82 грн відповідно до рахунку-фактури № 00285669 від 03.07.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.07.2015; несплата щомісячного лізингову платежу за серпень 2015 року на суму 39 880,93 грн відповідно до рахунку-фактури № 00289929 від 03.08.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.08.2015; несплата лізингову платежу за вересень 2015 року на суму 501 657,92 грн відповідно до рахунків-фактури № 00294801 від 02.09.2015, № 00294800 від 02.09.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.09.2015; несплата лізингову платежу за вересень 2015 року на суму 492 010,59 грн відповідно до рахунку-фактури № 00294800 від 02.09.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.09.2015, внаслідок чого солідарний борг відповідачів перед позивачем за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012 на момент прийняття судового рішення склав 704 707,39 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Порше Лізинг Україна» (а.с. 162).

Предметом позову є вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 704 707,39 грн боргу за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012, 35 227,20 пені, 8 790,73 грн штрафу, 35 997,89 грн інфляційних втрат, 12 978,79 грн 3 % річних та 12 000 грн збитків.

Суд встановив, що між сторонами виникли лізингові правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Приписами ст. 520 ЦК України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (ст. 521 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що другий відповідач поручився перед позивачем за належне виконання першим відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012; перший відповідач свій обов'язок зі сплати лізингових платежів в порушення погодженого сторонами графіку виконав частково: часткова несплата щомісячного лізингову платежу за квітень 2015 року на суму 43 822,55 грн відповідно до рахунку-фактури № 00270091 від 06.04.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.04.2015; несплата щомісячного лізингову платежу за травень 2015 року на суму 39 860,13 грн відповідно до рахунку-фактури № 00275819 від 06.05.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.05.2015; несплата щомісячного лізингову платежу за червень 2015 року на суму 39 741,04 грн відповідно до рахунку-фактури № 00280877 від 04.06.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.06.2015; несплата щомісячного лізингову платежу за липень 2015 року на суму 39 744,82 грн відповідно до рахунку-фактури № 00285669 від 03.07.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.07.2015; несплата щомісячного лізингову платежу за серпень 2015 року на суму 39 880,93 грн відповідно до рахунку-фактури № 00289929 від 03.08.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.08.2015; несплата лізингову платежу за вересень 2015 року на суму 501 657,92 грн відповідно до рахунків-фактури № 00294801 від 02.09.2015, № 00294800 від 02.09.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.09.2015; несплата лізингову платежу за вересень 2015 року на суму 492 010,59 грн відповідно до рахунку-фактури № 00294800 від 02.09.2015, належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.09.2015, внаслідок чого солідарний борг відповідачів перед позивачем за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012 на момент прийняття судового рішення склав 704 707,39 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Порше Лізинг Україна» (а.с. 162).

Враховуючи те, що солідарний борг відповідачів перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 704 707,39 грн боргу за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012, позивачем за період з 16.04.2015 по 15.03.2016 нараховано 35 227,20 грн пені, з яких: 2 197,13 грн за період з 16.04.2015 по 15.10.2015 на суму боргу 43 822,55 грн, 2 009,39 грн за період з 16.05.2015 по 15.11.2015 на суму боргу 39 860,13 грн, 1 992,50 грн за період з 16.06.2015 по 15.12.2015 на суму боргу 39 741,04 грн, 2 003,57 грн за період з 16.07.2015 по 15.01.2016 на суму боргу 39 744,82 грн, 2 010,44 грн за період з 16.08.2015 по 15.02.2016 на суму боргу 39 880,93 грн, 481,04 грн за період з 16.09.2015 по 15.03.2016 на суму боргу 9 647,23 грн, 24 533,14 грн за період з 16.09.2015 по 15.03.2016 на суму боргу 492 010,69 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовується пеня у розмірі 10 % річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу (п. 8.2.1. умов лізингу).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 10), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 16.04.2015 по 15.03.2016 становить 164 336,230 грн пені, зокрема: 12 577,67 грн за період з 16.04.2015 по 15.10.2015 на суму боргу 43 822,55 грн, 10 964,27 грн за період з 16.05.2015 по 15.11.2015 на суму боргу 39 860,13 грн, 10 343,56 грн за період з 16.06.2015 по 15.12.2015 на суму боргу 39 741,04 грн, 9 869,78 грн за період з 16.07.2015 по 15.01.2016 на суму боргу 39 744,82 грн, 9 359,27 грн за період з 16.08.2015 по 15.02.2016 на суму боргу 39 880,93 грн, 2 138,87 грн за період з 16.09.2015 по 15.03.2016 на суму боргу 9 647,23 грн, 109 082,81 грн за період з 16.09.2015 по 15.03.2016 на суму боргу 492 010,69 грн. Відтак, вимога про солідарне стягнення 35 227,20 грн пені підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, позивач просить солідарно стягнути з відповідача 8 790,73 грн штрафних санкцій відповідно до п. 8.2.2. умов лізингу.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Відповідно до п.п. 8.3., 8.3.1. умов лізингу якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж на 10 робочих днів, Порше Лізинг Україна має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, Порше Лізинг Україна надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка подовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, Порше Лізинг Україна має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1. контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за контрактом.

Враховуючи вищевикладене, направлення позивачем вимог про сплату лізингових платежів слід розуміти, як подовження строку виконання зобов'язання.

Позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням першим відповідачем своїх зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012 були надіслані наступні нагадування: - друге нагадування про несплату від 19.05.2015; - третє нагадування про несплату від 03.06.2015; - третє нагадування про несплату від 17.06.2015; - третє нагадування про несплату від 03.07.2015; - третє нагадування про несплату від 16.07.2015; - третє нагадування про несплату від 04.08.2015; - третє нагадування про несплату від 17.08.2015; - третє нагадування про несплату від 08.09.2015 (а.с. 46-49, 51, 53-55).

Згідно п.п. 8.2., 8.2.2. умов лізингу у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодеружувача застосовуються наступні санкції: штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг України (пункт 8.3.1. контракту): еквівалент 15 Євро за першу вимогу, еквівалент 20 євро за другу вимогу, еквівалент 25 Євро за третю вимогу (якщо Порше Лізинг Україна) вирішить надіслати таку третю вимогу).

Враховуючи те, що перший відповідач несвоєчасно сплачував щомісячні лізингові платежі згідно виставлених і надісланих рахунків, штраф у загальному розмірі 8 790,73 грн (600,91 грн за нагадуванням щодо несплаченого платежу, рахунок-фактура № 00277105 від 19.05.2015 + 913,30 грн за нагадуванням щодо несплаченого платежу, рахунок-фактура № 00278558 від 03.06.2015 + 874,82 грн за нагадуванням щодо несплаченого платежу, рахунок-фактура № 00282454 від 17.06.2015 + 1 086,42 грн за нагадуванням щодо несплаченого платежу, рахунок-фактура № 00286527 від 03.07.2015 + 991,74 грн за нагадуванням щодо несплаченого платежу, рахунок-фактура № 00287845 від 16.07.2015 + 1 405,70 грн за нагадуванням щодо несплаченого платежу, рахунок-фактура № 00291600 від 04.08.2015 + 1 120 грн за нагадуванням щодо несплаченого платежу, рахунок-фактура № 00292674 від 17.08.2015 + 1 797,84 грн за нагадуванням щодо несплаченого платежу, рахунок-фактура № 00296954 від 08.09.2015), відповідачами на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про cолідарне стягнення з відповідачів 8 790,73 грн штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачами зобов'язання за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012 позивачем за період з 16.04.2015 по 31.03.2016 нараховано 35 997,89 грн інфляційних втрат та 12 978,79 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 10-11), арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 16.04.2015 по 31.03.2016 становить 23 949,60 грн інфляційних втрат та 13 027,10 грн 3 % річних відповідно. Відтак, вимога про солідарне стягнення 35 997,89 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню судом в частині стягнення 23 949,60 грн, а вимога про солідарне стягнення 12 978,79 грн 3 % річних підлягає задоволенню судом повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Також позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів 12 000 грн збитків, які останній поніс внаслідок залучення юристів для надання юридичної допомоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012.

Відповідно до п.п. 8.2., 8.2.3. умов лізингу у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодеружувача застосовуються наступні санкції: компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодуванням сум, не виплачених лізингоодержувачем у відповідності до контракту.

Пунктом 8.6. умов лізингу передбачено, що будь-які збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх обов'язків за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі понад передбачені контрактом штрафні санкції.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Суд встановив, що заявлена до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимога про солідарне стягнення з відповідачів 12 000 грн збитків є такою, що не підлягає задоволенню судом.

Відтак, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 704 707,39 грн боргу за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012, 35 227,20 грн пені, 8 790,73 грн штрафу, 23 949,60 грн інфляційних втрат та 12 978,79 грн 3 % річних підтверджуються наявними матеріалами справи, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що солідарне стягнення судових витрат не передбачено законом та між сторонами відсутній обов'язок щодо солідарної сплати судових витрат.

Аналогічна правова позиція міститься у абзаці третьому п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» № 7 від 21.02.2013 та постанові Вищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі № 904/7731/13.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Солідарно стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СТАРПЛАСТ» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, будинок 45; ідентифікаційний код 39020134) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Елко Пак» (58029, Чернівецька обл., м. Чернівці, проспект Незалежності, буд. 129; ідентифікаційний код 33056469) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (02152, м. Київ, Дніпровський район, проспект Павла Тичини, буд. 1В; ідентифікаційний код 35571472) 704 707 (сімсот чотири тисячі сімсот сім гривень) 39 коп. боргу за договором про фінансовий лізинг № 00005673 від 10.09.2012, 35 227 (тридцять п'ять тисяч двісті двадцять сім гривень) 20 коп. пені, 8 790 (вісім тисяч сімсот дев'яносто гривень) 73 коп. штрафу, 23 949 (двадцять три тисячі дев'ятсот сорок дев'ять гривень) 60 коп. інфляційних втрат та 12 978 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень) 79 коп. 3 % річних.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СТАРПЛАСТ» (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, будинок 45; ідентифікаційний код 39020134) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (02152, м. Київ, Дніпровський район, проспект Павла Тичини, буд. 1В; ідентифікаційний код 35571472) 5 892 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні) 40 коп. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Елко Пак» (58029, Чернівецька обл., м. Чернівці, проспект Незалежності, буд. 129; ідентифікаційний код 33056469) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (02152, м. Київ, Дніпровський район, проспект Павла Тичини, буд. 1В; ідентифікаційний код 35571472) 5 892 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні) 40 коп. судового збору.

5. У задоволенні решти позову - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 15.06.2016

Суддя П.В.Горбасенко