Рішення

від 07.06.2016 по справі 914/1104/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016р. Справа№ 914/1104/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1, м.Жовква Львівська область

до відповідача Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок", м.Жовква Львывськоъ області

за участю у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, м.Жовква, Львівська область

за участю у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, м.Жовква, Львівська область

про визнання недійсними рішень загальних зборів

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_5 - представник (довіреність №822 від 05.06.2014р.);

від відповідача Тироль В.Р. - представник (довіреність б/н від 16.05.2016р.);

від третьої особи-1 не з'явився;

від третьої особи-2 ОСОБА_4, ОСОБА_7 - представник (довіреність б/н від 20.01.2015р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 подала заяву (вх.23712/16 від 07.06.2016р.) про відвід судді Петрашка М.М. від розгляду даної справи №914/1104/16.

Для розгляду вказаної заяви, суд відповідно до ст.20 ГПК України вийшов в нарадчу кімнату.

Повернувшись із нарадчої кімнати, керуючись ст.ст.20, 86 ГПК України, суд ухвалив заяву про відвід судді Петрашка М.М. у справі №914/1104/16 відхилити.

Суть спору : Позов заявлено ОСОБА_1 до відповідача Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок" за участю у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 та за участю у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Зокрема позивач у позовный заяві просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» оформленого протоколом №1 зборів засновників від 29.04.2013р. про збільшення статутного капіталу підприємства до 4 400 000,00 грн. та розподіл часток в статутному капіталі між засновниками (пункт 2);

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» оформленого протоколом №1 зборів засновників від 29.04.2013р. про затвердження змін і доповнень до статуту підприємства згідно запропонованого проекту (пункт 3) в частині змін до п.4.3. статуту Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок».

Ухвалою суду від 25.04.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.05.2016р. В судовому засіданні 17.05.2016р. оголошено перерву до 07.06.2016р.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову не заперечив, позовні вимоги визнає.

Третя особа-1 в судове засідання не з'явилась, однак представником ОСОБА_3 подано клопотання (вх.№23711/16 від 07.06.2016р.) про відкладення розгляду справи, оскільки представник третьої особи-1 перебуває в іншому судовому засіданні в Залізничному районному суді міста Львова.

Розглянувши клопотання третьої особи-1 про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не визначено вичерпного кола осіб, які можуть бути представниками в господарському процесі. В даному випадку інтереси ОСОБА_3 може представляти як сама третя особа, так і його представник. При цьому неможливість заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32-34 ГПК України). Заявником не подано належних доказів неможливості явки в судове засідання ОСОБА_3 чи іншого представника, крім ОСОБА_8 Крім того, у разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді.

Така ж позиція викладена у п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 із змінами та доповненнями.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Слід зазначити, що відкладення розгляду справи при належному повідомленні сторін є правом суду, а не його обов'язком.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що неявка представника третьої особи-1 не перешкоджає розгляду справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи факт належного повідомлення третьої особи-1 про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи при відсутності третьої особи-1 та його представника по наявних у справі матеріалах.

Слід зазначити, що третьою особою-1 17.05.2016р. подано клопотання (вх.№2670/16) про зупинення провадження у даній справі №914/1104/16 до вирішення справи №914/1876/14. Розгляд вказаного клопотання було відкладено.

Розглянувши клопотання третьої особи-1 (вх.№2670/16) про зупинення провадження, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Однак, суд не вбачає неможливості у даній справі самостійно встановити обставини, які можуть бути встановлені в іншій справі. Водночас слід зазначити, що розгляд даної справи відбувається в межах позовних вимог заявлених позивачем. За таких обставин відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі.

Представником третьої особи-2 подано клопотання (вх.№3037/16 від 07.06.2016р.) про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. У вказаному клопотанні третя особа-2 просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, поставивши перед судовим експертом наступне питання:

- ким, ОСОБА_4 чи іншою особою виконано підпис у заяві від імені ОСОБА_4 про вихід зі складу засновників підприємства адресованій загальним зборам засновникам ПП «Експрес-Зв'язок»?

Розглянувши клопотання третьої особи-2 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, оскільки дослідження питання, яке висвітлене у клопотанні не стосується предмету спору, і в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Крім того представником третьої соби-2 подано пояснення (вх.№23808/16 від 07.06.2016р.) щодо предмету спору.

Також представником третьої особи-2 подано клопотання (вх.№23809/16 від 07.06.2016р.) про призначення колегіального розгляду справи №914/1104/16.

Розглянувши вказане клопотання про призначення колегіального розгляду справи суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 6 Господарського процесуального кодексу України будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

В даному випадку суд не вбачає обставин, які б свідчили про те, що справа є складною та потребує додаткового дослідження. Як зазначалось вище, в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 07.06.2016р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, а також третю особу-2 та її представника, суд -

встановив

14.09.2011р. між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровуваний) укладено договір дарування частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок", посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л.В., зареєстрований в реєстрі за №933.

Згідно п.1. договору, дарувальник - ОСОБА_4, зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати, а обдаровуваний - ОСОБА_1 зобов'язується прийняти в дар частку в статутному капіталі приватного підприємства "Експрес-Зв'язок", що складає 894 577,72 грн., та становить 66,66%.

Пунктом 2 договору передбачено, що частка, що відчужується, складає 894 577,72 грн., що становить 66,66 % відсотків статутного капіталу.

Згідно п.3 договору, частка, що відчужується належить дарувальнику на підставі статуту приватного підприємства "Експрес-Зв'язок", зареєстрованого 13.09.2011р. Жовківською районною державною адміністрацією, про що зроблено запис №13981050015000092.

Відповідно до п.5 договору з моменту укладення цього договору дарувальник втрачає усі права та обов'язки щодо приватного підприємства «Експрес-Зв'язок», що були обумовлені його статусом учасника підприємства.

У пункті 7 договору зазначено, що договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення. З моменту укладення договору до обдаровуваного переходять усі права та обов'язки учасника приватного підприємства, передбачені законом та статутом приватного підприємства.

Право власності на відчужувану частку в статутному капіталі переходить до обдаровуваного з моменту укладення цього договору (п.9 договору).

Кожна із сторін свідчить, що договір відповідає їх інтересам, вчинений без будь-якого примусу, не під впливом помилки, обману, насильства або тяжких обставин, не приховує інших правочинів, не носить характеру фіктивного та удаваного правочину (п.10 договору).

Згідно з п.12 договору обдаровуваний засвідчив, що він дарунок приймає. Прийняттям дарунку вважається одержання оригінального примірника цього договору після його нотаріального посвідчення.

Вказаний договір від 14.09.2011р. станом на дату винесення рішення суду у даній справі є чинний.

29.04.2013р. відбулися збори учасників ПП «Експрес-Зв'язок», на яких прийнято рішення, оформлені протоколом №1 зборів засновників. На збори прибули ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3. У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_4 володіє 66,66% статутного капіталу, ОСОБА_1 - 16,67% та ОСОБА_3 - 16,67%.

Учасники зборів постановили обрати головою зборів ОСОБА_4, а секретарем - ОСОБА_1

На загальних збори учасників ПП «Експрес-Зв'язок», що відбулися 29.04.2013р. було вирішено наступне:

1) Внести до предмету діяльності підприємства наступний вид діяльності: «надання інших інформаційних послуг, не віднесених до інших угрупувань»;

2) Збільшити статутний капітал підприємства за рахунок грошових коштів засновників до 4 400 000,00 грн. Вклади та частки в статутному капіталі кожного із засновників становлять:

- ОСОБА_4 - 1 952 000,00 грн., що становить 44,36 % статутного капіталу;

- ОСОБА_1 - 1 224 000,00 грн., що становить 27,81 % статутного капіталу;

- ОСОБА_3 - 1 224 000,00 грн., що становить 27,81 % статутного капіталу;

3) Затвердити зміни та доповнення до статуту підприємства, згідно запропонованого проекту, в результаті яких: п.2.2 Статуту Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» доповнено предметом діяльності «надання інших інформаційних послуг, не віднесених до інших угруповань»; п.4.3 статуту викладено в наступній редакції: «Для забезпечення діяльності Підприємства за рахунок грошових внесків засновників створюється статутний капітал у розмірі 4 400 000 гривень. Частка кожного із засновників в статутному капіталі Підприємства складає: ОСОБА_4 - 1 952 000 (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі) грн.; ОСОБА_1 - 1 224 000 (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі) грн.; ОСОБА_3 - 1 224 000 (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі) грн.».

Як стверджує позивач, рішення загальних зборів від 29.04.2013 р. в частині збільшення статутного капіталу відповідача та затвердження змін та доповнень до його статуту суперечать чинному законодавству України та статуту Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок», а тому підлягають визнанню недійсними.

Позивач вказує, що уклавши договір дарування, учасники Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» не мали права приймати рішення про поповнення статутного капіталу відповідача за рахунок грошових вкладів ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_4 відчужила частку у розмірі 66,66 % на користь ОСОБА_1 Разом з тим, вказані рішення суперечать ст. 57 ГК України та ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», оскільки за наслідками їх прийняття в установчих документах підприємства значилися персональні дані ОСОБА_4, як його учасника, хоча вона насправді такою не являлась.

Позивач також звернув увагу, що згідно із п.5.7. статуту Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, головою зборів не міг бути директор відповідача. При цьому, на час прийняття рішень загальних зборів 29.04.2013 р., директором відповідача була ОСОБА_4, яка і головувала на цих зборах.

Крім того, позивач зазначає, що на загальних зборах було прийнято рішення, згідно з яким частка ОСОБА_4 становила 44,36 %, ОСОБА_1 - 27,81%, ОСОБА_3 - 27,81 %. Проте, загальна сукупність часток у статутному капіталі будь-якої корпоративної юридичної особи повинна становити 100 %, а не 99,98 %, як у випадку відповідача.

Таким чином, позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» оформленого протоколом №1 зборів засновників від 29.04.2013р. про збільшення статутного капіталу підприємства до 4 400 000,00 грн. та розподіл часток в статутному капіталі між засновниками (пункт 2);

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» оформленого протоколом №1 зборів засновників від 29.04.2013р. про затвердження змін і доповнень до статуту підприємства згідно запропонованого проекту (пункт 3) в частині змін до п.4.3. статуту Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок».

Представник відповідача вказав на обґрунтованість позовних вимог, та підтримав подану відповідачем заяву про визнання позову у справі № 914/1104/16.

Третя особа без самостійних вимог-2 ОСОБА_4 та її представник проти позову заперечили, подавши пояснення у справі №914/1104/16. Зокрема, представник ОСОБА_4 у письмових поясненнях зазначає, що під час проведення загальних зборів учасників, оформлених протоколом № 1 від 29.04.2013р. на вказаних зборах був присутній ОСОБА_1, на користь якого даровано частку у статутному фонді. Разом з тим, ОСОБА_1, беручи участь у роботі загальних зборів голосував по питаннях порядку денного, у тому числі щодо прийняття тих питань, які ним оскаржуються. Крім того, з часу дарування до дати проведення зборів минув значний проміжок часу, а питання розподілу часток так і не вирішувалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, заслухавши представників позивача та відповідача, а також третю особу-2 та її представника, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.09.2011р. між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровуваний) укладено договір дарування частки в статутному капіталі Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок", посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л.В., зареєстрований в реєстрі за №933.

Відповідно до ч. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

Згідно п.1. договору, дарувальник - ОСОБА_4, зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати, а обдаровуваний - ОСОБА_1 зобов'язується прийняти в дар частку в статутному капіталі приватного підприємства "Експрес-Зв"язок", що складає 894 577,72 грн., що становить 66,66%.

Пунктом 2 договору передбачено, що частка, що відчужується, складає 894 577,72 грн., що становить 66,66 % відсотків статутного капіталу.

Згідно п.3 договору, частка, що відчужується належить дарувальнику на підставі Статуту приватного підприємства "Експрес-Зв'язок", зареєстрованого 13.09.2011р. Жовківською районною державною адміністрацією, про що зроблено запис №13981050015000092.

Відповідно до п.5 договору з моменту укладення цього договору дарувальник втрачає усі права та обов'язки щодо приватного підприємства «Експрес-Зв'язок», що були обумовлені його статусом учасника підприємства.

У пункті 7 договору зазначено, що договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення. З моменту укладення договору до обдаровуваного переходять усі права та обов'язки учасника приватного підприємства, передбачені законом та статутом приватного підприємства.

Право власності на відчужувану частку в статутному капіталі переходить до обдаровуваного з моменту укладення цього договору (п.9 договору).

Згідно з п.12 договору обдаровуваний засвідчив, що він дарунок приймає. Прийняттям дарунку вважається одержання оригінального примірника цього договору після його нотаріального посвідчення.

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Господарського кодексу України статутний капітал - це сума вкладів засновників та учасників господарського товариства.

Згідно із ст.10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Як вбачається із матеріалів справи 29.04.2013р. відбулися загальні збори учасників ПП «Експрес-Зв'язок», на яких прийнято рішення, оформлені протоколом №1 зборів засновників, а саме було вирішено:

1) Внести до предмету діяльності підприємства наступний вид діяльності: «надання інших інформаційних послуг, не віднесених до інших угрупувань»;

2) Збільшити статутний капітал підприємства за рахунок грошових коштів засновників до 4 400 000,00 грн. Вклади та частки в статутному капіталі кожного із засновників становлять:

- ОСОБА_4 - 1 952 000,00 грн., що становить 44,36 % статутного капіталу;

- ОСОБА_1 - 1 224 000,00 грн., що становить 27,81 % статутного капіталу;

- ОСОБА_3 - 1 224 000,00 грн., що становить 27,81 % статутного капіталу;

3) Затвердити зміни та доповнення до статуту підприємства, згідно запропонованого проекту, в результаті яких: п.2.2 Статуту Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» доповнено предметом діяльності «надання інших інформаційних послуг, не віднесених до інших угруповань»; п.4.3 статуту викладено в наступній редакції: «Для забезпечення діяльності Підприємства за рахунок грошових внесків засновників створюється статутний капітал у розмірі 4 400 000 гривень. Частка кожного із засновників в статутному капіталі Підприємства складає: ОСОБА_4 - 1 952 000 (один мільйон дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі) грн.; ОСОБА_1 - 1 224 000 (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі) грн.; ОСОБА_3 - 1 224 000 (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі) грн.».

Згідно з ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

У відповідності до п. 4.4 Статуту приватного підприємства «Експрес-Зв'язок», розмір статутного капіталу може збільшуватись за рахунок додаткових внесків або зменшуватись згідно рішення засновників.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

У пункті 4.3 Статуту приватного підприємства «Експрес-Зв'язок», затвердженого загальними зборами засновників протоколом № 1 від 13.09.2011р., державну реєстрацію якого проведено 13.09.2011 р., за № 13981050015000092, частка кожного із засновників підприємства в статутному капіталі складала: ОСОБА_4 - 66,66%, що становило 894577,72 грн., ОСОБА_1 - 16,67%, що становило 223 711,14 грн., ОСОБА_3 - 16, 67 %, що становило 223 711,14 грн. статутного капіталу.

Однак, 14.09.2011 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали Договір дарування частки в статутному капіталі приватного підприємства «Експрес-Зв'язок», посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л.В., зареєстрований в реєстрі за № 933. На підставі п. 1 Договору дарування від 14.09.2011 р. ОСОБА_4 зобов'язалася в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати, а ОСОБА_1 зобов'язався прийняти в дар частку в статутному капіталі приватного підприємства «Експрес-Зв'язок», що складала 894577 грн. 72 коп., що становило 66,66 %.

Слід зазначити, що не наявність корпоративного права є визначальною для права власності на частку, а навпаки - право власності на частку у статутному капіталі підприємства засвідчує обсяг корпоративних прав особи, якій ця частка належить. Таким чином, ОСОБА_4, відчуживши 14.09.2011р. належну їй частку у статутному капіталі приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» у повному обсязі, з цього моменту втратила належні їй корпоративні права у даному підприємстві. Відповідно, загальні збори учасників приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» не були вправі приймати рішення щодо збільшення його статутного капіталу за рахунок додаткових грошових коштів ОСОБА_4, яка уже не являлась його учасником на дату їх прийняття.

При цьому, право власності на частку у статутному капіталі приватного підприємства «Експрес-Зв'язок», яка до 14.09.2011 р. належала ОСОБА_4, та відповідні корпоративні права перейшли до ОСОБА_1 з дати укладення договору дарування. Крім цього, судом, на підставі поданих позивачем письмових доказів, встановлено, що 2 057 711,14 грн. було внесено ОСОБА_1 за рахунок належних йому грошових коштів до статутного капіталу на виконання оскаржуваних рішень, оформлених Протоколом № 1 від 29.04.2013р.

Серед інших порушень, пов'язаних із проведенням загальних зборів учасників 29.04.2013 р. та прийняттям оскаржуваних рішень є головування на зборах ОСОБА_4, яка займала посаду директора та не могла бути головою зборів у відповідності до п. 5.7. статуту приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, і дана обставина ОСОБА_4 не спростована.

Заперечення ОСОБА_4 про те, що під час проведення загальних зборів учасників, оформлених протоколом № 1 від 29.04.2013 р. на вказаних зборах був присутній ОСОБА_1, який беручи участь у роботі загальних зборів голосував по питаннях порядку денного, у тому числі щодо прийняття тих рішень, які ним оскаржуються, суд вважає необґрунтованими, як і необґрунтованим є посилання, що з часу дарування до дати проведення зборів минув значний проміжок часу, а питання розподілу часток так і не вирішувалось.

Так, як вбачається з роз'яснень, наданих у п. 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин» від 25.02.2016 р., рішення загальних зборів учасників та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Отже, обставина про голосування ОСОБА_1 на загальних зборах 29.04.2013 р. за оскаржувані ним рішення не спростовує факту їх невідповідності нормам законодавства та не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. При цьому, ОСОБА_1 в межах строку позовної давності звернувся у встановленому порядку про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників приватного підприємства «Експрес-зв'язок» від 29.04.2013р.

Крім того, відповідно до п. 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин» від 25.02.2016 р., під час вирішення спорів, пов'язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Згідно з п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» особа, яка придбала частку в статутному капіталі ТОВ чи ТДВ, здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.

Також, відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у п.17 Постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується квитанцією від 21.04.2016р. на суму 2 756,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» оформленого протоколом №1 зборів засновників від 29.04.2013р. про збільшення статутного капіталу підприємства до 4 400 000,00 грн. та розподіл часток в статутному капіталі між засновниками (пункт 2).

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок» оформленого протоколом №1 зборів засновників від 29.04.2013р. про затвердження змін і доповнень до статуту підприємства згідно запропонованого проекту (пункт 3) в частині змін до п.4.3. статуту Приватного підприємства «Експрес-Зв'язок».

4. Стягнути з Приватного підприємства "Експрес-Зв'язок" (80300, Львівська область, м.Жовква, вул. С. Наливайка, 6, код ЄДРПОУ 13820733) на користь ОСОБА_1 (80300, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 2 756,00 грн.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 13.06.2016р.

Суддя Петрашко М.М.