Рішення

від 15.06.2016 по справі 914/1100/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016р. Справа№ 914/1100/16

За позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Малнів Мостиського району Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром", м. Котовськ Одеської області,

про стягнення 32' 090,25 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача : не з'явився.

На розгляд господарського суду Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 32' 090,25 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2016р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 10.05.2016р. Ухвалою суду від 10.05.2016р. припинено провадження в частині позовних вимог, заявлених до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, розгляд справи відкладено на 14.06.2016р. У судовому засіданні 14.06.2016р. оголошувалася перерва до 15.06.2016р.

У судове засідання 15.06.2016р. представник позивача з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та уточненні позовних вимог. Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Рішенням господарського суду від 22.01.2015 р. у справі №914/4213/13 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАХАРПРОМ" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 76' 570,00 грн. 5' 520,05 грн. пені, 3' 404,88 3% річних, 19' 036,89 інфляційних втрат та судовий збір в сумі 2' 091,24 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2015р. рішення суду І інстанції залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Оскільки відповідачем не було вчасно погашено заборгованість за договором №09/07-1, на підставі ст.625 ЦК України просить стягнути 30' 265,25 грн. інфляційних втрат та 1' 825,00 грн. 3% річних за період з 01.01.2015р. по 18.10.2015р.

У судовому засіданні 14.06.2016р. представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та додаткових письмових поясненнях. Зазначив, що ухвалою суду від 14.08.2015р. розстрочено виконання рішення суду у справі №914/4213/14 на два місяці рівними частинами щомісячно з дня набрання ухвалою про розстрочення рішення законної сили. Крім того, діючим законодавством не передбачено право вимагати сплати інфляційних втрат та3% річних, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу за період примусового виконання відповідного рішення та приймаючи до уваги те, що ТзОВ «Інсахарпром» повністю сплатив суму боргу, просив відмовити у задоволенні позову повністю. У судове засідання15.06.2016р. представник відповідача не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.01.2015 р. стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСАХАРПРОМ" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 76' 570,00 грн. 5' 520,05 грн. пені, 3' 404,88 3% річних, 19' 036,89 інфляційних втрат та судовий збір в сумі 2'091,24 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2015р. рішення суду І інстанції залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою суду від 14.08.2015р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" від 11.08.2015 року за вх. № 3513/15 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 914/4214/14 задоволено частково, розстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.01.2015 р. у справі № 914/4213/14 на два місяці рівними частинами щомісячно з дня набрання законної сили ухвали про розстрочку виконання рішення у таких розмірах: до 01.10.2015 року - 53311,53 грн., до 01.11.2015 року - 53311,53 грн.

21.08.2015р. ТзОВ «Інсахарпром» сплачено позивачу 11' 562,59 грн., а 19.10.2015р. - 95' 060,47 грн. заборгованості, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача, яка знаходиться в матеріалах справи.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору підряду.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором, оскільки вчасно не здійснив оплату за виконану роботу. Судовими рішеннями у справі №914/4213/14 також встановлено порушення товариством умов договору підряду щодо вчасної оплати виконаних робіт.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Заперечення відповідача щодо стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних обґрунтовується повним погашенням суми боргу у строки та в обсязі, визначеному ухвалою від 14.08.2015 р., якою розстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.01.2015 р. у справі № 914/4213/14.

У постанові Верховного Суду України від 17.02.2016р. у справі 905/3137/14-908/5775/14 зазначено, що невиконання грошового зобов'язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням або відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, за період такого розстрочення або відстрочення. Таким чином, із визначеного позивачем періоду слід виключити період часу, протягом якого відповідач вправі був не оплачувати борг згідно ухвали про розстрочення виконання рішення суду.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, зазначає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 29' 458,35грн. інфляційних втрат та 1' 492,15 грн. -3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інсахарпром" ( 66303, Одеська обл., м. Котовськ, вул. Бочковича, 101, код ЄДРПОУ 30940390 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 81300, Львівська обл., с. Малнів, ідент. номер НОМЕР_1 ) 29' 458,35грн. інфляційних втрат, 1' 492,15 грн. 3% річних та 1' 329,06 грн. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 15.06.2016р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 16.06.2016 р.

Суддя Яворський Б.І.