ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2016 р. Справа № 925/539/16
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36
до товариства з обмеженою відповідальністю «Мареллі», м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15
про стягнення 9 531,57 грн. заборгованості та санкцій,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю.
Виконавчий комітет Черкаської міської ради звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мареллі» про стягнення заборгованості згідно договору від 23.12.2013р. №448 на тимчасове користування місцем (для розміщення рекламних засобів та встановлення пріоритету на їх розміщення), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Черкаси, в розмірі 9 531,57 грн., в тому числі:
7 226,04 грн. основного боргу,
2 305,53 грн. пені
та відшкодування судових витрат.
Представник позивача просив вимоги задовольнити.
Представник відповідача вимоги заперечує. Надано письмовий відзив на позов. Просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення санкцій. Вказує на неотримання дозволу на розміщення реклами і припинення договору ще в березні 2014р.
Представником позивача надано суду копію дозволу на розміщення реклами з усіма погоджувальними документами.
Вказані документи не спростовані відповідачем у належний спосіб.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені такі взаємовідносини сторін та обставини.
23.12.2013р. між виконавчим комітетом Черкаської міської ради (Адміністрація), в особі директора департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради ОСОБА_3, що діє на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.06.2009р. №752 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Черкаси», від 03.07.2012р. №968 «Про затвердження схеми розміщення спеціальних рекламних конструкцій та внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.06.2009р. №752 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Черкаси», а також Положення про департамент архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.07.2013р. №3-1797, та товариством з обмеженою відповідальністю «Мареллі» (Користувачем), в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, було укладено договір №448 на тимчасове користування місцем (для розміщення рекламних засобів та встановлення пріоритету на їх розміщення), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Черкаси (надалі - Договір, а.с. 8-10), згідно Додатку, який є невід'ємною частиною Договору, відповідно до умов якого Адміністрація передала, а Користувач прийняв у тимчасове платне використання місце для розташування рекламних засобів.
Відповідно до вимог Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Черкаси та п. 4.2 Договору Користувач зобов'язується щомісячно перераховувати Адміністрації плату за право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів згідно з цим Договором - до 10 числа місяця, за який здійснюється оплата.
Згідно п. 7.1 Договору Договір є чинним з моменту його підписання двома сторонами і діє до кінця дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до п. 4.1 Договору плата за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами, а також за встановлений пріоритет визначається на підставі тарифів, затверджених виконавчим комітетом Черкаської міської ради, згідно з переліком конструкцій (додаток 1 до Договору, а.с. 11).
В Додатку №1 до Договору визначений перелік місць для розташування рекламних засобів та розмір плати за право тимчасового користування місцями - стаціонарний наземний великогабаритний спеціальний рекламний засіб з відсвічуванням типу «біг-борд» 3х6 м:
- в районі будівлі №15 по вул. Чигиринській (біля АЗС) - 542,40 грн.
Загальна сума плати складає 542,40 грн. в місяць.
В п. 4.4 Договору встановлено, що з дня укладення договору і до моменту отримання дозволу, але не більше трьох місяців (період встановлення пріоритету), Користувач вносить плату у розмірі 25% від суми, передбаченої додатком №1 до цього договору. По закінченню 3-х місячного строку з моменту укладання цього договору (період на який встановлено пріоритет), але не пізніше дати отримання дозволу Користувач сплачує 100% плати за право тимчасового користування місцем, передбаченої додатком №1 до цього договору.
За період з 20.12.2013р. (дати встановлення пріоритету) до 30.04.2016р. Користувачу нараховано 14 176,76 грн. плати за користування місцем для розміщення рекламних засобів.
Користувач сплатив у міський бюджет лише 6 950,72 грн. плати за тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу.
Станом на 23.05.2016р. основна заборгованість Користувача за період з серпня 2014 року по квітень 2016 року - за розрахунками позивача - становить 7 226,04 грн.
Невиконання Користувачем (відповідачем) взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Адміністрації (позивача) до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості та санкцій.
На запитання головуючого присутні учасники заявили:
про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;
про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;
про можливість завершення дослідження обставин справи.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Сторони у справі є самостійними юридичними особами з внесенням даних до ЄДРПОУ та присвоєнням ідентифікаційного коду.
Правові основи діяльності міської ради як органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу врегульовані положеннями Конституції України, ЦК України, ГК України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».
На підставі приписів ст. 19 Конституції України позивач - як виконавчий орган місцевого самоврядування - може діяти лише в спосіб, визначений законодавством України, і не інакше.
Договір від 23.12.2013р. №448 на тимчасове користування місцем (для розміщення рекламних засобів та встановлення пріоритету на їх розміщення), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Черкаси не заперечений сторонами, не визнаний в установленому порядку недійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з частиною 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відносини сторін врегульовані нормами ЦК України (глави 58, 63 ЦК).
Претензій щодо неналежного виконання договору позивачем відповідач суду не надав.
Відповідач, порушуючи положення п. п. 4.1, 4.2, 4.3. договору, ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та п. 32 Правил розміщення зовнішньої реклами, не сплатив позивачу плату за користування місцями для розміщення рекламних засобів згідно договору.
Відповідачем не надано доказів проведення належного та повного розрахунку з позивачем за договором.
Порядок оплати та зарахування коштів врегульований Правилами розміщення зовнішньої реклами, що затверджені Постановою КМУ від 29.12.2003р. №2067 (з подальшими змінами).
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Виконання позивачем зобов'язань повністю доведено належними та допустимими доказами, не спростовано в належний спосіб відповідачем.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 226,04 грн. заборгованості підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Позивач на підставі п. 5.1 договору та положень ст.ст. 546, 549 ЦК України нараховує відповідачу 2 305,53 грн. пені за прострочення оплати за період з 10 серпня 2014 року по 09 травня 2016 року, з урахуванням періодів прострочення, обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені укладено в письмовій формі відповідно до положень ст.ст. 546, 549 ЦК України.
Представник відповідача проти стягнення пені заперечив, заявивши про скорочений строк позовної давності на стягнення пені та відсутність підстав для його поновлення.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки наявне господарське грошове зобов'язання відповідача, тому суд враховує положення ч. 6 ст. 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців з моменту, коли зобов'язання мало бути виконано. За розрахунком позивача, момент порушення права - серпень 2014р.
Судом встановлено, що строк позовної давності на застосування пені за Договором сплив.
Як встановлено в п. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Доказів поважності причин пропуску строку давності позивачем не подано і судом не добуто. Підстав для поновлення строку та захисту права на стягнення пені суд не вбачає.
Аналогічні правові позиції викладені в Постанові №10 від 29 травня 2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів».
В задоволенні вимог про стягнення пені належить відмовити повністю за необгрунтованістю.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечити вимоги.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1 378,00 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мареллі», м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15 (юридична адреса - м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, буд. 55) код ЄДРПОУ 36262384, номер рахунку в банку невідомий
через виконавчий комітет Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 38031150
в дохід міського бюджету, рахунок №31419544700002, банк отримувача ГУДКУСУ у Черкаській області, МФО 854018, отримувач: УКДКСУ у м. Черкасах Черкаській області, код ОКПО 38031150, код платежу: 24060300 - інші надходження
7226,04 грн. заборгованості.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мареллі», м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15 (юридична адреса м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, буд. 55) код ЄДРПОУ 36262384, номер рахунку в банку невідомий
на користь Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 38764629, рахунок №35419001086317 в ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018
1 378,00 грн. судового збору.
В решті вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 15.06.2016р.
Суддя Г.М. Скиба
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2016 |
Оприлюднено | 22.06.2016 |
Номер документу | 58370727 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Скиба Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні