Рішення

від 14.06.2016 по справі 918/330/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 червня 2016 р. Справа № 918/330/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бі Март"

про стягнення кредитної заборгованості в сумі 451 773,57 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: представник не з'явився.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бі Март" (надалі - Відповідач) в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором про надання овердрафту № 115.45055 від 25.11.2014 p. в розмірі 451 773, 57 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надав.

До господарського суду повернулися ухвали суду від 05 травня 2016 року про призначення до розгляду справи № 918/330/16 та ухвала суду від 17 травня 2016 року про відкладення розгляду справи, які направлялись на адресу Відповідача, з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21938146, місцезнаходженням Відповідача є адреса, яка зазначена в позовній заяві, а саме: Рівненська область, Березнівський район, с. Кургани, вул. Шляхова, буд. 1.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

В судове засідання 14.06.2016 року представник позивача не з'явився. Через канцелярію суду від АТ "ПроКредит Банк" надійшло клопотання від 10.06.2016 року про розгляд справи без участі представника позивача та про підтримання вимог, викладених в позовній заяві.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

25 листопада 2014 року між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" (Кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БІ МАРТ" (Позичальник) було укладено договір про надання овердрафту №115.45055.

Відповідно до п. 1.1. Договору кредитор на підставі цього Договору зобов'язується надати Позичальнику кредит шляхом здійснення протягом строку дії овердрафту переказів грошей з вказаного у п.1.2. цього договору рахунку Позичальника згідно з розрахунковими документами Позичальника понад залишок коштів на даному рахунку у межах ліміту овердрафту, встановленого цим Договором.

За умовами п.1.2.Договору розмір ліміту овердрафту встановлений у розмірі 500 000 грн. Строк дії овердрафту з 25.11.2014 р. по 25.07.2016 р. включно. Тип процентної ставки - змінювана. Розмір процентної ставки - 22.00 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Овердрафт надається на поповнення обігових коштів.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов Договору №115.45055 від 25.11.2014 р. Банк надав Клієнту кредит за методом овердрафту з лімітом 500 000 грн. 00 коп.Факт видачі кредиту підтверджується випискою з рахунку з 25.11.2014 р. по 25.04.2016 р. (а.с. 15- 17).

Зобов'язання передбачені договором про надання овердрафту по погашенню простроченої заборгованості за договором про надання овердрафту відповідачем належним чином не виконуються. Тому у товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Март" існує заборгованість перед Публічним акціонерним банком "ПроКредит Банк" в розмірі 451 773 грн. 57 коп. основного боргу по овердрафту.

Відповідно до умов Кредитного договору (п.1.1. та п. 5.2.2.) Відповідач як Позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному Кредитними договорами.

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положения-параграфа 1-цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Однак, Відповідач порушив умови Кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість.

Умовами вищезазначеного Кредитного договору: п.4.1.1. передбачено, що Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов’язань за цим Договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні. Згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Водночас умовами зазначеного Кредитного договору: (п.4.5.) передбачено, що при прострочені погашення грошових зобов’язань за цим Договором тривалістю більш ніж 30 (тридцять) календарних днів Позичальник зобов’язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи Кредитор пред’явив йому ОСОБА_2, якщо інше не буде погоджено з Кредитором. При цьому Кредитор вправі самостійно та без повідомлення Позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Керуючись вказаними положеннями законодавства та договору, Позивач надіслав Відповідачу ОСОБА_2 від 20.03.2015 р. № 111 про сплату існуючої заборгованості та здійснити повне дострокове погашення кредиту, що складає 505 245,12 грн. за договором про надання овердрафту №115.45055 від 25 листопада 2014 року, однак вона залишена без відповіді (арк.с.13).

Умовами Кредитного договору (п.4.3.) передбачено, що Позичальник зобов’язаний достроково погасити кредит протягом п'яти банківських днів з дня відправлення ОСОБА_2.

Проте, Відповідач не виконав вимогу і взяті на себе зобов’язання та до цього моменту кредит залишається непогашеним.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Кредитним договором встановлений розмір процентів, про що було зазначено вище.

Зобов'язання (у тому числі - сплачувати проценти) припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитним договором (ч.4 п.1.2.) передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує Позивачу проценти, розмір яких було зазначено вище. Отже розмір процентів, що встановлений Кредитним договором, повинен сплачуватися Відповідачем за весь час прострочення і до моменту погашення заборгованості в силу ст. 625 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.2. ст.551 ЦК України).

Положеннями Кредитного договору (п.6.1.) передбачено, що у випадку прострочення встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов’язань Позичальник сплачує Кредитору штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 (п’ятнадцять) гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

У порушення зазначених норм закону та умов Договору Відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться .

Враховуючи вищевикладене вимоги Позивача грунтуються на Договорі та Законі, є правомірними, а відтак підлягають задоволенню.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправильних дій, в зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бі МАРТ" (34663, Рівненська область, Березнівський район, с.Кургани, вул. Шляхова, буд.1, ЄДРПОУ 36861963) на користь Публічного акціонерного товариства " ПроКредит Банк" (03115, м.Київ, пр.Перемоги, буд.107А, ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за договором про надання овердрафту №115.45055 від 25.11.2014 p. в розмірі 451 773,57 грн., та судовий збір в сумі 6 776,60 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 16 червня 2016 року

Суддя Марач В.В.