Постанова

від 14.06.2016 по справі 923/212/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р.Справа № 923/212/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

Суддів : Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №799/15 від 22.12.2015р.;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сигма»

на рішення господарського суду Херсонської області від 26 квітня 2016 року у справі №923/212/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль»

до Публічного акціонерного товариства «Сигма»

про стягнення 2 726 536,51 грн. річних,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство В«ОСОБА_2 АвальВ» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства В«СИГМАВ» 2726536,51 грн, з яких 2357606,24 грн нараховані за договором № 010/03-022/066 за період з 02.03.2011 по 01.04.2015 від сум заборгованості, які існували в цей період, та 368930,27 грн нараховані за договором № 010/03-022/140 за період з 04.07.2011 по 05.06.2014 від суми заборгованості, яка складала 161130 дол. США. (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 11.04.2016).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26 квітня 2016 року у справі №923/212/16 (суддя Закурін М.К.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства В«СИГМАВ» на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_2 АвальВ» - 2726536,51 грн річних та 40898,05 грн компенсації по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність розрахунку річних, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо нарахування річних за договором № 010/03-022/066 в розмірі 90386,30 дол. США, що еквівалентно 2357606,24 грн, та за договором № 010/03-022/140 в розмірі 14144,11 дол. США, що еквівалентно 368930,27 грн, є правомірними та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, до суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Сигма» з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, апелянт зазначав, що розрахунок 3% річних виконаний в доларах США, який прив'язав в гривневому еквіваленті за курсом 26,083668 грн за 1 долар станом на дату підготовки розрахунку ціни позову - 12.02.2016 року, однак стягнення відсотків річних у зв'язку із порушенням зобов'язань в іноземній валюті суперечать правовій позиції Верховного суду України, Вищого господарського суду України.

Крім того, скаржник вважає, що нарахування 3% річних повинно здійснюватися в гривнях незалежно від валюти основного зобов'язання, в еквіваленті суми порушеного зобов'язання за курсом долару США до гривні на дату порушення строку оплати.

Також апелянт зазначав, що позивач нарахував 3% річних на суму простроченої заборгованості станом на 02.03.2011 року в розмірі 783 914,13 дол.США. В той же час, як встановлено рішенням господарського суду Херсонської області від 28.04.2011 року по справі №5024/453/2011, яке набрало законної сили 15.06.2011 року, станом на 28.02.2011 року прострочена заборгованість ПАТ «Сигма» по кредиту становить 14 914,13 дол. США.

На думку апелянта, вказана банком сума 783 914,13 дол. США, на яку нараховано три відсотки річних, є заборгованістю за кредитом, що не є тотожним з простроченою заборгованістю, яка виникає у зв'язку з порушенням строків повернення кредитних платежів.

Крім того, рішенням господарського суду Херсонської області від 28.04.2011 року по справі №524/453/2011 було відстрочено виконання рішення на шість місяців, дане рішення набрало законної сили 15.06.2011 року, таким чином, скаржник вважає, що за період з 15.06.2011 року по 15.12.2011 року нарахування трьох відсотків на прострочену заборгованість по кредитним договорам є неправомірним.

Позивач ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» у відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, та просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.

В судове засідання 14.06.2016 року не з'явився представник відповідача ПАТ «Сигма». До суду 13.06.2016 року надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача, у зв'язку зі скрутним становищем та відсутністю коштів на відрядження.

Враховуючи викладене, а також те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 14.06.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, звертаючись до суду з даним позовом, позивач обґрунтовував свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами № 010/03-022/066 від 04.07.2008 та № 010/03-022/140 від 10.08.2009 з повернення сум кредитів.

Рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 5024/453/2011 від 28.04.2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства В«Райффайзен Банк В«АвальВ» в особі Херсонської обласної дирекції В«Райффайзен Банк В«АвальВ» до Акціонерного товариства В«СИГМАВ» , залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2011, з відповідача серед інших сум стягнуто заборгованість:

- за кредитним договором № 010/03-022/066 в розмірі 783914,13 дол. США, що еквівалентно 6216987,79 грн;

- за кредитним договором № 010/03-022/140 в розмірі 161130 дол. США, що еквівалентно 1277873,69 грн.

За змістом рішення Господарського суду Херсонської області у справі № 5024/453/2011 відповідно до умов кредитного договору № 010/03-022/066 від 04.07.2008 із додатковими угодами до нього № 010/03-022/066/1 від 26.06.2009, № 010/03-022/066/2 від 27.07.2009, № 010/03-022/066/3 від 10.08.2009, № 010/03-022/066/4 від 19.08.2009, № 010/03-022/066/5 від 31.03.2010, № 010/03-022/066/6 від 29.06.2010, № 010/03-022/066/7 від 31.08.2010, який укладений в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/03-022/065 від 04.07.2008 з додатковими угодами до неї № 010/03-022/065/1 від 10.08.2009, № 010/03-022/065/2 від 19.08.2009, № 010/03-022/065/3 від 28.04.2010, АТ В«СигмаВ» відкрито відновлювальну кредитну лінію у сумі 824000 дол. США строком до 03.07.2011, зі сплатою 12,5 % річних для фінансування поточної діяльності товариства.

Надання кредитних коштів проводилося Херсонською обласною дирекцією банку згідно вимог п.3.1. кредитного договору № 010/03-022/066 від 04.07.2008 року та п. 5.2. додаткової угоди до нього №010/03-022/066/3 від 10.08.2009 на підставі письмової заяви позичальника шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до п.3.4. п.6.1. кредитного договору № 010/03-022/066 від 04.07.2008, п.1.3. додаткової угоди до кредитного договору № 010/03-022/066/7 від 31.08.2010 АТ В«СигмаВ» зобов'язалось повертати кредитні кошти відповідно до встановленого графіку погашення кредиту.

АТ В«СигмаВ» порушено зобов'язання по сплаті кредиту за договором № 010/03-022/066 від 04.07.2008, а тому позивач скористався своїм правом вимоги дострокового повернення кредиту, отже станом на 28.02.2011 прострочена заборгованість по кредиту становила 783914,13 дол. США, що еквівалентно 6216987,79 грн.

Поряд з цим, відповідно до умов кредитного договору № 010/03-022/140 від 10.08.2009 із додатковими угодами до нього № 010/03-022/140/1 від 19.08.2009, № 010/03-022/140/2 від 31.03.2010, № 010/03-022/140/3 від 31.08.2010, який укладений в рамках генеральної кредитної угоди № 010/03-022/065 від 04.07.2008 з додатковими угодами до неї № 010/03-022/065/1 від 10.08.2009, № 010/03-022/065/2 від 19.08.2009, № 010/03-022/065/3 від 28.04.2010, відповідачу відкрито відновлювальну кредитну лінію у сумі 161130 дол. США строком до 03.07.2011 зі сплатою 12,5 % річних для рефінансування поточної заборгованості діяльністю по кредиту в В«ПриватбанкуВ» .

Надання кредитних коштів проводилося Херсонською обласною дирекцією банку згідно вимог п. 5.2. кредитного договору № 010/03-022/140 від 10.08.2009 на підставі письмової заяви шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до п.6.1. кредитного договору № 010/03-022/140 від 10.08.2009, п.1.3. додаткової угоди до кредитного договору № 010/03-022/140/3 від 31.08.2010 АТ В«СигмаВ» зобов'язалося повертати кредитні кошти протягом 30 календарних днів, що передують останньому дню строку користування кредитом, а саме з 04.06.2011 по 03.07.2011.

АТ В«СигмаВ» станом на 28.02.2011 порушено зобов'язання за кредитним договором № 010/03-022/140 від 10.08.2009, у зв'язку з чим заборгованість по кредиту склала 161130 дол. США, що еквівалентно 1277873,69 грн (відповідно до курсу НБУ станом на 28.02.2011 1 долар США дорівнював 7,9307 грн).

Таким чином, як встановлено судом, вказаним судовим рішенням доведено факти невиконання відповідачем умов кредитних договорів № 010/03-022/066 та № 010/03-022/140, а також наявність заборгованості зі сплати сум отриманих кредитних коштів станом на 28.02.2011 в розмірі 783914,13 дол. США та 161130 дол. США відповідно до кожного з них.

Відповідно до постанов про закінчення виконавчих проваджень ВП № 36166272 від 02.06.2014 та ВП № 36159878 від 02.06.2014 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, рішення Господарського суду Херсонської області у справі № 5024/453/2011 за відповідними наказами виконане повністю шляхом погашення наявної заборгованості.

Позивач здійснив розрахунок , виходячи з наступного:

1) за договором № 010/03-022/066 погашення отриманого кредиту в розмірі 824000 дол. США здійснювалося:

09.09.2009 в сумі 25000 дол. США;

30.09.2010 - 5000 дол. США;

30.12.2010 - 3685,87 дол. США;

20.01.2011 - 6400 дол. США;

06.06.2014 - 232274,04 дол. США;

26.03.2015 - 10081,41 дол. США;

01.04.2015 - 147084,79 дол. США;

2) за договором № 010/03-022/140 погашення отриманого кредиту в розмірі 161130 дол. США здійснено 06.06.2014 в сумі 108057,85 дол. США.

Відповідно, заборгованість відповідача за кожним з договорів складала:

1) за договором № 010/03-022/066:

станом на 01.04.2010 - 799000 дол. США,

на 01.10.2010 - 794000 дол. США,

на 01.01.2012 - 790314,13 дол. США,

на 21.01.2011 - 783914,13 дол. США,

на 06.06.2014 - 551640,09 дол. США,

на 26.03.2015 - 541558,68 дол. США;

2) за договором № 010/03-022/140 станом на 10.08.2009 та по 05.06.2014 складала 161130 дол. США.

За таких обставин позивачем нараховані річні:

1) за договором № 010/03-022/066 - в розмірі 90386,30 дол. США, що еквівалентно 2357606,24 грн (з урахуванням курсу долара США до гривні - 26,083668 грн за 1 долар США) за наступними розрахунками:

- 19651,55 дол. США - від суми заборгованості 7783914,13 дол. США за період з 02.03.2011 по 31.12.2011 (305 днів);

- 23581,86 дол. США - від суми заборгованості 783914,13 дол. США за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 (366 днів);

- 23517,42 дол. США - від суми заборгованості 783914,13 дол. США за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 (365 днів);

- 10051,28 дол. США - від суми заборгованості 783914,13 дол. США за період з 01.01.2014 по 05.06.2014 ( 156 днів);

- 13284,70 дол. США - від суми заборгованості 551640,09 дол. США за період з 06.06.2014 по 25.03.2015 ( 293 дні);

- 267,07 дол. США - від суми заборгованості 541558,68 дол. США за період з 26.03.2015 по 31.03.2015 (6 днів);

- 32,42 дол. США - від суми заборгованості 394473,89 дол. США за 01.04.2015 (1 день).

2) за договором № 010/03-022/140 - в розмірі 24341,67 дол. США, що еквівалентно 634920,04 грн (з урахуванням курсу долара США до гривні - 26,083668 грн за 1 долар США) за наступними розрахунками:

- 2397,08 дол. США - від суми заборгованості 161130 дол. США за період з 04.07.2011 по 31.12.2011 (181 день);

- 4847,14 дол. США - від суми заборгованості 161130 дол. США за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 (366 днів);

- 4833,90 дол. США - від суми заборгованості 161130 дол. США за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 (365 днів);

- 2065,99 дол. США - від суми заборгованості 161130 дол. США за період з 01.01.2014 по 05.06.2014 (156 днів).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормою ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи наведені положення законодавства та умови укладеного між сторонами договору, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та законність позовних вимог, виходячи з такого.

Пунктом 7 постанови № 14 від 17.12.2013 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» встановлено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що нарахування річних після прийняття судового рішення можливе, оскільки таким рішенням не зупинено зобов'язань, які виникли у сторін на підставі кредитних договорів № 010/03-022/066 та № 010/03-022/140.

Судова колегія перевірила розрахунок 3% річних, та вважає його правомірним та обґрунтованим, таким, що відповідає положенням чинного законодавства.

Доводи апелянта про неможливість нарахування відсотків річних у зв'язку із порушенням зобов'язань в іноземній валюті, суд відхиляє, з огляду на наступне.

У відповідності з п.6.7 кредитного договору №010/03-022/066 від 04.07.2008 р. в редакції додаткової угоди до нього №010/03-022/066/3 від 10.08.20109 р., та п.6.7. кредитного договору № 0-10/03-022/140 від 10.08.2009 р. всі платежі Позичальника, щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за кредитом повинні здійснюватися у валюті, що відповідає валюті кредиту.

Відповідно до п 13.2. кредитного договору №010/03-022/066 від 04.07.2008 р. в редакції додаткової угоди до нього №010/03-022/066/3 від 10.08.20109 р. та п.6.7. кредитного договору № 0-10/03-022/140 від 10.08.2009 р., у разі зміни курсу іноземної валюти (валюти кредиту) відносно національної грошової одиниці України, всі валютні ризики несе Позичальник. З підписанням цього Договору, Позичальник свідчить, що йому розтлумачено (зрозуміло) та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці України може призвести до значних збитків та погіршення фінансового стану позичальника.

Згідно із частиною першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» із змінами внесеними згідно з Постановами Вищого господарського суду № 6 від 10.07.2014 р., № 2 від 16.12.2015 р. (надалі за текстом - Постанова Пленуму) грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій корреспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Грошове зобов'язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті. Якщо зобов'язання виражене в банківському металі, то відповідне правовідношення не є грошовим зобов'язанням, і до нього не застосовуються норми про відповідальність за порушення такого зобов'язання.

Пунктом 8.1 вказаної Постанови роз'яснено наступне.

Згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України). Частина третя статті 533 ЦК України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

За пунктом 3.3 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 N 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Положення частини другої статті 533 ЦК України та частини другої статті 198 ГК України містять однакові за змістом приписи про необхідність виконання грошового зобов'язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу), крім випадків отримання стороною цього зобов'язання відповідної ліцензії Національного банку України відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Відтак вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України).

Отже, оскільки основне зобов'язання за укладеними з АТ «Сигма» кредитними договорами визначено в іноземній валюті, з урахуванням ч.2. ст. 533 ЦК України, судова колегія вважає, що нарахування 3% річних також повинно здійснюватися у доларах США, що і було здійснено позивачем.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на невірне нарахування 3% річних на суму простроченої заборгованості станом на 02.03.2011 року в розмірі 783 914,13 дол. США, тоді як рішенням господарського суду Херсонської області від 28.04.2011 року по справі №5024/453/2011 встановлено розмір заборгованості ПАТ «Сигма» по кредиту станом на 28.02.2011 року 14 914,13 дол. США.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» скористався своїм правом на дострокове стягнення кредитної заборгованості, що утворилась станом на 28.02.2011 року, відповідно до ч.2. ст. 1050 ЦК України та пункту п.8.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди до нього №010/03-022/066/3 від 10.08.2009 року.

Доводи апелянта про надання відстрочки судовим рішенням господарського суду Херсонської області від 28.04.2011 року по справі №524/453/2011 на шість місяців, яке набрало законної сили 15.06.2011 року, суд відхиляє, оскільки пунктом 7.1 , 7.2 вищезазначеної Постанови Пленуму визначено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум .

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Наведене стосується й випадків здійснених господарським судом відстрочки і розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника (стаття 121 ГПК), оскільки під час таких відстрочки чи розстрочки або зміни інфляційні процеси тривають, грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦК України .

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст.103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сигма» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 26 квітня 2016 року у справі №923/212/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Повний текст постанови підписаний 16.06.2016 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська