Постанова

від 14.06.2016 по справі 916/274/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р.Справа № 916/274/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

Суддів : Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 11.01.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2, директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 29 квітня 2016 року

у справі №916/274/16

за позовом Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області

до відповідача дочірнього підприємства «Маккенлі»

про розірвання договору та стягнення 679 847,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до дочірнього підприємства „МаккенліВ» (далі по тексту - ДП „МаккенліВ» ) про розірвання укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 24.10.2007р., зареєстрованого у Комінтернівському районному відділі Одеської регіональної філії центру ДЗК у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 040752400064 від 23.11.2007р., предметом якого є земельна ділянка площею 33,058 га, розташована у селі Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, а також про стягнення заборгованості із орендної плати в сумі 679 847,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за спірним договором зобов'язань щодо внесення орендної плати за період з червня по грудень 2015 року включно, а також щодо проведення робіт по призупиненню протизсувних процентів на аварійно-небезпечних ділянках с. Фонтанка та спорудження берегоукріплювальних та протизсувних споруд, що, за переконанням позивача, свідчить про допущення відповідачем істотного порушення власних зобов'язань за даною угодою.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29 квітня 2016 року у справі №916/274/16 (суддя Желєзна С.П.) провадження у справі № 916/274/16 в частині позовних вимог Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області до дочірнього підприємства „МаккенліВ» про стягнення 679 847,81 грн. - припинено, в решті позову відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, що у спірних правовідносинах ДП „МаккенліВ» дійсно допустило тривале порушення власних зобов'язань щодо внесення орендної плати за використання землі, проте власними діями здійснило повне погашення спірної суми заборгованості. Суд першої інстанції також взяв до уваги той факт, що 08.02.2016р. засновником ДП „МаккенліВ» було прийнято рішення про зміну керівника підприємства у зв'язку із тим, що попереднім керівником вчинялись дії, які суперечили інтересам підприємства, про що до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено запис про кримінальне провадження № 12016160500002948 про вчинення попереднім керівником ДП „МаккенліВ» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, у вигляді укладення інвестиційних договорів з фізичними особами, із використанням отриманих коштів не на погашення податкових зобов'язань та не на будівництво, і без передання ані засновнику, ані новому директору оригіналів договорів.

За висновком господарського суду першої інстанції, обставини справи свідчать про те, що після зміни керівника, ДП „МаккенліВ» були вжиті всі необхідні заходи, направлені на усунення негативної поведінки відповідача як юридичної особи у спірних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відсутня така ознака порушення грошових зобов'язань відповідача як істотність, що унеможливлює застосування до ДП „МаккенліВ» такого заходу відповідальності як розірвання договору від 23.11.2007р. з наведеної підстави.

Крім того, суд зауважив, що дійсно умовами договору оренди від 23.11.2007р. на ДП „МаккенліВ» покладений обов'язок проведення робіт по призупиненню протизсувних процесів на аварійно-небезпечних ділянках с.Фонтанка та спорудження берегоукріплювальних та протизсувних споруд, проте сторони не погодили строку виконання даного обов'язку відповідачем. З урахуванням того, що вказаний договір є діючим до 23.11.2056р., суд дійшов висновку, що вказані зобов'язання можуть бути виконані відповідачем протягом всього терміну дії даної угоди. У зв'язку з викладеним, невиконання на теперішній час берегоукріплювальних робіт з боку ДП „МаккенліВ» не може вважатись порушенням зобов'язань, що виникли із договору оренди від 23.11.2007р., а, отже, і бути підставою для його розірвання.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди від 23.11.2007р., та припинення провадження у справі в частині позовних вимог Фонтанської сільської ради про стягнення із ДП „МаккенліВ» заборгованості із орендної плати в сумі 679 847,81 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору, у зв'язку з повною оплатою заборгованості в процесі розгляду справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В решті рішення апелянт просив залишити без змін.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що ДП «Маккенлі» майже рік взагалі не сплачувалась орендна плата, в ході розгляду справи в суді ДП «Маккенлі» частково погасило заборгованість з оренди вказаної земельної ділянки, втім на момент прийняття рішення у справі за підприємством рахувалась заборгованість з оренди у розмірі 118 105,9 грн.

Тобто, факт несвоєчасного та неповного внесення орендної плати наявний та має ознаки систематичності, що само по собі являється підставою для розірвання договору. Апелянт вважає, що ним наведено достатньо доказів та обґрунтувань, які свідчать про істотні порушення відповідачем умов договору, оскільки окрім несвоєчасного внесення орендної плати відповідачем порушуються вимоги договору щодо цільового використання земельної ділянки.

Також скаржник зазначає, що земельну ділянку площею 33,058 га передано відповідачу саме для проведення робіт по призупиненню протизсувних процесів на аварійно-небезпечних ділянках с.Фонтанка, та подальшої експлуатації берегоукріплювальних та протизсувних споруд в с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області.

Втім, орендар більше 8 років користується земельною ділянкою, втім, жодних заходів щодо проведення робіт по призупиненню протизсувних процесів та спорудження берегоукріплювальних та протизсувних споруд орендарем не вжито.

Скаржник вважає, що такі роботи повинні були розпочаті негайно, та вважає помилковим висновок суду першої інстанції про непогодження сторонами строку виконання орендарем свого обов'язку, оскільки п.п.б) п.29 договору зобов'язано орендаря протягом 5 робочих днів після державної реєстрації договору отримати в користування земельну ділянку за актом приймання-передачі об'єкта оренди та приступати до використання земельної ділянки.

Таким чином, на думку апелянта, орендар повинен був вже у грудні 2007 року приступити до використання земельної ділянки шляхом початку проведення робіт по призупиненню протизсувних процесів на аварійно-небезпечних ділянках с.Фонтанка.

Крім того, позивач не погодився з рішенням суду в частині розподілу судових витрат, вважає, що суд необґрунтовано поклав на відповідача усі витрати зі сплати судового збору, оскільки відповідачем погашено заборгованість в процесі розгляду справи, що підтверджує його неправильні дії, що стали підставою для звернення до суду.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилався на ч.2 ст.49 ГПК України, згідно якої якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до приписів ст.85 ГПК України, в судовому засіданні 14.06.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.10.2007р. між Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області (Орендодавець) та ДП „МаккенліВ» (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Комінтернівському районному відділі Одеської регіональної філії центру ДЗК у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 040752400064 від 23.11.2007р. (далі по тексту - договір оренди від 23.11.2007р.), у відповідності до п.п. 1 - 3 якого Орендодавець на підставі власного рішення № 125-V від 27.04.2007р. надає із земель рекреаційного призначення, що перебувають в його запасі, та що не надані раніше у власність або користування (оренду), а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для проведення робіт по призупиненню протизсувних процесів на аварійно-небезпечних ділянках с. Фонтанка, та подальшої експлуатації берегоукріплювальних та протизсувних споруд в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області.

В оренду передається земельна ділянка, яка знаходиться в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, загальною площею 33,058 га, у тому числі із земель рекреаційного призначення - 33,058 га „інших відкритих земель без рослинного покривуВ» , для проведення робіт по призупиненню протизсувних процесів на аварійно-небезпечних ділянках с. Фонтанка, та подальшої експлуатації берегоукріплювальних та протизсувних споруд в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області.

На земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать відповідним особам. У разі виникнення необхідності знесення зазначених будівель та споруд для здійснення робіт з будівництва берегоукріплювальних та протизсувних споруд, Орендар, до початку проведення таких робіт, зобов'язується у повному обсязі компенсувати власникам вартість таких будівель та споруд, що підлягають знесенню.

Виходячи з положень п. 6 договору оренди від 23.11.2007р. вказаний договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення договору повідомити письмово Орендодавця про наміри продовжити його дію.

На виконання умов договору, згідно з актом приймання-передачі від 23.11.2007р. позивачем було передано, а ДП „МаккенліВ» було прийнято в користування на умовах оренди земельну ділянку, яка є предметом договору оренди від 23.11.2007р.

Відповідно до п.п. 7, 8 договору оренди від 23.11.2007р. річна орендна плата за земельну ділянку становить 661 160 грн. на рік та підлягає індексації згідно Закону України „Про оренду земліВ» . Розмір річної орендної плати повинен відповідати вимогам Закону України „Про оренду земліВ» . Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі, на розрахунковий рахунок № 33219812700292 в ГУДКСУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011, код 23214979, одержувач УДК у Комінтернівському районі. Орендна плата пропорційно вноситься Орендарем щомісячно, до 20 числа наступного місяця.

На підставі додаткової угоди від 17.03.2014р. сторонами було викладено п. 7 договору оренди від 23.11.2007р. в наступній редакції: річна орендна плата за земельну ділянку становить 3% нормативної грошової оцінки та складає 776 087,12 грн. на рік та підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначав, що ДП „МаккенліВ» в порушення прийнятих на себе за договором оренди від 23.11.2007р. грошових зобов'язань своєчасно не вносило орендну плату за використання орендованої землі, в результаті чого, за відповідачем утворилась заборгованість із орендних платежів періоду червня-грудня 2015р. включно в сумі 679 847,81 грн., з метою стягнення якої позивач, а також з вимогами про розірвання договору, звернувся до суду із даним позовом.

Судом встановлено, що відповідно до квитанції № N19MV33743 від 23.04.2016р. на суму 813 000,00 грн., відповідачем під час розгляду справи було у повному обсязі погашено заборгованість із орендної плати, заявлену до стягнення з боку Фонтанської сільської ради, а також сплачено додатково 133 152,19 грн. в якості заборгованості із орендної плати за період використання землі за час судового розгляду справи.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що одним із предметів даного спору є стягнення із ДП „МаккенліВ» заборгованості із орендної плати в сумі 679 847,81 грн., яка у повному обсязі була погашена відповідачем під час розгляду даної справи, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності між сторонами предмету спору, що є підставою для припинення провадження у справі щодо вказаної частини вимог Фонтанської сільської ради згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з чим погоджується судова колегія.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 4 Закону України „Про оренду земліВ» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно ст.ст. 13 - 15 Закону України „Про оренду земліВ» , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з положеннями ст.ст. 17, 18 Закону України „Про оренду земліВ» (в редакції, що була чинною на час укладення договору оренди від 14.09.2007р.) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду земліВ» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

В силу положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначалось вище, Фонтанська сільська рада зверталась до суду з даним позовом, вимагаючи, зокрема, розірвання договору у зв'язку з істотним порушенням умов договору орендарем - ТОВ «Маккенлі», а саме систематичною несплатою орендної плати та невиконанням обов'язку щодо проведення робіт по призупиненню протизсувних процесів на аварійно-небезпечних ділянках с. Фонтанка та спорудження берегоукріплювальних та протизсувних споруд.

Дослідивши обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови в задоволенні позову в частині розірвання спірного договору, та зазначає з цього приводу таке.

Так, матеріалами справи підтверджується допущення ДП „МаккенліВ» тривалого порушення власних зобов'язань щодо внесення орендної плати за використання землі. Однак, судова колегія приймає до уваги повне погашення спірної суми заборгованості в процесі розгляду справи, а також той факт, що 08.02.2016р. засновником ДП „МаккенліВ» було прийнято рішення про зміну керівника підприємства у зв'язку із тим, що попереднім керівником вчинялись дії, які суперечили інтересам підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів засновників ДП «Маккенлі» №8/02/2016 від 08.02.2016 року звільнено з посади директора підприємства ОСОБА_3 з 09 лютого 2016 року, призначено з 10 лютого 2016 року на посаду директора підприємства ОСОБА_2 (а.с.36).

Про вчинення дій всупереч інтересів підприємства свідчить лист ДП «Маккенлі» від 07.02.2016 року №3726, в якому повідомлено Державну податкову інспекцію у Приморському р-ні м. Одеси про те, що попередній керівник, що перебував на посаді до 09.02.2016 року, відмовився від виконання від виконання своїх обов'язків та не передав засновникам ДП «Маккенлі» бухгалтерську та іншу господарську документацію (а.с.42).

Згідно листа від 18.02.2016 року, повідомлено Комінтернівський районний відділ Держгеокадастру про те, що попередній керівник ДП «Маккенлі» не передав нинішньому керівництву жодних документів, в тому числі які стосуються земельної ділянки площею 33,058 га у с. Фонтанка, тому у підприємства відсутні дані чи передавалась зазначена земельна ділянка в суборенду (а.с.43).

Судом також взято до уваги запис про кримінальне провадження № 12016160500002948, внесений 22.04.2016 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви ДП «Маккенлі», про вчинення попереднім керівником ДП „МаккенліВ» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, у вигляді укладення інвестиційних договорів з фізичними особами, із використанням отриманих коштів не на погашення податкових зобов'язань та не на будівництво, і без передання ані засновнику, ані новому директору оригіналів договорів.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Отже, враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку про те, що вищенаведені обставини справи свідчать про те, що колишній керівник ДП «Маккенлі» ОСОБА_3, який діяв до 09.02.2016 року, діяв всупереч інтересів підприємства, що призвело до порушення умов договору, укладеного 24.10.2007р. ДП «Маккенлі» з Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, в частині своєчасної оплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що після зміни керівника, ДП „МаккенліВ» були вжиті всі необхідні заходи, направлені на усунення негативної поведінки відповідача як юридичної особи у спірних правовідносинах.

Доводи апелянта про наявність на момент апеляційного провадження заборгованості відповідача у розмірі 118 105,99 грн., не підтверджені належними та допустимими доказами, крім того, вказана сума заборгованості, з пояснень позивача, виникла за березень 2016 року, хоча позивач не заявляв вимоги про стягнення боргу за вказаний період.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції..

До того ж , в судовому засіданні 14.06.2016 року представник відповідача надав докази оплати вказаної заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду земліВ» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Виходячи з положень п.п. д) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України однією із підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В силу положень п. 36 договору оренди від 23.11.2007р. дія договору припиняється шляхом його розірвання за: а) взаємною згодою сторін; б) рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові судових палат у цивільних та у господарських справах від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду.

Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обставини систематичної несплати орендарем орендної плати, наведені позивачем в якості підстави для розірвання договору, не являються тим істотним порушенням, що може призвести до розірвання договору, адже відповідачем, по-перше, доведено факт вжиття колишнім керівником підприємств ОСОБА_3 дій всупереч інтересів підприємства, а по-друге, повністю погашено заборгованість перед позивачем в процесі розгляду справи.

Крім того, судова колегія зауважує, що термін договору встановлений сторонами до 23.11.2056р. включно, а заборгованість відповідача виникла за період з червня 2015 по грудень 2015 року - тобто за 7 місяців.

Отже, порушення відповідачем умов договору щодо оплати орендних платежів за 7 місяців з урахуванням терміну дії договору 49 років, є неспівмірним.

По-друге, на момент розгляду справи заборгованість сплачена в повному обсязі, виникнення заборгованості відповідач пояснює діями минулого директора підприємства, направленими проти інтересів підприємства, про що зазначено вище.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.43 ГПК України, оцінюючи всі обставини справи у сукупності, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення позову щодо розірвання спірного договору на підставі ст. 651 ЦК України.

Також апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції в частині позовних вимог про невиконання з боку ДП „МаккенліВ» робіт по призупиненню протизсувних процесів на аварійно-небезпечних ділянках с. Фонтанка та спорудження берегоукріплювальних та протизсувних споруд, на що посилався позивач як на підставу для розірвання договору оренди від 24.10.2007р.

Апелянт - Фонтанська сільська рада - зазначала, що підприємство більше 8 років користується земельною ділянкою, однак жодних заходів щодо проведення робіт по призупиненню протизсувних процесів та спорудження берегоукріплювальних та протизсувних споруд орендарем не вжито.

Скаржник вважає, що такі роботи повинні були розпочаті негайно, відповідно до п.п. б) п.29 договору, яким зобов'язано орендаря протягом 5 робочих днів після державної реєстрації договору отримати в користування земельну ділянку за актом приймання-передачі об'єкта оренди та приступати до використання земельної ділянки.

Таким чином, на думку апелянта, орендар повинен був вже у грудні 2007 року приступити до використання земельної ділянки шляхом початку проведення робіт по призупиненню протизсувних процесів на аварійно-небезпечних ділянках с.Фонтанка, однак орендар використовує земельну ділянку не за своїм цільовим призначенням.

Судова колегія не може погодитись з такими доводами, виходячи з такого.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін достроково з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Як вбачається зі змісту п.12 договору оренди землі від 24.10.2007р., земельна ділянка передається в оренду для проведення робіт по призупиненню протизсувних процесів на аварійно-небезпечних ділянках с. Фонтанка та подальшої експлуатації берегоукріплювальних та протизсувних споруд в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області. Категорія земель, до якої відноситься земельна ділянка: землі рекреаційного призначення. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та експлуатації берегоукріплювальних та протизсувних споруд. Умови збереження стану об'єкта оренди: Орендар зобов'язується за власний рахунок забезпечити виконання робіт з будівництва на земельній ділянці берегоукріплювальних та протизсувних споруд, що забезпечать призупинення протизсувних процесів на аварійно-небезпечних ділянках земельної ділянки. Орендар набуває право власності на такі берегоукріплювальні та протизсувні споруди у порядку, визначеному діючим законодавством України.

Згідно з положеннями п.п. а), в), д) п. 26 договору, Орендодавець має право вимагати від Орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим договором; своєчасного внесення орендної плати.

При цьому, згідно з п.п. б), г) п. 29 договору оренди від 23.11.2007р., Орендар зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів після державної реєстрації цього Договору отримати в користування Земельну ділянку за Актом приймання-передачі об'єкта оренди та приступати до використання Земельної Ділянки, дотримуватися режиму використання земель рекреаційного призначення, у тому числі використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов цього договору .

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України „Про оренду земліВ» орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

При цьому, місцевим господарським судом вірно встановлено, з чим погоджується апеляційний суд, що ані пунктами 1, 2, 3, ані пунктом 29 договору не визначено обов'язку відповідача завершити визначені договором роботи у певний строк, а в підпункті "б" пункту 29 договору зазначено лише обов'язок відповідача приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди та підписання акту прийому - передачі земельної ділянки.

Отже, укладеним між сторонами договором не визначений строк виконання робіт.

До того ж, на підтвердження факту виконання своїх зобов'язань за вищевказаним договором щодо цільового використання земельної ділянки відповідачем було надано до суду при апеляційному перегляді даної справи лист ТОВ «Будівельна фірма «Моноліт» №41 від 10.06.2016 року, згідно якого зазначене підприємство погодилось надати додатковий екземпляр проекту «Протизсувні та берегоукріплювальні роботи на морському узбережжі довжиною 2,2 км в межах вулиці Гоголя с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області та Ново-Дофинівської сільської ради» (замовлення Ф-1 Пбу).

Судова колегія приймає до уваги даний лист про виготовлення проекту протизсувних та берегоукріплювальних робіт на ділянці, який свідчить про початок виконання протизсувних та берегоукріплювальних робіт на морському узбережжі.

Таким чином, на думку судової колегії, позивачем не доведено факт нецільового використання земельної ділянки відповідачем, що могло б бути підставою для дострокового розірвання цього договору з цих підстав .

Також, як було зазначено вище, оскільки договором взагалі не визначено обов'язку відповідача завершити протизсувні та берегоукріплювальні роботи в певний строк, не може вважатися порушенням умов договору невиконання таких робіт станом на момент пред'явлення позову.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що факт нецільового використання земельної ділянки на умовах діючого позивачем не доведено відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, а тому, відповідно, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням умов договору.

Підсумовуючи викладене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 29 квітня 2016 року у справі №916/274/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 16.06.2016 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська