Ухвала

від 14.06.2016 по справі 826/5130/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5130/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Межевича М.В.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-словенська компанія" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-словенська компанія" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-словенська компанія" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2014 року №0000482204, яким збільшено суму грошового зобов'язання орендної плати за землю на 72 419,00 грн. та застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 18 105, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 березня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Словенська компанія" (код ЄРДПОУ 14325289) з питань правильності нарахування та сплати до бюджету податку (орендної плати) за період з 01.04.13 року по 31.10.14 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 28.11.2014 року №554/26-57-22-04/14325289.

У ході перевірки відповідачем встановлено порушення пп. 14.1.136, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, пп. 288.5.1 п.288.5 ст.288 розділу XIII Податкового кодексу України від 02.12.10 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), внаслідок чого позивачем занижено орендну плату за період з 01.04.2013 року по 31.10.2014 року в сумі 72 419,09 грн.

У акті відповідач посилається на рішення Київської міської ради «Про внесення змін до договору оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» від 28.02.2013 №89/9146 (із змінами та доповненнями), яким внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатковим до цього рішення (в тому числі до вищезгаданого договору з позивачем) шляхом встановлення річної орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також на приписи Податкового кодексу України (статті 274 та 288 Податкового кодексу України), відповідно до яких річна сума платежу з орендної плати за користування земельною ділянкою позивача не може бути меншою 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 12.12.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000482204, згідно якого товариству збільшено суму грошового зобов'язання орендної плати за землю у сумі 72 419,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 18 105,00 грн.

Рішенням Головного управління ДФС у місті Києві від 19.02.2015 року №2873/10/26-15-10-08-32, податкове повідомлення-рішення №0000482204 від 12.12.2014 року, за наслідками його оскарження, залишено без змін.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та іншими нормативно-правовими актами.

Починаючи з 01 січня 2011 року набрав чинності ПК, який відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов'язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК .

Як вбачається із матеріалів справи, Київська міська рада на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.09.2004 року № 952, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 05. 10 2004 року за № 75-6-00137, передала в користування строком на 15 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Українсько - Словенська компанія" земельну ділянку, розміром 778 кв. м., розташовану в м. Києві по вул. Святошинська, 16/1, нормативна грошова оцінка якої становить 1 842 340, 57 гривні для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного майданчику.

Також, на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.09.2004 року 954, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 05.10 2004 року за №75-6-00138, передала в користування строком на 15 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Українсько-Словенська компанія" земельну ділянку, розміром 454 кв. м., розташовану в м. Києві по бульвару Кольцова, 9, нормативна грошова оцінка якої становить 827 867, 87 гривні для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного майданчику.

Так, за умовами договору оренди земельної ділянки від 13.09.2004 року № 953, об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка за наступними характеристиками: - місце розташування - вул. Верховинна, 68, розмір - 363 кв.м., цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону (п.п.2.1).

Пунктом 4.2 договору № 953 було визначено, що річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 (двох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Однак, п. 4.3 договору № 953 встановлено, що розмір орендної плані може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (п. 4.4. Договору № 953).

За умовами договору оренди № 952 від 13.09.2004, об'єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками: - місце розташування - вул. Святошипська, 16/1, - розмір - 778 кв.м., - цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону (п. 2.1.).

Пунктом 4.2 договору № 952 було визначено, що річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 (двох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Однак, п. 4.3 договору № 952 встановлено, що розмір орендної плані може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (п. 4.4. Договору № 952).

Як встановлено п.2.1. договору оренди 13.09.2004 року 954, об'єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками: - місце розташування - бульвар Кольцова, 9, - розмір - 454 кв.м., цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного павільйону.

Пунктом 4.2 договору № 954 було визначено, що річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 (двох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Однак, п. 4.3 договору № 954 встановлено, що розмір орендної плані може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України (п. 4.4. Договору № 954).

Разом з тим, фактичні обставини справи свідчать, що згідно рішення Київської міської ради "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" від 28.02.2013 №89/9146, Київська міська рада, вирішила зокрема: внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок; - органам державної податкової служби контролювати дотримання орендарями земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення, вимог цього рішення при подачі суб'єктами господарювання податкових декларацій і обчисленні ними суми орендної плати та при нарахуванні фізичним особам суми орендної плати, а при адмініструванні орендної плати за ці земельні ділянки застосовувати розмір орендної плати, встановлений пунктом 1 цього рішення, з моменту офіційного оприлюднення цього рішення.

Перелік договорів оренди земельних ділянок, розмір річної плати яких менший від мінімального, встановленого ст. 288 Податкового кодексу України.

Податковим органом у ході перевірки встановлено, що нарахування позивачем орендної плати за користування земельними ділянками, наданими у користування здійснював на підставі договорів: від 13.09.2004 року № 953, від 13.09.2004 року №954, від 13.09.2004 року № 952, без урахуванням змін до вказаних договорів Київською міською радою згідно рішення від 28.02.2013 №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України".

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК ).

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Положеннями пункту 274.1 статті 274 і пункту 285.1 статті 285 вказаного Кодексу передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 цього Кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу.

Таким чином, з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду України від 07 квітня 2015 року у справі №21-117а15 та від 16 березня 2016 року у справі №1170/2а-3151/12.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 року №0000482204 є обґрунтованим та правомірним.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 березня 2016 року.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Відповідно до ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-словенська компанія" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Межевич М.В.

Повний текст виготовлено: 15 червня 2016 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Межевич М.В.