Ухвала

від 16.06.2016 по справі 826/27304/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/27304/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Епель О.В. та Карпушової О.В., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., представника позивача Скрипніченко С.О., представника відповідача Решетило С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого колективного підприємства «Побутсервіс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Малого колективного підприємства «Побут сервіс» про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2016 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 19.10.2015 №29 Голосіївського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві та повідомлення про проведення планової перевірки №24/3126 від 20.10.2015 управлінням з надзвичайних ситуацій у Голосіївському районі ГУ ДСНС України у м. Києві проведено перевірку Малого колективного підприємства «Побутсервіс» за результатами якої 30.11.2015 складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно - рятувальних служб №594.

Актом перевірки виявлено 37 порушень правил протипожежної безпеки та інших нормативів у сфері пожежегасіння (а.с .25-30), зокрема:

- посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- протипожежні відстані між будинками, спорудами використовуються для складування матеріалів;

- допускається куріння за межами спеціально відведених місць;

- дерев'яні конструкції не оброблені вогнезахисною сумішшю;

- для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення повинні не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони;

- у разі встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, грати не розкриваються, не розсуваються або не знімаються;

- складські приміщення не відокремлені від виробничих приміщень протипожежними перегородками з протипожежними дверима;

- з адміністративної будівлі, з кожного поверху не передбачено два евакуаційних виходи;

- внутрішні дерев'яні сходи не виконані з межею вогнестійкості 60 хвилин (у приміщенні, яке орендує ФОП ОСОБА_4.);

- коридори адміністративної будівлі, які не мають природного освітлення та довжиною більше 15м, не обладнані спеціальною системою димовидалення;

- улаштування на шляхах евакуації порогів;

- улаштування у сходових клітках приміщень будь-якого призначення, що є порушенням норм ППБУ;

- ввід електроживлення в будівлі не відповідає нормативним вимогам;

- електричні машини, апарати, обладнання, електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту не відповідають класу зони, не мають апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів;

- у складських та виробничих приміщеннях рівень вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) електрообладнання в т.ч. розподільчих електрощитів не відповідає класу зони;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів або оснащені автономними системами пожежегасіння;

- допускається експлуатація тимчасових дільниць електромереж;

- електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння та не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

- електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра;

- допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають нормативним вимогам, користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами),складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами, використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

- не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (окрім приміщень, які орендує ФОП ОСОБА_4.);

- відстань від печей до товарів, стелажів, шаф та іншого обладнання не відповідач є нормативним вимогам, будинки, приміщення та споруди не обладнані системами протипожежного захисту (не проведено технічне переоснащення);

- приміщення будівлі та територія не обладнані системою оповіщення про пожежу;

- відсутнє централізоване пожежне спостерігання для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за станом систем протипожежного захисту об'єкта;

- підприємство не забезпечене водою для здійснення цілей пожежегасіння;

- не всі складські та виробничі приміщення обладнані внутрішнім протипожежним водогоном;

- кожен пожежний кран-комплект не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля, елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола різнотипні;

- пожежні кран-комплекти, які розміщені у вбудованих або навісних шафках, не мають отвори для провітрювання і не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

- пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на шість місяців не пройшли технічне обслуговування та перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- пожежні кран-комплекти знаходяться в неробочому стані та неможливе їх використання за призначенням;

- до комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, не входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт,, гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- не проведено технічне обслуговування вогнегасників (окрім приміщень, які орендує ФОП ОСОБА_4.);

- у приміщеннях, де є виділення горючого пилу та стружки, підлога, стеля, стіни, конструкції та устаткування прибираються не систематично (приміщення, які орендує ФОП ОСОБА_4.);

- відстань між стінами та штабелями в складських приміщеннях не відповідає нормативним вимогам;

- у складських приміщеннях окрім робочих місць комірників дозволяється розміщення конторських приміщень;

- допускається використання орендованих приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки.

У зв'язку з цим виявленими порушеннями, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи МКП «Побутсервіс» (код: 23170058), розташованого за адресою: вул. Червонопрапорна, 32-А у Голосіївському районі м. Києва;

- визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2004 р. за №1416/10015. шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері МКП «Побутсервіс» (код: 23170058), розташованого за адресою: вул. Червонопрапорна, 32-А у Голосіївському районі м. Києва;

- в разі задоволення даного адміністративного позову про застосування заходів реагування, обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення суду, покласти на - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Суд також зазначив, що відповідачем не надано доказів усунення всіх виявлених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки, а виявлені порушення на думку суду створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012 (далі - КЦЗ) забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Пунктом 6 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила) у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що юридична особа вправі на підставі цивільного-правового (господарсько-правового) договору уповноважити орендаря відповідного приміщення забезпечувати у цьому приміщенні пожежну безпеку. Однак, наявність такого договору не знімає з власників та керівників такого суб'єкта господарювання обов'язку забезпечення пожежної безпеки на цьому об'єкті. У даному випадку, невиконання орендарем свого обов'язку за договором може тягнути за собою застосування до нього орендодавцем певних санкцій (пред'явлення претензії, звернення до суду тощо).

Таким чином, передання певного приміщення в оренду, не знімає з власника цього приміщення обов'язку щодо забезпечення його пожежної безпеки.

Крім того, спірний акт перевірки було підписано генеральним директором МКП «Побутсервіс» без зауважень (а.с. 29), а гарантійним листом № 44 від 30.04.2016, саме МКП «Побутсервіс» зобов'язалося усунути виявлені недоліки (а.с. 104-107).

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 па підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 71 КЦЗ підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Частиною 2 ст. 71 КЦЗ передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Враховуючи характер виявлених в акті перевірки порушень, позивач правомірно звернувся до суду із даним позовом, а суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, на думку апеляційного суду, вірно оцінив ці порушення як такі, що створюють реальну загрозу життю або здоров'ю людей. Заперечення позивачем цієї обставини апеляційний суд відхиляє, так як для оцінки певного порушення як такого, що створює загрозу життю або здоров'ю людей має братися не вже наявний факт заподіяння шкоди, а потенційна можливість його реалізації.

Таким чином, враховуючи обсяг та характер виявлених перевіркою порушень, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність вжиття заходів реагування.

Згідно пунктів 6.2, 6.4 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21 жовтня 2004 року №130, постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію. Зупинення роботи підприємства, окремого виробництва, експлуатації будівель, споруд, випуску пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного призначення шляхом знеструмлення може здійснюватися в присутності спеціаліста служби енергонагляду району (міста), а відключення виробничих дільниць, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електромережі - за присутності енергетика (електрика) відповідного об'єкта, на якому застосовується запобіжний захід.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності визначити у названий спосіб порядок виконання судового рішення, а також покласти обов'язок стосовно забезпечення виконання цього рішення на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Апеляційний суд відхиляє посилання відповідача на часткове усунення виявлених перевіркою недоліків як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки у даному випадку, КАС передбачає застосування іншої процедури за наслідками усунення виявлених порушень.

Так, згідно ч. 12 ст. 183 2 КАС особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Таким чином, після усунення порушень у повному обсязі, зафіксованих в акті перевірки контролюючого органу, відповідач має право звернутися до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду цієї адміністративної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 183 3 , 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малого колективного підприємства «Побутсервіс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2016 року - без змін.

Рішення є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя О.В. Епель

Суддя О.В. Карпушова

Повний текст рішення виготовлений 16.06.2016.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.