Рішення

від 13.06.2016 по справі 910/7832/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2016Справа № 910/7832/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Драго Груп"

до Публічного акціонерного товариства "Київхліб"

про стягнення 16 068, 25 грн.

за участю представників:

від позивача:Кравченко А.М., Мачульний О.І.- представники за довіреністю б/н від 08.04.2016 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Драго Груп" (далі - ТОВ "Драго Груп") з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київхліб" (далі - ПАТ "Київхліб") про стягнення заборгованості в сумі 16 068, 25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 25.12.2014 від 25.12.2014 р. в частині своєчасної плати за надані послуги у сфері інформатизації з використанням комп'ютерних систем та послуг з технічного обслуговування програмного забезпечення та офісного обладнання, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Драго Груп" просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість з вартості наданих послуг у сумі 12 600,00 грн., пеню в сумі 3 024,00 грн., інфляційну складову боргу у сумі 237,13 грн. та 3 % річних у сумі 207,12 грн., а всього - 16 068, 25 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали та обґрунтували позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у якому судом було відмовлено, як у необгрунтованому.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Щодо клопотання відповідача, заявленому у минулому судовому засіданні, про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом міста Києва справи № 910/7832/16 про визнання договору недійсним, суд вважав його безпідставним, оскільки, розглядаючи дану справу, суд не позбавлений можливості самостійно встановити обставини щодо наявності підстав для зобов'язання відповідача виконати умови договору № 25.12.2014 від 25.12.2014 р., і результати розгляду цієї справи не залежать від висновків, зроблених у іншій справі - № 910/7832/16 про визнання договору недійсним.

Отже, розглянувши справу по суті, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.12.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Драго Груп" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Київхліб" (замовник) був укладений договір № 25.12.2014 (далі - договір), відповідно до якого виконавець надає, а замовник приймає та належним чином оплачує консультаційні послуги з питань інформатизації стосовно організації автоматизації контролю за маршрутом транспортних засобів на підприємстві замовника, послуги з технічного обслуговування програмного забезпечення, що забезпечує введення, оброблення та надання даних стосовно виробничого процесу на підприємстві з використанням комп'ютерних систем та забезпечує їх працездатність, а також надає інші послуги у сфері інформатизації (п. 1.1 договору).

Відповідно до 3.1 договору щомісячна вартість послуг за цим договором становить 12 600, 00 грн.

Оплата послуг за попередній місяць здійснюється до 24-го числа поточного місяця на підставі рахунку-фактури. Виконані послуги щомісячно підтверджуються актом прийому-передачі виконаних робіт, який видається замовнику останнім числом місяця (п. 3.2 договору).

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору послуги по даному договору здаються виконавцем щомісячно не пізніше останнього дня поточного місяця. Здача-приймання послуг здійснюється відповідальними особами сторін і супроводжуються оформленням акта приймання-передачі наданих послуг.

Даний договір вступає в дію з 01.01.2015 року та діє до 31.12.2015 року, а частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх обовя'язків (п. 6.1 договору).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання своїх зобов'язань у серпні 2015 р. позивач надав відповідачу послуги у сфері інформатизації з використанням комп'ютерних систем та послуг з технічного обслуговування програмного забезпечення та офісного обладнання на суму 12 600,00 грн., що підтверджується актом наданих послуг № 48 від 31.08.2015 р. Зазначений акт був погоджений відповідачем, про що свідчить печатка підприємства та підпис уповноваженої особи.

Натомість відповідач зі свого боку порушив взяті на себе зобов'язання та не сплатив вартість наданих послуг у зазначеній сумі.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки доказів належного виконання зобов'язання відповідачем суду не надано, позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості у сумі 12 600,00 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку зобов'язання у сумі 3 024,00 грн.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 8.1 договору за невиконання, несвоєчасне або неповне виконання грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перерахувавши заявлену позивачем суму неустойки відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню в сумі 2 777,23 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не враховано 6-ти місячний строк нарахування пені, встановлений законом.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 237,13 грн. та 3 % річних у сумі 207,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової суми боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу у сумі 237,13 грн. та 3 % річних у сумі 207,12 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Згідно зі статтею 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32-34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Драго Груп" до Публічного акціонерного товариства "Київхліб" про стягнення 16 068, 25 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київхліб" (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 83; код ЄДРПОУ 00381574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Драго Груп" (03110, м. Київ, вул. Олексіївська, буд. 3, код ЄДРПОУ 39321809) основну заборгованість у сумі 12 600 (дванадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. пені у сумі 2 777 (дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 23 коп., інфляційну складову боргу у сумі 237 (двісті тридцять сім) грн. 13 коп., 3 % річних у сумі 207 (двісті сім) грн. 12 коп. та 1 356 (одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 84 коп. судового збору.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 червня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 17 червня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.