Рішення

від 16.06.2016 по справі 910/6339/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2016Справа №910/6339/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віссманн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кід-Буд-Монтаж"

про стягнення 433 902,20 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники cторін:

від позивача: Калюжна Н.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віссманн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Груп-Україна" заборгованості за Двостороннім відплатним договором купівлі-продажу від 04.01.2013 в загальному розмірі 433902,20 грн., з яких: 403049,58 грн. основного боргу, 20152,48 грн. інфляційних втрат, 10700,14 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2016 порушено провадження у справі №910/6339/16, розгляд справи призначено на 16.05.2016.

16.05.2016 позивач подав клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 розгляд справи відкладено до 06.06.2016.

19.05.2016 від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2016 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також подав клопотання про зміну назви відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віса-Груп-Україна" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кід-Буд-Монтаж".

Відповідач в засідання суду свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив. Вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі залишені відповідачем без виконання.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача про заміну назви відповідача, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення.

Враховуючи нез'явлення відповідача в судове засідання, а також невиконання ним вимог ухвали про порушення провадження у справі, господарський суд відклав розгляд справи на 16.06.2016.

Представник позивача у судове засідання 16.06.2016 з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.2016 не з'явився.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.06.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віссманн» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віса-Гінгер-Україна» (в подальшому змінено найменування на ТОВ «Віса-Груп-Україна», а потім на ТОВ «Кід-Буд-Монтаж» (далі - відповідач, покупець) було укладено Двосторонній відплатний договір купівлі-продажу (далі - Договір), згідно з яким позивач продає, а відповідач купує товар діючого асортименту продавця (плаї - товар) в асортименті, кількості, якості та за ціною, що зазначаються у попередніх замовленнях покупця та виписаних рахунках, які є невід'ємною частиною цього Договору. Всі рахунки, які будуть оформлені протягом дії даного договору та всі поставки, які будуть здійснюватись згідно них, будуть здійснюватись на умовах, які визначені даним Договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що загальна сума Договору складає 9 000 000,00 грн., в тому числі 20 % ПДВ 1 500 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору покупець купує товар за ціною, вказаною у рахунках продавця. Ціна у рахунках є ціною нетто, до якої додається податок на додану вартість згідно із ставкою, чинною на день виставлення рахунку.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 та 3.3 Договору загальна сума Договору оплачується покупцем у національній валюті України на підставі виставлених рахунків та/або накладних на відвантаження продавця згідно з діючими для покупця умовами постачань, платежів, прас-листі. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Всі рахунки та/або накладні на відвантаження продавця повинні бути оплачені покупцем у строк, вказаний в цих документах, якщо тільки сторони письмово не погодили інші терміни оплати за Товар.

Покупець оплачує товар шляхом перерахування 100 % від суми зазначеної у рахунках, виставленого продавцем впродовж 90 банківських днів з дати поставки товару покупцю зі складу продавця в м. Києві, зазначеного в п. 4.4 цього Договору. Оплата може проводитись як 100 % передоплатою, так і відстроченим платежем.

Відповідно до п. 5.1 Договору прийняття-передача товару оформлюється підписанням покупцем накладної на відвантаження та надання належних документів відповідно до чинного законодавства. З моменту підписання накладної на відвантаження покупець не має права відмовитись від прийняття товару. Сторони погодились виключити можливість покупця повернути товар.

Пунктами 13.1 та 13.2 Договору встановлено, що цей договір набирає сили з моменту його підписання представниками обох сторін, а також скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2013. Дія Договору може бути продовження сторонами на підставі додаткової угоди, що складається у порядку та у формі, передбаченій цим Договором.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Судом встановлено, що навіть після закінчення терміну дії Договору, позивачем продовжувались поставки товарів відповідачу, а відповідачем такі товари приймались, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії накладних на відвантаження, які підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою відповідача.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням приписів ст. 181 Господарського кодексу України, враховуючи те, що відсутні докази пролонгації Договору, підписані сторонами видаткові накладні є фактично договорами поставки, укладеними у спрощений спосіб, шляхом прийняття відповідачем від позивача товару.

Позивач зазначає суду про те, що у період з 01.10.2013 по 17.12.2014 ним були здійснені поставки товару відповідачу на загальну суму 599 160,17 грн., які були прийняті відповідачем, але не оплачені ним повністю, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість в розмірі 403 049,58 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Судом досліджено наявні у матеріалах справи докази, надані позивачем на підтвердження поставки відповідачу товару, а саме копії наступних накладних на відвантаження: № 9290053975 від 01.10.2013 на суму 27 092,46 грн.; № 9290053976 від 01.10.2013 на суму 108 920,33 грн.; № 9290054333 від 09.10.2013 на суму 25 029,91 грн.; № 9290054696 від 18.10.2013 на суму 28 609,07 грн.; № 9290054953 від 23.10.2013 на суму 10 116,54 грн.; № 9290054883 від 22.10.2013 на суму 102 452,04 грн.; № 9290054953 від 23.10.2013 на суму 10 116,54 грн.; № 9290055123 від 29.10.2013 на суму 199,96 грн.; № 9290055339 від 04.11.2013 на суму 43 749,53 грн.; № 9290055931 від 20.11.2013 на суму 28 269,26 грн.; № 9290056338 від 03.12.2013 на суму 6 048,19 грн.; № 9290056620 від 11.12.2013 на суму 28 483,19 грн.; № 9290057469 від 17.01.2014 на суму 117,64 грн.; № 9290057953 від 07.02.2014 на суму 44,11 грн.; № 9290058786 від 20.03.2014 на суму 39 574,92 грн.; № 9290059332 від 24.04.2014 на суму 1 283,04 грн.; № 9290059407 від 29.04.2014 на суму 1 770,89 грн.; № 9290059672 від 21.05.2014 на суму 66,92 грн.; № 9290060039 від 17.06.2014 на суму 18 632,17 грн.; № 9290060036 від 17.06.2014 на суму 55,44 грн.; № 9290060670 від 25.07.2014 на суму 18 239,33 грн.; № 9290061382 від 03.09.2014 на суму 57 153,60 грн.; № 9290061059 від 19.08.2014 на суму 2 956,58 грн.; № 9290062097 від 01.10.2014 на суму 9 311,65 грн.; № 9290062735 від 17.10.2014 на суму 3 978,50 грн.; № 9290063947 від 20.11.2014 на суму 5 574,31 грн.; № 9290064860 від 17.12.2014 на суму 31 430,59 грн.

Щодо строків оплати товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 N 01-06/928/2012, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі № 5002-8/481-2011.

При цьому, підписання покупцем накладної на відвантаження, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі № 9/252-10.

Отже, відповідач, згідно з приписами чинного законодавства України, зобов'язаний оплатити поставлений товар одразу після прийняття товару та підписання накладних на відвантаження товару.

Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 403 049,58 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 10 700,14 грн. та інфляційні втрати в розмірі 20 152,48 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем були вірно розраховано зазначені суми.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кід-Буд-Монтаж" (84300, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Маяковського, будинок 1; ідентифікаційний код: 34972231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віссманн" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Валентини Чайки, будинок 16; ідентифікаційний код: 30724898) заборгованість в розмірі 403 049 (чотириста три тисячі сорок дев'ять) грн. 58 коп., 3 % річних в розмірі 10 700 (десять тисяч сімсот) грн. 14 коп., інфляційні втрати в розмірі 20 152 (двадцять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 48 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 508 (шість тисяч п'ятсот вісім) грн. 53 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2016.

Суддя О.А. Грєхова