Рішення

від 13.06.2016 по справі 910/9503/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2016Справа №910/9503/16 За позовом Приватного акціонерного товариства «ОТІС»

до Комунального підприємства «Індустріальне» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 12 379,22 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача : Мацюк В.В. (дов. № 8 від 29.01.2016);

від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Приватне акціонерне товариство «ОТІС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Індустріальне» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації 12 379,22 грн. заборгованості за договором на ремонт ліфтів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору №D24T382 від 29.04.2015 на ремонт ліфтів позивач виконав обумовлені договором роботи, проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті виконаних робіт не здійснив, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2016 порушено провадження по справі № 910/9503/16, розгляд справи призначено на 13.06.2016.

09.06.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 13.06.2016 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в засідання господарського суду 13.06.2016 своїх представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.06.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.04.2015 між Комунальним підприємством «Індустріальне» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник) та Приватним акціонерним товариством «ОТІС» (підрядник) укладено Договір №D24T382 від 29.04.2015 на ремонт ліфтів, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язки по виконанню ремонту ліфтів, розташованих за адресою: м.Київ, вул.Виборзька, 55/13 (1,2п.), реєстр.№9661, №9662, придбання необхідних матеріалів для виконання робіт, матеріалів та послуг, які визначені в кошторисній документації (п. 1.1 договору).

Договірна ціна визначається на основі твердого кошторису, складеного за правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1 (зі змінами та доповненнями), що ж невід'ємною частиною договору, є твердою, узгоджена сторонами і складає 12 379,22 грн. з ПДВ. (п.2.1 договору.)

Відповідно до п.2.4 договору, виконання робіт оформляється актом за формою КБ-2в та довідкою КБ3 не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Згідно з п.2.5 договору оплата вартості ремонту ліфтів згідно п.2.1 по договору, здійснюється замовником протягом 5 робочих днів з дня підписання акта виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3.

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується виконати роботи згідно з кошторисною документацією в термін не пізніше 3-рьох місяців з дні підписання договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх обов'язків, але не пізніше 31 грудня 2015. (п.61 договору).

Під час розгляду справи доказів припинення дії вказаного договору чи його розірвання сторонами не надано, а отже він є діючим та приймається судом до уваги.

В якості додатків до договору №D24T382 від 29.04.2015 сторонами складено та підписано Договірну ціну, відповідно до якої вартість робіт, обумовлених договором, складає 12 379,22 грн., Локальний кошторис №2-1-1.

На виконання умов Договору №D24T382 від 29.04.2015 на ремонт ліфтів позивач виконав обумовлені вказаним правочином роботи з ремонту ліфтів на загальну суму 12 379,22 грн. з ПДВ грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи актом №1 від 30.04.2015 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 30.04.2015 форми КБ-3.

Вказані документи підписані представниками підрядника та замовника та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Водночас відповідач, в якості взятих на себе зобов'язань за договором оплату за виконані позивачем роботи не здійснив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість зі сплати позивачу грошових коштів в сумі 12 379,22 грн.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Враховуючи положення п.3.3 договору, приймаючи до уваги, що акт №1 від 30.04.2015 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 30.04.2015 форми КБ-3 підписані сторонами без зауважень та заперечень, відповідач мав сплатити вартість виконаних позивачем ремонтних робіт в розмірі 12 379,22 грн. у строк включно до 12.05.2015 р.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В той час як, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючи, що факт виконання позивачем робіт з ремонту ліфтів та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати за виконанні роботи підтверджений матеріалами справи і не оспорюється відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 12 379,22 грн.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

При цьому, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Оскільки позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою сплатив 1 450 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №4140 від 18.05.2016, в той час як за вимогу про стягнення грошових коштів в сумі 12 379,22 грн. підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1 378 грн. (1 мінімальний розмір заробітної плати), то відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» Приватне акціонерне товариство «ОТІС» має право звернутися до суду з клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Індустріальне» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03067, м.Київ, вул.Виборзька, буд.42, код ЄДРПОУ 35756924) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м.Київ, вул.Чистяківська, буд.32, код ЄДРПОУ 14357579) 12 379 (дванадцять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 22 коп. заборгованості та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.06.2016

Суддя Грєхова О.А.